Правовий поглядНаукова думка

Право роботів, або Робот з правами

22.02.2017 / 17:05
590
+A
-a

Право роботів, або Робот з правами

Уявіть, що ми у Давньому Римі. Там існує рабство. І ось під час засідання Сенату один з патриціїв каже: «Шановні! Я вважаю, що раби теж люди, тому в нас мають бути рівні права». Така ідея навряд чи була б сприйнята, а того хто її висловив скоріше за все б звинуватили у державному злочині та абсолютному нерозумінні суспільних процесів та потреб. Час розставив крапки над «і», а ми отримали багато даних для наукового аналізу тенденцій та закономірностей історії людства.

Сьогодні є схожа проблема. Стрімкий розвиток технологій перевів питання штучного інтелекту з фантастичної площини у повсякдення. Постає надзвичайно велика кількість не тільки суто технічних, але й соціальних проблем, які можна позначити поняттям «соціалізація штучного інтелекту».

Чи можуть роботи отримати права та нести відповідальність? Якими будуть злочини штучних інтелектів та покарання за них? Як зміниться ринок праці? Які види робіт можна довіряти роботам, а які (якщо такі існуватимуть) залишуться тільки людськими. Що робити із зайнятістю в умовах зростання населення та прогнозованого скорочення ринку людської праці? Якою буде освіта роботів? Нарешті головне питання: як убезпечити людство?

Розуміючи небезпеки некерованого розвитку штучного інтелекту, деякі вчені наполягають на забороні відповідних досліджень та контролі за поширенням технологій настільки суворим як в атомній енергетиці. Інші кажуть про неможливість зупинити розвиток технологій. Наполягають на тому, що технології обов’язково будуть винайдені та розповсюджені незалежно від нашого бажання та відношення до них.

Значний сегмент означеного проблемного поля підлягає розв’язанню в межах правової науки. У класичній системі юридичних координат вже сьогодні маємо певні рішення: визначаються права та обов’язки розробників, власників та осіб, що експлуатують роботів. У такий спосіб розв’язуються питання використання автономних транспортних засобів (autonomous vehicles), так званих «соціальних» (care robots) та хірургічних роботів, інноваційних засобів протезування тощо.

Інший підхід повертає нас до прикладу на початку матеріалу та полягає у розгляді роботів як суб’єктів права. Сьогодні таке рішення може виглядати як фантастика з ознаками безпідставного юридичного романтизму. Найбільш вагомий аргумент у тому, що створений штучно робот слідує закладеній програмі та, відповідно, не має свободи вибору, свободи волі. Оскільки остання є атрибутом суб’єкта права, питання нібито закрите. Проте, не викликає сумнівів, що на певному етапі розвитку технологій та ускладнення відносин в сфері робототехніки, процес прийняття рішення роботом, нехай і на підставі програми, стане настільки складним, що його можна буде розглядати як акт поведінки людини.

Скоріше за все правове регулювання соціалізації штучного інтелекту пройде шлях від розгляду робота як об’єкта відносин до наділення його правами та обов’язками. При цьому критерієм якості правового забезпечення очевидно стане здатність права стимулювати соціально ефективне використання технологій та мінімізувати ризики небезпек зловживання технологією.

Наприклад, наприкінці 80-х років минулого століття Columbus-America заявила права на майно, що знаходилося на затонулому човні S.S. Central America. Особливість позову полягала у тому, чи визнає суд, що човен та скарби, які були знайдені за допомогою дистанційно керованого пристрою, є такими, що знайдені людиною (позивачем). Суд не тільки визнав права, але й сформулював правила для подальшого розв’язання подібних позовів. Таке рішення привело до вибухового розвитку технологій підводних автономних пристроїв як у комерційній, так й оборонній сфері. Риторичне питання: якщо в Україні буде винайдено революційну технологію для автономних транспортних засобів, як швидко вона отримує законодавчі підстави для широкого використання?

В той же час людство має забезпечити контроль за розвитком технологій. Відносна дешевизна розробки систем штучного інтелекту (обумовлена успіхами технології) з невідворотністю забезпечить розвиток не тільки систем автономного озброєння. Вельми вірогідною є поява роботів (в тому числі складних апаратно-програмних комплексів для Інтернет) спеціально призначених для вчинення злочинів. При цьому інтелектуальні та фізичні здатності роботів на певному етапі можуть перевищити людські. Збереження можливості контролювати суспільні процеси потребуватиме від людства створення ефективної системи юстиції для роботів. Скоріше за все вона буде створена знову ж таки на основі роботів.

Підходимо до важливого висновку. В умовах технологічних соціальних викликів накопичений людством досвід соціального регулювання стає потужним ресурсом. Узагальнення цього досвіду в чіткі та послідовні алгоритми здатне забезпечити стабілізацію соціальних процесів.

Доктор юридичних наук, професор Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е. Дідоренка М. В. Карчевський

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Юридична еліта України: проблема формування donum auctoris Юридична еліта України: проблема формування
Останнім часом активно опрацьовується питання формування і діяльності юридичної або ж правової еліти суспіль...
Трагедія однієї сім'ї Справа Трагедія однієї сім'ї
Кожна судова справа – це історія, історія окремих людей або й цілих сімей, історія про кохання та зраду, історія ...
Листопад 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
30 31 1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21
21.11.2017 10:00:00 - Медіаправо 2017
22 23 24 25 26
27 28 29 30 1 2 3
ЗАХОДИ
10.11.2017 10:00:00 - Ukrainian Software Development Forum
21.11.2017 10:00:00 - Медіаправо 2017
Опитування
  • Що найбільш негативно впливає на рівень довіри до суду в Україні?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика