Представництво інтересів в судах
Правовий поглядАналітика

Відмова учаснику в участі у публічній закупівлі

04.06.2019 / 10:02
289
+A
-a

Відмова учаснику в участі у публічній закупівлі

Починаючи з 2016 року, публічні закупівлі стали невід’ємною частиною усіх господарських процесів в Україні, які пов’язані із забезпеченням державних органів та підприємств товарами, послугами та роботами. Власне, це єдина можливість для організацій, які фінансуються з державного чи місцевого бюджету, замовити у сторонньої організації послуги та товари, а для суб’єкта господарювання – заробити прибуток, беручи участь в прозорому та відкритому конкурсі.

Однак не всі організації та підприємства можуть бути допущені до процедури закупівлі. Це може бути пов’язано як із їх минулою діяльністю, так і корупційними та іншими ризиками, які існують під час закупівлі. Вичерпний перелік підстав для відмови учаснику в участі у процедурі закупівлі визначений у ст. 17 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон).

Аналізу даних підстав у практичному розрізі було присвячено один із заходів, спікером на якому виступив Качуровський Вадим, провідний юрисконсульт ДУ «Професійні закупівлі». Нижче в матеріалі використовуються тези доповіді та презентації спікера.

Так, як зазначалось вище, у ст. 17 Закону визначають підстави, за яких замовник зобов’язаний прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та відхилити тендерну пропозицію учасника.

Не перераховуючи всі підстави, визначені у Законі, слід визнати, що більшість з них пов’язані із корупційними ризиками участі організації в процедурі закупівель або іншими обставинами, які ставлять під сумнів можливе реальне виконання господарської операції. Більш детально згадані підстави аналізуватимуться нижче.

Як замовнику стає відомо, що згадані підстави мають місце бути?

По-перше, в будь-якому випадку тендерна документація обов’язково повинна містити вимоги, визначені ст. 17 Закону, зокрема, документи, що підтверджують відсутність підстав для відмови в участі у закупівлі. Також тендерна документація повинна містити інформацію про спосіб підтвердження відповідності переможця установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством.

Водночас, слід зауважити, що інформація про відсутність підстав, визначених у ч. 1 та 2 ст. 17 Закону, надається учасником у довільній формі (хоча замовником можуть визначатись додаткові вимоги до вказаних документів), при чому замовнику забороняється вимагати від учасників документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених п. 1 (пропонування вигоди представнику замовника) і п. 7 (пов’язаність учасника та замовника) ч. 1 ст. 17 Закону.

Для більш зручного використання, експерт пропонує ділити інформацію, визначену в ст. 17 Закону, на три типи:

- інформація, що є у вільному доступі;

- інформація, що надається переможцем;

- інформація, що встановлюється замовником самостійно.

Щодо останнього пункту, то це стосується п. 1 (докази, підтверджуючі факт чи намір надати замовнику неправомірну вигоду у будь-якій формі) та п. 7 (подання тендерної документації особою, яка є пов'язана із іншими учасниками чи замовником) ч. 1 ст. 17 Закону, то дана інформація повинна бути встановлена замовником самостійно, оскільки це є відкритою інформацією.

Що стосується інформації, що є у вільному доступі, то одразу слід звернути увагу на ч. 3 ст. 17 Закону, де зазначається, що уповноважений орган (Міністерство економічного розвитку і торгівлі України - МЕРТ) щороку до 20 січня (та додатково в разі потреби) оприлюднює інформацію про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним, на веб-порталі Уповноваженого органу.

Причиною цьому є неможливість витребування від учасника інформації, яка є у загальному доступі, і, водночас, необхідність замовника перевірити відсутність підстав для відмови кожному окремому учаснику в участі у закупівлі.

Так, у листах №3304-04/1983-06 від 17.01.2019 року та №3304-04/6186-06 від 12.02.2019 року МЕРТ визначило перелік відкриих реєстрів, якими замовники можуть користуватись під час перевірки учасників на предмет відповідності вимогам ст. 17 Закону.

Так, що стосується п. 2 ч. 1 ст. 17 Закону (наявність відомостей щодо учасника, внесених до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення), то в даному випадку слід користуватись відповідним реєстром, в якому за допомогою пошуку за назвою чи кодом ЄДРПОУ юридичної особи можна відшукати учасників, які не можуть продовжувати участь у процедурі закупівель.

Наступний п. 3 вказаної статті стосується причетності до корупційних злочинів не самого учасника закупівель, а його окремих службових чи посадових осіб та вимагає перевірку факту притягнення таких осіб згідно із законом до відповідальності за вчинення у сфері закупівель корупційного правопорушення. Для цього замовник також використовує пошук у згаданому вище реєстрі, однак в розділі, що стосується фізичних осіб (можливий пошук за прізвищем, ім'ям, по батькові, номером наказу).

З приводу можливого вчинення учасником закупівель антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів (тендерів), за що його протягом останніх трьох років було притягнуто до відповідальності за порушення, передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", то згідно із п. 4 ч. 1 ст. 17 Закону це теж є підставою для відхилення тендерної пропозиції учасника. Перевірити дану обставину можна у Зведених відомостях Антимонопольного комітету, які опубліковані на офіційному веб-сайті.

Наступна підстава, визначена у п. 8, не пов'язана із корупційною складовою, однак може свідчити про неможливість повноцінної участі учасника у закупівлях з подальшим своєчасним та повним виконанням зобов'язань за договором. Причиною цьому може бути підтверджений факт відкриття щодо учасника ліквідаційної процедури чи визнання його банкрутом, що можна перевірити на офіційному веб-сайті ВГСУ чи у Кабінеті електронних сервісів.

У п. 9 ч. 1 ст. 17 Закону передбачено необхідність виключення учасника із закупівель, якщо у ЄДРЮОФОПГФ відсутня інформація, передбачена п. 9 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", а саме, що стосується інформації про бенефіціарних власників підприємства, інформацію про що можна безкоштовно чи платно отримати із офіційного реєстру.

Перелік інформації, що має бути надана переможцем, визначено в абз. 2 ч. 3 ст. 17 Закону, де зазначено, що переможець торгів у строк, що не перевищує 5 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених п. 2, 3, 5, 6 і 8 ч. 1 цієї статті.

Так, на виконання згаданих п. 5 (наявність обставини, що фізична особа була засуджена за злочин, учинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено) та п. 6 (службова (посадова) особа учасника, яка підписала тендерну пропозицію, була засуджена за злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено) переможець закупівлі в 5-тиденний строк має надати відповідну довідку з МВС, про те, що ФОП, який бере участь в торгах, чи посадова особа юридичної особи, яка підписувала тендерну документацію, не має судимості за «корисливий» злочин.

Експерт також звернув увагу на ч. 2 ст. 17 Закону, де передбачається право замовника прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та відхилити тендерну пропозицію у разі, якщо учасник має заборгованість із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів). Таким чином, необхідність подання учасником відповідних підтверджуючих документів (у вигляді довідки ДФС) та строк, протягом якого дані документи мають бути надані (здебільшого 5 днів), також передбачається у тендерній документації замовника.

Важливим також є п. 10 ч. 1 ст. 17 Закону, згідно з яким учаснику може бути відмовлено в участі у закупівлі у разі відсутності у нього антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, якщо вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) або робіт дорівнює чи перевищує 20 млн. грн., у зв'язку з чим на підставі п. 2 ч. 2 ст. 22 Закону учаснику слід надати відповідні підтверджуючі документи замовнику закупівлі у разі наявності відповідної вимоги у тендерній документації.

Таким чином, експерт визнав якісну та достатню законодавчу врегульованість даного питання, що дає змогу забезпечити баланс інтересів замовника та учасника. Водночас значну роль в цьому питанні відіграє повнота обсягу тендерної документації, що готується замовником, та законність подальших дій тендерного комітету.

Зозуля Наталія, «Українське право»

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Право і совість donum auctoris Право і совість
Ми часто звертаємося до совісті, як до вищого внутрішнього закону буття. Очевидно, що моральне обґрунтування права ...
Про жарт, який набув ознак шахрайства, і дещо про судову практику Справа Про жарт, який набув ознак шахрайства, і дещо про судову практику
Вдалі жарти – показник здорового духу людини, великий запас позитиву і ставлення до щоденних проблем. А ще гумор – ...
Червень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
27 28 29 30 31 1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
ЗАХОДИ
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика