Правовий поглядПравова позиція

Уроки місцевих виборів: що потрібно змінювати у виборчому процесі та яким чином

16.11.2015 / 17:06
4039
+A
-a

Уроки місцевих виборів: що потрібно змінювати у виборчому процесі та яким чином

У другому турі місцевих виборів Центральна виборча комісія зафіксувала наднизьку явку виборців, навіть порівняно з першим туром, який відбувся 25 жовтня. За інформацією ЦВК, майже на 15% зменшилася явка виборців у другому турі голосування. Голова Центральної виборчої комісії Михайло Охендовський заявив, що такі невтішні результати можуть свідчити про необхідність зміни виборчого законодавства. Він поставив під сумнів доцільність взагалі збереження мажоритарної системи абсолютної більшості, яка використовується для виборів мерів великих міст. Про перспективи реформування виборчого законодавства говоримо з кандидатом юридичних наук, доцентом, генеральним директором Європейської правничої компанії Павлом Богуцьким.

- Павле Петровичу, на Вашу думку, чи виправдане запровадження мажоритарної системи абсолютної більшості задля досягнення максимальної легітимізації обраних міських голів – з тим, щоб за обраного міського голову проголосувало більше 50% виборців. Адже при наднизькій явці 15 листопада стає очевидним, що 50%+1 виборців, які проголосували за відповідного кандидата - це лише приблизно 15 - 17% від загальної кількості виборців у відповідному місті.

- Передбачене у Законі України "Про місцеві вибори" правило стосовно визначення переможця виборів міських голів у містах, де кількість жителів становить понад 90 тис. осіб, за мажоритарною системою абсолютної більшості є, на перший погляд, демократичною. Проте ні законодавець, ні самі виборці не можуть передбачити, хто і з якою перевагою вийде у другий тур виборів. Практика засвідчила, що лише у поодиноких містах відбулася реальна виборча боротьба, результатом якої стали зміни у лідерстві претендентів на посаду міського голови. Непоказовими з огляду на це є міста Київ і Львів. Водночас і у Києві, і у Львові визначальне значення мали особистості чинних на час виборів мерів і відсутність гідних конкурентів. Чи буде так завжди? Сьогодні ніхто не може про це стверджувати. Електоральні досягнення претендентів на посади міських голів у другому турі не є вражаючими через низьку явку. Варто погодитись, що мери обрані незначною кількістю мешканців міст, але це вже інша проблема, над вирішенням якої мають працювати інститути громадянського суспільства.

- На Вашу думку, чи залежить результативність голосування від виборчої системи, за якою воно проходить? Чи доцільно в Україні на місцевих виборах використовувати пропорційну систему чи взагалі змішану?

- Виборча система суттєво не впливає на результативність голосування, виборча система дає механізм для визначення переможця. У місцевих виборах були застосовані різні системи для визначення переможців виборів депутатів місцевих рад і для виборів голів селищних, міських рад. Ми можемо оцінювати лише прозорість, демократичність виборів, вплив виборчої системи на попередження порушень виборчого права. З огляду на це мажоритарна система абсолютної більшості не зазнає серйозної критики.

- Чи згодні Ви з позицією Голови ЦВК, виходячи з явки на повторне голосування, що законодавці повинні звернули увагу на питання доцільності збереження цієї виборчої системи, якщо на повторне голосування прийде дуже мало виборців?

- Висловлена Головою ЦВК думка має право на існування як думка одного із кращих фахівців виборчого процесу зі значним досвідом роботи у складі ЦВК. Проте не виборча система визначає активність електорату, не виборча система формує вибір громадян на користь того чи іншого претендента. У будь-якому разі удосконалювати виборчий процес необхідно і з цим не можливо не погодитись.

- Також Голова Верховної Ради Володимир Гройсман під час голосування у другому турі виборів міського голови вказав на недосконалість Закону "Про місцеві вибори" і заявив, що має бути створений Виборчий кодекс, причому таким чином, щоб його ніхто не міняв під вибори. Чи вважаєте Ви, що прийняття такого Кодексу дійсно сприятливо відобразиться на перебігу виборчого процесу?

- Ідея Виборчого кодексу висловлюється не вперше. Кодифікований закон про вибори з точки зору юридичної техніки – найкращий спосіб вирішення правового регулювання виборчого процесу. Можна лише вітати такі пропозиції, але багато у чому реалізація позитивних змін стосовно виборів залежить від виборчої практики, яка має ґрунтуватися на якісному виборчому законодавстві. Якщо Виборчий кодекс успішно пройде усі етапи його підготовки, обговорення і прийняття, то такий закон буде проривом у формуванні виборчого законодавства за весь новітній період історії нашої держави.

- На необхідності розробки і прийняття Виборчого кодексу України наголошували Парламентська Асамблея Ради Європи, Бюро з демократичних інституцій та прав людини ОБСЄ, Європейська Комісія «За демократію через право» (Венеціанська комісія) та інші авторитетні міжнародні організації. Наразі у Верховній Раді вже зареєстровано два проекти Виборчого кодексу. Чи стане позиція європейських країн каталізатором для прийняття уніфікованого документа, що законодавчо регулюватиме підготовку і проведення виборів в Україні? 

- Думка і позиція європейської спільноти стосовно виборчого законодавства України, звісно, є важливою. Але більш важливим є те, наскільки ми засвоїли уроки невдач і помилок у проведенні виборів, наскільки усі ми готові до чесних виборчих перегонів, до прозорості й об’єктивності цього важливого політичного процесу. Жоден кодекс, як і жоден закон, не можуть на всі відсотки заповнити наше ставлення до виборів, яке складається через свідому участь в управлінні державою, містом, селищем. Окрім того, не є другорядним питання політичної еліти місцевого, регіонального, державного рівня, кандидатів на посади в органах влади, у депутати, які пропонують себе на виборах. Поєднання якісного виборчого закону, високої правової та політичної свідомості виборців, чеснот кандидатів на виборах дозволяє забезпечити найкращі, очікувані усіма результати виборчого процесу.

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Юридична еліта України: проблема формування donum auctoris Юридична еліта України: проблема формування
Останнім часом активно опрацьовується питання формування і діяльності юридичної або ж правової еліти суспіль...
Листопад 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
30 31 1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21
21.11.2017 10:00:00 - Медіаправо 2017
22 23 24 25 26
27 28 29 30 1 2 3
ЗАХОДИ
21.11.2017 10:00:00 - Медіаправо 2017
Опитування
  • Що найбільш негативно впливає на рівень довіри до суду в Україні?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика