Правовий поглядПравова позиція

Микола Козюбра про проект оцінки верховенства права в Україні

08.02.2018 / 11:31
1319
+A
-a

Микола Козюбра про проект оцінки верховенства права в Україні

1 лютого у приміщенні Укрінформу за підтримки Асоціації правників України та Венеціанської комісії відбулась презентація проекту «Оцінка верховенства права в Україні». В основу проекту, який планується як щорічний, покладено затверджений Венеціанською комісією у 2016 році Rule of Law Checklist, який є універсальним інструментом для оцінювання стану верховенства права в державах-членах Ради Європи.

«Українське право» пропонує ключові тези виступу на цьому заході Миколи Івановича Козюбри, який є науковим керівником Центру дослідження верховенства права, завідувачем кафедри загальнотеоретичного правознавства та публічного права НаУКМА, д.ю.н., професором, членом-кореспондентом Академії правових наук України, Заслуженим юристом України, суддею Конституційного Суду України у відставці.

На початку своєї промови М. І. Козюбра ознайомив присутніх із діяльністю Центру дослідження верховенства права, який він очолює. За його словами, вказаний Центр існує вже близько 10 років, й, крім того, дещо пізніше було утворено громадську організацію з аналогічною назвою. «За час існування Центру ми працювали над рядом проектів, пов’язаних, звичайно, із верховенством права, зокрема, за підтримки ОБСЄ, USAID, у співробітництві із шведською Академією Фольке Бернадота. У рамках цих проектів ми організовували тренінги для суддів, провели низку досліджень, в тому числі судової практики у Донецькому регіоні», - зазначив пан Козюбра.

Далі М. І. Козюбра перейшов безпосередньо до обговорення проекту «Оцінка верховенства права в Україні».

Труднощі перекладу назви документа Rule of Law Checklist та розуміння верховенства права

Микола Іванович порушив термінологічну проблему перекладу назви документа Rule of Law Checklist, адже його буквального перекладу українською мовою немає. За його інформацією, в перекладі члена Венеціанської комісії від України Сергія Головатого загалом термін «Rule of Law Checklist» звучить як «Мірило правовладдя». Тобто пан Головатий відійшов від офіційно вживаного в Україні терміну «верховенство права» і вважає, що зміст цього явища краще передає саме визначення «правовладдя». «Я не можу сказати, що я особливо заперечую проти введення терміну «правовладдя», оскільки ним оперує не лише Серій Головатий в своєму авторському перекладі вищезгаданого документа, а й навіть деякі країни, зокрема Польща, Хорватія, Боснія і Герцеговина. Тому ми не можемо говорити, що це є щось оригінальне, що запропонував саме Сергій Головатий. Що ж стосується «мірила», це є український термін, але, з моєї точки зору, зміст визначення «checklist» краще передається словами «показники», «критерії», - висловив свою точку зору Микола Козюбра.

«Але справа не в термінах, справа дійсно в розумінні самого змісту верховенства права, - продовжив пан Козюбра. – Якщо вдатись до історії, то можна сказати, що навіть на початку запровадження терміну «верховенство права» в Конституції 1996 року, й також під час проведення першої в Україні конференції з верховенства права в Києво-Могилянській академії звучали дуже різні думки з приводу саме розуміння цього визначення: від ототожнення верховенства права із принципом законності до його трактування як доктринальної абстракції. Сьогодні цього немає. Серед практиків в літературі зараз ви не зустрінете такого скептичного ставлення до верховенства права. Але, тим не менш, розуміння верховенства права є справді досить неоднозначним. І в цьому плані треба надати належне Венеціанській комісії».

Робота Венеціанської комісії щодо визначення верховенства права

М. І. Козюбра зауважив, що свого часу в березні 2011 році Венеціанською комісією був прийнятий звіт з верховенства права, в якому були розставлені більш-менш чіткі акценти розуміння верховенства права. Хоча прямого визначення цього терміну надано не було, характеристика верховенства права в цьому документі відбувалась через складові цього визначення, яких нараховують безліч. Як правило, в документах, в тому числі й авторства Венеціанської комісії, використовуються не всі ці складові, а акцентується увага лише на основних. «Серед цих складових, - зазначає Микола Козюбра, - як правило, називається законність, юридична визначеність, рівність всіх громадян перед законом, недискримінація, доступ до правосуддя, незалежність правосуддя, пропорційність, обмеження дискреційних повноважень органів виконавчої влади та багато інших».

Пристосування документа Rule of Law Checklist до потреб України

На думку, пана Козюбри, прийнятий дещо пізніше документ Rule of Law Checklist містить перелік тих ознак, за якими можна робити висновок про наявність чи відсутність верховенства права в країні в цілому чи в практиці діяльності відповідних органів. «Звичайно, там даються загальні критерії, здебільшого по основних ознаках верховенства права, які вже були названі. Крім того, є відповідний перелік, що уточнює ці позиції. І, безперечно, що нам, спираючись на цей перелік, хотілось би наблизити його до потреб України і дійсно виробити ті критерії, показники, за якими ми можемо оцінювати стан верховенства права у країні в цілому, в окремих регіонах, в тому числі й на Донбасі. Тому завдання нашого проекту – трансформувати ті показники, які є, до українських особливостей. І на основі тих критеріїв, які ми можемо запропонувати, спробувати оцінити представникам громадськості, наскільки дійсно відповідає стан забезпечення верховенства права в Україні цим критеріям», - сказав Микола Іванович.

Приклад правильного застосування верховенства права в судовій практиці

Серед іншого пан Козюбра навів приклад, де в одній і тій ж справі було застосовано два різні підходи ставлення до принципу верховенства права. Як відомо, є затверджений КМУ перелік, який відносить певні населені пункти до тимчасово окупованих, що надає мешканцям цих населених пунктів право отримати статус переселенців за умови їх реєстрації на підконтрольній Україні території. І, звичайно, що в умовах військових дій, що відбуваються в тому регіоні, Кабінет Міністрів не так швидко реагує у випадку зміни положення лінії розмежування. Наявні два рішення одного й того ж суду, які стосувались визнання громадянина внутрішньо переміщеною особою. Рішення прийняті різними суддями з інтервалом лише 12 днів. І в одному з них громадянину відмовлено у визнанні його внутрішньо переміщеною особою на тій підставі, що його селище не занесено в вищезазначений перелік КМУ. В той час, як в другому рішенні вимоги особи було задоволено. Формально в першому випадку принцип законності був дотриманий. Однак в другому випадку суддя в мотивувальній частині рішення оперує не тільки складовими верховенства права, а й використовує широке коло доказів, в тому числі офіційне повідомлення Верховного Комісара ООН з прав людини, доповіді ОБСЕ, Червоного Хреста. Тобто в даному випадку на противагу дотримання лише формальної законності спостерігається всебічний підхід, який дав можливість задовольнити заяву громадянина, визнати його внутрішньо переміщеною особою із усіма наслідками, в тому числі отримання субсидій на оплату житла, комунальних послуг та ін.

Підсумовуючи свій виступ, Микола Іванович Козюбра зазначив, що таких зразкових з точки зору дотримання верховенства права судових рішень на Донбасі, в нас поки не так багато. Крім того, в більшості з проаналізованих рішень, де містилось посилання на верховенство права, ця згадка абсолютно не впливала на резолютивну частину. Все це свідчить, що верховенство права – категорія працююча, практична, але дійсно, що наші юристи нею, на жаль, поки не дуже добре володіють. Тому робота проекту «Оцінка верховенства права в Україні» в першу чергу має бути направлена саме на юристів з метою підвищення їх обізнаності щодо застосування в своїй практиці такого вкрай важливого правового принципу, як верховенство права.

Посилання на запис трансляції з заходу: https://www.facebook.com/UkrainePravoCOM/videos/1191592554310198/

Даниїл Шаров, Українське право

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Деструктивність (руйнування) громадянського суспільства:  протиправні практики donum auctoris Деструктивність (руйнування) громадянського суспільства: протиправні практики
Процес формуваня громадянського суспільства в Україні набув ознак тривалого і суперечливого руху, який у своїй бе...
Бангалорські принципи поведінки суддів Феміда Бангалорські принципи поведінки суддів
Бангалорські принципи поведінки суддів були схвалені 27 липня 2006 року Резолюцією Економічної та Соціальної Ради...
Убивство в кар’єрі Справа Убивство в кар’єрі
100 років тому відомий італійський диктатор Беніто Муссоліні сказав: «Добре довіряти іншим, але не довіряти – зна...
Серпень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
30 31 1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31 1 2
ЗАХОДИ
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика