Правовий поглядПравова позиція

Новації Трудового кодексу: працювати є над чим

12.11.2015 / 17:07
4320
+A
-a

Новації Трудового кодексу: працювати є над чим

Прийняття Трудового кодексу - сучасного акта в сфері трудового права вже давно на часі. На сьогодні  в Україні формально трудові відносини регулюються Кодексом законів про працю, який діє з 1972 року, численними нормативними актами радянських часів і доповненнями та корективами, прийнятими вже у незалежній Україні. Розібратися в такому хаосі іноді не під силу навіть фахівцям.

Прийняття проекту Трудового кодексу, безумовно, є позитивним кроком. Та чи позитивним є його зміст. Після ухвалення Верховною Радою в першому читанні проекту Трудового кодексу почалося активне вивчення й обговорення нових норм. Деякі юристи зазначили, що новий Трудовий кодекс більш лояльний до роботодавців, аніж до працівників. Також окремі профспілкові організації вже розкритикували цей проект, назвавши прийняту редакцію «рабським» Трудовим кодексом. Тому ми вирішили поставити кілька запитань щодо нового Кодексу кандидату юридичних наук, доценту, генеральному директору Європейської правничої компанії Павлу Богуцькому.

- Павле Петровичу, як Ви оцінюєте нагальність оновлення трудового законодавства в цілому і проект Трудового кодексу зокрема? 

- Прийняття Трудового кодексу України є необхідним з двох причин: по-перше, змінилися економічні, соціальні умови, які є первинними і формують трудові відносини; по-друге, правове вирішення багатьох питань, що безпосередньо стосуються трудових відносин, знаходиться поза  дією Кодексу законів про працю, що є неприпустимим з огляду на кодифікацію трудового законодавства. 

Деякі експерти говорять, що нововведення Трудового кодексу будуть «на руку» роботодавцям. Чи можна з цим одностайно погодитися?

- Не потрібно шукати того, що віднайти неможливо через природну відсутність. Трудовий кодекс  визначає права і обов’язки  двох суб’єктів – роботодавця і працівника у реалізації громадянами конституційного права на працю. Нове бачення правового статусу роботодавця у проекті Трудового кодексу міститься, але поряд з деяким розширенням прав роботодавця міститься цілий перелік нових зобов’язань, які засновані на положеннях міжнародних, євопейських правових документів з питань праці.

- У проекті Кодексу передбачено, що укладення письмового договору буде обов’язковим. На Вашу думку, які гарантії це даватиме і чи нестиме якусь загрозу як для роботодавця, так і працівника?

- Обов’язкове укладення письмового трудового договору є новелою трудового законодавства України. Зрозуміло, що такий правовий інститут є більш зручним, навіть вигідним, для працівника. Громадяни відразу визначаються в умовах праці, прогнозованими стають відносини з роботодавцями. Проте залишається важливою  проста, проте досить важлива річ – трудові договори мають відповідати вимогам Конституції та трудового законодавства. У переважній більшості випадків так і буде, але ніхто не може наразі гарантувати виключно законних і таких, що відповідають як нормам Кодексу, так і міжнародним нормам з питань праці, дій роботодавця. Гарантія додержання законодавства при укладенні письмових трудових договорів існує: система контролю та судовий захист. 

- Проект Трудового кодексу містить багато нових і прогресивних норм, які спрацьовують на благо у європейських державах. На Вашу думку, чи не погіршать вони становище працівників в українських реаліях?

Питання є досить слушним. Ми маємо одну з кращих Конституцій, яка містить норми, що декларують  усі  існуючі правові гарантії для громадян. Проте реалії українського суспільства підтверджують, на жаль, давнє правило: написане ще не означає реалізоване. Так не мало би бути у правовому суспільстві, проте так є. Причини цього – не лише у проблемах, недоліках економічного розвитку, але й у свідомому ставленні як усіх громадян, так і службових осіб органів влади до права. Про це необхідно пам’ятати, коли йдеться про реалізацію правових норм, про застосування права. Застосування Трудового кодексу, у разі його прийняття парламентом та набуття чинності, призведе до низки конфліктних, спірних ситуацій саме через небажання виконувати норми Трудового кодексу, через бажання окремих роботодавців чи працівників обійти ті норми, які визначають у першу чергу зобов’язання  при реалізації права на працю. А це важливо. Відтак проблема виконання нормативних приписів Трудового кодексу буде існувати, але це не означає, що положення Трудового кодексу України не повинні орієнтуватися на існуючі європейські норми, на вимоги міжнародно-правових норм з питань праці.

Як вже коментували деякі експерти, у новому Кодексі відсутні норми, які легалізують інноваційні види зайнятості, а саме фріланс, аутсорсинг, аутстафінг. На сьогодні такі моделі зайнятості значно збільшують можливості для активних людей, зокрема в IT-сфері, однак такі види зайнятості не передбачають соціального  трудового захисту. Це можна вважати недоліком, який необхідно виправити? Чи цю проблему може бути врегульовано шляхом прийняття відповідного підзаконного акта?

- Інноваційні підходи до вирішення питань зайнятості, укладення угод про виконання тих чи інших послуг, робіт є важливими, проте не в усіх випадках це сфера трудового права. Швидше навпаки – це можуть бути цивільно-правові, господарсько-правові угоди, але необхідно виходити з основних позицій – Трудовий кодекс здійснює правове регулювання відносин між роботодавцем 
і працівником. Фріланс, аутсорсинг, аутстафінг передбачають інший правовий режим регулювання, а тому такі норми не повинні міститися у Трудовому кодексі. Це не виключає прийняття окремих законів, які би заповнили відсутнє правове поле регулювання зазначених видів діяльності.

- У проекті значно зменшено роль профспілок у прийнятті роботодавцем рішень, що стосуються трудових відносин з працівниками. Так, в окремих випадках передбачено лише повідомлення профспілки про деякі рішення (наприклад, залучення працівників до надурочних робіт), тоді як КЗпП зобов'язує роботодавця отримувати дозвіл профспілки. Чи дійсно це негативна зміна, яка обмежує дії профспілок і надає більшу свободу роботодавцю і незалежність від профспілок?

Міжнародні конвенції не дозволяють зменшувати, принижувати  роль профспілок у захисті трудових прав, тому вимоги щодо цього чітко витримуються, вимоги стосовно цього додержано у проекті Трудового кодексу. Інше прочитання повноважень профспілок у Кодексі є цілком прийнятним. Ми маємо розуміти, що статус професійних спілок закріплений у відповідному законі, норми, які стосуються повноважень профспілок містяться не лише у Трудовому кодексі. Інша річ, що норми законодавства про професійні спілки не повинні мати суперечності, протиріч, а це правило витримано у проекті Трудового кодексу. Є зауваження до редакції окремих статей, де йдеться про повноваження профспілок, проте суттєвого юридичного значення ця обставина не має.

Які прогалини, недопрацювання, на Ваш погляд, наразі є у прийнятому проекті Трудового кодексу?

Певні зауваження, які стосуються як редакційного, так і юридичного змісту  проекту Трудового кодексу існують. Невипадково цей важливий закон зібрав  чимало думок і дискусій. Зокрема, вбачається необхідним конкретизувати і визначити більш ясно акти трудового законодавства у широкому розумінні цього поняття, зважаючи на існування значної кількості нормативно-правових актів відомчого походження, локальних актів регулювання питань праці, широкі дискусії ведуться про можливість визначення у Трудовому кодексі нормативно-технічних актів. Це не лише теоретичні аспекти, але й питання  практичного застосування норм про працю. З точки зору юридичної техніки невдалою є норма, яка стосується суб’єктів трудових правовідносин та інших учасників таких правовідносин. Досить складно виписано норми Кодексу про роботу неповнолітніх, потребують окремих змін норми, що передбачають гарантії працюючим тощо. Усі зауваження та пропозиції мають бути обговорені, за результатами необхідно прийняти відповідні рішення про можливість удосконалення Трудового кодексу, норми якого стосуються кожного працездатного громадянина. Тому звертаюсь до правників, до інших фахівців долучитися до обговорення положень проекту  Трудового кодексу на інформаційному порталі правових новин «Українське право».

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Право на суверенітет: набуття і втрата donum auctoris Право на суверенітет: набуття і втрата
Сильна держава має суверенітет, який забезпечує формування і реалізацію незалежної внутрішньої та зовнішньої полі...
Вересень 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
28 29 30 31 1 2 3
4
04.09.2017 09:00:00 - Інноваційне право
5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20
20.09.2017 09:00:00 - II International Compliance Forum
21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 1
ЗАХОДИ
04.09.2017 09:00:00 - Інноваційне право
06.09.2017 10:00:00 - IBA EuropeCaucasus-Asia Forum 2017
20.09.2017 09:00:00 - II International Compliance Forum
21.09.2017 09:00:00 - VІ Податковий форум
28.09.2017 14:00:00 - VІ Судовий форум АПУ
Опитування
  • Що найбільш негативно впливає на рівень довіри до суду в Україні?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика