Відкрити фірму в Польщі
Правовий поглядНаукова думка

Медіація у вирішенні публічно-правових спорів

07.12.2016 / 10:13
2604
+A
-a

Медіація у вирішенні публічно-правових спорів

Медіація (від латинського «mediare» - бути посередником) – посередництво в конфлікті третьої сторони, що не бере в ньому участі, особлива форма переговорів за участю третьої нейтральної сторони – медіатора (посередника), у процесі яких сторони спору самостійно вирішують спір на основі власних інтересів.

Загальними принципами медіації є добровільність, рівність, незалежність і нейтральність медіатора, конфіденційність процедури медіації.

Залежно від інтеграції у судову систему країни виділяють присудову модель медіації та позасудову модель медіації.

Присудову медіацію визначають як процедуру альтернативного вирішення спорів, в якій нейтральна третя сторона (суддя-медіатор) допомагає сторонам розвʼязати спір досягненням згоди та яка оформлюється письмовою угодою.

У деяких країнах медіація розглядається як частина судочинства, тому вона проводиться суддею-медіатором, який має відповідну підготовку та не приймає рішення по справі. Медіаційна угода, якої досягли сторони в ході медіації, затверджується судом.

Процедура медіації у світовій практиці широко застосовується під час вирішення спорів різних категорій.

Стандарти Ради Європи у галузі судочинства передбачають необхідність застосування процедур альтернативного вирішення спорів між адміністративними органами й сторонами - приватними особами.

Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(86)12 державам-членам щодо заходів з попередження і зменшення надмірного робочого навантаження в судах запропоновано, окрім виділення судовим органам необхідних засобів для ефективного розгляду зростаючої кількості справ у їхньому провадженні і зменшення кола завдань, які не мають відношення до судівництва, сприяти, де це необхідно, примиренню сторін як поза судовою системою, так і до чи в ході судового провадження. З цією метою запропоновано передбачати разом із відповідними стимулами процедури примирення до судового провадження або інші способи врегулювання спорів поза рамками судового провадження; покласти на суддів як одне з основних завдань обов’язок сприяти дружньому врегулюванню спорів усіма можливими методами і з всіх дотичних питань до початку судового провадження у справі чи на будь-якому етапі такого провадження; вважати етичним обов’язком адвокатів або запропонувати компетентним органам визнати в якості такого обов’язку сприяння примиренню з іншою стороною до початку судового провадження у справі чи на будь-якому етапі такого провадження.

У Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи Rec(2001)9 наголошено на перевагах альтернатив судовому розгляду спорів між адміністративними органами й сторонами - приватними особами та рекомендовано урядам держав-членів сприяти використанню альтернативних засобів для врегулювання спорів між адміністративними органами й сторонами-приватними особами, таких як внутрішній перегляд, примирення й медіація, урегулювання шляхом переговорів та арбітраж. Запропоновано використовувати такі альтернативні засоби врегулювання спорів як до судового розгляду так і під час судового провадження, можливо, за рекомендацією судді.

Європейською комісією з ефективності правосуддя 07.12.2007 ухвалено Керівні принципи № 15 для кращого виконання наявної Рекомендації щодо альтернатив судовому розгляду спорів між адміністративними органами і сторонами-приватними особами. Європейська комісія з ефективності правосуддя відзначила такі перешкоди для запровадження альтернативного розв’язання спорів між адміністративними органами і приватними сторонами: неусвідомлення потенційної корисності і ефективності альтернативного розв’язання спорів між адміністративними органами і приватними сторонами; недостатнє роз’яснення адміністративним органам переваг альтернативних моделей розв’язання таких спорів, які можуть призвести до нетрадиційних, ефективних і раціональних результатів; недовіра судів до розвитку позасудових альтернатив судовому вирішенню спорів у адміністративній царині; відсутність поінформованості щодо різних альтернативних методів розв’язання спорів у цій конкретній сфері; відсутність спеціально підготовлених нейтральних посередників у зазначеній сфері; невеликий обсяг наукових досліджень альтернатив вирішенню адміністративних спорів у судовому порядку. Роль судів за керівними принципами № 15 полягає у рекомендації сторонам методів, альтернативних судовому розгляду, зокрема процедури примирення, медіації та переговорів з метою врегулювання, і проведенні відповідних інформаційних заходів. При судовому розгляді справи суддям належить брати до уваги досягнуту сторонами згоду, окрім випадків, коли вона суперечить публічному інтересу.

Публічно-правовий спір – спір, який виникає у сфері публічно-правових відносин. Тобто хоча б однією стороною спору є суб’єкт владних повноважень, який здійснює владні управлінські функції.

Отже, публічно-правові спори мають свої особливості, що викликає сумніви серед правознавців у можливості та ефективності застосування процедури медіації у вирішенні публічно-правових спорів.

Так, правовим управлінням Верховного Суду України у зауваженнях та пропозиціях до одного з проектів Закону України «Про медіацію» (реєстр. № 2425а-1 від 3 липня 2013 року) зазначено про неможливість застосування процедур медіації у сфері публічного владного управління. На думку правового управління Верховного Суду України, вільне волевиявлення суб’єкта владних повноважень, укладання ним угоди за наслідками процедур медіації не виключає випадків виходу при цьому уповноважених представників суб’єктів владних повноважень за межі законодавчо визначених приписів щодо повноважень, способу або процедур діяльності цього органу влади (її посадової особи), а отже, за певних обставин суперечитиме принципу законності. Також наявність у цього суб’єкта рівних прав і обов’язків з іншою (приватноправовою) стороною переговорів щодо медіації заперечує сам владний статус суб’єкта владних повноважень, імперативність (загальнообов’язковість) його волевиявлення для об’єкта управління під час здійснення владних управлінських функцій на основі законодавства, у зв’язку з чим і виникають справи адміністративної юрисдикції. Для вирішення спорів у сфері публічно-правових відносин в Україні діють адміністративні суди. Іншим загальновідомим способом вирішення публічно-правових спорів є інститут адміністративного оскарження (подання скарг заінтересованими особами на рішення, дії, бездіяльність суб’єкта владних повноважень до органу вищого рівня).

Поряд з цим науковці та практики не виключають можливості застосування процедури медіації при вирішенні публічно-правових спорів.

Актуальним питанням для України залишається нормативне врегулювання інституту медіації.

У багатьох країнах з’явилось законодавство, що регулює процедуру медіації. Закони про медіацію прийняті в таких країнах як США, Австрія, Велика Британія, Німеччина, Франція, Росія, Болгарія тощо. У загальному галузевому законодавстві медіація врегульована у Польщі, Італії та Словенії.

Законодавче закріплення інституту медіації можливе шляхом прийняття спеціального закону про медіацію або шляхом детальнішої регламентації в процесуальних кодексах процедури примирення сторін.

Тривалий час тривають спроби прийняття Верховною Радою України закону про медіацію.

Постановою Верховної Ради України від 03.11.2016 № 1725-VIII прийнято проект Закону України про медіацію (реєстр. № 3665) за основу та доручено Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя доопрацювати зазначений законопроект з урахуванням зауважень і пропозицій суб’єктів права законодавчої ініціативи та внести його на розгляд Верховної Ради України у другому читанні.

Слід зазначити, що Комітетом з питань правової політики та правосуддя розглядався також альтернативний законопроект (реєстр. № 3665-1).

За результатами розгляду, з урахуванням, зокрема, думки громадської організації «Національна асоціація медіаторів України», Комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді України проект Закону про медіацію (реєстр. № 3665 від 17 грудня 2015 року), врахувавши при доопрацюванні до другого читання слушні положення проекту Закону про медіацію (реєстр. № 3665-1 від 29 грудня 2015 року).

Прийнятий за основу проект Закону України про медіацію визначає поняття медіації, сторін медіаційної процедури, принципи медіації, порядок проведення процедури медіації, статус медіатора. На відміну від альтернативного законопроекту, окремо не визначає права та обов’язки сторін процедури медіації та медіатора.

Проект Закону України про медіацію широко визначає сферу застосування медіації. Відповідно до статті 3 проекту медіація може застосовуватися у будь-яких конфліктах (спорах), у тому числі цивільних, сімейних, трудових, господарських, адміністративних, а також у кримінальних провадженнях та справах щодо адміністративних правопорушень.

Поряд з цим українські юристи та іноземні колеги пропонують не чекати на законодавче врегулювання процедури медіації та застосовувати процедуру примирення вже сьогодні.

У вирішенні публічно-правових спорів медіація в Україні застосовується шляхом впровадження відповідних пілотних проектів у судах. Так, компонентом українсько-канадського проекту «Освіта суддів для економічного розвитку» було визначено «Досудове врегулювання спорів», з метою  дослідження можливостей упровадження досудового врегулювання спорів в Україні. Учасниками пілотного проекту стали  Одеський окружний адміністративний суд та Івано-Франківський окружний адміністративний суд, в яких запроваджено процедуру досудового вирішення спорів. Одеським окружним адміністративний судом визначено суддів-медіаторів з суддівського корпусу та затверджено регламент, який визначає процедуру проведення переговорів з досудового врегулювання спору за допомогою судді. Таким чином, впроваджено застосування присудової процедури медіації щодо вирішення публічно-правових спорів в рамках реалізації пілотного проекту.

Необхідність застосування в Україні позитивного досвіду країн світу щодо альтернативного вирішення спорів шляхом медіації не викликає сумніву.

Завантаженість судів кількістю адміністративних справ, недостатня ефективність процедури адміністративного оскарження зумовлюють пошук альтернативних шляхів вирішення таких спорів.

Поряд з цим особливість публічно-правових відносин, їх суб’єктного складу призводить до необхідності відповідного судового контролю, який становитиме остаточну гарантію захисту прав сторін, та суб’єкт владних повноважень повинен діяти у строгій відповідності із законом та в межах повноважень.

З урахуванням наведеного застосованою у вирішенні публічно-правових спорів може бути присудова медіація.

Прийняття закону про медіацію сприятиме підвищенню довіри громадян до інституту медіації. Нормативне закріплення сфери застосування процедури медіації в Україні, статусу медіатора, засад проведення процедури медіації дасть можливість становлення та розвитку національної практики застосування інституту медіації. Впровадження медіації сприятиме не тільки ефективному вирішенню спорів учасників процедури медіації, а й зменшенню завантаженості судової системи в цілому, наближенню адміністративних органів до громадськості, що є надзвичайно актуальним у сучасних умовах розвитку держави. 

Радник Європейської правничої компанії Л. П. Богуцька

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Юридична еліта України: проблема формування donum auctoris Юридична еліта України: проблема формування
Останнім часом активно опрацьовується питання формування і діяльності юридичної або ж правової еліти суспіль...
Трагедія однієї сім'ї Справа Трагедія однієї сім'ї
Кожна судова справа – це історія, історія окремих людей або й цілих сімей, історія про кохання та зраду, історія ...
Листопад 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
30 31 1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21
21.11.2017 10:00:00 - Медіаправо 2017
22 23 24 25 26
27 28 29 30 1 2 3
ЗАХОДИ
10.11.2017 10:00:00 - Ukrainian Software Development Forum
21.11.2017 10:00:00 - Медіаправо 2017
Опитування
  • Що найбільш негативно впливає на рівень довіри до суду в Україні?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика