Правовий поглядАналітика

Судові справи від диваків

24.07.2018 / 10:08
2461
+A
-a

Судові справи від диваків

В минулому місяці “Українське право” опублікувало підбірку оригінальних позовів та справ, які розглядались та розглядаються в судах України.

Окрім відверто дивних позовних вимог, цікавими також видаються й інші справи, визначними в яких є певні обставини, поведінка сторін чи манера написання ними процесуальних документів.

В продовження минулої публікації, пропонуємо Вам ознайомитись ще з деякими судовими справами, які можуть викликати як усмішку чи здивування, так і злість чи обурення.

СУД НАД АДВОКАТОМ, ЯКИЙ ПРИВЛАСНИВ ЧУЖИЙ ХАБАР

Досить цікава та показова справа розглядалась в 2014 році в одному з місцевих судів Львівської області.

В українському суспільстві тривалий час існує хибна думка, що без хабаря вирішити в суді справу на свою користь неможливо. Той, хто мав справу із судами, беззаперечно відхилить це твердження, однак в декого ця думка закорінено дуже глибоко.

Так трапилось і в цій ситуації: до одного адвоката за рекомендацією прийшов клієнт і попросив про допомогу в одній із цивільних справ, яка слухалась в цей час у суді.

Але, маючи “стійке переконання у неможливості реалізації своїх законних прав без давання хабара судді”, клієнт був впевнений, що з суддею потрібно “домовитись” неформально, інакше – програш. Адвоката клієнт розглядав як посередника, який зможе домовитись та передати гроші судді.

Однак, вивчивши справу, адвокат виявив, що позиція його клієнта є виграшною і, виходячи із судової практики та норм законодавства, скоріш за все спір буде вирішено на його користь. Натомість він “вирішив підіграти” клієнту і запропонував зупинитись на сумі в 7 тис. доларів.

Протягом декількох місяців невеликими сумами частково ці кошти були передані адвокатові, однак останні 1500 доларів після отримання він повернув назад клієнту, бо “зрозумів, що то забагато”. Жодні кошти судді не передавались, адвокат в справу не вступав.

Через півроку після першої зустрічі з адвокатом, клієнт звернувся до міліції з заявою на адвоката та суддю, звинувачуючи їх у вимаганні хабаря. Серед доказів були аудіофайли диктофона, на який клієнт записував зустрічі з адвокатом, та список номерів купюр, які тому передавались.

За результатами справи адвоката визнали винним у шахрайстві та призначили штраф у розмірі 800 грн. 00 коп.

ВИПРАВЛЕННЯ ОПИСКИ ШЛЯХОМ ПОСТАНОВЛЕННЯ НОВОГО РІШЕННЯ

В суді майже завжди є ображена сторона, котра програла справу.

Коли заявнику відмовляють в задоволенні його позовної заяви, в нього з’являється бажання дізнатись, чим керувався суддя при ухваленні рішення, чому були відкинуті його мотиви та чому суд став на сторону відповідача.

Здебільшого свої думки з цього приводу сторони висловлюють в апеляційній скарзі на рішення, однак тоді ця аргументація стає об’єктом вивчення суду апеляційної інстанції, а не того судді, хто ухвалював рішення.

Бажаючи звернутись безпосередньо до суду першої інстанції та отримати від судді відповіді на поставлені запитання, позивач по одній із справ оформив таке звернення у вигляді заяви про виправлення описки в судовому рішенні.

І хоч дійсно в рішенні було допущено описку (замість 1983 року, зазначено 1083 рік), однак інші зауваження дуже важко пов’язати із описками чи помилками. Здебільшого, це схоже на роздуми сторони, одночасно з поставленням риторичних та інших запитань.

Для прикладу наведемо декілька витягів із цієї заяви:

- “... Якщо ж я не права надайте роздруківку дзвінків та озвучте дані розмови між ними, адже Ви суд і Вам все під силу, бо коли я просила ОСОБА_8 про це своїми заявами-клопотаннями письмовими мені на превелику жаль було відмовлено, щоб довести цим самим істину! На якому із дисків це підтверджується???...”;

- “...Чому судом не було витребувана сім карта із телефону покійного, щоб встановити справедливість і істину всього слідства та до кінця не допитана відповідач??? Оце і є її свідоме ухилення від надання суду правдивої інформації!!!...”;

- “... сказано, що мої докази, як позивача безпідставні і не підтверджені належними і допустимими доказами особисто я так не рахую, я все чула з уст самого брата... Це не відповідач по справі надала суду копії розписок про матеріальне утримання ОСОБА_6 разом з ОСОБА_4, а саме я, це мої свідки також засвідчили саме про це! А Ви знехтували їх відповідями, тоді скажіть для чого Ви їх взагалі визивали до суду, якщо Ви не прийняли до уваги їх докази, а особливо людина, не яка жила в Московії, а рядом з покійним ОСОБА_4???...”.

Беззаперечно, видно, що ця справа була дуже емоційно важливою для позивача, однак подібні голослівні висловлювання та звернення, роздуми по справі та припущення не принесли б жодної користі справі. Натомість кваліфікований правник зміг би виділити із цих думок основне та акцентувати увагу суду на ньому при підготовці апеляційної скарги.

НЕЦЕНЗУРНА ЛЕКСИКА ТА ОБРАЗИ В ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ДОКУМЕНТАХ: ВИНЯТОК ЧИ….?

Декілька місяців тому в соціальній мережі “Фейсбук” з’явилась публікація від судді Київського апеляційного адміністративного суду Оксани Епель, в якій вона навела приклад “роз’яснення”, з яким до суду першої інстанції звернувся позивач по одній із справ у відповідь на ухвалу про залишення позову без руху. Мотиви сторона виклала в короткій формі, обмежившись двома реченнями. Підсумував позивач коротко, звернувшись до судді словами “ВІДКРИВАЙ ПРОВАДЖЕННЯ!”.

Однак, виявляється, цей приклад є не єдиним. У червні цього року з’явилась ще одне фото процесуального документу (на цей раз апеляційної скарги), в якій скаржник обмежився лише одним реченням та просив скасувати ухвалу “як дебільну”.

Задовго до цього, в травні 2016 року, в мережі з’явилось фото ще однієї апеляційної скарги, в якій скаржник обґрунтовує необхідність скасування ухвали суду першої інстанції в зв’язку з тим, що заяву розглядав суддя, якого скаржник називає образливим нецензурним словом. При чому, на думку скаржника, це є головною підставою для скасування ухвали.

Також непоодинокі приклади використання образ та ненормативної лексики в процесуальних документи можна знайти в низці ухвал про залишення адміністративних позовів без руху (наприклад, №52253400, 54007943, 71055587, 73375166, 74484266 в ЄДРСР), відповідачами по справі в яких є державні органи. Саме проти них направлені вказані брутальні вислови та образливі поняття.

В ухвалах, номери яких зазначені вище, судді не вдаються до подробиць, які саме нецензурні вислови вживались позивачами. Натомість в деяких інших справах ці вислови конкретизуються (наприклад, № 69761272, 69535686 в ЄДРСР).

Окрім цього, неодноразово судді отримують від незадоволених учасників прямі погрози в свою адресу. За деякими з них виносяться окремі ухвали. Наприклад, в ухвалі №74299086 в ЄДРСР описано переписку позивача із судом, в якій він вживає однозначні висловлювання щодо своїх дій у разі прийняття суддею “неправильного, на його думку, рішення”.

Вбачається, що такі дії є недопустимими в громадянському суспільстві. Використання образливих та нецензурних висловлювань в офіційному листуванні та підготовці процесуальних документів свідчить лише про неповагу до суду, як органу, що розглядає ці звернення, і жодним чином не допомагає у виграші справи.

Очевидно, що судді мають звертати увагу громадськості на подібні випадки та застосовувати відповідальність до винних осіб, з метою недопущення подібних зловживань у майбутньому.

ВСТАНОВЛЕННЯ ФАКТУ ПРОЖИВАННЯ РАЗОМ...ПІСЛЯ СМЕРТІ?

Досить часто при зверненні до суду позовні заяви готуються нашвидкоруч, що може призвести до допущення в них помилок. Інколи це може бути звичайна описка, в інших випадках – потік думок позивача може бути викладено на стільки заплутано, що не дає можливості встановити істину.

По одній із справ заявниця звернулась до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім’єю більше п’яти років. Для чого знадобилось їй отримувати це підтвердження, вона не пояснила, хоча це є однією із обов’язкових умов подання такої заяви.

Натомість найцікавішим виявилось інше. Виходячи з тексту заяви та матеріалів справи, вбачається, що заявниця народилась в 1965 році. В той же час інша особа (з якою нібито проживала заявниця) померла ще в 1960 році (згідно з текстом заяви), таким чином, ще до народження заявниці.

Така сукупність обставин є нонсенсом, про що й зазначив суд в ухвалі про залишення заяви без руху та надав заявниці строк для усунення недоліків. Якщо зазначене твердження було опискою, то виправити її не буде складно, якщо ж ні, то на суд чекає розгляд досить цікавої справи.

ШТРАФ ЗА СВАРКУ З ДОНЬКОЮ

Суперечки в сім’ї – справа звична. Поліцію в таких ситуаціях викликають у виключних випадках, коли справа доходить до бійки. Однак так трапляється не завжди, і, виявляється, за звичайну сварку можна опинитись в суді.

У березні 2010 року в Шевченківському районному суді міста Києва розглядалась справа про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 КУпАП.

В цій статті йдеться про вчинення насильства в сім’ї, яке може проявлятись у вигляді “будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру ..., внаслідок чого могла бути чи була завдана шкодафізичному або психічному здоров’ю потерпілого”.

Як зазначається в судовому рішенні,сварка виникла між батьком та донькою, які мешкають разом. Також з ними живе дружина батька та зять. Зять тривалий час ніде не працює, і батька це обурює. Натомість, коли він каже про це доньці, то вона реагує дуже хворобливо і починається сварка.

Того вечора дружина батька попросила в нього грошей для побутових потреб, на що він відповів, що їй слід звернутись до зятя, який винен йому 200 грн. 00 коп. Однак це почула донька, яка забігла в кімнату, почала кричати, щоб він не втручався в їх сім’ю, що вони самі визначатимуть, коли починати працювати та віддавати борги. Все це супроводжувалось брутальною лайкою на його адресу.

У відповідь на це чоловік коротко прокляв доньку та пішов спати. Жодних інших образ на адресу доньки не висловлювалось, проте вона викликала міліцію.

Вже наступного дня суд визнав винним батька у вчиненні насильства в сім’ї та наклав на нього штраф у розмірі 51 грн. 00 коп.

Зозуля Наталія, “Українське право”

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Право і економіка в українських реаліях donum auctoris Право і економіка в українських реаліях
Економіка держави є залежною від соціальних інститутів, серед яких право відіграє важливу, а інколи вирішальну роль
«Синій кит» або квест ціною у життя: історія, яка ще не стала судовою Справа «Синій кит» або квест ціною у життя: історія, яка ще не стала судовою
Декілька років тому суспільство сколихнули чисельні випадки самогубств серед дітей, багато з яких, як виявилось, бу...
Грудень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
26 27 28 29 30 1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31 1 2 3 4 5 6
ЗАХОДИ
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика