Юридичний супровід бізнесу
Правовий поглядПравова позиція

Зменшення штрафних санкцій як ефективний захист в суді для добросовісного боржника

02.01.2019 / 16:00
4218
+A
-a

Зменшення штрафних санкцій як ефективний захист в суді для добросовісного боржника

Беззаперечно, однією з найважливіших частин договору, якій приділяють увагу контрагенти в момент його підписання, є положення, що стосуються відповідальності винної сторони у разі невиконання чи неналежного виконання обов’язків, покладених на неї за зобов’язанням.

 Користуючись принципом свободи договору, нерідко трапляються випадки, коли передбачені санкції є необґрунтовано завищеними та значними у розмірі. Спочатку, під час укладення договору, зауважень у сторін може й не виникати, однак низка заперечень з’являються уже після пред’явлень претензій кредитором чи звернення до суду.

 В такому випадку ефективним способом захисту є можливість зменшення розміру штрафних санкцій, що підлягають стягненню, за рішенням суду, однак практика в даному питанні також не є однозначною.

 ЗАКОНОДАВЧА ПІДСТАВА ДЛЯ ЗМЕНШЕННЯ ШТРАФНИХ САНКЦІЙ

 Можливість зменшення розміру неустойки в судовому порядку передбачається низкою нормативно-правових актів цивільного та господарського законодавства.

 Так, відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

 Згідно із ч. 1, 2 ст. 233 ГК України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо ж порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

 Відповідно до п. 7 Оглядового листа ВГСУ № 01-06/767/2013 від 29.04.2013 року за наявності підстав, передбачених ч.3ст. 551 ЦК України, ч.1ст. 233 ГК України, розмір пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, може бути зменшений за рішенням господарського суду.

 Водночас, слід зауважити, що згідно із ст. 549 ЦК України неустойка може бути представлена у формі штрафу та/або пені. Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

 У згадуваних в Оглядовому листі статтях ЦК України та ГК України йдеться про можливість зменшення розміру неустойки (ст. 551 ЦК України) або штрафних санкцій (ст. 233 ГК України), водночас в Оглядовому листі робиться висновок про можливість зменшення лише пені. Обґрунтовуючи свої позиції такою думкою ВГСУ, низка господарських судів, розглядаючи дане питання в судовому порядку, приходять до висновку про можливість зменшення розміру виключно застосованої за договором пені (а не штрафу), що очевидно є помилковим тлумаченням чинного законодавства України.

 Продовжуючи пошуки нормативної підстави для зменшення розміру неустойки в судовому порядку, можна звернутись до п. 2.4 Постанови Пленуму ВГСУ №14 від 17.12.2013 року, де передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням господарського суду (частина третя статті 551 ЦК України, стаття 233 ГК України, пункт 3 статті 83 ГПК).

 У вирішенні пов'язаних з цим питань господарському суду слід враховувати викладене в підпункті 3.17.4 підпункту 3.17 пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (з подальшими змінами), а також в абз. 1-4 пункту 9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами).

 Судовий збір в разі зменшення судом розміру пені покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення такого розміру.

Одночасно з цим, відповідно до п. 3.17.4 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 року №18, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

 Окрім цього ВГСУ зауважує, що у зазначеній нормі ГПК України йдеться про можливість зменшення розміру саме неустойки (штрафу, пені), а тому вона не може застосовуватися у вирішенні спорів, пов'язаних з відшкодуванням сум збитків та шкоди (ст. 22, Глава 82 ЦК України). До того ж, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме ч.3ст. 551 ЦК України і ст. 233 ГК України. Якщо відповідні санкції застосовуються не у зв'язку з порушенням зобов'язання, а з інших передбачених законом підстав (наприклад, за порушення вимог конкурентного законодавства), їх розмір не може бути зменшено судом.

 Також ВГСУ приходить до висновку, що у такому випадку у резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню.

Окрім цього, згідно з Рішенням КСУ №7-рп/2013 від 11.07.2013 року передбачається, щовимога про нарахування та сплату неустойки за договором споживчого кредиту, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у п. 6 ст. 3, ч.3ст. 509 та ч. 1, 2ст. 627 ЦК Українизасадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

 Передбачається, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов’язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

 Конституційний суд зауважує, що захист від цих зловживань має базуватись на положеннях законодавства, зокрема ч.3ст. 551 Кодексу, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. За практикою судів загальної юрисдикції України істотними обставинами в розумінні вказаних положень Кодексу вважаються, зокрема, ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов’язання).

 Аналогічну правову позицію викладено у постановах Вищого господарського суду України від 16.03.2016 у справі № 906/1599/15, від 23.02.2016 у справі № 903/861/15, від 22.11.2016 у справі № 920/458/16, 07.12.2011 у справі № 17/77, від 19.12.2012 у справі 

№ 5023/3165/12, від 21.10.2015 у справі № 906/575/15 тощо, що свідчить про широку імплементацію судами України положень та позиції, викладеної у рішення КСУ.

 СУДОВА ПРАКТИКА ЗМЕНШЕННЯ РОЗМІРУ ШТРАФНИХ САНКЦІЙ СУДАМИ УКРАЇНИ: ПІДСТАВИ ТА РОЗМІР

 Хоч перелік підстав для зменшення розміру неустойки, застосованої до боржника за договором, не є чітко передбаченим законодавством та визначається за внутрішнім переконанням судді, однак деякі приклади підстав для визнання обставин винятковими та застосування зменшення штрафних санкцій наявні в судовій практиці, зокрема рішеннях ВГСУ та ВС, а саме:

 - неспіврозмірність або відсутність збитків, понесених позивачем (або відсутність доказів понесення таких збитків), а також відсутність доказів, що свідчили б про можливе погіршення фінансового стану чи ускладнення в господарській діяльності для кредитора - Постанова ВГСУ від 17 травня 2017 року у справі № 911/3032/16; Постанова ВС від 25.04.2018 року у справі № 904/12429/16; Постанова ВГСУ від 28.11.2017 року у справі № 905/3376/16; Постанова ВГСУ від 24.01.2017 року у справі № 915/693/16; Постанова ВГСУ від 04.04.2017 року у справі № 916/4590/15; Постанова ВГСУ від 23.05.2017 року у справі № 910/15430/16; Постанова ВГСУ від 04.07.2018 року у справі № 904/11327/16; Постанова ВГСУ від 24.10.2017 року у справі № 916/1419/16; Постанова ВГСУ від 11.07.2017 року у справі № 917/1608/16;

 - значний розмір неустойки - Постанова ВГСУ від 17 травня 2017 року у справі № 911/3032/16, Постанова ВГСУ від 28.11.2017 року у справі № 905/3376/16; Постанова ВГСУ від 28.02.2017 року у справі № 904/6888/16; Постанова ВГСУ від 23.05.2017 року у справі № 910/15430/16; Постанова ВГСУ від 20.06.2017 року у справі № 904/9947/16;

 - тяжке фінансове становище боржника та значна кількість зобов’язань перед третіми особами - Постанова ВГСУ від 17 травня 2017 року у справі № 911/3032/16; Постанова ВС від 20.09.2018 року у справі № 905/2953/17; Постанова ВГСУ від 24.01.2017 року у справі № 915/693/16; Постанова ВГСУ від 28.02.2017 року у справі № 902/613/16; Постанова ВГСУ від 28.02.2017 року у справі № 904/6888/16; Постанова ВГСУ від 12.04.2017 року у справі № 904/11360/16; Постанова ВГСУ від 23.05.2017 року у справі № 910/15430/16; Постанова ВГСУ від 13.06.2017 року у справі № 904/11374/16; Постанова ВГСУ від 04.07.2018 року у справі № 904/11327/16; Постанова ВГСУ від 24.10.2017 року у справі № 916/1419/16;

 - складна ситуація у державі та негативне економічне становище загалом - Постанова ВГСУ від 28.11.2017 року у справі № 905/3376/16; Постанова ВГСУ від 24.01.2017 року у справі № 915/693/16;

 - заборгованість контрагентів перед боржником або відсутність бюджетних асигнувань - Постанова ВГСУ від 17 травня 2017 року у справі № 911/3032/16, Постанова ВС від 20.09.2018 року у справі № 905/2953/17; Постанова ВС від 25.04.2018 року у справі № 904/12429/16; Постанова ВГСУ від 24.01.2017 року у справі № 915/693/16; Постанова ВГСУ від 28.02.2017 року у справі № 902/613/16; Постанова ВГСУ від 12.04.2017 року у справі № 904/11360/16; Постанова ВГСУ від 23.05.2017 року у справі № 910/15430/16; Постанова ВГСУ від 20.06.2017 року у справі № 904/9947/16; Постанова ВГСУ від 04.07.2018 року у справі № 904/11327/16; Постанова ВГСУ від 24.10.2017 року у справі № 916/1419/16; Постанова ВГСУ від 11.07.2017 року у справі № 917/1608/16;

 - вжиття боржником заходів по виконанню зобов’язання - Постанова ВГСУ від 17 травня 2017 року у справі № 911/3032/16; Постанова ВГСУ від 28.02.2017 року у справі № 904/6888/16;

 - неприбутковість організації боржника – Постанова ВС від 25.04.2018 року у справі № 904/12429/16; Постанова ВГСУ від 28.02.2017 року у справі № 902/613/16; Постанова ВГСУ від 20.06.2017 року у справі № 904/9947/16;

 - фактичне виконання зобов’язання - Постанова ВГСУ від 17 травня 2017 року у справі № 911/3032/16, Постанова ВГСУ від 28.11.2017 року у справі № 905/3376/16; Постанова ВГСУ від 28.02.2017 року у справі № 904/6888/16; Постанова ВГСУ від 24.01.2017 року у справі № 915/693/16; Постанова ВГСУ від 04.04.2017 року у справі № 916/4590/15; Постанова ВГСУ від 12.04.2017 року у справі № 904/11360/16; Постанова ВГСУ від 23.05.2017 року у справі № 910/15430/16; Постанова ВГСУ від 13.06.2017 року у справі № 904/11374/16; Постанова ВГСУ від 04.07.2018 року у справі № 904/11327/16; Постанова ВГСУ від 24.10.2017 року у справі № 916/1419/16; Постанова ВГСУ від 11.07.2017 року у справі № 917/1608/16.

 Водночас наголошуємо, що даний перелік підстав є орієнтовним, визначається для кожної ситуації індивідуально учасником справ та оцінюється за внутрішнім переконанням судді.

 Окрім цього, слід відзначити, що сам механізм зменшення розміру штрафних санкцій чи визначення розміру, до якого вони підлягають зменшенню, законодавством віднесено на розсуд суду. Таким чином, судді, здебільшого опираючись на поширену з даного питання судову практику, зменшують розмір штрафних санкцій на 50 відсотків. Водночас сторони не обмежені у праві просити зменшення на більше чи менше відсотків, обґрунтовуючи це конкретними підставами та обставинами.

 Підсумовуючи, варто звернути увагу на ефективність застосування даного інституту в судовій практиці України, особливо у справах, де розмір застосовуваних штрафних санкцій є значним та неспівмірним із розміром збитків або коли збитки взагалі відсутні.

 Однак, слід зауважити, що такі загальні підстави для зменшення розміру штрафних санкцій, які зазначаються у певних договорах, як економічна криза, напружений соціальний стан речей в країні, значні інфляційні процеси не будуть вважатись судами достатніми для визнання певної ситуації виняткової та застосування положень ч.3ст. 551 ЦК України, ч.1ст. 233 ГК України.

 Таким чином, адвокатам та представникам юридичних осіб слід відповідально та добросовісно ставитись до своїх процесуальних обов’язків та підтверджувати обставини, на які вони посилаються, належними, допустимими та достатніми доказами.

 

Зозуля Наталія, «Українське право»

 

 

 

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Чи потрібно стати на коліна: про цінність життя і право donum auctoris Чи потрібно стати на коліна: про цінність життя і право
Так співпало – трагічні події під Павлополем, загибель чотирьох українських захисників, які все, що бачили та відчу...
Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським Феміда Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським
26 липня завершила роботу Комісія для проведення конкурсу з добору кандидатів для обрання суддею Європейського суду...
Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони? Справа Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони?
Безпека передусім! Відомий і справедливий вислів. І тільки в наших силах зробити так, щоб наші рідні, і ми самі поч...
Серпень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
29 30 31 1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30 31 1
ЗАХОДИ
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика