Правовий поглядАналітика

Реформа юросвіти: що залишилось за кадром

06.11.2017 / 11:12
4681
2
+A
-a

Реформа юросвіти: що залишилось за кадром

Близько місяця тому юридичну спільноту сколихнула новина про очікувані зміни в сфері юридичної освіти. Статті із заголовками «Диплом юриста буде дійсний лише 5 років» розлетілись з неймовірною швидкістю, і, як наслідок, уже через тиждень послідувала реакція Оксани Сироїд, співавторки законопроекту, а ще через десять днів у Раді з’явився альтернативний законопроект. 

Нижче розглянемо, які положення законопроекту № 7147 викликали резонанс серед суспільства та чому, а також чим відрізняється альтернативний законопроект про юридичну освіту та які новели він започатковує. 

Законопроект № 7141: прогресивна реформа чи необдуманий крок 

Перш за все, хотілося б поставити всі крапки над «і», що стосується скасування юридичних дипломів через 5 років після прийняття законопроекту.

Положення законопроекту з цього приводу звучить таким чином: «особи, які на момент набрання чинності цим Законом займаються діяльністю, визначеною в частині шостій статті 21 цього Закону, вважаються такими, що мають вищу (правничу) юридичну освіту протягом п’яти років з дня набрання чинності цим Законом». До таких осіб відносяться керівні посади у юридичних відділах органів державної влади, держслужбовці із Мін’юсту, помічники судді, адвоката, прокурора, нотаріуса, викладачі в правничих школах та юристи, що надавали безоплатну правову допомогу.

Тобто ці особи протягом 5 років після набрання чинності законом будуть вважатись такими, що мають вищу юридичну освіту, і, як наслідок, зможуть користуватись усіма перевагами цього статусу. Зокрема? саме вони матимуть доступ до правничих професій, якими є виключно суддя, адвокат, прокурор та нотаріус. Зауважимо, що про юристів та юрисконсультів у цьому законопроекті взагалі не згадується, тобто вони вже з моменту прийняття закону будуть вважатись такими, що не мають юридичної освіти, а тому не зможуть отримати ані статусу судді, ані статусу адвоката, нотаріуса чи прокурора.

3 жовтня 2017 року з’явилось повідомлення на сторінці у Facebook від однієї із співавторів законопроекту Оксани Сироїд, в якому запевнялось, що насправді цей законопроект не матиме зворотньої дії в часі та не вплине на тих, хто отримав юридичну освіту станом на момент набрання законом чинності. Однак потім зазначалось, що ці особи вважатимуться такими, що мають юридичну освіту, за умови, що вони не планують стати суддею, адвокатом чи здобути іншу професію, яка відповідно до законопроекту відноситься до правничих. Аналогічні думки були озвучені і на нещодавньому круглому столі, що проводився з даного питання. Тобто фактично людина матиме юридичну освіту, однак, якщо вона забажає отримати, наприклад, адвокатське посвідчення, то їй повторно потрібно буде проходити навчання в правничій школі (при чому виключно на денній формі!), здавати Єдиний кваліфікаційний іспит та проходити процедури добору, що встановлені для кандидатів у адвокати.

Це положення і викликало паніку не лише у юристів, що найближчим часом планували отримати адвокатське посвідчення, але й у студентів, які ось-ось закінчать навчання у вищому навчальному закладі і розуміють, що після набрання чинності цим законопроектом їм доведеться все розпочинати спочатку.

Окрім цього досить спірного положення, законопроект містить й інші нововведення. По-перше, закріплюються вимоги до підготовки правників. Таку підготовку зможуть здійснювати правничі школи, які перебувають у підпорядкуванні Міносвіти та приватні вищі навчальні заклади, які отримали відповідну ліцензію. Навчання правника здійснюватиметься виключно в рамках магістерського рівня вищої освіти виключно в межах денної форми. Комбінована форма навчання може встановлюватись лише для осіб, які вже здобули вищу освіту за іншими спеціальностями. Тобто можливість здобувати ступінь магістра «Права», навчаючись на заочній формі навчання, скасовується.

Також закріплюється вимога щодо обов’язкового опанування щонайменше двох навчальних дисциплін, які викладаються однією з офіційних мов Ради Європи, або навчання щонайменше впродовж одного семестру в іноземному вищому навчальному закладі з викладанням однією з офіційних мов Ради Європи.

Що стосується принципів правничої професії та доступу до неї, то в законопроекті закріплюється чіткий перелік професій, які вважатимуться правничими в Україні. Перелік цих професій зазначався вище і ними є суддя, адвокат, нотаріус та прокурор. Доступ до правничих професій відбуватиметься за дотримання таких умов: складання Єдиного державного кваліфікаційного іспиту зі спеціальності «Право» та проходження процедур добору, встановлених законами, що регулюють діяльність правничих професій.

До професійної діяльності в сфері права, окрім правничих професій, також відноситимуться керівні посади у юридичних відділах органів державної влади, держслужбовці із Мін’юсту, помічники судді, адвоката, прокурора, нотаріуса, викладачі в правничих школах та юристи, що надають безоплатну правову допомогу. Як уже зазначалось вище, саме до них застосовуватиметься п’ятирічний перехідний період.

Окрім іншого, також закріплюється поняття та процедура проведення Єдиного державного кваліфікаційного іспиту зі спеціальності «Право». Найцікавішим є те, що його складення є обов’язковою умовою отримання диплома магістра за спеціальністю «Право», причому у разі невдачі допускається складення його повторно, але не більше двох разів. Тобто маємо ситуацію, коли після провалу цього іспиту двічі, людина може попрощатись із думкою про здобуття юридичної професії, а навчання в правничій школі може бути корисним для нього лише для загальних навичок та знань, а не для освоєння професії та заробітку на життя.

Як бачимо, низка сумнівних та спірних положень законопроекту ставить під питання доцільність його прийняття та реальність застосування його положень. Відповідно до Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод людей, натомість наразі не можна однозначно стверджувати, що в даному випадку це положення було виконане.

Що пропонує альтернативний законопроект?

17 жовтня депутатами було подано до Верховної Ради альтернативний законопроект. За обсягом він є втричі меншим, ніж первинний та містить менш радикальні нововведення.

По-перше, що стосується навчання правників, то тут, на відміну від попереднього законопроекту, вводиться три етапи такої підготовки: початковий (короткий цикл), перший (бакалаврський) та другий (магістерський) рівень вищої освіти. В залежності від того, який рівень освіти отримала особа, визначається її можливість допуску до конкретної професії.

До того ж закріплюється введення Єдиного державного кваліфікаційного іспиту, однак на відміну від законопроекту № 7141, де такий іспит проводиться після закінчення навчання на магістратурі, згідно альтернативного законопроекту після здачі такого іспиту здобуватиметься лише бакалаврський ступінь. До того ж допускається необмежена кількість перездач, для осіб, які отримали незадовільний результат при складанні іспиту, однак не раніше ніж на наступний календарний рік. Однозначно таке формулювання є більш коректним, доцільним та лояльним, порівняно з первинним законопроектом, яким право на перездачу обмежується лише двома спробами і не береться до уваги можливість людини пізніше довчитись, підвищити свої навички та знання.

Щодо форми навчання, то за загальним правилом правники готуватимуться на денній формі, однак юридичні школи можуть надавати освітні послуги з підготовки правника також і в межах дистанційної форми навчання, і зауважимо, що для цього винятку не встановлюються особливі умови, як у законопроекті № 7141.

Також не менш важливим пунктом є особливості застосування положень цього законопроекту щодо осіб, які наразі навчаються та здобувають вищу юридичну освіту. Як зазначено у перехідних положеннях, освітня діяльність, яка наразі провадиться закладами вищої освіти і започаткована до набрання чинності цим законом, продовжується у межах строку навчання за певною освітньою програмою з видачею документа встановленого зразка про вищу освіту.

По-друге, і про це вже неодноразово зазначалось у спеціалізованих ЗМІ, вводиться поділ на регульовані та нерегульовані юридичні професії. Як визначено самим законопроектом, регульована юридична професія – це юридична професія, допуск до якої регулюється законодавством України. До цих професій допускаються особи, які  здобули юридичну освіту бакалаврського рівня вищої освіти, якщо інше не передбачено цим законопроектом, в той час як до нерегульованих юридичних професій, перелік яких є не визначеним, поміж іншого допускаються також особи, які здобули юридичну освіту початкового (короткого циклу) рівня.

Законопроектом також визначений перелік професій, які відносяться до регульованих юридичних професій із спеціальним порядком допуску, до яких доступ мають лише магістри, які відповідають спеціальним кваліфікаційним вимогам та склали спеціалізований кваліфікаційний іспит, у випадках, визначених законодавством. До таких професій відносяться суддя та його помічник, адвокат, прокурор, нотаріус, викладач права, дослідник права, третейський суддя, арбітражний керуючий, державний та приватний виконавець, слідчий, детектив.

Зауважимо, що згідно законопроекту ці вимоги до допуску до регульованих, нерегульованих професій поширюються виключно на здобувачів освіти, які будуть зараховані на навчання після набрання чинності цим законом.

Проаналізувавши запропоновані законопроекти, можна виокремити низку радикальних пропозицій та нововведень, які мають право на існування, однак потребують доопрацювання та змін. Найбільше, звичайно ж, це стосується перехідних положень, які впливатимуть на життя осіб з вищою юридичною освітою, які після прийняття законопроекту № 7141 в запропонованій редакції, не лише вважатимуться такими, що не мають правничої освіти, але й фактично не матимуть можливості стати суддею, адвокатом, нотаріусом чи прокурором, не відучившись перед цим повторно шість років на денній формі в університеті.

Зрозуміло, що зміни у сфері юридичної освіти потрібні і це стало очевидно, зокрема, в ході проведення судової реформи. Однак запропоновані законопроекти потребують детального обговорення як з громадськістю, так і з представниками юридичної спільноти, а також доопрацювання та внесення змін, щоб в подальшому уникнути помилок при застосуванні положень законодавства та навіть колапсу в юридичній сфері. 

Зозуля Наталія

КОМЕНТАРІ  2 + Додати коментар
Рябенко Наталия
Краще б вона перевірила СВОЇ знання.
Жуковська Катерина
Мені здається, що їм там зовсім немає чим зайнятися!!!  Треба ж таке придумати!?
Юридична еліта України: проблема формування donum auctoris Юридична еліта України: проблема формування
Останнім часом активно опрацьовується питання формування і діяльності юридичної або ж правової еліти суспіль...
Трагедія однієї сім'ї Справа Трагедія однієї сім'ї
Кожна судова справа – це історія, історія окремих людей або й цілих сімей, історія про кохання та зраду, історія ...
Листопад 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
30 31 1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21
21.11.2017 10:00:00 - Медіаправо 2017
22 23 24 25 26
27 28 29 30 1 2 3
ЗАХОДИ
10.11.2017 10:00:00 - Ukrainian Software Development Forum
21.11.2017 10:00:00 - Медіаправо 2017
Опитування
  • Що найбільш негативно впливає на рівень довіри до суду в Україні?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика