Міжнародне правоПрактика ЄСПЛ

Засідання Великої палати з питань міждержавної справи Україна проти Росії (Крим)

16.09.2019 / 08:08
346
+A
-a

Засідання Великої палати з питань міждержавної справи Україна проти Росії (Крим)

Європейський суд з прав людини 11 вересня провів судове засідання Великої палати у справі "Україна проти Росії" (Крим) (заява № 20958/14). Справа стосується звинувачень України про порушення Російською Федерацією Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. в Криму.

Початкова заява «Україна проти Росії» була подана 13 березня 2014 року.

Уряд України стверджує, що Російська Федерація з 27 лютого 2014 року здійснювала ефективний контроль над Автономною Республікою Крим та містом Севастополем, невід’ємними частинами України, та здійснювала юрисдикцію щодо ситуації, що призвела до численних порушень Конвенції. Уряд стверджує, що порушення є результатом загальної адміністративної практики Російської Федерації.

Уряд-заявник посилається на декілька статей Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., включаючи статтю 2 (право на життя), статтю 3 (заборона нелюдського поводження та тортур), статтю 5 (право на свободу та безпеку), статтю 6 (право на справедливий суд), стаття 8 (право на повагу до приватного життя), стаття 9 (свобода віросповідання), стаття 10 (свобода вираження поглядів) та стаття 11 (свобода зібрань та об'єднань). Він також скаржиться на порушення статті 1 Протоколу № 1 до Конвенції (захист власності), статті 2 Протоколу № 1 (право на освіту) та статті 2 Протоколу № 4 (свобода пересування).

Зокрема, уряд України стверджує, що існувала адміністративна практика вбивств українських військовослужбовців, офіцерів правоохоронних органів та цивільних осіб, що пов’язані з Російською Федерацією.

Крім того, уряд України стверджує про випадки катувань чи інших форм жорстокого поводження та довільного позбавлення волі цивільних та українських військовослужбовців. Уряд України скаржиться, що судові рішення України були перекваліфіковані відповідно до російського законодавства і що засуджені були переведені на територію РФ.

Уряд-заявник заявляє, що громадяни України, які проживають у Криму, були піддані незаконному автоматичному присвоєнню російського громадянства, а відмова в отриманні російського громадянства позбавляє людей багатьох прав. Там нібито були випадки нападу, викрадення, жорстокого поводження та цькування журналістів, які здійснювали свою діяльність.

Крім того, в ній зазначається, що відбувалися утиски та залякування релігійних службовців, які не є членами Російської православної церкви, що особливо торкнулося священиків Української православної церкви та імамів.

Уряд-заявник стверджує, що робота журналістів у Криму була перешкоджена, а неросійські ЗМІ були придушені. Крім того, він скаржиться на заборону громадських зібрань та дискримінацію кримських татар.

Уряд України також скаржиться на експропріацію майна самопроголошеною владою Республіки Крим, затверджену нормативно-правовими актами. Уряд України стверджує, що новий кордон між Кримом та Україною призвів до обмеження свободи пересування громадян України.

13 березня 2014 року Суд застосував до цієї справи правило 39 Регламенту Суду (тимчасові заходи). Він закликав Російську Федерацію та Україну утримуватися від заходів, зокрема військових дій, які можуть спричинити порушення прав цивільного населення за Конвенцією, зокрема положень статей 2 (право на життя) та 3 (заборона нелюдського або принизливого поводження). Тимчасові заходи залишаються в силі.

З метою підвищення ефективності розгляду міждержавних справ, порушених Україною проти Російської Федерації, Суд минулого року вирішив розглянути всі скарги, пов'язані з подіями в Криму, у справі №. 20958/14, тоді як скарги, пов'язані з подіями на Сході України та Донбасі, були об’єднанів "Україна проти Росії" (V), заява №. 8019/16.

7 травня 2018 року Палата, яка розглядає ці міждержавні справи, відмовилася від юрисдикції на користь Великої палати.

Україна порушила ряд інших міждержавних справ проти Росії, і є понад 5000 індивідуальних заяв щодо подій у Криму, Східній Україні та на Донбасі.

Центру прав людини та юридичного плюралізму Макгілла в Університеті Макгілл, Канада, в особі Рене Провоста, професора, було надано дозвіл на втручання у письмове провадження як третьої сторони.

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Прискорення у праві: нові виклики donum auctoris Прискорення у праві: нові виклики
Одна з невиліковних сучасних хвороб в українському праві – ігнорування процедури. Але… Історія, від якої є бажання ...
Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським Феміда Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським
26 липня завершила роботу Комісія для проведення конкурсу з добору кандидатів для обрання суддею Європейського суду...
Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони? Справа Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони?
Безпека передусім! Відомий і справедливий вислів. І тільки в наших силах зробити так, щоб наші рідні, і ми самі поч...
Жовтень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
30 1 2 3 4 5
05.10.2019 10:00:00 - Compliance law forum
6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31 1 2 3
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика