Правовий поглядАналітика

Сфера надання державної допомоги суб'єктам господарювання потребує реформування

18.10.2018 / 16:13
289
+A
-a

Сфера надання державної допомоги суб'єктам господарювання потребує реформування

З 2 серпня 2017 року набув чинності Закон України “Про державну допомогу суб’єктам господарювання” (далі – Закон). Ціллю цього Закону є встановлення основних засад проведення моніторингу державної допомоги, яка надається суб’єктам господарювання, та здійснення контролю за допустимістю такої допомоги для конкуренції.

Однак, оскільки регулювання даного інституту є відносно новим та невивченим питанням, на практиці складаються ситуації застосування до даних правовідносин практики ЄСПЛ та окремих норм міжнародного законодавства по аналогії. Очевидно, що такий стан справ не є дієвим та абсолютним, що на практиці призводить до необхідності напрацювання ефективних механізмів, адаптованих до сьогодення України, та внесення відповідних законодавчих змін.

Саме з даною ціллю було організовано одне із засідань Комітету з конкуренційного права АПУ, участь в якому взяли не лише практикуючі юристи, а й представники Антимонопольного комітету (АМКУ), які представили увазі слухачів напрацьований законопроект про внесення змін до згадуваного вище Закону.

1. Визначення понятя «державної допомоги» та її видів

Проблематика, яка існує з даним поняттям на даний час, призводить до перенавантаження АМКУ різноманітними зверненнями щодо питання фінансування проектів, які не є державною допомогою. Як наслідок, такі звернення залишаються без належного розгляду, так як до обсягу повноважень АМКУ, згідно із Законом, відноситься питання дослідження допустимості надання виключно державної допомоги.

Для прикладу, із близько 800-та повідомлень, які надійшли за час дії Закону до АМКУ, лише в двох випадках певне фінансування було визнано державною допомогою.

Таким чином, очевидно, що дане питання слід, перш за все, врегулювати на законодавчому рівні. Так, у запропонованому проекті наявне наразі визначення поняття «державної допомоги» пропонується доповнити, зазначивши про таку ознаку цього інституту як «вплив на конкуренцію та/або торгівлю», що здійснюється відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом та іншими державами.

В даному випадку слід зауважувати, що поняття «конкуренція» в даному випадку відноситься до торгового обороту в Україні, а поняття «торгівля, що здійснюється відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом та іншими державами» - до міжнародних правовідносин.

Деякі дискусії викликало також питання доцільності та правильності вживання в даному визначення словосполучення «та/або». Так, існування сполучника «та» свідчить про кумулятивність критеріїв (необхідність їх одночасного існування), хоча, вочевидь, така позиція не відповідає цілям захисту економічної конкуренції.

АМКУ також пропонується розділити на законодавчому рівні «чинну державну допомогу» та «програми підтримки, які існували станом на 02.08.2017 року (дату набрання чинності Законом)». Як пояснила представниця АМКУ, доцільність даного нововведення обгрунтована тим, що наразі в Законі існує певний дисонанс: у визначенні поняття зазначається, що воно розповсюджується і надопомогу, яка надавалась раніше, а Перехідні і прикінцеві положення зазначають протилежне.

2. «Суб’єкт господарювання» та «економічна діяльність»

Наступна новела пов’язана із закріпленням в Законі нового визначення поняття «суб’єкт господарювання», яке планується застосовувати лише в рамках згадуваного Закону, але яке, водночас, включає підхід європейського права до визначення цієї категорії.

Так, під суб’єктом господарювання пропонується розуміти ФОП, фізична особа, яка здійснює незалежну професійну діяльність чи юридична особа незалежно від її форми власності, організаційно-правової форми та джерел фінансування, яка здійснює економічну діяльність.

Відтак, одночасно пропонується введення також нового поняття «економічної діяльності суб’єкта господарювання». Дане поняття не є тотожним «господарській діяльності» чи «комерційній діяльності» та полягає у реалізації товарів на ринку. Тобто акцент здійснюється не на меті одержання (чи не одержання) прибутку, а на характері діяльності суб’єкта.

Так, закон поширює свою дію лише на підтримку діяльності, яка є економічною, визначення чого планується віднести до компетенції АМКУ.

Водночас серед правозахисників виникли дискусії з приводу доцільності закріплення на законодавчому рівні ще одного визначення поняття «суб'єкта господарювання». Так, наразі окреме визначення цього поняття є у Господарському та Податковому кодексах.

Окрім цього, сумнівною видається пропозиція внесення відповідних змін до згадуваного Закону, ігноруючи при цьому норми Закону України «Про захист економічної конкуренції», хоча об'єком захисту цих обох законів є однакові за змістом та суб'єктним складом відносини в сфері економічної конкуренції.

3. Послуги, що становлять загальний економічний інтерес та державна допомога в даній сфері

В даному питанні проблема також виникає на етапі визначення понять, що зумовлює необхідність внесення відповідних змін до Закону.

Так, згідно з проектом пропонується закріпити, що такі послуги мають бути не лише пов’язані із задоволенням особливо важливих загальних потреб, а й прямо визначені органами державної влади чи органами місцевого самоврядування як такі, що становлять загальний економічний інтерес. Дане визначення кореспондується з положеннями Угоди про асоціацію та уніфікує законодавчі положення в даному питанні.

Інше нововведення полягає в закріпленні в ст. 3 Закону, так званих, «критеріїв справи Альтмарк», які визначають за яких умов компенсації витрат на надання послуг, що становлять загальний економічний інтерес, не вважаються державною допомогою та, як наслідок, на них не поширюється дія Закону.

Водночас, слід зауважити, що ця частина тексту проекту змін до Закону, підготовленого АМКУ, не є тотожною оригінальному тексту рішення, прийнятого у справі Альтмарка, що не в повній мірі закріплює всі особливості та специфіку згадуваних критеріїв.

4. Допустима державна допомога

Як зазначила представник АМКУ, на даний момент цілі та критерії допустимості державної допомоги прописані таким чином, що в АКМУ існують досить обмежені повноваження в даній сфері у зв’язку з прогалинами в Законі.

Так, пропонується доповнити ст. 6 Закону, в якій визначаються критерії допустимості державної допомоги залежно від цілей, на які вона надається. Так, планується окремо виділити такі цілі як сприяння розвитку окремих видів господарської діяльності або окремих економічних сфер та надання обгрунтованої компенсації витрат за надання послуг, що становлять загальний економічний інтерес (згідно з «криеріями Альтмарк»).

Також пропонується змінити критерії допустимості окремих категорій державної допомоги.

Суттєвим нововведенням є закріплення на законодавчомі рівні моменту, з якого державна допомога вважається наданою (з моменту набрання чинності відповідного нормативно-правового акту чи розпорядчого акту). Відповідні зміни пропонується внести до ст. 4 Закону. Водночас виникає логічне запитання, чи вважатиметься державна допомога наданою, якщо розпорядчий акт було видано, однак фінансування безпосередньо не було здійснено. Це питання стає особливо актуальним у разі необхідності повернення «наданої» державної допомоги.

Що стосується відповідальності винних осіб, то в даній ситуації уваги заслуговує питання розрізнення на законодавчому рівні понять «неналежно використана державна допомога» та «незаконна державна допомога». Наразі ці поняття змішані та використовуються майже як взаємозамінні.

Також пропонується доповнити Закон новою статтею, яка передбачає встановлення процентної ставки за користування державної допомоги у сумі 120 % річних від облікової ставки НБУ у разі прийняття рішення про повернення незаконної державної допомоги.

Таким чином, зміни, що пропонуються проектом, не є радикальними, а покликані доопрацювати існуючі законодавчі механізми та імплементувати міжнародне законодавство та практику ЄСПЛ, які активно застосовуються АМКУ на практиці під час ухвалення рішень за зверненнями. Водночас не всі нововведення є доцільними та обгрунтованими, що зумовлює необхідність проведення активних обговорень з даного питання серед представників професійної спільноти.

Зозуля Наталія, «Українське право»

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Право і економіка в українських реаліях donum auctoris Право і економіка в українських реаліях
Економіка держави є залежною від соціальних інститутів, серед яких право відіграє важливу, а інколи вирішальну роль
Притягнення до відповідальності суддів за пропуск строків розгляду справи: законність і справедливість Феміда Притягнення до відповідальності суддів за пропуск строків розгляду справи: законність і справедливість
Судові справи, рішення по яких не вдається отримати роками, завжди були проблемою судової системи України. Останнім...
Убивство в кар’єрі Справа Убивство в кар’єрі
100 років тому відомий італійський диктатор Беніто Муссоліні сказав: «Добре довіряти іншим, але не довіряти – значн...
Листопад 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
29 30 31 1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24
24.11.2018 09:00:00 - IX Criminal Law School
25
26 27 28 29 30 1 2
ЗАХОДИ
24.11.2018 09:00:00 - IX Criminal Law School
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика