Юридичний супровід бізнесу
Правовий поглядПравова позиція

Спадкування корпоративних прав в ТОВ за новим законодавством

14.06.2019 / 10:44
1851
+A
-a

Спадкування корпоративних прав в ТОВ за новим законодавством

Нещодавно відбулося засідання Комітету з цивільного, сімейного та спадкового права спільно з Комітетом з корпоративного права та фондового ринку Асоціації правників України, де обговорили питання спадкування корпоративних прав. Поміж іншим, спікери обговорили Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (надалі – Закон або Закон про ТОВ), а саме – зміст та правозастосування статей 23 та 24, що регулюють питання спадкування корпоративних прав.

ІСТОРІЯ ПРИЙНЯТТЯ ЗАКОНУ ПРО ТОВ В РОЗРІЗІ СПАДКУВАННЯ КОРПОРАТИВНИХ ПРАВ

В чому складність цього питання, виходячи з положень вищезгаданого Закону? Як повідомила одна із співавторів Закону Марія Орлик, партнер CMS Reich-Rohrwig Hainz, ще на етапі його створення в юридичній спільноті точилася дискусія щодо того, що в дійсності являє собою ТОВ.

«Це об’єднання капіталу чи людей? Насправді, якщо враховувати реалії сьогодення в Україні, то не можна визначитись в ту чи іншу сторону, це є комбінований варіант, - пояснила доповідач. - Але в більшій мірі це все ж таки об’єднання людей, які домовились між собою та які довіряють один одному, на відміну, наприклад, від акціонерних товариств, які беззаперечно є об’єднанням капіталу. Тобто фактично це люди, які один одному довіряють та по суті знають сім’ї і об’єднуються один з одним задля подальшої плідної роботи як для ведення малого бізнесу, так і для створення великих корпорацій».

Спікер продовжила, зазначивши, що, очевидно, що учасники товариства розуміють, що колись, можливо, їх бізнес-партнером буде не та особа, з якою вони колись домовлялись, а його(її) дружина(чоловік), діти або батьки. І не завжди такий новий партнер по бізнесу буде до вподоби учасникам товариства.

А тому ще на етапі розробки законопроекту Марія Орлик разом із своїми колегами досить довго дискутували з приводу того, щоб передбачити в Законі диспозитивність і право учасників визначати у статуті, як саме будуть спадкуватись частки у статутному капіталі товариства. Але по факту прийнятий Закон значно відрізнявся від того, який обговорювався на початковому етапі законотворення в частині питань спадкування.

Так, зі слів спікера, на перше читання пропонувався такий варіант законопроекту, згідно з яким правонаступник учасника мав можливість вступити до товариства лише за одноголосною згодою інших учасників товариства; але якщо частка минулого учасника перевищувала 50% у статутному капіталі, то його правонаступник міг би вступити до товариства без такої згоди, якщо інше не було передбачено в статуті.

Дана норма законопроекту викликала неабияку дискусію, і за результатом низки обговорень було прийнято компромісний варіант. Так, він передбачав, що після смерті або припинення учасника його частка переходить до спадкоємця, а статутом вже може бути передбачено, що в разі настання описаних вище обставин частка не переходить до спадкоємця і така особа може вступити до товариства лише за згодою інших учасників. При цьому всі рішення щодо порядку спадкування, якщо такі передбачаються в статуті, повинні бути схвалені 100% голосів учасників. Якщо протягом року після смерті або припинення учасника ніхто із правонаступників не з’явиться, то можна ініціювати питання про виключення зі складу учасників із компенсацією частки за ринковою вартістю.

Однак, як зазначила спікер, за декілька днів до другого читання в медіа з’явилась новина про те, що статті законопроекту, які регулюють питання спадкування, прописані спеціально для того, щоб «виключити» з одного великого бізнесу деяких учасників. І через неправильне трактування законопроекту і певні побоювання депутатів його не було прийнято в другому читанні, і, як наслідок, згадані норми законопроекту зазнали певних змін, які ми бачимо в чинному Законі.

ЩО ПЕРЕДБАЧАЄ ЧИННИЙ ЗАКОН ПРО СПАДКУВАННЯ КОРПОРАТИВНИХ ПРАВ

Своїми думками щодо діючих норм спадкування корпоративних прав та старого законодавства поділився Микита Жуков, юрист ЮФ «Василь Кісіль і Партнери».

Ще до вступу в дію нового Закону питання спадкування корпоративних прав регулювались Законом України «Про господарські товариства», а саме ч. 1 ст. 55 Закону, яка встановлювала, що при реорганізації юридичної особи - учасника товариства, або у зв'язку із смертю громадянина - учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства.

Основною відмінністю від нового Закону є те, що за старим нормативним актом учасники товариства мали право відмовити спадкоємцю (правонаступнику) у прийнятті його до товариства з наданням йому у грошовій або натуральній формі частку у майні товариства.

Також втратила чинність і ст. 145 ЦК України, згідно з якою частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю переходила до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи - учасника товариства, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства.

 А вже стаття 23 діючого Закону визначає, що у разі смерті або припинення учасника товариства його частка переходить до його спадкоємця чи правонаступника без згоди учасників товариства.

Якщо ж частка спадкоємця (правонаступника) у статутному капіталі товариства становить менше 50 % та якщо протягом року з дня закінчення строку для прийняття спадщини, встановленого законодавством, спадкоємці (правонаступники) такого учасника не подали заяву про вступ до товариства, товариство може виключити такого учасника з товариства.

Таке рішення приймається без врахування голосів учасника, який виключається. Якщо частка такого учасника у статутному капіталі товариства становить 50 відсотків або більше, товариство може приймати рішення, пов’язані з ліквідацією товариства, без врахування голосів цього учасника (ч. 2 ст. 23 Закону, яка вступає в силу лише з 17.06.2019 р.).

Вартість частки виключеного учасника визначається відповідно до ч. 8 ст. 24 Закону, виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника. Тобто береться до уваги саме ринкова вартість, а не якась приблизна чи балансова. В той час, як згідно з абз. 4 ч. 2 ст. 148 ЦК України, який діяв раніше, визначалось, що порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному капіталі, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

Водночас лише за погодженням учасника товариства, який вийшов, та товариства зобов’язання зі сплати грошових коштів може бути замінено зобов’язанням із передачі іншого майна. Товариство виплачує учаснику, який вийшов з товариства, вартість його частки або передає майно лише пропорційно до розміру оплаченої частини частки такого учасника (ч. 9-10 ст. 24 Закону).

Тобто, фактично наразі спадкоємець (правонаступник) може самостійно звернутись до державного реєстратора із заявою про вступ до товариства без будь-якої згоди інших учасників товариства, яким залишається лише час від часу перевіряти ЄДР чи не змінився склад учасників їхнього товариства.

ПРАКТИЧНІ ПРОБЛЕМИ СПАДКУВАННЯ КОРПОРАТИВНИХ ПРАВ

На думку Назара Марківа, керуючого партнера «Юридичної компанії «Profecto» першочерговою проблемою спадкування є те, що на час визначення, хто є спадкоємцем корпоративними правами ніхто не здійснює управління товариством в повній мірі, а фактично цей процес може тривати роками. За цей час цілком можливе знецінення корпоративних прав з умисних чи неумисних дій інших засновників товариства або його керівництва.

Також товариство може відмовлятись проводити переоцінку основних засобів для вирахування ринкової вартості корпоративних прав, щоб провести виплату виключеному учаснику. В той же час зовсім не врегульовано питання щодо прибутку, який було отримано за час оформлення спадщини.

Відтак спікер пропонує своїм клієнтам складати заповіт із визначенням його виконавця (фізичної чи юридичної особи, наприклад юридичної фірми). В той же час, у статуті товариства варто передбачити механізм спадкування корпоративних прав, а також укласти корпоративну угоду, в якій закріпити особливості керування товариством на час оформлення спадщини. Також варто встановити формулу визначення вартості корпоративних прав після проведення переоцінки основних фондів з обов’язковим складанням балансу на дату смерті та на дату отримання спадщини, і визначенням, яка вартість повинна братись для розрахунку.

В статуті також необхідно встановити можливість виконавця заповіту повноцінно брати участь в управлінні корпоративними правами на час оформлення спадщини.

Щодо предметної підсудності справ пов’язаних із спадкуванням корпоративних прав, то присутній на заході адвокат з ЮФ «Asters» Юрій Некляєв зазначив, що на рівні судів апеляційних інстанцій переважають рішення із правильним застосуванням правил предметної підсудності, відтак судами господарської юрисдикції справи за позовами спадкоємців, які не набули статусу учасників ТОВ, закриваються на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Підсумовуючи, слід зазначити про досить позитивні зрушення в новому Законі про ТОВ, згідно з яким спадкоємець (правонаступник) набуває частку вибулої особи незалежно від волі інших учасників товариства і для цього йому лише необхідно звернутись до державного реєстратора із заявою та відповідними доказами спадкування (правонаступництва), хоча для частини юридичного суспільства таке врегулювання цих відносин є досить спірним питанням.

Також і для самого товариства з’явились позитивні моменти, які надають в деяких випадках і право виключити спадкоємця (правонаступника) із складу учасників, і право розпочати процедуру ліквідації без його згоди.

В той же час під час заходу учасники прийшли висновку, що внаслідок застосування Закону можуть виникнути й певні практичні проблеми спадкування корпоративних прав і, зважаючи на досить важку історію прийняття Закону в ВРУ, і не виключено, що в майбутньому норми спадкування корпоративних прав зазнають певних змін.

Зозуля Наталія, «Українське право»

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Чи потрібно стати на коліна: про цінність життя і право donum auctoris Чи потрібно стати на коліна: про цінність життя і право
Так співпало – трагічні події під Павлополем, загибель чотирьох українських захисників, які все, що бачили та відчу...
Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським Феміда Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським
26 липня завершила роботу Комісія для проведення конкурсу з добору кандидатів для обрання суддею Європейського суду...
Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони? Справа Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони?
Безпека передусім! Відомий і справедливий вислів. І тільки в наших силах зробити так, щоб наші рідні, і ми самі поч...
Серпень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
29 30 31 1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31 1
ЗАХОДИ
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика