Правовий поглядАналітика

Вищий суд з питань інтелектуальної власності: виклики та очікування

17.05.2018 / 19:05
5088
+A
-a

Вищий суд з питань інтелектуальної власності: виклики та очікування

29 вересня 2017 року Президент України підписав Указ "Про утворення Вищого суду з питань інтелектуальної власності".

3 жовтня Верховна Рада України у другому читанні та в цілому прийняла нову редакцію Господарського процесуального кодексу, в якому серед іншого прописана процедура вирішення спорів у ще нествореному Спецсуді з інтелектуальної власності. Отже, процес створення спеціалізованого IP-суду, який був передбачений судовою реформою ще влітку 2016 року, перейшов до практичної площини.

Для того щоб розібратися з викликами та очікуваннями від діяльності Вищого суду з питань інтелектуальної власності, відбулась професійна дискусія за сприяння Асоціації правників України.

Розпочав захід модератор першої секції "Основні виклики та місія Вищого суду з питань інтелектуальної власності" Ярослав Огнев’юк, член Правління АПУ, партнер ПЮА "Дубинський та Ошарова", який наголосив, що тематика дискусії "є ширшою, ніж просто фактичний стан добору до Вищого суду". За його словами, створити суд, набрати висококваліфікованих фахівців - це одне, а зовсім інше - розуміння цими фахівцями всіх нагальних проблем і майбутнього розвитку суду". Розповідаючи про критерії підбору учасників першої секції пан Ярослав зауважив, що основними вимогами до претендентів був достатній досвід в сфері інтелектуальної власності, а також суддівський та адвокатський досвід.

Розмірковуючи над визначеною тематикою секції, суддя господарського суду Харківської області Тетяна Суярко поділилася своїм бачення викликів для IP-суду. Зокрема, ключовими викликами вона вважає:

архаїчність законодавства, яким повинні користуватися судді, як інструментом для захисту прав інтелектуальної власності;

необхідність забезпечення єдності судової практики;

кадровий потенціал;

Щодо необхідності забезпечення єдності судової практики доповідач наголосила, що, з одного боку, передбачена невелика кількість суддів цього суду дає надію, що вони зможуть досягнути такого результату. Проте, звичайно, визначена ГПК підсудність не дає нам можливості говорити про те, що саме цей суд буде розглядати всі спори у цій сфері. Тому ця ситуація вимагає, щоб IP-суд став "законодавцем моди" щодо тлумачення та у визначенні напрямків захисту прав інтелектуальної власності.

Говорячи про кадровий потенціал, Тетяна Суярко зазначила, що підвалини у цьому питанні заклав законодавець, надавши можливість брати участь в конкурсі, крім професійних суддів, адвокатам та патентним повіреним. Така зміна підходів до методів формування суду шляхом доповнення досвіду представників інших професій, на думку пані Тетяни, є позитивним моментом на шляху вдосконалення майбутньої роботи. Зокрема, вона висловила переконання, що було б доцільним запозичити досвід формування таких судів у Німеччини шляхом надання можливості долучитися до конкурсу людям, які відбулися як професіонали в технічних галузях. Поєднання такого технічного досвіду та суддівського дало б можливість при колегіальному розгляді змістити акцент та переоцінити значення висновку експерта як ключового доказу, що часто заважає адекватно оцінити значення інших, не менш важливих доказів.

Щодо місії суду, то Тетяна Суярко розглянула призначення IP-суду через призму виконання таких завдань: служіння людям як визначальна місія всієї судової системи та просвітництво. Саме просвітництво доповідачка назвала важливим моментом діяльності суду, оскільки, суспільство зараз на етапі розвитку захисту інтелектуальної власності, який рівноцінний первісному. А тому інтелектуальну власність доводиться захищати ледь не "з булавою". "Нам потрібно, щоб кожна людина зрозуміла, що інтелектуальна власність є не менш важливою за інші види власності, можливо навіть є набагато ціннішою, а інтелектуальний продукт захищається на рівні з іншими речами, які ми звикли називати власністю", - зазначила пані Тетяна.

Оксана Марченко, суддя господарського суду м. Києва, зазначила, що основний виклик цього суду полягає не в тому, щоб він довів, що є вищим, а в тому, що він справді потрібний суспільству. А також, щоб судді могли досягати єдності у підходах, подавати ініціативи змін до законодавства і щоб кожна людина розуміла, що, звертаючись до суду, може розраховувати на надійний захист.

Олег Чорнобай, керуючий партнер ЮК "Чорнобай та Партнери", адвокат, відгукуючись про перспективи Вищого суду з питань інтелектуальної власності, зазначив, що важливо те, щоб держава нарешті надала ваги тим відносинам, які не мали своєї ніші, та створила для їхнього захисту окремий суд. Місію та виклики нового IP-суду, за його словами, потрібно розглядати з точки зору людини, тобто домінантним критерієм повинна бути користь, яку отримає суспільство від його роботи.

Щодо викликів, то перш за все IP-суд має стати стимулом для того, щоб люди почали активно розвивати свої творчі можливості, розуміли свою захищеність, були певними у захисті таких прав. "Суд є останньою цитаделлю, де людина може пересвідчитися, що вона на правильному шляху", - зазначив Олег Чорнобай.

Також пан Олег наголосив на необхідності усунути технічний колапс розгляду справ у сфері інтелектуальної власності, у випадках коли відповідального за результат розгляду в таких справах важко встановити. А відтак, на його переконання один із основних викликів полягає у тому, щоб судді цього IP-суду набралися відповідного досвіду і знань для самостійного розгляду та розуміння висновків експертів. Адже тільки у такому випадку можна буде стверджувати, що в кінцевому результаті відбулося правосуддя.

Місія, на його думку, полягає у сприянні розвитку цих відносин та переконанні світ в тому, що в Україні є певний майданчик, в якому акумулюються надійні гарантії захисту відносин в сфері інтелектуальної власності. 

Під час другої секції "А судді хто? Особливості конкурсу до Вищого суду з питань інтелектуальної власності" учасники зібрання обговорили світові моделі інтелектуальних судів, особливості конкурсу саме до цього органу, виміри доброчесності кандидатів та вимоги до кандидатів.

Зокрема, Олександр Водянніков, національний радник з юридичних питань Координатора проектів ОБСЄ в Україні, розповів про досвід інших країн у створенні таких судів, наголосивши, що така спеціалізація є світовим трендом, але універсальної моделі вона не має. Тому, яка форма спеціалізації буде ефективною в Україні та чи приживеться, можна буде побачити в майбутньому.

Станіслав Щотка, заступник Голови Вищої кваліфікаційної комісії суддів України – голова кваліфікаційної палати, продовжуючи дискусію, зауважив, що під час дискусії його справді переконали, що створення такого суду має внутрішню логіку. Адже IP-суд повинен захищати новаторський цивілізаційний розвиток людства, виступати захисником творчих людей, тобто IP-суд - рівноцінний стимулу творчості.

Щодо вимог до кандидатів, то пан Станіслав наголосив, що, окрім відповідності основним критеріям професійності, доброчесності та етичності, кожен з кандидатів повинен розуміти, чим він буде займатися перш за все. Тобто важливо, аби судді розуміли, що їхнім покликанням є захист прав в сфері інтелектуальної власності. У подальшому Станіслав Щотка торкнувся особливостей конкурсу, перешкод в його динаміці та розповів про основні прикладні речі, які мають визначальне значення. Тут перш за все він наголосив, що для того, аби провести будь-який конкурс за новітніми стандартами, потрібно мати серйозні інструменти для критеріїв вимірювання оцінки компетентності кандидатів в будь-якій процедурі, якими в цьому випадку будуть виступати тестові питання та практичні завдання. До речі, таких інструментів, як зауважив пан Станіслав, не було, і їх створення потребувало великих зусиль та залучення експертів. "Уже зараз тести розроблені та пройшли зовнішню рецензію і практично завершена внутрішня", - підсумував Станіслав Щотка

Окрім того, пан Станіслав поділився планами щодо подальших дій в напрямку підготовки та організації конкурсу. Так, за його словами, уже наступного тижня повинні затвердити таксономічні характеристики тестів та програму іспиту. Відтак доповідач одразу ж пояснив, що таксономія показує відсоткове співвідношення питань з конкретних галузей права, які повинна вміщувати програма іспиту. Зокрема, він зауважив, що питома вага загальних питань, які вже звичні для суддів, буде становити 40%, а 60% - питання, які стосуватимуться майбутньої правозастосовчої діяльності саме цього суду, тобто захисту прав об’єктів інтелектуальної власності. Загалом загальна кількість цих питань буде становити 1200. Якщо вдасться затвердити базу тестів, то відразу розпочнеться відлік для підготовки іспиту, зокрема можна буде визначитись із датою самого іспиту.

Станіслав Щотка також торкнувся проблеми, яка виникла під час організації конкурсу та пов'язана з неоднозначним розумінням норми статті 84 ЗУ "Про судоустрій та статус суддів", що виглядала дискримінаційною. «Суддя (кандидат на посаду судді) може звернутися до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з відповідною заявою про проведення його кваліфікаційного оцінювання не раніше ніж через один рік з дня ухвалення рішення Комісією за результатами останнього кваліфікаційного оцінювання.» Він зазначив, що, провівши інтелектуальний штурм, члени комісії дійшли висновку про те, що саме законодавець вкладав у зміст цієї норми, щоб вона сприймалася як справедлива. Тобто йдеться про те, що положення про заборону стосується участі кандидата в тому самому судді того ж рівня. Також у зв’язку з цим внесли зміни до Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання.

Підсумувавши результати обговорення, учасники дискусії прийшли до висновку, що основними маркерами успішності процесу створення такого спеціалізованого суду є те, що юрисдикція буде сформована з чистого аркушу, а кандидати, які пройдуть конкурс, будуть готові до постійного навчання, аби не стати аутсайдерами в цій сфері.

Очевидними перевагами цього суду учасники обговорення назвали:

- невелику кількість суддів, що дозволить швидше досягати результату щодо забезпечення єдності судової практики;

- колегіальний розгляд справ, який передбачає, що навантаження розподілиться між 3-ма суддями;

- його робота може повернути зацікавленість інвесторів до діяльності в сфері інтелектуальної власності в нашій державі, оскільки має бути забезпечено надійний захист через діяльність цього суду.                                                                                                                                             

Чи саме такі сподівання виправдає процес формування IP- суду і початок його діяльності, засвідчить практика, яка часто коригує не лише прогнози, але й норми прийнятого законодавства, пропонуючи ті чи інші зміни.

Зеновія Суховерська, "Українське право"

                                                                             

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Правовий цинізм: шлях до самознищення donum auctoris Правовий цинізм: шлях до самознищення
Правовий цинізм виявляється у невиконанні правових приписів через політичну доцільність. Правовий цинізм виявляєтьс...
Притягнення до відповідальності суддів за пропуск строків розгляду справи: законність і справедливість Феміда Притягнення до відповідальності суддів за пропуск строків розгляду справи: законність і справедливість
Судові справи, рішення по яких не вдається отримати роками, завжди були проблемою судової системи України. Останнім...
Убивство в кар’єрі Справа Убивство в кар’єрі
100 років тому відомий італійський диктатор Беніто Муссоліні сказав: «Добре довіряти іншим, але не довіряти – значн...
Жовтень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1 2 3 4
04.10.2018 09:30:00 - Арбітражні Дні GIAC
5 6 7
8 9 10 11 12 13 14
15 16 17 18 19 20 21
22 23 24 25 26 27 28
29 30 31 1 2 3 4
ЗАХОДИ
04.10.2018 09:30:00 - Арбітражні Дні GIAC
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика