Правовий поглядАналітика

Тисячі нерозглянутих справ ВАСУ та нові процесуальні кодекси, або що чекає на новий Верховний Суд

02.11.2017 / 13:00
676
+A
-a

Тисячі нерозглянутих справ ВАСУ та нові процесуальні кодекси, або що чекає на новий Верховний Суд

В Українського кризового медіа-центрі відбувся прес-брифінг «Нові правила судового процесу». Спікерами брифінгу були Михайло Смокович, в.о. Голови Вищого адміністративного суду України, та Лариса Рогач, секретар Пленуму Вищого господарського суду України, які є переможцями конкурсу до нового Верховного суду та невдовзі розпочнуть свою діяльність у новоствореному вищому судовому органі Україні.

Оскільки для запрошених суддів профільними є адміністративний та господарський процес відповідно, тому спілкувались здебільшого про нові процесуальні кодекси, законопроект про затвердження яких вже подано на підпис Президенту. Поміж іншого спілкувались також про особливості запуску роботи нового Верховного Суду, а також про інші зміни, які відбуваються останнім часом у ході судової реформи.

Обидва спікери погодились, що зміни, які мають відбутись у процесуальному законодавстві з прийняттям нових кодексів, є суттєвими та, можна сказати, концептуальними, оскільки змінюється загальний підхід до участі сторін та судді у процесі. До того ж, на думку спікерів, внесення змін до процесуальних кодексів було нагальним питанням всі ці роки, і наразі все те, що хотіли побачити, є у законопроекті про внесення змін до чинних процесуальних кодексів. Далі пропонуємо тезисно ознайомитись із питаннями, що піднімались на брифінгу.

33 тисячі нерозглянутих справ, або хто та коли розглядатиме справи ВАСУ

Як повідомив Михайло Смокович, на сьогодні у провадженні ВАСУ знаходиться близько 33 тис. судових справ. Зрозуміло, що з початком роботи нового Верховного Суду всі ці справи перейдуть у відомство Касаційного адміністративного суду. Зауважимо, що така кількість справ є більшою, ніж загальна кількість справ у інших спеціалізованих судах та ВСУ.

То ж яким чином планується розглянути таку велику кількість справ? Як повідомив пан Михайло, ці справи будуть розглядатись Касаційним адміністративним судом без залучення допомоги інших сторонніх судів.

Спочатку справи потрібно авторозподілити між суддями. Робота над підрахунками тривалості цього процесу уже триває. Так, було встановлено, що за 1 день лише можна розподілити близько 300 справ. Отже, всі справи, які наразі знаходяться у ВАСУ на розгляді, можуть бути авторозподілені між усіма суддями протягом близька 100 днів. Для пришвидшення цієї процедури планується залучення працівників до цієї роботи у декілька змін.

Лише після розподілу справи на конкретний склад суду вона буде розглядатись. Як зазначив Михайло Смокович, за попередніми розрахунками, щоб розглянути весь обсяг справ, які наразі знаходяться у ВАСУ, потрібно витратити близько 2 років. Саме такі орієнтовні строки виставляються наразі працівниками ВАСУ.

Запровадження спрощеного позовного та наказного провадження у господарському процесі

Як зазначила Лариса Рогач, запровадження цього інституту в господарському процесуальному законодавстві було зумовлене декількома факторами. По-перше, це, звичайно ж, велика завантаженість судів, до того ж, багато із справ, які там розглядаються, є однотипними. Траплялись також випадки, коли відповідачі уникали судового розгляду, не з'являлись в судові засідання, справи відкладались, затягувався їх розгляд і, як наслідок, всі строки були порушені. Також аналогічні рекомендації були висунені з міжнародної сторони, зокрема Комітетом міністрів держав-членів у Рекомендаціях № R (84) 5 від 28 лютого 1984 р.

Під час реформування процесуальних кодексів всі розуміли необхідність написання окремих положень, що стосуватимуться розгляду незначних та малозначних справ, які є однотипними і щодо яких можна застосувати спрощену процедуру. Питання виникало лише в організації цього процесу: чи такі справи буде розглядати окремий суд або окремий суддя, чи будуть ці документи подаватись в електронній формі або в паперовій.

Як наслідок, маємо у проекті нового Господарського процесуального кодексу положення щодо спрощеного позовного та наказного провадження по малозначних спорах чи інших справах, про доцільність розгляду яких у таких провадженнях вирішить суддя.

Типові та зразкові справи в адміністративному процесі

Як зазначив суддя Михайло Смокович, усвідомлення того, що ефективність судочинства в Україні низька, з'явилось давно. Одним із способів вирішення цієї проблеми є запровадження нового для України інституту зразкових та типових справ в адміністративному процесі. Цей інститут не є новелою для законодавства інших країнах, однак у нас вводиться вперше.

Для того щоб визнати справу зразковою, повинно бути наявно не менше 20 типових справ. Типовими можна визнати такі справи, в яких є один і той самий відповідач та застосовується одна й та ж сама норма права. Особливість полягає в тому, що зразкову справу розглядатиме уже суд касаційної інстанції, а позиція, викладена в рішенні по такій справі, буде обов'язково для застосування в аналогічних типових справах. Тобто маємо свого роду елемент прецедентного права в українському судочинстві.

Також увагу можна звернути на неможливість оскарження в касаційному порядку справ, рішення щодо яких приймались на основі рішення у зразковій справі. Цікавим є те, що в Європі не дозволяється оскаржувати такі рішення навіть в апеляційній інстанції, однак в Україні таке право гарантоване Конституцією і, як наслідок, жоден закон не може його скасувати. Одночасно з цим можна зауважити, що така процесуальна новела зможе певним чином розвантажити суд касаційної інстанції, оскільки він розглядатиме лише одну судову справу і рішення у ній буде зразковим для  інших типових справ.

Підсумовуючи, можна зазначити, що перевагами цього нововведення є ефективність та оперативність розгляду справ.

Зловживання процесуальними правами та заходи процесуального примусу

«Це є однією з новел, яка є відповіддю на низку запитань, що виникали в господарському судочинстві», - зазначила Лариса Рогач.

Водночас після публікації проектів нових кодексів в юридичній спільноті виникла неоднозначна реакція з приводу незакріплення вичерпного переліку обставин, які можуть вважатись зловживанням процесуальними правами. На думку пані Лариси, суддя при виникненні такого питання повинен керуватись статтею 2 нового проекту ГПК, згідно з якою визначаються основні завдання господарського судочинства, які і повинні бути критерієм застосування статті, що стосується заходів процесуального примусу.

Однак зауважимо, що ціллю застосування заходів процесуального примусу повинно бути не визнання певної дії зловживанням процесуальними правами чи застосування до конкретного учасника судового процесу заходів процесуального примусу, а встановлення певних запобіжників, які б не давали недобросовісним учасникам отримувати те, заради чого вчиняється та чи інша процесуальна дія.

Розглядаючи дане питання в адміністративному процесі, варто зазначити, що хоча норми щодо запобігання зловживанням процесуальними правами в усіх реформованих кодексах уніфіковані, однак, як зазначає Михайло Смокович, адміністративне судочинство має певні власні особливості. Зокрема, в адміністративному процесі позивачами здебільшого виступають прості люди, які очікують отримати від суду захист. Отже, застосування заходів процесуального примусу в адміністративному процесі повинно бути більш лояльним до простих людей, а тому суддя має бути обачніший, щоб сприяти здійсненню правосуддя та можливості реалізації заявниками усіх процесуальних прав.

Безпідставний позов та обмеження права на справедливий суд

Після прийняття Верховною Радою законопроекту № 6232 у юридичних колах виникла дискусія щодо доцільності закріплення та в подальшому можливості застосування окремих положень законопроекту. Одним із таких спірних моментів було закріплення подання завідомо безпідставного позову як прикладу зловживання процесуальними правами. Низка правників обґрунтовували незаконність даного положення тим, що стаття 55 Конституції України та стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплюють право особи на справедливий суд. Водночас, на думку правників, така новела обмежує права людей на звернення до суду.

Однак спікери брифінгу докорінно не згодні із таким твердженням. Наприклад, як зазначила Лариса Рогач, ця норма не перешкоджає зверненню до суду, а лиш дозволяє реагувати судді на звернення, яке відбулось з певними порушеннями. Водночас Михайло Смокович зазначає, що такі позови неодноразово подавались і раніше, однак у подальшому по справі приймалась відмова. До того ж варто звернути увагу на нову редакцію статті 124 Конституції України, яка раніше визначала, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а нещодавно була змінена та обмежила юрисдикцію судів лише юридичними спорами та кримінальними правопорушеннями. Тобто бачимо, що навіть на рівні Конституції визначено неможливість звернення до суду по безспірній справі.

Зустрічний позов в адміністративному процесі

Це нововведення є унікальним по відношенню до законодавства інших країн, оскільки там таке положення відсутнє. Зокрема, це зумовлено особливістю адміністративного процесу України, де позивачем може виступати не лише фізична особа чи юридична, а й суб'єкт владних повноважень. Як наслідок, інститут зустрічного позову в адміністративному процесі вводиться для захисту відповідача-громадянина, до якого подано позов.

Як зазначив пан Михайло, раніше розгляд таких справ надзвичайно затягувався: спочатку подавався позов суб'єктом владних повноважень; у свою чергу громадянин подавав інший позов; провадження за першим позовом зупинялось до остаточного вирішення справи за другим позовом; а оскільки здебільшого ці справи проходили і апеляційну, і касаційну інстанції, то даний процес тривав декілька років, і, як наслідок, весь цей час первинна справа залишалась нерозглянутою. Наразі ж все буде відбуватися в межах однієї справи, що сприятиме ефективності адміністративного процесу.

Електронні докази та письмові показання свідків

Говорячи про електронні докази, Лариса Рогач зазначила, що на даному етапі важко прогнозувати щодо проблематики застосування цього виду доказу, зокрема у господарському процесі. Одночасно з цим неоспорюваним є те, що це була вимога часу, однак із таким видом доказів все ж залишається найбільша проблема: як доказати, що певний електронний документ є оригінальним, а не скомпільованим чи відредагованим. Це питання поки що не вирішене.

Якщо повернутись до показань свідків як особливого засобу доказування, то наразі це є загальновизнаним доказом як на міжнародному рівні, так і в Україні.

Водночас існують певні особливості, які варто брати до уваги при застосуванні цього засобу доказування. Наприклад, як закріплено чинним законодавством України, певні обставини можуть доказуватись виключно письмовими доказами. Нагадаємо, що змінами до Господарського процесуального кодексу було внесено положення про можливість викладення показань свідків у письмовій заяві свідка. Однак в жодному разі таку заяву не можна вважати письмовим доказом, це є окремим засобом доказування.

Задля уникнення певних проблем, які можуть виникати на етапі застосування цих положень по відношенню до письмових пояснень свідка (зокрема, зловживання правами сторін, фальсифікація заяв свідків тощо), на думку пані Лариси, доцільно було б визначити також коло обставин, які можуть чи не можуть бути доказані свідками.

Висновок експерта замість висновку судового експерта

Одним із нововведень проекту № 6232 можна назвати прирівняння висновку судового експерта, призначеного судом, до висновку експерта, підготовленого на замовлення однієї із сторін.

Зауважимо, що і раніше такі висновки подавались до суду, однак на той момент вони розглядались не як висновки судового експерта, а як письмові докази або висновок спеціаліста. Різниця між такими висновками полягала в тому, що експерт, призначений судом, попереджався про кримінальну відповідальність за неправдивий висновок, а експерт, обраний стороною, таку відповідальність би не ніс.

Наразі ж задля прирівняння ролі цих експертиз було закріплено положення про необхідність зазначення у висновку експерта, що подається до суду, інформації про повідомлення його про кримінальну відповідальність, незалежно від того чи призначається така експертиза судом, чи робиться на замовлення сторони.

Загалом майбутні судді Верховного Суду, які були спікерами на зустрічі, позитивно оцінили нові процесуальні зміни у судочинстві та зауважували про їх прогресивність і ефективність. Наразі найбільш актуальним є пришвидшення процесу реформи, його забезпечення відповідним суддівським корпусом, який має реалізувати нові положення процесуального законодавства.

Наталія Зозуля

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Юридична еліта України: проблема формування donum auctoris Юридична еліта України: проблема формування
Останнім часом активно опрацьовується питання формування і діяльності юридичної або ж правової еліти суспіль...
Трагедія однієї сім'ї Справа Трагедія однієї сім'ї
Кожна судова справа – це історія, історія окремих людей або й цілих сімей, історія про кохання та зраду, історія ...
Листопад 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
30 31 1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21
21.11.2017 10:00:00 - Медіаправо 2017
22 23 24 25 26
27 28 29 30 1 2 3
ЗАХОДИ
10.11.2017 10:00:00 - Ukrainian Software Development Forum
21.11.2017 10:00:00 - Медіаправо 2017
Опитування
  • Що найбільш негативно впливає на рівень довіри до суду в Україні?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика