Колонка редактораdonum auctorisПраво на довіру

Право на довіру

06.03.2020 / 09:26
278
+A
-a

Право на довіру

Висловлення недовіри Генеральному прокурору парламентом, як інститут відповідальності, свідчить про залежність очільника прокуратури у своїх діях і рішеннях від депутатського корпусу, якщо такий є згуртованим і здатним приймати рішення.

Негативні наслідки від цього цілком зрозумілі, а чи є позитивні – питання без відповіді, як питання пошуку. Однак існує інша проблема – проблема відповідальності, як оцінка компетентності, доброчесності, кваліфікаційної відповідності займаній посаді. Вказана проблема вирішується по-різному у залежності від сутності та змісту інститутів влади.                                      

У судовій владі законодавством визначений порядок притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, позбавлення статусу судді, звільнення з посади судді.                                                                                    

Адвокати несуть відповідальність за порушення правил адвокатської етики, а стосовно взаємин з клієнтом – недовіра до адвоката має наслідком відмови від його послуг, розірвання угоди про правову допомогу.            

Притягнення прокурорів до відповідальності також здійснюється у певному порядку за виключенням Генерального прокурора, відповідальність якого нині знаходиться у площині власної сумлінності або ж так, як сталося, – через недовіру з відчутним політичним підтекстом.                  

Все ж першопричина висловлення недовіри Генеральному прокурору сьогодні – у непрофесіоналізмі, у нерозумінні особливостей системи прокуратури, у нерозумінні самої природи прокурорської діяльності, сутності і місця прокуратури у системі влади.

А ще – це наслідок нерозуміння того, чим живе прокурорський працівник – від чого він має безсонні ночі і що є найважчим у його професійній долі, з чого і у який спосіб народжується ось те, що формально називається прокурорським рішенням, постановою, підозрою, обвинуваченням, і завершується звіреною із законом позицією у суді. Все це формує компетентну, професійну правову культуру прокурора, все це формує його сумлінність.                                                                             

Тому міфологеми про нові обличчя прокуратури залишаться такими ж міфологемами, спричинять шкоду і ще більшу шкоду за умови відсутності професіонального ядра – прокурорських працівників, які пройшли шлях від першої винесеної постанови і першої письмової вказівки слідчому, до обвинувальної промови у найскладнішій для юридичного аналізу і кваліфікації справі. Таке ядро має свій осередок – професійного і відповідального керівника, здатного організувати діяльність професіоналів, які розуміються у справі та є доброчесними.

Генеральний прокурор – це прокурор; не політик, а політик права, через якого транслюється державна правова політика; не лише особа з юридичною освітою і юридичним досвідом, а – прокурор. Таким є статус цієї особи відповідно до Конституції і відповідно до закону, таким він є по суті.

Питання недовіри Генеральному прокурору – це лише один із багатьох складних аспектів прокурорської відповідальності. Проблема висловленої недовіри Генеральному прокурору – це проблема довіри до влади, проблема довіри до тих, хто приймав рішення про призначення нефахової людини на посаду, де концентруються усі складнощі інституційної правової та правоохоронної системи.                                                   

Влада повинна мати довіру, прокурор має сподіватися на довіру до його діяльності, якщо розуміє саму природу такої діяльності. Довіра до влади, до прокурора транслюється на усю правоохоронну систему і виявляється у тих рішеннях, які через перевірку на істинність, виносить суд.

Проте залишається питання – невже підписання підозри, а далі – обвинувального вироку це – справа депутатів, суспільства, а не відповідно прокурора і судді? Залишається питання, відповідь на яке є зрозумілим, окрім напевно тих, хто знаходиться у постійній боротьбі за голоси виборців, – що   саме все ж є підставою для підозри і для обвинувального вироку – суспільна думка, політичний зиск чи сукупність доказів? Ось тут – місце Генерального прокурора, який міг би відстояти закон і законність, про сутність якої забувають наразі все більше.                                                                 

Значення довіри ми можемо знайти у словниках, але більше значення має розуміння недовіри – відсутність, втрата віри, зневіра. Останнє найбільш разюче і нищівно позначається на системі прокуратури, на усій правоохоронній системі і тут одним рішенням парламенту стосовно конкретної особи не обмежитись.                                                                

Право на довіру потребує щоденного захисту і свого щоденного підтвердження без будь-яких політичних, емоційних, особистих чи більш того – протиправних мотивів і спонукань. Цього неможливо досягти без довіри до самого права, яка, на жаль, сьогодні у нашому суспільстві є вкрай низькою через некомпетентність і недоброчесність, породжені всередині суспільства та водночас привнесені для розбрату.

Павло Богуцький

Право на довіру donum auctoris Право на довіру
Висловлення недовіри Генеральному прокурору парламентом, як інститут відповідальності, свідчить про залежність очіл...
Висновки Венеціанської комісії щодо судової реформи Феміда Висновки Венеціанської комісії щодо судової реформи
Венеціанська комісія опублікувала повний текст висновків щодо останнього етапу судової реформи, про це повідомляє Є...
Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони? Справа Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони?
Безпека передусім! Відомий і справедливий вислів. І тільки в наших силах зробити так, щоб наші рідні, і ми самі поч...
Квітень 2020
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
30 31 1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 1 2 3
ЗАХОДИ
Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика