Правовий поглядПравова позиція

Єдиний антикорупційний центр - шанс реанімувати антикорупційну політику в Україні

10.05.2017 / 14:40
892
+A
-a

Єдиний антикорупційний центр - шанс реанімувати антикорупційну політику в Україні

Розрізненість антикорупційних органів дискредитує державну політику у справі боротьби з корупцією. Більш того, відсутність єдиного центру в антикорупційній політиці лише породжує додаткову напруженість в суспільстві та державі. Цю проблему може вирішити реформа,  метою якої може слугувати утворення Єдиного антикорупційного центру.

Неадекватна модель антикорупційної структури - причина неповороткості й  малоефективності

Попри наявність низки  антикорупційних органів в Україні, справи в цій сфері просуваються надто повільно. Всілякі рейтинги рівня корумпованості цьому яскрава демонстрація. Ми впевнено отаборилися  в групі «найуспішніших» знизу.

Розміри корупції набули таких  масштабів, що вже загрожують власне основам держави. Для прикладу наведу дані, що озвучив Артем Ситник - «корупційний ринок» України оцінюється в 85 млрд. грн. І це тільки суми, що фігурують в справах НАБУ. А скільки ще не обліковано, не виявлено?! Для порівняння – це понад десятина Держбюджету 2017 року.

Причин тому незлічити. Це і тотальна бідність, і певні національні особливості, і зацікавленість у корупційних схемах еліт, і слабкість інститутів громадянського суспільства та багато іншого. Але основна, на моє глибоке переконання, в неправильності вибору моделі  антикорупційних органів.

У світовій практиці виділяють, як мінімум, дві структури антикорупційних органів:

1. Єдині багатоцільові спеціалізовані органи, наділені правоохоронними повноваженнями і превентивними функціями;

2. Розрізнені спеціалізовані антикорупційні інститути. Наявність окремих органів, що спеціалізуються на слідстві, оперативно-розшуковій, дослідницькій й превентивній діяльності.

З точки зору ефективності, надто в умовах тотальної корумпованості, найбільш адекватною для такої країни як Україна була б перша модель. Подібним чином працюють (до речі, працюють ефективно) спеціалізовані органи в таких країнах, як Сінгапур, Литва, Латвія, Гонконг.

В Україні ж при створенні антикорупційної системи зупинилися на другій моделі. Замість єдиної структури, як, наприклад, це зробили свого часу в тому ж Сінгапурі, у нас сформували мінімум два основних органи (НАБУ і НАПК) і кілька допоміжних, в тому числі в структурі інших правоохоронних (САП, яка, формально, підпорядкована Генпрокуратурі) і судових органів (заплановано створення спеціалізованих антикорупційних судів).

Хоча, наприклад, в тому ж Сінгапурі, свого часу, був створений єдиний центр (Бюро з розслідування випадків корупції), який поєднав у собі слідчо-каральні і превентивний напрямки діяльності. Там громадянин знає, куди звернутися у разі виявлення фактів корупції. Він точно знає, хто відповідає за протидію корупції в країні. Бюро з розслідування випадків корупції Сінгапуру володіє в певному сенсі авторитарними повноваженнями. Такий підхід дає чудовий результат. Наразі Сінгапур в числі найнекорумпованіших і найуспішніших країн світу!

Як показала практика, вибір Україною другої моделі призвів до того, що антикорупційні органи перетворилися на неповороткі «організми», до того ж з істотним внутрішньоконфліктним потенціалом. Скандал, який стався навколо НАПК після зриву другого етапу е-декларування - яскрава тому ілюстрація. Раптом виявилося, що у нас в НАПК ніхто ні за що не відповідає, а його керівники ведуть боротьбу не з корупцією, а один з одним, при цьому не забуваючи призначати собі колосальні преміальні.

Єдиний антикорупційний центр - спосіб реанімувати антикорупційну політику

Існування розрізненої (за другим типом) системи антикорупційних органів, окрім низької ефективності, створило ще й проблему розмитості відповідальності (навіть її відсутність) за антикорупційну діяльність. Механізм формування НАБУ, НАПК, САП виводить їх за межі будь-якої політичної відповідальності.

Що мається  на увазі. Уряд, в разі неефективної роботи, може бути відправлений у відставку, Парламент - розпущений, Президент переобраний, або ж йому можуть висловити імпічмент. Звільнити керівників НАБУ і НАПК, навіть якщо вони геть не справляються зі своїми обов'язками, вкрай важко. Тобто у нас утворені антикорупційні органи, які проблематично закликати навіть до елементарної відповідальності за неефективність.

Переслідуючи мету формування рівновіддалених від центрів політичного впливу антикорупційних органів, ми сформували умови для безвідповідальності. Засади квотності та колегіальності породили не якість і професіоналізм, а конфлікти і заангажованість.

Який вихід з ситуації, що склалася, вбачається? На сьогодні вкрай назріла необхідність реформування антикорупційних органів. У нинішніх умовах України, тотально пронизаної хабарництвом, крадіжками, кумівством і т. ін., необхідна міцна вертикально вибудована організація. Умовно її можна було б назвати як Єдиний антикорупційний центр.

Це може бути реалізовано двома шляхами:

1. Повна перебудова антикорупційної системи відповідно до першої моделі. Тобто об'єднуємо НАБУ, НАЗК, тощо в єдиний орган і вмонтовуємо його в систему політичної відповідальності певної гілки влади.

2. Створення Єдиного антикорупційного центру як інтегрального механізму системи антикорупційної політики країни, який також повинен бути вбудований в систему політичної відповідальності однієї з гілок влади. Такий варіант не передбачає ліквідації або злиття НАБУ, НАПК. Ми створюємо інтегральний орган, що реалізує свій функціонал, в тому числі за допомогою вже наявних органів. Вони входять до його складу як структурні елементи.

Єдиний антикорупційний центр повинен бути зрозумілим і доступним громадянам. Вони повинні вміти ним користуватися (знати, як і куди звернутися), бачити в ньому той орган, який може «дати по руках» і покарати за корупцію будь-кого, починаючи із злодійкуватої паспортистки ЖЕКу і закінчуючи депутатом, міністром, відомим бізнесменом. На певний період часу (5-10 років) можна навіть наділити Єдиний антикорупційний центр, не побоюся цього слова, авторитарними повноваженнями у  виявленні, розслідуванні, попередженні та боротьбі  з фактами корупції.

Цей орган повинен бути максимально, наскільки це можливо, незалежним у своїй діяльності. Проте незалежний - не значить безвідповідальний. Ефективна робота Єдиного антикорупційного центру має стати  частиною політичної відповідальності в державі. Ми маємо  визначити, чи буде це відповідальність Кабінету Міністрів або Президента, чи, можливо, Верховної Ради. У них повинні бути реальні та дієві механізми впливу на подібний центр. Спостерігати ситуацію, як це відбувається наразі, коли неможливо кого-небудь закликати до відповідальності за неефективну антикорупційну діяльність, неприпустимо. Також слід  виключити момент колегіальності в питанні управління цим органом. Приклад НАПК свідчить, що це шлях в нікуди.

Наявність Єдиного антикорупційного центру, на моє переконання, дозволить максимально сконцентрувати організаційний, матеріальний та людський ресурс і врешті-решт зробити ривок у  боротьбі зі злом корупції. Сьогоднішня фрагментованість унеможливлює рух. Успішний досвід країн, подібних Україні, переконує виключно на користь централізації і єдиної вертикалі!

Нікіта Самбожук, Директор департаменту з антикорупційної політики Міжнародного Комітету захисту прав людини,

член Національної ради з питань антикорупційної політики при Президенті України 

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Процесуальні війни: піррові перемоги на тлі розпаду donum auctoris Процесуальні війни: піррові перемоги на тлі розпаду
Бажання отримати перевагу у бізнесових  конфліктах або ж навіть у політичному протистоянні ча...
Трагедія однієї сім'ї Справа Трагедія однієї сім'ї
Кожна судова справа – це історія, історія окремих людей або й цілих сімей, історія про кохання та зраду, історія ...
Листопад 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
30 31 1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21
21.11.2017 10:00:00 - Медіаправо 2017
22 23 24 25 26
27 28 29 30 1 2 3
ЗАХОДИ
10.11.2017 10:00:00 - Ukrainian Software Development Forum
21.11.2017 10:00:00 - Медіаправо 2017
Опитування
  • Що найбільш негативно впливає на рівень довіри до суду в Україні?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитованну статтю або новину.
Яндекс.Метрика