Міжнародне правоМіжнародне публічне право

Електронний банкінг: нові ризики та загрози

Електронний банкінг: нові ризики та загрози

У сучасних умовах банківську систему будь-якої розвиненої країни неможливо уявити без впровадження електронного банкінгу. Система електронного банкінгу дозволяє клієнтам велику кількість банківських операцій здійснювати самостійно за умови доступу до мережі Інтернет та можливості використання стаціонарного комп’ютера, ноутбука або ж смартфона. Проте, не зменшуючи усіх переваг такого виконання банківських послуг, дистанційне обслуговування клієнта банку несе в собі певні ризики, пов’язані із можливістю здійснення шахрайських дій. Вони ж, у свою чергу, не тільки завдають збитків клієнтам банку, а мають своїм наслідком деструктивний ефект, що полягає у погіршенні позиції банку на ринку банківських послуг та економічній відсталості.

Значний процент Інтернет-шахрайств у банківській сфері складають маніпуляціїї з платіжними картками. Для протидії цим та іншим видам шахрайств в онлайн-банкінгу в рамках Європейського Союзу розроблений ряд заходів. Одним з таких стало прийняття Директиви Європейського Парламенту та Ради «Про боротьбу з шахрайством та підробкою безготівкових платіжних засобів та заміною Рамкового рішення Ради 2001/413/JHA» 2017 року (далі – Директива). Заслуговує на особливу увагу п.п. 2.3 п. 2 Директиви, згідно з яким шахрайство з безготівковими платежами має дуже важливий транскордонний вимір як всередині ЄС, так і за його межами. Типовий випадок може включати скімінг (копіювання) даних карти в країні ЄС, створення підробленої карти з використанням цих даних та переведення у готівку за допомогою підробленої картки за межами ЄС для обходу високих стандартів безпеки. Все частіше ці злочини відбуваються в онлайн режимі. У Директиві обґрунтовано, чому мета ефективної боротьби із такими злочинами не може бути достатньо досягнута державами, що діють поодинці або неузгоджено. По-перше, такі злочини створюють ситуації, коли жертва, злочинець і докази можуть знаходитися в різних національних правових рамках як в межах ЄС, так і за його межами. В результаті для окремих країн може знадобитися багато часу для ефективної протидії цій злочинній діяльності без загальних мінімальних правил. По-друге, необхідність дій ЄС вже визнана через створення законодавства ЄС про боротьбу з шахрайством і контрафакцією безготівкових платіжних засобів. По-третє, необхідність втручання ЄС відображена і в поточних ініціативах по координації заходів держав-членів ЄС в цій області, таких як спеціальна група Європолу, що працює над шахрайством з платежами, і політичний цикл ЄС EMPACT з оперативного співробітництва проти безготівкових платіжних шахрайств.

Інформація щодо політичного циклу ЄС – EMPACT міститься на сайті Європолу. Вперше чотирирічний цикл політики, спрямований на безперервну боротьбу з серйозною міжнародною та організованою злочинністю, що вимагає співпраці між правоохоронними органами, іншими агентствами, інституціями ЄС та третіми особами, ЄС запровадив ще у 2010 році. Та в березні 2017 року Рада вирішила продовжити політику ЄС щодо організованої та серйозної міжнародної злочинності на 2018–2021 роки. Серед цілей такої політики переслідування злочинців, причетних до шахрайства і підробки безготівкових платіжних засобів.

Україна не залишається осторонь протидії шахрайству у банківській сфері. Національним банком України у 2018 році було розроблено Рекомендації для зниження ризику шахрайських операцій. Це викликано тим, що на сьогоднішній день спостерігається високий рівень кількості випадків шахрайських операцій із використанням платіжних карток та несанкціонованого переказу коштів з рахунків клієнтів, які обслуговуються за допомогою систем дистанційного обслуговування. Підтвердженням цьому є як статистична звітність, що подається банками до Національного банку України (наприклад, у 2017 році – 77,6 тис. випадків на суму – 163,7 млн. грн.), так і збільшення кількості звернень громадян України щодо безпідставного списання з рахунків, неповернення (або навмисного неповернення) коштів на рахунки держателів платіжних карток (у 2017 році – 1287 звернень громадян).

Проте варто відмітити, що Україна почала шлях протидії шахрайствам у банківській сфері ще у 1999 році, коли банками, членами платіжної системи Europay International була створена Асоціація «ЕМА». З 2012 року Асоціація ЄМА є національним представником України в EAST – European Association for Secure Transactions. Метою діяльності EAST є організація міжнародного обміну достовірною інформацією про актуальні тенденції та статистичною інформацією про шахрайства в банкоматах, терміналах, платіжному шахрайстві. Метою ж діяльності національних представників із 35 країн світу є збір та надання такої інформації щодо країни, яку представляють.

Можливість відкликати шахрайські банківські платежі або відшкодувати збитки, спричинені у наслідок таких протиправних дій жертвам, представлена як один із основних пунктів продажу системи банківських послуг і, зокрема, платіжних карток. Однак те, чи отримає жертва шахрайства свої гроші назад, буде залежати від банківських операцій і в кінцевому підсумку від договору між банком та його клієнтами, що залежить від особливостей національного або міжнародного законодавства. В Україні повернення втрачених клієнтом банку коштів від шахрайських дій з боку третіх осіб є питанням досить проблематичним, адже у більшості випадків клієнт хоча і ненавмисно, але ж самостійно розкриває інформацію про реквізити шахраям. Це підтверджують положення Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та постанови Правління Національного Банку України «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів». Згідно із п. п. 14.16 та 6 розділу VI ризик збитків покладається на клієнта, який після виявлення факту втрати електронного платіжного засобу зобов’язаний негайно повідомити банк у спосіб, передбачений договором. Однак важливою подією у 2016 році стало те, що системою VISA запроваджено «принцип нульової відповідальності» для власників її карт. Цей принцип передбачає повернення банком власнику картки VISA коштів, викрадених шахраями, за умови підтвердження, що власник картки не сприяв шахрайству.

Не можна заперечувати, що різні форми електронного банкінгу, які були впроваджені за останній час, позитивно вплинули на банківське обслуговування, що зробило його економічно вигідним і підвищило ефективність здійснення. При цьому такі зміни мають й негативний наслідок, що пояснюється вразливістю банків, їх клієнтів до шахрайських дій з боку третіх осіб. Протидія шахрайським діям у банківській сфері в Україні, у тому числі шахрайству із платіжними картками; викраденню приватної, конфіденційної інформації з метою заволодіння коштами реальних клієнтів; незаконному зняттю коштів із банківського рахунку; порушенню роботи автоматизованих банківських систем обслуговування тощо, можлива лише шляхом наближення правового регулювання у цій сфері до міжнародних стандартів боротьби із цим явищем.

 

Д.В. Кібець, старший викладач кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства Національного авіаційного університету,

А.Ю. Замула, доцент кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства Національного авіаційного університету

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Судова реформа в Україні: ціна незалежності donum auctoris Судова реформа в Україні: ціна незалежності
Звертатися до мемуарів, до спогадів учасників подій або ж тих, хто мав дотичність до певних подій, та переніс у нас...
Висновки Венеціанської комісії щодо судової реформи Феміда Висновки Венеціанської комісії щодо судової реформи
Венеціанська комісія опублікувала повний текст висновків щодо останнього етапу судової реформи, про це повідомляє Є...
Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони? Справа Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони?
Безпека передусім! Відомий і справедливий вислів. І тільки в наших силах зробити так, щоб наші рідні, і ми самі поч...
Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика