Правовий поглядПравова позиція

Чи охороняє працівника Закон «Про охорону праці»: чому неможливо невідкладно зупинити шкідливе для життя виробництво

12.03.2016 / 13:56
11798
1
+A
-a

Чи охороняє працівника Закон «Про охорону праці»: чому неможливо невідкладно зупинити шкідливе для життя виробництво

Протягом останнього часу всі ми є свідками перманентного процесу реформування усієї системи державного нагляду. 

Практика водночас свідчить, що далеко не завжди гучно задекларовані реформи мають бажаний результат. І нерідко ми, на жаль, спостерігаємо зворотну ситуацію, коли непродумані та непрофесійні реформи задля самих реформ призводять фактично до розвалу і дискредитації системи державного нагляду в тій чи іншій сфері діяльності держави, що, всупереч самій ідеї реформи, тягне за собою лише зростання соціальних ризиків і загроз для працівників. Такий висновок не буде перебільшенням, якщо ми звернемо увагу на конкретні результати, досягнуті в процесі тих чи інших реформаторських змін, що відбувалися упродовж діяльності різних урядів в Україні.

Державні гарантії охорони праці в Україні визначені Конституцією України, Законом «Про охорону праці», іншими законодавчими актами у галузі охорони праці та міжнародними конвенціями, згоду на обов’язковість яких надала Верховна Рада України. Весь цей значний і поважний масив законодавства має забезпечувати належні гарантії працівникам на безпечні та нешкідливі умови праці. 

У 2013 році в Україні відбулася широко розрекламована реформа галузі державного нагляду, яка, зокрема, стосувалася й галузі охорони праці. А саме у липні 2013 року набув чинності Закон України від 20 червня 2013 року № 353-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення обмежень у провадженні господарської діяльності» та зміни до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», внесені Законом України від 02.10.2012 № 5404-VI (далі – Закон № 5404-VI).

Зазначеними законодавчими актами було рішуче змінено застосування норм стосовно повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг.

З липня 2013 року фактично стало мертвою нормою передбачене статтею 39 Закону «Про охорону праці» і формально чинне і до сьогодні право державного інспектора як посадової особи органу державного нагляду особистою владою «забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів,  устаткування, транспортних та інших  засобів  праці, виконання  певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих».

Від 1 липня 2013 року і на цей час, відповідно до п. 5 ст. 4 Закону № 5404-VI, повне  або  часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання  послуг допускається  за  постановою  адміністративного суду, ухваленою за результатами  розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо  застосування заходів  реагування.

Отже, державний інспектор, який виявив під час проведення перевірки на підприємстві факт порушення вимог законодавства України у галузі охорони праці, які несуть загрозу життю працівників, з липня 2013 року зупинити, наприклад, виконання робіт, які внаслідок порушень несуть загрозу життю працівників, самостійно власним розпорядженням не має права. 

Процедура застосування державної влади стосовно суб’єкта господарювання з 1 липня 2013 року перейшла в площину адміністративного судочинства. І з цього часу захист життя працівників від виявлених при перевірці загроз для їх життя відбувається  у такий спосіб. Державний інспектор, який виявив при перевірці порушення, що тягнуть за собою загрозу життю працівників, документує ці порушення відповідним актом перевірки суб’єкта господарювання (виробничого об’єкта) (далі – акт перевірки).

Примірник такого акта перевірки державний інспектор після завершення перевірки зобов’язаний надати до відповідного територіального управління, в якому він працевлаштований. Адже державна інспекція, в якій він виконує свої функціональні обов’язки, є лише структурним підрозділом територіального управління без прав юридичної особи і тому не може бути суб’єктом звернення з позовом до адміністративного суду.

Територіальне управління на підставі зазначеного акта перевірки має підготувати та надіслати до окружного адміністративного суду позовну заяву з долученням зазначеного акта перевірки. 

Відповідно до ст. 99 КАС України встановлено 15-денний строк для звернення органу державного нагляду з позовною заявою до адміністративного суду. Цей строк має обчислюватися з дня підписання акта перевірки, враховуючи, що типова форма зазначеного акта у галузі охорони праці не містить інформації про конкретний день у межах строку перевірки, в який державним інспектором могли бути виявлені порушення, що зазначені в акті.

З урахування 10-денного строку, визначеного ч. 3 ст. 183-2  КАС України для надання відповідачем заперечення на позовну заяву, суд має розглянути позовну заяву протягом 5-ти днів з дня подання відповідачем заперечення.

У результаті ми отримаємо у повній відповідності до Закону строк у 30 днів з дня виявлення державним інспектором порушень, що несуть загрозу працівнику до моменту винесення рішення суду. 

Додамо до цього строку ще 10 днів з дня отримання постанови відповідачем на можливе апеляційне оскарження рішення суду  й отримаємо в ідеалі 40 днів до набуття чинності судовим рішенням (без урахування кількості днів на пересилання документів у справі поштою. 

Такою є ситуація нині порівняно з попереднім порядком невідкладного (практично – в день виявлення порушень) зупинення державним інспектором робіт, що проводилися з порушеннями, які тягли за собою загрозу життю працівників.

Які практичні наслідки проведеної реформи в Україні?

Норми Закону України «Про охорону праці», міжнародних конвенцій у галузі охорони праці та положень про органи державного нагляду у галузі охорони  праці щодо прав державних інспекторів своїми рішеннями невідкладно зупиняти проведення робіт суб’єктами господарювання у випадку виявлення фактів порушень вимог законодавства про охорону праці, які несуть загрозу життю працівників, а також самостійно відновлювати зупинені ними роботи при наданні суб’єктом господарювання доказів усунення виявлених недоліків, з середини 2013 року і до теперішнього часу залишились виключно на папері. Ніхто їх не скасовував і не змінював. Вони просто перестали застосовуватись, стали, як було зазначено вище, так званими мертвими нормами. 

Натомість з липня 2013 року, відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається виключно за постановою адміністративного суду. 

Тож які практичні результати дало це реформування? Звернемо увагу на реагування ЗМІ на факти нещасних випадків на виробництві і на судову практику у цій галузі в період зазначеного вище реформування.

24.04.2013 року на сайті «Щоденний Львів» було опубліковано статтю «64 нещасних випадки на виробництві і п’ятеро загиблих, - прокуратура Львівської області». У статті розглянуто стан охорони праці на об’єктах господарювання Львівщини і нам стало відомо, що:

«У ході нагляду за додержанням і застосуванням законів у сфері охорони праці у поточному році прокурорами Львівщини в 2013 році було винесено 67 постанов про проведення перевірок. За документами прокурорського реагування притягнуто до відповідальності 65 посадових осіб органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування, з яких 46 – органів контролю. Крім того, за результатами перевірок зареєстровано одне кримінальне провадження. Так, прокуратурою Бродівського району зареєстровано кримінальне провадження за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 271 КК України (порушення вимог законодавства про охорону праці,що спричинило загибель людей). Зокрема, в с. Гаї-Смоленські Бродівського району на станції технічного обслуговування автомобілів, внаслідок вибуху колеса одна особа отримала тілесні ушкодження, а інший потерпілий загинув.». 

А тепер розглянемо конкретний приклад реагування на факти порушень законодавства України у галузі охорони праці. Візьмемо для прикладу витяг з ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.12.2015 р. у справі № 876/13848/13. Відповідачем у цій справі також виступала станція технічного обслуговування автомобілів. При цьому, як можна помітити із останніх двох цифр у реквізиті номера справи, зазначена вище ухвала виносилася апеляційним судом Львівської області в кінці 2015 року на рішення окружного адміністративного суду від 2013 року. Нижче наведемо основні дати, протягом яких в 2013 році було виявлено, документально підтверджено порушення законодавства про охорону праці і скеровано позов до суду для зупинення робіт, що несуть загрозу життю працівників. Текст наводимо за матеріалами ухвали апеляційного адміністративного суду: «З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що у період з 05 серпня по 06 серпня 2013 р. було проведено планову перевірку суб'єкта господарювання на предмет дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки. За наслідками перевірки складено акт 06.08.2013 p. № 0000, яким відповідача попереджено про необхідність негайного зупинення зварювальних робіт до усунення порушень суб'єктом господарювання. Даний акт підписаний керівником суб'єкта господарювання 06.08.2013 p. без зауважень.». Фактично це мало б означати, що суб’єкт господарювання повністю визнав законність і обґрунтованість такого акта.

Зі змісту вказаного акта вбачається, що за результатами перевірки були виявлені порушення вимог чинних нормативно-правових актів з охорони праці, які створюють загрозу життю працівників, зокрема:

- відсутній дозвіл органів Держгірпромнагляду України на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, чим порушено ст. 21 Закону України «Про охорону праці», п. 6 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 p. № 1107;

- допускається зберігання балонів з газом без нагвинчених на їхні горловини запобіжних ковпаків, чим порушено п. 8.3.12 НПАОП-0.00-1.30-01 Правил безпечної роботи з інструментом та пристроями;

- не призначено наказом по підприємству відповідальних працівників, які здійснюють постійний нагляд за технічним станом кисневого трубопроводу, арматури, запобіжних пристроїв та контрольно-вимірювальної апаратури, чим порушено п. 8.3.84 НПАОП 0.00-1.30-01 Правил безпечної роботи з інструментом та пристроями.

Закон України «Про охорону праці» визначає основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності, на належні, безпечні і здорові умови праці, регулює за участю відповідних органів державної влади відносини між роботодавцем і працівником з питань безпеки, гігієни праці та виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Територіальне управління Держгірпромнагляду не надавало дозвіл суб'єкту господарювання на виконання робіт підвищеної небезпеки та/або на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. Окрім того, доводи відповідача не спростовують необхідності отримання дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів устаткування підвищеної небезпеки та проведення у встановленому порядку та в терміни технічного огляду, випробування або експертного обстеження машин, механізмів устаткування підвищеної небезпеки.

У зв'язку з виникненням умов, за яких подальше продовження виконання робіт або експлуатації об'єкта несе ризик загрози життю працівників, з метою недопущення спричинення шкоди життю чи здоров'ю працівників суб'єкта господарювання, суд прийшов до висновку про наявність передбачених законом підстав для зупинення виконання зварювальних робіт.

Таким чином, за результатами перевірки, 13.08.2013 року територіальне управління подало позов до окружного адміністративного суду про факти виконання робіт з порушеннями, що несуть загрозу життю працівників - для застосування заходів реагування щодо суб’єкта господарювання в судовому порядку згідно з чинним законодавством. 

04.10.2013 р. окружний адміністративний суд виніс постанову, якою позов було задоволено в повному обсязі. Однак рішення окружного адміністративного суду протягом 20 днів було оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Таким чином, вступ в силу рішення окружного адміністративного суду був відтермінований на час до розгляду і винесення рішення за апеляційною скаргою в апеляційному адміністративному суді та набуття чинності прийнятим рішенням. 

У своїй апеляційній скарзі апелянт зазначав, що відповідачем нібито роботи не проводяться, устаткування не використовується та не експлуатується, саме тому відповідачем відповідні дозволи не отримувалися, тому застосовувати заходи реагування немає підстав. Апелянт просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційний адміністративний суд у Львівській області розглянув апеляційну скаргу відповідача і залишив її без задоволення.

Однак рішення апеляційний адміністративний суд виніс у цій справі 21.12.2015 року - більше аніж через 2 роки від дати винесення оскаржуваного апелянтом рішення окружного адміністративного суду. Це – 867 днів з дня складення акта про виявлення порушень, які несуть загрозу життю працівників. Це 20 тисяч 808 годин. А для заподіяння шкоди життю і здоров’ю працівника внаслідок недотримання вимог законодавства про охорону праці достатньо лише однієї миті.

За ці два роки відбулось багато змін. Станом на цей час, у зв’язку з черговими етапами реформи, відбулося припинення юридичної особи теруправління, реорганізованого шляхом злиття в нову юридичну особу - Головне управління Держпраці у Львівській області з новим обсягом повноважень.

І протягом всього цього часу - більше 2-х років - роботи проводилися відповідачем з порушеннями законодавства про охорону праці. Адже рішення суду першої інстанції набуло чинності тільки на підставі рішення апеляційної інстанції в кінці 2015 року. При цьому треба також  врахувати, що мораторій на перевірки діє аж до кінця 2016 року.

То ж чи потрібні працівникам реформи, які замість негайного усунення загрози для їхнього життя на виробництві, залишають такі загрози на роки? Чи відповідає такий стан інтересам працівників і практиці застосування міжнародних конвенцій з охорони праці? Відповідь очевидна.



Старший юрист Європейської правничої компанії В. І. Карабань

КОМЕНТАРІ  1 + Додати коментар
sambor mister
Це все ще без урахування коштів для сплати судового збору за подання позовної заяви, скарги на ухвалу, апеляційної та касаційної скарги, які має сплатити орган державного нагляду, який в таких випадках фактично захищає права працівників від допущених роботодавцем порушень. А ще витрати на поштову кореспонденцію. Все - з державного бюджету (ніби більше нема на що витрачати сьогодні гроші з бюджету).
А якщо інспектор виявить під час перевірки у вугільній шахті ризик обвалу породи? Суд в ідеалі зупинить цей ризик своїм рішенням нехай за місяць. А за цей місяць гірничі роботи давним-давно пройдуть небезпечне місце. І якщо там не сталося обвалу і ніхто не загинув чи не покалічений - то значить повезло...
Це все, не кажучи про те, що на відміну від державного інспектора, для судді (при всій повазі до юридичної кваліфікації судді) навіть слова такі, як квершлаг, штрек, маркшейдер чи інші з термінології гірничих робіт - як китайська грамота.  А йому долю людей вирішувати. Задоволиш позов - інтереси бізнесу зачепиш (година зупинки гірничих робіт дуже дорого коштує). Відмовиш - права працівників зачепиш (людське життя коштує дорожче).
Інспекторам треба повернути їх права. Якщо інспектор не буде "заробляти" своїм підписом, а виключно захищати працівників - то його авторитет має бути забезпечений законом. І він має негайно і своєю владою (розпорядженням, яке, втім, може підписати начальник Управління) зупиняти роботи, що несуть загрозу працівникам.
Все інше - від лукавого.
Процесуальні війни: піррові перемоги на тлі розпаду donum auctoris Процесуальні війни: піррові перемоги на тлі розпаду
Бажання отримати перевагу у бізнесових  конфліктах або ж навіть у політичному протистоянні ча...
Трагедія однієї сім'ї Справа Трагедія однієї сім'ї
Кожна судова справа – це історія, історія окремих людей або й цілих сімей, історія про кохання та зраду, історія ...
Листопад 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
30 31 1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21
21.11.2017 10:00:00 - Медіаправо 2017
22 23 24 25 26
27 28 29 30 1 2 3
ЗАХОДИ
10.11.2017 10:00:00 - Ukrainian Software Development Forum
21.11.2017 10:00:00 - Медіаправо 2017
Опитування
  • Що найбільш негативно впливає на рівень довіри до суду в Україні?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика