Правовий поглядАналітика

Вищий суд з питань інтелектуальної власності в Україні: загальна концепція та проблемні аспекти

14.11.2017 / 10:06
209
+A
-a

Вищий суд з питань інтелектуальної власності в Україні: загальна концепція та проблемні аспекти

Ідея поглиблення спеціалізації судів у спорах з питань інтелектуальної власності активно обговорювалась в Україні протягом останніх декількох років. З цього приводу були дві основні точки зору: утворення окремого суду або запровадження судових палат у складі місцевих і апеляційних судів. Врешті-решт перемогла перша концепція, і вже восени цього року Президент України підписав Указ «Про утворення Вищого суду з питань інтелектуальної власності» з місцезнаходженням у місті Києві. У свою чергу, наступного дня Державна судова адміністрація за погодженням із Вищою радою правосуддя своїм наказом визначила кількість суддів у новому суді в розмірі 21 посади.

На думку вітчизняних фахівців з питань інтелектуальної власності, утворення окремого вищезгаданого суду сприятиме вирішенню проблеми розмежування юрисдикції судів у розгляді справ з питань інтелектуальної власності й, відповідно, забезпечить застосування  однакової і правильної судової практики вирішення відповідних спорів. Також створення цього суду матиме на меті побудову ефективної системи захисту прав інтелектуальної власності з урахуванням міжнародних стандартів й, крім того, покращить інвестиційну привабливість нашої держави.

Міжнародний досвід функціонування судів з питань інтелектуальної власності

Донедавна в світі функціонувало приблизно 90 таких спеціалізованих судів. Така тенденція пов’язана, в першу чергу, із розвитком суспільних відносин в цій сфері, а також входженням  країн, у яких наявні такі суди, до Світової організації торгівлі. І хоча вступ до СОТ та приєднання до TRIPS (угода, яка встановлює мінімальні стандарти для захисту основних об’єктів інтелектуальної власності) не зобов’язують країни створювати відповідні спеціалізовані суди, багато держав за своєю власною ініціативою приймають такі рішення.

Назви судів з питань інтелектуальної власності в різних країнах світу відрізняються. Наприклад, в Німеччині цей суд має назву Федеральний патентний суд, тоді як в Японії – Вищий суд по інтелектуальній власності. Однак назва не є єдиним аспектом, який відрізняє спеціалізовані суди у цій сфері. Перш за все, ідеться про юрисдикційні відмінності. Так, на використанні норм цивільного процесу базують свою діяльність суди з питань інтелектуальної власності у Австрії, Великобританії, Ірландії, Швейцарії. В той час як в Німеччині відбувається поєднання норм адміністративного та цивільного процесів, а в Швеції – лише адміністративного. 

Загальна концепція Вищого суду з питань інтелектуальної власності в Україні

Ухвалений у новій редакції Господарський процесуальний кодекс України містить норми щодо юрисдикції Вищого спеціалізованого суду з питань інтелектуальної власності. Відповідно до цих норм, новоутворений суд розглядатиме такі категорії справ у першій інстанції:

1) справи у спорах щодо прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, торговельну марку (знак для товарів і послуг), комерційне найменування та інших прав інтелектуальної власності, в тому числі щодо права попереднього користування;

2) справи у спорах щодо реєстрації, обліку прав інтелектуальної власності, визнання недійсними, продовження дії, дострокового припинення патентів, свідоцтв, інших актів, що посвідчують або на підставі яких виникають такі права, або які порушують такі права чи пов'язані з ними законні інтереси;

3) справи про визнання торговельної марки добре відомою;

4) справи у спорах щодо прав автора та суміжних прав, в тому числі спорах щодо колективного управління майновими правами автора та суміжними правами;

5) справи у спорах щодо укладання, зміни, розірвання і виконання договору щодо розпорядження майновими правами інтелектуальної власності, комерційної концесії;

6) справи у спорах, які виникають із відносин, пов'язаних із захистом від недобросовісної конкуренції, щодо: неправомірного використання позначень або товару іншого виробника; копіювання зовнішнього вигляду виробу; збирання, розголошення та використання комерційної таємниці; оскарження рішень Антимонопольного комітету України із визначених цим пунктом питань.

Також до складу Вищого суду входитиме Апеляційна палата з питань інтелектуальної власності, яка буде переглядати в апеляційному порядку ухвалені цим судом рішення.

Отже, розгляд справ з питань інтелектуальної власності буде здійснюватись саме за правилами господарського судочинства. Водночас це буде відбуватись з певними особливостями, зокрема:

учасниками відповідних спорів будуть не лише суб’єкти підприємницької діяльності (юридичні особи та ФОПи), а й звичайні фізичні особи;

органи державної влади й місцевого самоврядування також братимуть участь у спорах про визнання недійсними актів таких органів, що порушують права інтелектуальної власності;

запроваджується колегіальний розгляд справ.

Конкурс та вимоги до кандидатів на посади суддів у Вищому суду з питань інтелектуальної власності

30 вересня 2017 року Вищою кваліфікаційною комісією суддів України було оголошено конкурс на зайняття вакантних посад суддів у Вищий суд з питань інтелектуальної власності, затверджено умови проведення цього конкурсу. 

Строк подання документів для участі у конкурсі – 15 календарних днів починаючи з 1 грудня 2017 року.

Вимоги до кандидатів на посади суддів

2.png

Проблемні питання сьогоднішньої концепції Вищого суду з питань інтелектуальної власності

Територіальна віддаленість. Оскільки суд з питань ІВ буде знаходитись виключно в місті Києві, це природньо спричинить проблему доступу до  цього суду більшості пересічних громадян України.

Відсутність конструкції непозовного провадження у ГПК. Зокрема, не вирішено питання про процесуальний механізм визнання торгової марки добре відомою, який за будь-яких обставин не може бути позовним.

Проблема професійності майбутніх суддів. Спеціалізований суд з питань інтелектуальної власності мав би об’єднати осіб, які мають як досвід роботи в цій сфері, так і відповідну спеціальну освіту (спеціальні знання). Проте законодавець чомусь вирішив, що у Вищому спеціалізованому суді можуть працювати особи, які можуть не мати ані першого, ані другого.  Це стосується, у першу чергу суддів, до яких є лише вимога щодо трьохрічного стажу на посаді судді. При цьому чи буде такий стаж у сфері інтелектуальної власності чи з розгляду інших спорів жодного значення не має.

Відсутність у процесі спеціаліста (радника), який володіє спеціальними знаннями з практики застосування законодавства у сфері інтелектуальної власності. За новою редакцією ГПК участь у процесі спеціаліста обмежується лише допомогою суду у застосуванні технічних засобів. У зв’язку із цим, на думку деяких вчених, є доцільним введення такого спеціаліста, який би міг залучатись судом задля допомоги при встановлення фактичних обставин справи, наданні усних консультацій чи роз’яснень.                                

Отже, на сьогодні формування і початок роботи Вищого спеціалізованого суду з питань інтелектуальної власності містить чимало невирішених питань як процесуального, так і організаційного характеру, що поглиблює і без того складне завдання функціонування такої судової ланки у судовій системі України.

Григоров Денис, Українське право

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Юридична еліта України: проблема формування donum auctoris Юридична еліта України: проблема формування
Останнім часом активно опрацьовується питання формування і діяльності юридичної або ж правової еліти суспіль...
Трагедія однієї сім'ї Справа Трагедія однієї сім'ї
Кожна судова справа – це історія, історія окремих людей або й цілих сімей, історія про кохання та зраду, історія ...
Листопад 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
30 31 1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21
21.11.2017 10:00:00 - Медіаправо 2017
22 23 24 25 26
27 28 29 30 1 2 3
ЗАХОДИ
10.11.2017 10:00:00 - Ukrainian Software Development Forum
21.11.2017 10:00:00 - Медіаправо 2017
Опитування
  • Що найбільш негативно впливає на рівень довіри до суду в Україні?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика