Правовий поглядНаукова думка

Правова безпека: у який спосіб насправді підривається фундамент антикорупційної реформи

05.03.2019 / 07:35
959
+A
-a

Правова безпека: у який спосіб насправді підривається фундамент антикорупційної реформи

Незаконне збагачення є найбільш відчутною ознакою корумпованості влади, незаконне збагачення є стимулом для багатотисячної армії чиновників України і, зрештою, не лише нашої держави. Зміст незаконного збагачення полягає в отриманні чиновниками матеріальних благ і доходів від посади. Рента влади якраз у цьому і виявляється – у накопиченні коштів, майна, тощо. Це – магніт влади для більшості нинішніх чиновників і для тих, хто перебував у владі раніше.                 

Моральне зло від незаконного збагачення очевидне – розтління основи влади, економічний занепад від зубожіння держави та суспільства за рахунок збагачення купки можновладців.

Білі комірці – особи, які вчиняють економічні та корупційні злочини, використовуючи схеми та зв'язки, замішуючи діяльність представників влади, службових осіб з веденням бізнесу, з отриманням дивідендів від власної участі у бізнесі, розкрадаючи бюджетні кошти, отримуючи хабарі, неправомірну вигоду, незаконно збагачуються саме у такі протиправні способи. В Україні діяльність з незаконного збагачення чиновників набула ознак соціальної епідемії, що потребує ефективних заходів протидії, насамперед, кримінально-правовими заходами.

Водночас, до Кримінального кодексу України у 2011 році було внесено зміни і у розділі XVII «Злочини у сфері службової та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг» передбачено кримінальну відповідальність за незаконне збагачення у новій статті 368-2 КК України. Автором законопроекту був Голова Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією, зовсім непопулярний нині представник забороненої КПУ народний депутат Бевз В.А.. Диспозиція нової статті передбачала кримінальну відповідальність за «одержання службовою особою неправомірної вигоди у значному розмірі або передачу нею такої вигоди близьким родичам за відсутності ознак хабарництва (незаконне збагачення)».

Тобто, не має доказів отримання хабара, але виявлені факти незаконних доходів, отримання неправомірної вигоди – неси кримінальну відповідальність. Такі зміни до кримінального закону були на часі, оскільки Україна декларувала активну протидію корупції і, що було головним чинником, власні прагнення до членства у ЄС. Окрім того, міжнародні інституції, валютні донори нашої держави наполягали на необхідності саме такого вирішення питання щодо боротьби з незаконним збагаченням чиновників і нині продовжують наполягати саме на цьому.           

Зміни до Кримінального кодексу України набули чинності, проте упродовж декількох років суспільство так і не дізналося про активне застосування статті про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення. Причин тут чимало, але в основі – невдала конструкція норми кримінального закону, відсутність ефективних заходів щодо протидії незаконному збагаченню правоохоронних органів, оскільки на першому плані залишалися заходи щодо боротьби з хабарництвом, службовими зловживаннями, які проводилися не настільки системно, щоб досягти успіху. Звичайно, такий стан не залишився без уваги міжнародних організацій, які наполягали на більш рішучих заходах протидії корупції і неймовірному, як засвідчили результати Революції Гідності, збагаченню елітних чиновників. Деякі зміни до ст.368-2 КК України у 2013 році стосовно редакційних правок щодо термінів та застосування спецконфіскації ніяк не позначилися на стані протидії незаконному збагаченню.            

У жовтні 2014 року за ініціативи Президента держави Верховна Рада України прийняла нову редакцію статті 368-2 КК України, передбачивши кримінальну відповідальність за «набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність майна, вартість якого значно перевищує доходи особи, отримані із законних джерел, або передача нею такого майна близьким родичам». Більш зрозуміла для цілей протидії вказаній формі існування корупції редакція статті Кримінального кодексу все ж мала недоліки, які полягали у деякій термінологічній неясності, що зрештою, не мало б бути на заваді у правозастосуванні. Проте відчутного руху у правозастосуванні і притягненні винних осіб до кримінальної відповідальності не відбулося.      

З прийняттям законодавства про утворення нового спеціалізованого інституту з протидії корупції, яким стало НАБУ, група народних депутатів різних фракцій, а для очного уявлення назвемо поіменно : Луценко Ю.В., Соболєв Є.В., Чумак В.В., Добродомов Д.Є., Мельничук І.І., Лещенко С. А., Крулько І. І.,   Парасюк В. З., Дерев'янко Ю. Б. запропонували Верховній Раді України для прийняття нову редакцію статті 368-2 КК України, передбачивши кримінальну відповідальність за «набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у власність активів у значному розмірі, законність підстав набуття яких не підтверджено доказами, а так само передача нею таких активів будь-якій іншій особі». Саме ця редакція вказаної статті кримінального закону була визнана неконституційною Конституційним Судом України через більше як три роки існування у Кримінальному кодексі України.                       

Суспільство було шоковано у цей трьохрічний період результатами електронного декларування українських чиновників, такою була реакція і закордонних партнерів (до речі, не лише партнерів) України. Усі переконалися, що більшість українських чиновників вищих щаблів влади є досить заможними, мільйонні статки мають незрозумілі джерела походження.

НАБУ під процесуальним керівництвом Спеціалізованої антикорупційної прокуратури за три роки відкрило близько 100 кримінальних проваджень стосовно чиновників, які не спромоглися доказати законність підстав набуття права власності на задеклароване та виявлене у них майно, за окремими кримінальними провадженнями обвинувальні акти були спрямовані до суду. Але, окрім багато у чому показової – для фото- відео-кінокамер і для соціальних мереж активності, результати протидії корупції, яка виявилася у незаконному збагаченні, залишились лише побажаннями суспільства. Жодного вироку і жодного покарання. Суди невипадково не поспішали з прийняттям рішень, з винесенням вироків. У цей час Конституційний Суд відкрив провадження за поданням групи народних депутатів стосовно конституційності положень статті 368-2 КК України.              

Рішення Конституційного Суду наразі відоме. Прикро, що це рішення багато ким не сприймається як таке, що відповідає вимогам права і вимогам Основного Закону. Рішення Конституційного Суду було прогнозованим для більшості юристів, навіть тих, хто не спеціалізується на застосуванні кримінального права. Але чому така ситуація стала можливою і чи убезпечені ми від повторення подібного? Це питання має знайти відповідь. Адже неконституційна норма Кримінального кодексу до прийняття була опрацьована у Комітетах парламенту, були отримані висновки науковців, принаймні Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради України, і лише фахівці цього управління наполегливо заявили, що попри окремі термінологічні неузгодженості (які між тим залишилися у прийнятій редакції статті Кримінального кодексу), «…. за такої редакції особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, чи близькі особи… повинні будуть доказувати факт законності набуття активів у «значному розмірі» задля того, щоб їх не звинуватили у вчиненні такого злочину, як незаконне збагачення. Такий законодавчий підхід не враховує приписи статті 62 Конституції України щодо гарантії презумпції невинуватості особи у вчиненні злочину, відповідно до якої особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. При цьому ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину».                     

То чи провина Конституційного Суду України у тому, що своїм рішенням судді підтвердили неконституційність норми, яка по суті є неконституційною? Чи все ж питання залишаються до законодавця, який не чує часом, але чомусь все більше, голосу розуму і голосу фахівців, вдаючись до авантюрних юридичних конструкцій, які не можуть утримувати не лише фундамент, але й окремі елементи системного механізму протидії злочинам, серед яких корупційні злочини є найбільшим соціальним злом.               

Питання правової безпеки нашого суспільства на порядку денному, оскільки подібні ситуації спричиняють не меншої шкоди нашій державності, ніж воєнні дії агресора. Проте правова безпека передбачає, перш за все, повагу до права і до Конституції під час прийняття норм закону і лише у подальшому – забезпечення реалізації прийнятих норм, неухильне виконання положень закону усіма, без винятку. По-іншому не мисляться ні стан законності, ні конституційність, ні верховенство права, ні справжній правовий порядок, до чого справедливо прагне українське суспільство.

Павло Богуцький

                                                                     

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Неминучість ери правосуддя в Україні donum auctoris Неминучість ери правосуддя в Україні
Утворений у процесі розгорнутої судової реформи Верховний Суд діє. Хтось називає найвищий судовий орган в Україні н...
Про стан судової реформи, недоліки суду присяжних та причини невиконання судових рішень – в інтерв’ю з керівником проекту ЄС «Право-Justice» Довидасом Віткаускасом Феміда Про стан судової реформи, недоліки суду присяжних та причини невиконання судових рішень – в інтерв’ю з керівником проекту ЄС «Право-Justice» Довидасом Віткаускасом
Проект «Право-Justice» надає підтримку реформ у сфері правосуддя, серед яких - перезавантаження судової влади через...
Про жарт, який набув ознак шахрайства, і дещо про судову практику Справа Про жарт, який набув ознак шахрайства, і дещо про судову практику
Вдалі жарти – показник здорового духу людини, великий запас позитиву і ставлення до щоденних проблем. А ще гумор – ...
Травень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
29 30 1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15
15.05.2019 09:00:00 - Kyiv Law & Trade Forum 2019
16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31 1 2
ЗАХОДИ
15.05.2019 09:00:00 - Kyiv Law & Trade Forum 2019
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика