Правовий поглядАналітика

Реформування виконавчого провадження в Україні: основні результати та найближчі перспективи

12.09.2018 / 11:12
523
+A
-a

Реформування виконавчого провадження в Україні: основні результати та найближчі перспективи

Етап виконання судових рішень є заключним і  чи не найважливішим у процесі реалізації захисту прав громадян. Однак в Україні цей механізм працює недостатньо якісно та ефективно, що призводить до невеликої кількості фактично виконаних судових рішень.

В межах серії GovTech-мітапів 11.09.2018 року було організовано відкриту зустріч за участі представників Міністерства юстиції задля розгляду основних результатів та перспектив реформування системи виконання судових рішень.

Особливістю даного заходу є участь в ньому не лише представників професійної спільноти, а й простих громадян, яким цікаве питання виконання судових рішень та програми розвитку в цій сфері.

«Кожні 5-6 років наша країна є свідком реформ у сфері здійснення правосуддя», - розпочала свою розповідь Світлана Глущенко, заступник Міністра юстиції з питань виконавчої служби. За її словами це є цілком логічним, оскільки судова влада є без перебільшення найважливішою гілкою влади.

Період останньгго часу був  продуктивним , оскільки   нинішні результати судової реформи є найбільш комплексними: було створено новий Верховний суд, здійснюється реорганізація судів нижчих інстанцій, змінено процесуальне законодавство, а також систему виконання рішень.

Основна новація в сфері виконавчого провадження - це запровадження змішаної системи виконання судових рішень шляхом запровадження інституту приватних виконавців. Наразі в Україні працює 129 приватних виконавців, які провадять свою діяльність на території всіх областей.

Питання виконання судових рішень пов'язане не лише із ефективністю роботи окремого виконавця чи окремого органу - це повинна бути еволюція усієї системи загалом.

Як зазначила спікер, незважаючи на певні прогалини в законодавчій базі, реалізувати зміни та вдосконалюватись можна й в межах діючого законодавства, однак для цього необхідно вчинити цілий комплекс дій, перелік яких наразі розробляється у формі своєрідного «Паспорту» Мінюстом у співпраці із канадською компанією EDGE.

Дія паспорту спрямована, перш за все, на захищеність прав як стягувача, так і боржника, а також на забезпечення державою виконання судових рішень. Аби забезпечити реалізацію цієї мети було виділено три пріоритети, для виконання яких визначено окремі завдання.

Першим пріоритетом є спрямованість на добровільне виконання рішень. Це може бути здійснено завдяки реалізації декількох завдань: донесення до свідомості боржників невідворотності відповідальності за порушення виконання судових рішень та можливої шкоди їх діловій відповідальності у разі цих порушень; створення мотиваційної системи, за якої виконання рішень відбуватиметься завдяки медіації; формування позитивного іміджу ДВС та приватних виконавців; створення альтернативних способів інформування населення про вчинення виконавчих дій (за допомогою мережі Інтернет).

Другим пріоритетом реформи є здійснення виконавчих дій якісно, вчасно, кваліфіковано та ефективно. Основним завданням, реалізація якого допоможе сприяти цьому процесу, це звичайно ж автоматизація процесів та відкриття доступу до реєстрів (реєстрів нерухомості та транспортних засобів) для державних та приватних виконавців. Передбачається повністю автоматизувати процес документообігу, аби державні виконавці могли отримати повне досьє на боржника за максимально короткий термін, а громадяни – швидко та якісно скористатися послугами ДВС.

Світлана Глущенко також звернула увагу сторін виконавчих проваджень на реальну можливість реагування Міністерства юстиції, спеціальних відділів, на неправомірні дії чи бездіяльність виконавців з приводу конкретного виконавчого провадження. Для цього стороні достатньо звернутись до Міністерства юстиції засобами поштового зв'язку чи навіть написавши у соціальній мережі Facebook, відповіді в такому разі надаються особі найбільш оперативно задля уточнення деталей скарги чи додаткової інформації. Прикладів таких випадків на практиці є безліч.

Також в межах виконання цього пріоритету забезпечується відкритий та прозорий доступ до професії приватного виконавця, що дасть можливість і забезпечити конкуренцію між цими особами, і розвантажити роботу ДВС. За словами спікера наразі Міністерство юстиції спрямовує свої сили на найбільш оптимальне та ефективне проведення конкурсів на здобуття професії приватних виконавців, однак інколи це не є можливим з об'єктивних причин (відсутності кворуму на засіданнях комісії, невеликої кількості кандидатів тощо).

Третім пріоритетом реформування системи виконання судових рішень є соціальна зорієнтованість, яку планується забезпечити шляхом реалізації таких завдань: підвищення рівня культури ділового спілкування виконавців; створення умов для комфортної та приємної роботи органів ДВС та їх відвідування сторонами виконавчого провадження. Останнє завдання наразі уже починає реалізуватись. Так, наприкінці серпня 2018 року КМУ реалізовано експеримент та прийнято  постанову  про запровадження офісів відкритого типу у органах ДВС м. Києва, Сумської, Донецької, Луганської та Одеськоі областей. 

Всі ці складові у комплексі безумовно сприятимуть підвищенню рівня довіри до системи виконання судових рішень та впливатимуть на підвищення кількості виконаних судових рішень в Україні.

Олексій Воробйов, директор департаменту ДВС у Міністерстві юстиції, розпочав свій виступ із розповіді про основні цілі роботи органів чи осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень. За його словами глобальна мета цієї діяльності полягає у забезпеченні стабільності в суспільстві шляхом виконання судових рішень та уникнення порушень та зловживань у цій сфері.

Після закінчення Революції гідності вся країна потребувала змін і система виконання судових рішень не була винятком. Перші зміни були спрямовані на забезпечення незалежності цих осіб та підвищення ефективності їх роботи. В подальшому логічним продовженням було забезпечення інституту приватних виконавців, кількість яких поступово збільшується та, не виключено, можуть витіснити державних виконавців з ринку.

Інститут державних виконавців також було частково, але реформовано: змінено підконтрольність цих працівників; збільшено розміру заробітної плати; запровадження інститут винагороди, що сприяє уникненню корупції в цій сфері; часткове очищення державної виконавчої служби.

Також позитивом реформи є запровадження відкритої та прозорої системи реалізації арештованого майна в ході виконавчого провадження СЕТАМ.

Раніше ця інформація була з обмеженим доступом: вона публікувалась у регіональних виданнях, які не були поширені в суспільстві. Пізніше було створено спеціальний веб-сайн, однак він працював некоректно, наприклад, на ньому навіть не було пошуку, що не давало можливості використовувати ці можливості в повному обсязі. Тому створення подібної прозорої системи було своєрідною революцією в цій сфері. Докорінно змінилась і процедура здійснення торгів у цій сфері.

Спікер також звернув увагу на основні напрями роботи Мінюсту в цій сфері. Перш за все, це стягнення аліментів. Наразі обсяг цих виконавчих проваджень складає 27% від загальної кількості. Причиною обрання цієї категорії було те, що це є соціальним питанням і що виконання рішень у даній категорії справ триває декілька років (до досягнення повноліття або й більше).

За словами Світлани Глущенко, ефективність реформування в цій сфері уже можна помітити при аналізі об'єктивних даних. Зокрема, в порівнянні з минулим роком, за 9 місяців 2018 року кількість виконавчих проваджень в цій сфері було зменшено на 40 тисяч - це провадження, в яких було досягнуто домовленості щодо добровільного виконання або які були закінчені. Також, для порівняння, за 2017-ий рік в межах даних виконавчих проваджень було стягнуто 2,4 млрд. грн., водночас за 9 місяців 2018 року було стягнуто уже 2,9 млрд. грн.

Наступними категоріями справ є стягнння заробітної плати за судовими рішеннями (тому що це теж соціальне питання) та справи з приводу наповнення державного бюджету.

Таким чином, очевидними є певні позитивні зрушення в системі виконання судових рішень. Однак, відкритими залишаються питання щодо доступу виконавців до певних реєстрів (декілька разів прийняття відповідного законодавчого акту блокувалось законодавчим органом), забезпечення достатньої кількості приватних виконавців (за рекомендаціями ЄС - орієнтовно 4 тис. осіб), створення відкритих офісів ДВС для більш комфортного та оперативного надання послуг сторонам виконавчого провадження, збільшення кількості судових рішень, які виконуються добровільно тощо.

  Наталія Зозуля, «Українське право»


КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Право і економіка в українських реаліях donum auctoris Право і економіка в українських реаліях
Економіка держави є залежною від соціальних інститутів, серед яких право відіграє важливу, а інколи вирішальну роль
Притягнення до відповідальності суддів за пропуск строків розгляду справи: законність і справедливість Феміда Притягнення до відповідальності суддів за пропуск строків розгляду справи: законність і справедливість
Судові справи, рішення по яких не вдається отримати роками, завжди були проблемою судової системи України. Останнім...
Убивство в кар’єрі Справа Убивство в кар’єрі
100 років тому відомий італійський диктатор Беніто Муссоліні сказав: «Добре довіряти іншим, але не довіряти – значн...
Листопад 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
29 30 31 1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24
24.11.2018 09:00:00 - IX Criminal Law School
25
26 27 28 29 30 1 2
ЗАХОДИ
24.11.2018 09:00:00 - IX Criminal Law School
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика