Оскарження рішень органів місцевого самоврядування
Правовий поглядНаукова думка

Цивілізаційний вибір державотворення та проблеми конституційної реформи в Україні

08.09.2016 / 16:37
4440
1
+A
-a

Цивілізаційний вибір державотворення та проблеми конституційної реформи в Україні

Отримавши в спадщину правову систему, розбудовану на ідеології тоталітаризму, народ України обрав магістральний шлях свого розвитку, ставлячи за мету побудову демократичної, соціальної правової держави та закріпивши ці концепти в основному законі держави.

Основоположними засадами правової держави, які сьогодні потребують більшої уваги, є принципи розподілу влади, верховенства права та відповідальності держави перед людиною.

Виконавча гілка влади у нас виявилась «двоголовою» – поділена на дві паралельно функціонуючі та часто дублюючі одна одну системи – Президент з апаратом Президента і Прем'єр-міністр з цілим апаратом Кабінету Міністрів та міністрами. Кабінет Міністрів як колективний орган показав свою неефективність, коли треба приймати рішення швидко і нести за них персональну відповідальність (штори, за якими ховається колективна безвідповідальність, мають бути відправлені на звалище історії). Якщо звернути увагу на Конституцію США, то неважко побачити іншу, просту і ефективну систему організації виконавчої влади, яку очолює, безумовно, Президент. Думається, що доцільно в процесі конституційної реформи в Україні радикально спростити організацію виконавчої влади – підпорядкувати усіх міністрів безпосередньо Президенту (скасувавши посаду Прем’єр-міністра), а також Кабінет Міністрів об'єднати з апаратом Президента, значно скоротивши штат чиновників.

Важливою проблемою конституційного процесу сьогодення є удосконалення діяльності органів місцевого самоврядування. Згідно з пропозиціями щодо змін редакції ст. 118 Конституції України, запропонованих законопроектом «Про внесення змін до Конституції України щодо децентралізації влади», виконавчу владу в районах і областях здійснюють призначувані Президентом України префекти. Префектами мають замінити голів місцевих державних адміністрацій, включаючи так званих губернаторів. Префект стає не стільки «губернатором», скільки буде виконувати притаманні раніше прокурору функції нагляду за дотриманням законів органами місцевого самоврядування. Та чи зможе префект завжди домогтись законності на місцях, а часто і подолати протидію місцевих чиновників, будучи поза правоохоронною системою?  За таких приписів закону префект може стати своєрідним «Дон Кіхотом». Реально наводити лад  в виконавчій владі на місцях за такої «асиметрії» його компетенції йому буде важко. Це проблеми розбалансування влади.

Законодавчий орган України – Верховна Рада, має працювати більш якісно і не створювати ситуацію перманентних реформ. Назва нашого законодавчого органу не повинна підкреслювати його «верховність» – доцільніше наш парламент  так і іменувати «Парламент», в структурі якого передбачити дві  палати:  верхня палата – «Сейм»,  нижня палата, – «Віче» (народні збори). Для конструктивного оновлення законодавчої влади слід установити загальне конституційне правило: громадянин може бути членом парламенту не більше двох строків підряд. До зарахування обраним має допускатись лише той, хто подав декларацію про свої прибутки та своє багатство в цілому, та підтвердив, що більшість його власності перебувають на території України, інвестується в Україну.

Вибори до парламенту мають відбуватись так, щоб склад парламенту не мінявся воднораз  повністю, а оновлювався кожні два роки на одну третину (стримування від радикальних змін і потрясінь); доцільніше мати двопалатний законодавчий орган.

Судова влада має бути максимально незалежною від інших. Існуюча система призначень і звільнень суддів не зовсім забезпечує такий підхід. Це стосується як судів загальної юрисдикції, так і Конституційного Суду України. Доцільно повернутись до виборності суддів народом.

Відродження суду присяжних має відбуватись з урахуванням його класичної моделі, моделі, яку обрали Англія, США, Росія та інші країни, моделі, яка показала свої переваги  за часів Статуту кримінального судочинства 1864 року. У суді присяжних має відокремлюватися питання про винність (це питання вирішується присяжними в вердикті) від питання про покарання (це питання вирішує суддя у вироку). Цим судова влада ділиться на дві взаємно контролюючі частини, що обмежує можливості зловживання, корупції та тиску на судову владу, зміцнює принцип неупередженості і незалежності суду та зменшує ризик судових помилок.

Разом з тим має бути відновлена робота мирових суддів – це демократичний виборний судовий орган, простота роботи якого забезпечувала процесуальну економію, а його діяльність в цілому має поглиблювати реалізацію ідеї  у гуманізму в судовій владі.

Держава відповідає перед людиною за свою діяльність, саме так визначено в ст. 3 Конституції України.  Важливою формою реалізації даної ідеї став Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду». Між тим потребує окремого врегулювання порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями посадових осіб органів виконавчої влади та  місцевого самоврядування. На основі вищезгаданих норм Конституції України потребує розробки і прийняття системний законодавчий акт – Кодекс реабілітації постраждалих від незаконних дій чи бездіяльності влади.

Разом з тим з становленням України як незалежної держави, з все більшою розлукою з тоталітарним минулим, з новими вітрами революції гідності ми маємо подбати як про гідність кількох загублених поколінь минулого, так і про безхмарну перспективу майбутніх поколінь. «Держава існує не для того, щоб перетворити земне життя в рай, а для того, щоб перешкодити їй остаточно перетворитися в пекло»,  – слушно писав Микола Бердяєв.

Одна з важливих проблем – це забезпечення невідворотності відповідальності тих, хто організував і здійснив масові політичні репресії і терор проти населення України. Думається, буде доречно розділ ХХ Кримінального кодексу України доповнити ст. 448 «Політичні репресії і терор».

Для забезпечення прав людини доцільно запровадити в Україні свій окремий Національний Суд з прав людини, в юрисдикцію якого входив би як раз розгляд позовів людини проти органів державної влади України та їх посадових осіб. На наш погляд, створення такого судового органу може поліпшити реалізацію інституту відповідальності держави перед людиною, сприяти зміцненню принципу верховенства права в діяльності державних органів влади.

Національний суд  з прав людини має створюватись в Україні на засадах максимального забезпечення незалежності суддів від самої влади. Отже, на призначення суддів на посади жодна з гілок влади не повинна впливати. Тому, скоріш за все, буде виправданим обрання суддів прямими всенародними виборами.

Поряд із внесенням змін і доповнень до Конституції України має бути прийнятий окремий Закон України «Про Національний суд з прав людини». На наш погляд, створення такого судового органу може поліпшити реалізацію інституту відповідальності держави перед людиною, сприяти зміцненню принципу верховенства права в діяльності державних органів влади.

Потрібно зберігати і примножувати реалізацію фундаментальної засади правової держави –  при прийнятті нових законів не допускати звуження існуючих прав і свобод людини як запоруки неповернення в сумне минуле.

Володимир  Тертишник, 
доктор юридичних наук,
професор Університету митної справи та фінансів

 

КОМЕНТАРІ  1 + Додати коментар
Sholudko Bogdan
Необхідно концептуально розмежувати функції палат Парламенту, Президента і Парламенту по формуванню виконачої гілки влади. Окремо існує потреба визначитися з поняттям "соціальна держава". Якщо соціальний захист є пріоритетом діяльності держави (державний патерналізм), то виникає потреба в збільшенні податкового тиску на економіку. Це буде вступати в суперечність з принципами ліберальної економіки.
Право на суверенітет: набуття і втрата donum auctoris Право на суверенітет: набуття і втрата
Сильна держава має суверенітет, який забезпечує формування і реалізацію незалежної внутрішньої та зовнішньої полі...
Вересень 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
28 29 30 31 1 2 3
4
04.09.2017 09:00:00 - Інноваційне право
5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20
20.09.2017 09:00:00 - II International Compliance Forum
21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 1
ЗАХОДИ
04.09.2017 09:00:00 - Інноваційне право
06.09.2017 10:00:00 - IBA EuropeCaucasus-Asia Forum 2017
20.09.2017 09:00:00 - II International Compliance Forum
21.09.2017 09:00:00 - VІ Податковий форум
28.09.2017 14:00:00 - VІ Судовий форум АПУ
Опитування
  • Що найбільш негативно впливає на рівень довіри до суду в Україні?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика