Правовий поглядНаукова думка

Емоція на право в інформаційному суспільстві

19.02.2017 / 10:24
1022
+A
-a

Емоція на право в інформаційному суспільстві

Використовуючи термін «інформаційне суспільство», ми нерідко зводимо його розуміння до особливостей технологічних можливостей: кількість інформації, швидкість її передавання, обсяги зберігання. З поля зору пересічного користувача продукції інформаційного суспільства випадають такі його невід’ємні особливості, як можливість миттєвої ретрансляції, інтерпретації і, відповідно, маніпуляції інформацією про факти, чого раніше неможливо було собі уявити.

Право, в широкому розумінні виражене у певних вербальних символах, так само, як і інші факти або інформація про них може ретранслюватися, перекручуватися, і, звичайно, виступати предметом маніпулювання. Можливості інформаційного суспільства на порядки збільшують можливості керованого ретранслювання і створюють вільне поле некерованих маніпуляцій інформацією про право.

Якщо говорити про правові приписи, які не можуть бути викладені інакше, ніж вони визначені у певному джерелі, інформація про право може виступати не лише предметом як управління відносинами в суспільстві, так і предметом і знаряддям маніпуляцій.

У наукових колах та на рівні оцінок Конституційного Суду тривалий час точиться дискусія: що вважати «неправовим»: те, що суперечить духу права, принципам права, чи нормам права? Логічно, що людина, скоріше, буде чекати закону, який відповідає духу права. І, звичайно, того права, яке прийнятне у суспільстві, де живе ця людина. Адже дух права, скоріше, буде людиною розтлумачений як справедливість до неї та до «добрих» людей, що її оточують.

Фактично, кожна людина в суспільстві буде очікувати того права, яке відповідає системі соціальних цінностей, що панують у даному суспільстві. Стабільність соціально-правової обстановки в суспільстві залежить від того, наскільки реалізуються  очікування населення у задоволенні їхніх потреб з позицій ваги соціальних цінностей.

Таким чином, емоції, що викликаються у суспільстві певними правовими приписами, якщо інформування про них об’єктивне, можуть виступати фільтром відповідності очікуванням населення, або – навпаки. Отже, чесне інформування про право суспільству, об’єктивно, є корисним  і для формування, існування соціальної, правової  держави  є необхідним. Емоція на норму є віддзеркалюванням того, чи така норма потрібна суспільству, чи – ні, і якщо ні, то суспільна емоція її відторгне.

Утім, переважна більшість населення не має спеціальної правової освіти, і не може вірно розуміти значення тих чи інших норм права, якнайменше, через неможливість професійного аналізу усієї сукупності правових приписів, пов’язаних з тією, чи іншою нормою. Людина, зазвичай, читає «голу» норму, а пов’язані з нею інші залишаються поза увагою.

Тому переважно населення звертається не до дослідження норми, а до інтерпретації такої норми фахівцями, або, частіше – журналістами, блогерами, засобами масової інформації та постами у соцмережах.

Внаслідок того що населення споживає не безпосередню інформацію про правову норму чи цілісне джерело, а продукцію, яка виготовлена з «сировини» норми з додаванням акцентів, передчуттів та емоцій ретранслятора, то саме таку інформацію населення і сприймає.

На жаль, сьогодні люди переконані у тому, що з телебачення і соцмереж вони отримують правдиву інформацію про право, адже спрацьовує у ЗМІ  ефект звички до офіційної інформації «четвертої гілки влади»,  а у  соцмережах – ефект натовпу внаслідок ретрансляції (репостів).

З осені 2016 р. емоційно забарвлена інформація про ті чи інші факти та події в світі набула назву «постістина». Постістина присутня і щодо права – це ретрансльована під забарвленням емоційного наповнення інформація про правові приписи, їх ефективність чи наслідки їх застосування.

Переважно маніпулюванням правовими емоціями шляхом застосування постістини є маніпулювання прихильностями електорату під час виборчих перегонів, як, наприклад, під час виборчих перегонів у США 2016 р. Ретрансляція під кутом емоційного подання тих чи інших правових новел або помилок законодавця сьогодні є звичною, об’єктивно сприйнятою системою прихильників коаліції та опозиції на всіх рівнях. Тут прикладом може слугувати як Помаранчева революція в Україні, так і Brexit.

У поляризованому суспільстві постістина права здатна викликати хвилі збудження від рівня побутових сварок до агресивних спалахів регіонального і державного масштабів. І тут самим близьким для нас є приклад Революції Гідності, а якщо говорити безпосередньо про емоційну роль права – закони «чорного четверга» 16.01.2014 р.

У стабільному суспільстві, наприклад, емоційно забарвлена інформація про переобладнання скверу може викликати справедливу хвилю громадського протистояння, яка навряд чи потягне якісь агресивні прояви.

Утім, коли «прикрашене», поляризоване і тиражоване рішення про знесення пам’ятника «героя», який героєм бути перестав через зміну політичних орієнтирів у суспільстві, але серед населення авторитету не втратив, рівно як і перейменування міст і вулиць без урахування громадської думки мешканців, може викликати агресивне протистояння реалізації таких рішень.

Важливо сьогодні розуміти те, що ані зараз, ані у перспективі жодних захисних механізмів від постістини, у тому числі постістини права, через яке реалізуються політичні стратегії, існувати просто не може. Емоція породжує іншу емоцію, ретрансляція тягне нову ретрансляцію, коло споживачів емоційно-забарвленої інформації про право зростає з кожною ретрансляцією (або репостом) в геометричній прогресії, і, відповідно, емоційні реакції також видозмінюються, через перехід кількісних показників у якісні.

Утім, емоція на інформацію про право необхідна. Але це має бути емоція, яка спирається на чесне джерело, що висвітлює інформацію фахову, хоча б і полярну. Сьогодні ж, на жаль, через нефахове тлумачення та маніпулювання емоціями аудиторії виявити через ретрансляцію у соцмережах чи нефахових ЗМІ, яким же є насправді прийнятий той чи інший припис, просто об’єктивно неможливо, не маючи власних фахових знань.

Люди мають право як на чесну інформацію про право, так  і власну емоцію на це. Така потреба задовольняється лише фахово.

Савінова Наталія, д.ю.н., с.н.с. НДІ інформатики і права НАПрН України

Кількість коментарів до елементу:  0
КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Процесуальні війни: піррові перемоги на тлі розпаду donum auctoris Процесуальні війни: піррові перемоги на тлі розпаду
Бажання отримати перевагу у бізнесових  конфліктах або ж навіть у політичному протистоянні ча...
Трагедія однієї сім'ї Справа Трагедія однієї сім'ї
Кожна судова справа – це історія, історія окремих людей або й цілих сімей, історія про кохання та зраду, історія ...
Листопад 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
30 31 1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21
21.11.2017 10:00:00 - Медіаправо 2017
22 23 24 25 26
27 28 29 30 1 2 3
ЗАХОДИ
10.11.2017 10:00:00 - Ukrainian Software Development Forum
21.11.2017 10:00:00 - Медіаправо 2017
Опитування
  • Що найбільш негативно впливає на рівень довіри до суду в Україні?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика