Міжнародне правоПраво ЄС

Вплив конвенцій та рекомендацій Міжнародної організації праці на правове регулювання соціальних відносин у Євросоюзі

23.01.2020 / 10:43
161
+A
-a

Вплив конвенцій та рекомендацій Міжнародної організації праці на правове регулювання соціальних відносин у Євросоюзі

2019 року виповнилося 100 років з дня заснування Міжнародної організації праці (далі-МОП). За сто років своєї діяльності МОП вдалося досягти надзвичайних результатів: 187 держав-членів, 190 прийнятих конвенцій та протоколів, остання на даний момент з яких прийнята у 2019 році, 206 рекомендацій, які хоч і не мають нормативної обов’язковості, але сприяють належному здійсненню міжнародно-правових зобов’язань, що містяться у конвенціях, та значний досвід у просуванні, сприянні дотриманню та загалом забезпеченні ефективності міжнародних трудових стандартів.

На розвиток європейського соціального права впливає міжнародне трудове право, зокрема міжнародні трудові стандарти, вироблені Міжнародною організацією праці. У зв’язку із цим виникає необхідність зупинитися на співпраці МОП та Євросоюзу у сфері соціальних відносин.

На жаль, при розробці нових регіональних трудових норм, у даному випадку норм трудового права ЄС, не завжди враховуються стандарти МОП. Останнє є більш характерним саме для трудових норм ЄС, оскільки норми Ради Європи значно більшою мірою відображають положення міжнародного трудового права. Розвиток міжнародного трудового права не може відбуватися без урахування регіональних факторів, як і розвиток європейського соціального права – без урахування міжнародних трудових стандартів.

У ст. 302 ДЄС на Європейську Комісію покладається обов’язок забезпечення підтримки відповідних відносин з органами ООН та її спеціалізованими установами. Таке формулювання ст. 302 ДЄС, а також доктрина про безпосередню, виключну компетенцію Співтовариств стала підставою для намагань Європейської Комісії одноосібно представляти інтереси ЄС і держав-членів у МОП, яка на підставі міжнародного договору від 3.11.1945 року між нею та ООН має статус її спеціалізованої установи. Багато років триває суперечка між Європейською Комісією та державами-членами з приводу компетенції Європейського Співтовариства при нормотворенні та імплементації норм МОП.

Головною метою діяльності МОП можна назвати формування мінімальних стандартів у правовому регулюванні трудових відносин та соціального забезпечення населення.

За роз’ясненням Суду ЄС у консультативному висновку 2/91 ILO-Конвенції №170, держави-члени за межами інституційного механізму Співтовариств не можуть укладати жодних договорів, які змінюють зміст або припиняють дію норм права Співтовариств. Одночасно Суд ЄС дійшов висновку, що Співтовариство має внутрішню правотворчу компетенцію у сфері трудового права і права соціального забезпечення, однак для укладення Конвенції №170 в рамках МОП воно не має виключної компетенції, поділяє компетенцію із державами-членами. Відтак укладення цієї Конвенції лише Співтовариствами порушувало б засадні принципи діяльності ЄС.

На даний час ані ЄС, ані Європейські Співтовариства не є членами МОП. Європейське Співтовариство має статус спостерігача при МОП. За Статутом МОП передбачається участь у її діяльності держав-членів МОП, а також представників трудящих і роботодавців. Основними завданнями МОП є створення чинних міжнародно-правових стандартів у сфері праці та соціального забезпечення, рекомендованих державам-членам до прийняття і застосування. Треба зауважити, що норми МОП мають рекомендаційний характер, а їх дотримання перевіряється в рамках механізму постійного інформування держав-членів про імплементацію відповідних норм та пояснення неможливості їх застосування.

Необхідно зазначити, що членство Європейського Співтовариства в МОП змінювало б принцип потрійного представництва і засади її діяльності. На думку Економічного і Соціального Комітету, Європейське Співтовариство може стати членом МОП лише після довгого інтеграційного процесу. Цієї позиції дотримуються держави-члени, Рада ЄС та Суд ЄС. Суд ЄС зазначає, що Європейська Комісія втрачає свої повноваження у сфері соціальної політики, якщо запропоновані державами-членами заходи пропонують вищий рівень захисту, ніж відповідні пропозиції Європейської Комісії.

Конвенції МОП з позицій права Європейського Співтовариства міжнародними договорами держав-членів. Якщо ж такі договори було укладено і вони набули чинності до вступу в силу Римського договору 1957 року, то на підставі ст. 307 ДЄС вони є недоторканими, тобто до них не застосовується положення rebus sicstantibus. В усіх інших випадках правове регулювання трудових, а поруч із ними і соціального-забезпечувальних відносин в рамках Європейського Співтовариства має пріоритет. Винятком може бути застосування конвенцій МОП у державах-членах стосовно громадян третіх країн.

Про це свідчить, зокрема, той факт, що внаслідок виключності компетенції ЄС на регулювання питань щодо вільного пересування робочої сили, умов і гігієни праці, держави-члени вийшли із конвенцій МОП, які вони ратифікували – наприклад, Конвенція МОП №89 про нічну роботу жінок у промисловості від 9 липня 1948 року. Особливе значення для правового регулювання соціальних проблем в Європейському Співтоваристві та встановлення мінімальних стандартів щодо соціального забезпечення має Конвенція МОП №102 про мінімальні норми соціального забезпечення. Тут визначено основні соціальні ризики, котрі підлягають соціальному страхуванню, а також основні принципи правового регулювання соціально-забезпечувальних відносин. Однак, як вже зазначалося, правове регулювання соціально-забезпечувальних і трудових відносин у рамках Європейського співтовариства пропонує вищий рівень міждержавного співробітництва з соціальних питань, а також і високі трудові та соціальні стандарти.

Загалом, треба відзначити, що у випадку наявності у МОП вищих міжнародних стандартів регулювання, ніж на рівні Європейського Співтовариства, слід з’ясувати форму правового регулювання соціального питання на рівні Європейського Співтовариства – директиви про мінімальні стандарти. Держави-члени можуть самостійно регулювати рівень посиленого захисту, використовуючи і конвенції МОП, або ж інші форми нормативних актів. Тоді спрацьовує доктрина прямого дії переваги права Європейського співтовариства над національним законодавством держав-членів, за винятком міжнародних договорів, чинних для держав-членів до набуття чинності Договору про ЄЕС у 1958 році. У протилежному випадку діють норми МОП, якщо конвенції МОП набули чинності до 1958 року для держав-членів.

Підсумовуючи вищенаведене, можна говорити про те, що співробітництво МОП та Євросоюзу пов’язане із проблемами правового характеру, а саме із денонсацією державами-членами Євросоюзу декількох конвенцій МОП, наслідком чого є розформування універсальної системи правового регулювання соціальних питань та розвиток регіональних систем, а саме Ради Європи та Євросоюзу.

  К. С. Лобода, кандидат юридичних наук



КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Судова реформа в Україні: ціна незалежності donum auctoris Судова реформа в Україні: ціна незалежності
Звертатися до мемуарів, до спогадів учасників подій або ж тих, хто мав дотичність до певних подій, та переніс у нас...
Висновки Венеціанської комісії щодо судової реформи Феміда Висновки Венеціанської комісії щодо судової реформи
Венеціанська комісія опублікувала повний текст висновків щодо останнього етапу судової реформи, про це повідомляє Є...
Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони? Справа Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони?
Безпека передусім! Відомий і справедливий вислів. І тільки в наших силах зробити так, щоб наші рідні, і ми самі поч...
Лютий 2020
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
27 28 29 30 31 1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13
13.02.2020 12:00:00 - Lviv Legal Criminal Talks
14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 1
Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика