Правовий поглядАналітика

Виселення і зняття з реєстрації місця проживання осіб: особливості процедури

01.11.2018 / 16:43
4843
+A
-a

Виселення і зняття з реєстрації місця проживання осіб: особливості процедури

Як повідомляло «Українське право» раніше, 18 жовтня 2018 року у Верховній раді України було зареєстровано законопроект № 9218, а саме – проект Закону «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні». 

Основна новела законопроекту, яка і стала його “візитівкою”, є пропозиція запровадження онлайн-реєстрації місця проживання шляхом подання заявником декларації. Таким чином, навіть не потрібно буде доказувати право та/або дозвіл на проживання у вказаному приміщенні, достатньо лише зазначення адреси. 

У зв’язку із цим пропонується набагато полегшити процедуру зняття з реєстрації особи, яка зареєстрована у житлі. У разі, якщо така особа взагалі не проживала у приміщенні, здійснюється анулювання реєстраційного запису, а якщо особа змінила місце проживання, то зняття з реєстрації відбуватиметься автоматично у день винесення відповідного рішення реєстраційним органом (у разі, якщо особа не зможе підтвердити своє проживання у житлі).

Незважаючи на низку спірних нюансів, пов’язаних із нововведеннями цього законопроекту, очевидним є те, що права власників нерухомості тепер будуть більш захищені та розширені, оскільки в позасудовому порядку можна буде досить легко зняти з реєстрації особу, яка уже не проживає у квартирі або зареєструвалась у квартирі помилково чи фіктивно. 

Наразі ж ця процедура є багатоетапною, затяжною та досить затратливою для власників житла. Окрім цього, складність та тривалість зняття з реєстрації особи залежить від багатьох факторів та умов.

ЗНЯТТЯ З РЕЄСТРАЦІЇ ДОБРОВІЛЬНО

Відповідно до абз. 1 п. 26 Правил реєстрації місця проживання, зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється, зокрема, на підставі заяви особи. 

Таким чином, найбільш простим та очевидним механізмом зняття з реєстрації особи є подання нею заяви, встановленої форми, та інших документів (паспорту, військового квитка та квитанції про сплату адмінзбору).

Іншою підставою також є припинення підстави виникнення права користування житловим приміщенням (наприклад, закінчення строку дії договору оренди, найму, піднайму житлового приміщення, строку навчання в навчальному закладі, відчуження житла та інших визначених законодавством підстав). В такому разі процедура теж є відносно простою та зрозумілою, однак, хоч це прямо і не передбачено законодавством, але на практиці зняття особи з реєстрації відбувається також виключно за наявності її добровільної згоди.

Якщо ж особа не може самостійно подати заяву, від її імені такі дії може здійснити представник за довіреністю. В день подання особою або її представником заяви та всіх необхідних документів, орган реєстрації приймає рішення про зняття з реєстрації (або про відмову у знятті з реєстрації місця проживання особи) та вносить відомості про зняття з реєстрації місця проживання у паспорт.

ВИСЕЛЕННЯ, ЗНЯТТЯ З РЕЄСТРАЦІЇ НЕ ЧЛЕНА СІМ’Ї

Аналогічно нескладною є процедура зняття є реєстрації осіб, які не є членами сім’ї власника. 

Тому слід визначити, хто вважається членом сім’ї в розумінні законодавства. В даному випадку слід керуватись положеннями ст. 64 Житлового кодексу УРСР. До членів сім'ї власника належать його дружина/чоловік, їх діти і батьки. Також членами сім'ї може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з власником і ведуть з ним спільне господарство. 

В даному випадку, якщо особа, яка не є членом сім’ї власника, не погоджується на добровільне зняття з реєстрації місця проживання, власник житла має можливість в будь-який час може звернутись до суду з позовом про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням. Така позиція, поміж іншим, була висловлена і в Постанові ВСУ від 16.11.2016 року у справі №6-709цс16.

В даному випадку слід керуватись положеннями ст. 391 ЦК України, в якій зазначається, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Після набрання судовим рішенням законної сили, власнику житла необхідно звернутись з рішенням суду та заявою про зняття з реєстрації місця проживання особи до органів реєстрації.

Водночас, незважаючи на відносну врегульованість даного питання на практиці виникають запитання, зокрема, у випадку необхідності зняття з реєстрації колишнього чоловіка/дружину або інших членів сім’ї. В такому випадку, судова практика притримується позиції, що відповідно до статей 9, 156, 157 ЖК сам факт припинення сімейних відносин із власником (власниками) квартири не позбавляє колишніх членів його (їх) сім'ї права користуватися займаним приміщенням і не є підставою для їх виселення з цього жилого приміщення. 

Право вимагати в судовому порядку виселення колишніх членів сім'ї власник жилого будинку (квартири) має відповідно до ст. 157 ЖК України лише за наявності обставин, передбачених ч. 1 ст. 116 цього Кодексу (систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку) або у зв‘язку з тривалою відсутністю за місцем реєстрації, про що буде йтись далі. 

Подібний висновок також неодноразово висловлювався в правових позиція Верховного суду України, викладених у рішеннях у справі №6-24089св06 (ухвала від 31.01.2007 р.) та у справі №6-20552св07 (постанова від 28.05.2008 р.).

ЗНЯТТЯ З РЕЄСТРАЦІЇ ЧЛЕНІВ СІМ’Ї

Що стосується зняття з реєстрації місця проживання члена сім‘ї власника квартири, то в даному випадку мова йде про можливість зняття його з реєстрації або у разі систематичного пошкодження майна, або у разі тривалої відсутності його за місцем реєстрації (про що йшлось вище). 

1.Строки. 

Водночас питання обчислення строків є також дискусійним та неоднозначним. 

Так, у разі, якщо житлове приміщення знаходиться у комунальній чи державній власності, то слід застосовувати ст. 71 ЖК УРСР. Згідно з положеннями цієї норми, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом. Перелік випадків, які не зараховуються до цього строку (наприклад, проходження строкової військової служби) визначаються законодавством. 

З іншого боку, у разі, якщо житлове приміщення знаходиться у приватній власності, то згідно із ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім‘ї власника житла повинен бути відсутній протягом строку понад 1 рік (член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом). 

Таким чином, розпочинаючи підготовку доказової бази для звернення до суду, слід визначитись не лише із належністю чи неналежністю зареєстрованої особи до членів сім‘ї, а й правильно визначити та підтвердити правовий статус нерухомого майна, у якому зареєстровано особу. 

2.Докази.

Що стосується доказової бази, то в даній ситуації найбільш поширеними доказами, що обгрунтовують вимоги позивача, є акти, складені комісією квартирно-обслуговуючої організації, про непроживання відповідача у спірній квартирі в певний період (згідно із судовою практикою, достатньо складення 1-2 актів на кожні півроку, що підтверджують факт непроживання відповідача в квартирі в певний конкретний момент часу). 

Також позивач повинен долучати докази місця реєстрації відповідача у квартирі, правовстановлюючі документи на квартиру (якщо вони наявні), квитанції про оплату комунальних витрат (що підтверджує відсутність участі відповідача в даному процесі) та письмові показання свідків (наприклад, сусідів по квартирі чи будинку) про непроживання відповідача у спірній квартирі в певний період часу. 

Окрім цього останнім часом судами почали вимагатись від позивача надання відповіді із квартирно-обслуговуючої організації та поліції про відсутність звернень відповідача з приводу чинення йому перешкод з боку власника квартири. І хоч, посилаючись на конфіденційність, поліція не надає змістовної відповіді на дані звернення, однак суди приймають подібні «відписки» як належний доказ та задовільняють вимоги позивачів. 

3.Позовні вимоги.

В даному випадку мова йде про подання позову про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки (Постанова ВСУ від 01.03.2016 року, Постанова ВСУ від 16.11.2016 р. у справі № 6-709цс16). Згідно з абз. 3 п. 26 Правил реєстрації місця проживання, відповідне судове рішення, яке набрало законної сили, є прямою підставою для зняття особи з реєстрації. 

Цікавим є питання доцільності доповнення позовних вимог окремою вимогою про зобов‘язання органу реєстрації зняти відповідача з реєстрації місця проживання у спірній квартирі. Як можна встановити із судової практики, формулювання подібної позовної вимоги є передчасним з боку позивача, оскільки: 1) орган реєстрації має повноваження відмовити у наданні адміністративної послуги з інших підстав, встановлених законодавством;
2) рішення суду про визнання особи такою, що втратила право користування житлом є прямою підставою для зняття особи з реєстрації. 

Дане твердження підтверджується, зокрема, правовими позиціями, викладеними в рішеннях, зареєстрованих у ЄДРСР під № № 74308138 та 73489879. 

Підсумовуючи, слід констатувати, що на даний момент процедура зняття особи з реєстрації навіть безпосередньо власником нерухомого майна є досить складною та колізійною ситуацією, яка потребує грунтовного комплексного аналізу законодавства та судової практики як на етапі підготовки доказової бази, так і захисту своїх інтересів у суді. 

Очевидно, що у сучасному світі ці норми є дещо застарілими та потребують лібералізації в частині зняття з реєстрації осіб безпосереднім власником квартири. Згідно з декларативним принципом, право власності є непорушним в Україні, однак подібні ситуації не дають у повній мірі власникам нерухомості реалізувати своє право протягом тривалого часу, займаючи чимало часу бюрократичною та судовою тяганиною. 

Зозуля Наталія, «Українське право»

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Право і економіка в українських реаліях donum auctoris Право і економіка в українських реаліях
Економіка держави є залежною від соціальних інститутів, серед яких право відіграє важливу, а інколи вирішальну роль
Притягнення до відповідальності суддів за пропуск строків розгляду справи: законність і справедливість Феміда Притягнення до відповідальності суддів за пропуск строків розгляду справи: законність і справедливість
Судові справи, рішення по яких не вдається отримати роками, завжди були проблемою судової системи України. Останнім...
Убивство в кар’єрі Справа Убивство в кар’єрі
100 років тому відомий італійський диктатор Беніто Муссоліні сказав: «Добре довіряти іншим, але не довіряти – значн...
Листопад 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
29 30 31 1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24
24.11.2018 09:00:00 - IX Criminal Law School
25
26 27 28 29 30 1 2
ЗАХОДИ
24.11.2018 09:00:00 - IX Criminal Law School
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика