Правовий поглядПравова позиція

Майбутні перевірки роботодавців: роздуми представників держпраці та юридичного бізнесу

06.10.2018 / 15:55
1779
+A
-a

Майбутні перевірки роботодавців: роздуми представників держпраці та юридичного бізнесу

Безсумнівно, проблема наявності тіньового ринку праці є актуальною для багатьох країн світу, в першу чергу, для тих з них, що розвиваються. В Україні ж лише за офіційними даними від Державної служби з питань праці кількість нелегально влаштованих осіб станом на початок 2018 року дорівнює п’яти мільйонам або третині всіх працівників у державі. Ці цифри переконливо свідчать про досягнення країною доволі критичного стану у сфері дотримання трудового законодавства, що супроводжується ненадходженням до бюджету левової кількості податків, порушення прав і гарантій працівників, і, як наслідок, це призводить ло гальмування росту економіки в цілому.

П’ятого вересня поточного року Кабінет Міністрів України видав Розпорядження № 649-р «Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення», таким чином, немов, розпочавши черговий раунд нескінченної боротьби із нелегальним працевлаштуванням в нашій країні. Відповідно до цього Розпорядження, уряд доручає Держпраці, ДФС, Пенсійному фонду, Нацполіції та іншим органам центральної влади та місцевого самоврядування вже з п’ятого жовтня поточного року провести «комплексні заходи, спрямовані на детінізацію зайнятості та доходів населення». Крім того, на засіданні уряду від 26 вересня Прем’єр-міністр Володимир Гройсман дав завдання відповідним органам виконавчої влади перевірити окремо будівельні компанії на предмет сплати податків і легальне оформлення працівників.

У зв’язку із цими подіями «Українське право» спільно із представниками юридичного бізнесу й територіального управління Держпраці спробувало більш детально проаналізувати суть заходів, що були анонсовані урядом, а також їх можливі наслідки.

Ольга Вільхова, начальник Головного управління Держпраці у Львівській області

Пані Ольго, скажіть, будь ласка, якими є елементи інформаційно-роз’яснювальної кампанії, яку проводять Державна служба з питань праці разом із іншими органами виконавчої влади і місцевого самоврядування,  щодо запланованих заходів у Вашому регіоні?

Фахівці головного управління Держпраці у Львівській області постійно проводять інформаційно-роз’яснювальну роботу як для працівників, так і для роботодавців. Зокрема, інформують про належне оформлення трудових відносин, переваги офіційного працевлаштування та відповідальність за порушення трудового законодавства. Водночас  у вересні було  значно активізовано цю роботу,  проведена потужна інформаційна кампанія. При цьому інформаційні заходи здійснювалися спільно з соціальними партнерами – представниками ДФС, ПФУ, Центру зайнятості. Так, відбулися семінари  для роботодавців, працівників, лекції для студентів.   Проведено значну кількість саме інформаційних відвідувань суб’єктів господарювання. За їх результатами роботодавців не штрафують, а дають можливість усунути порушення, тобто оформити трудові відносини належним чином.                                                                                                       

Як відомо, у Розпорядженні КМУ № 649-р від 05.09.18 не міститься інформація, про проведення  конкретних заходів, спрямованих на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення. У зв’язку із цим нашим читачам цікаво, про які заходи конкретно йде мова? І чи можна вже десь ознайомитись із їх повним переліком?

У вересні  ми провели чималу  превентивну роботу  з метою подолання незадекларованої праці. Ми попереджували роботодавців, роз’яснювали їм законодавство та закликали належно оформлювати трудові відносини. Далі вже йтиметься про заходи контролю.На виконання цього розпорядження у жовтні  збільшиться кількість саме  інспекційних відвідувань щодо оформлення трудових відносин. Особливу увагу буде приділено роботодавцям найризикованіших сфер господарювання. До прикладу, на Львівщині це будівництво, торгівля, сфера послуг та транспортна галузь.

В чому конкретно полягатиме взаємодія Держпраці із ДФС, Національною поліцією, Пенсійним фондом та іншими органами виконавчої влади і місцевого самоврядування підчас проведення вищезазначених заходів?

Взаємодія полягає в обміні інформацією. Також представники ДФС, Національної поліції залучатимуться до проведення спільних контрольних заходів.

Які Ви прогнозуєте наслідки за результатами майбутньої роботи в цій сфері?

Маємо великі сподівання, що все ж таки роботодавці усвідомлять усі ризики використання незадекларованої праці. Адже  сьогодні за одного неоформленого працівника штраф складає 111 690 грн. А за ці кошти можна офіційно виплачувати одному працівнику впродовж року доволі непогану заробітну плату. Відтак вигідніше його оформити належним чином, аніж у випадку виявлення порушення заплатити штраф.

Слід зазначити, що з початку 2018 року ГУ Держпраці у Львівській області за використання незадекларованої праці вже винесло 47  постанов про застосування фінансових санкцій на загальну суму понад 16 млн.737 тис. грн. До прикладу,  у 2017 році за використання праці неоформлених працівників було  винесено 13 постанов на загальну суму  3 млн. 792 тис. грн. Втім, звертаємо увагу, що пріоритетом для  нас є  не застосування штрафів, а динаміка росту кількості застрахованих працівників.

Андрій Пінчук, старший юрист «КПМГ-Україна» та Ігор Масякін, юрист «КПМГ-Україна»

Наскільки актуальними та доцільними ви оцінюєте заходи у сфері детінізації ринку праці, нещодавно анонсовані урядом?

На перший погляд, анонсовані урядом заходи є цілком адекватними тій ситуації, що склалася на ринку праці в Україні. Збільшення кількості перевірок і проведення заходів щодо інформування працівників і роботодавців про вимоги трудового законодавства цілком відповідають рекомендаціям Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР) і практиці країн ЄС щодо детінізації ринку праці.

Починаючи з 2017 року відповідальність роботодавців за порушення законодавства про працю була посилена, а кількість перевірок, що проводять контролюючі органи, збільшилася. Проте податкове навантаження на фонд оплати праці досі залишається відносно великим. Тому державі доцільно було б продовжувати політику зменшення зарплатних податків (наприклад зменшення ставки єдиного соціального внеску), що в комплексі з анонсованими заходами може дати більший ефект для детінізації ринку праці.

Які правові засоби Ви зазвичай використовуєте у своїй практиці: проведення власного аудиту на предмет дотримання трудового законодавства, рефлексія по факту перевірки контролюючих органів або щось інше? Що є ефективнішим?

Ми рекомендуємо своїм клієнтам регулярно проводити аудити на предмет дотримання трудового і податкового законодавства в межах правильності нарахування так званих зарплатних податків. Це є найбільш ефективним заходом, який дозволяє виявити і знизити ризики нарахування фінансових санкцій та податкових зобов’язань з боку контролюючих органів. Однозначно, краще виявити відповідні ризики під час аудиту, ніж оскаржувати рішення контролюючих органів постфактум. Це дозволить компаніям запобігти нарахуванню штрафних санкцій і податкових зобов’язань, а також зекономити час і гроші на оскарження рішень контролюючих органів.

Для якого виду бізнеса ці заходи нестимуть найбільші ризики: малого, середнього чи великого? Чому?

Насправді, всі роботодавці ризикують потрапити під перевірки контролюючих органів і навіть стати фігурантами кримінальних проваджень. Найбільші ризики ці заходи становитимуть для малих підприємств, які, як правило, не оформлюють своїх працівників офіційно. Сума фінансових санкцій за кожного неоформленого працівника становить 30 мінімальних заробітних плат. Середній і великий бізнес тут також не є виключенням. Наприклад, у липні Дніпровський суд Києва задовольнив клопотання слідчих столичної прокуратури про доступ до документів двох аутстафінгових компаній, які підозрюються у тому, що вони сприяли ухиленню від сплати податків групі великих технологічних компаній. Під ризик перевірок контролюючими органами потрапляють також IT-компанії, для яких співпраця з ФОП за цивільно-правовими договорами є звичайною комерційною практикою.

Які наслідки загалом прогнозуєте для бізнесу в результаті цих заходів?

На нашу думку, проведення анонсованих заходів все ж дозволить вивести з тіні деяку частину ринку праці. Проте посилення перевірок контролюючими органами без зниження податкового навантаження на фонд оплати праці може призвести до зворотного ефекту і буде сприяти подальшій тінізації решти українського бізнесу. Підбиваючи підсумки, можна з впевненістю говорити про те, що бізнес буде обережніше ставитися до питань комплаєнсу в сфері оплати праці.

Таким чином, підсумовуючи тези наших коментаторів, ми можемо з впевненістю сказати, що, по-перше, майбутні перевірки щодо дотримання трудового законодавства у сфері працевлаштування можуть бути застосовані до вельми широкого кола підприємців, звичайно, враховуючи ступінь ризику їх діяльності. Критеріями оцінки такого ступеню ризику є, зокрема, наявність попередніх порушень, вид діяльності, обсяг випущеної продукції тощо.По-друге, анонсовані заходи спричинили чималий інформаційний ґвалт у бізнес-середовищі. Як результат, готуючись до можливих перевірок, підприємці, певною мірою, мають стати обережнішими та більш відповідальними у сфері дотримання трудового законодавства. І, по-третє, статистика від Львівського управління Держпраці красномовно засвідчує, що, принаймні в цьому регіоні, на даний момент поки зберігається негативна динаміка порушень, і це попри те, що з 1 січня 2018 року був збільшений розмір штрафів за наявність неналежно оформлених відносин із працівниками. У зв’язку із цим наразі важко спрогнозувати, наскільки саме ці заходи виявляться ефективними на практиці. Можливо, проведення таких перевірок є дійсно більш доцільним у комплексі із використанням й інших механізмів, наприклад, разом із зменшенням податкового навантаження або зниженням штрафів за наявність неналежно оформлених трудових відносин.

Даниїл Шаров, «Українське право»

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Право і економіка в українських реаліях donum auctoris Право і економіка в українських реаліях
Економіка держави є залежною від соціальних інститутів, серед яких право відіграє важливу, а інколи вирішальну роль
«Синій кит» або квест ціною у життя: історія, яка ще не стала судовою Справа «Синій кит» або квест ціною у життя: історія, яка ще не стала судовою
Декілька років тому суспільство сколихнули чисельні випадки самогубств серед дітей, багато з яких, як виявилось, бу...
Грудень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
26 27 28 29 30 1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31 1 2 3 4 5 6
ЗАХОДИ
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика