Міжнародне правоМіжнародне публічне право

Міжнародне митне право у діяльності Світової організації торгівлі

07.04.2016 / 10:04
14235
+A
-a

Міжнародне митне право у діяльності Світової організації торгівлі

Міжнародна торгівля передбачає переміщення через митні кордони, а там де є переміщення, виникають митні відносини, що регулюються нормами міжнародного права, а саме міжнародного митного права та права Світової організації торгівлі (далі – СОТ). Так як митні відносини тісно пов’язані з міжнародними торговими відносинами, СОТ регулює митні питання.

У 1994 р. була створена СОТ. Регулювання співпраці держав з питань визначення митної політики здійснюється також і СОТ. І це пояснюється тим, що СОТ визначає принципи міжнародних економічних відносин, включаючи принципи міжнародних торгових відносин. Починаючи з 1970-х рр. предметом багатосторонніх торгових переговорів, крім митних тарифів, стали також й інші заходи захисту національного ринку.

СОТ була створена в результаті багаторічних переговорів у рамках Уругвайського раунду, який завершився у грудні 1993 р. Офіційно СОТ утворена на конференції в Марракеші 15 квітня 1994 р. Угодою про заснування СОТ, відомою як Марракешська угода.

Разом з цією Угодою у пакет документів СОТ увійшли і інші угоди, укладені на попередніх раундах переговорів. При цьому в Генеральну угоду з тарифів і торгівлі (ГАТТ) 1947 р. і в угоди Токійського раунду переговорів 1979 р. були внесені зміни і доповнення, пов’язані з досягнутим рівнем міжнародно-правового співробітництва в галузі регулювання зовнішньоекономічних зв’язків.

Для забезпечення регулювання торгово-економічних відносин учасників Організації на основі документів СОТ був прийнятий пакет угод Уругвайського раунду багатосторонніх переговорів: ГАТТ 1994 р., Угоди про сільське господарство, про застосування санітарних та фітосанітарних заходів, по текстилю і предметам одягу, про технічні бар'єри в торгівлі, з інвестиційних заходів, пов'язаних з торгівлею, про застосування ст. VI ГАТТ 1994 р., про застосування ст. VII ГАТТ 1994 р., про огляд вантажів перед відправкою, про правила походження товарів, про процедури ліцензування імпорту, про субсидії та компенсаційні заходи, про надзвичайні заходи, Генеральна угода про торгівлю послугами (ГАТС), Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС).

Основні угоди СОТ, що стосуються митних питань - ГАТТ 1947 р.: ст. V «Свобода транзиту»; ст. VII «Оцінка товарів в митних цілях»; ст. VIII «Збори та формальності, пов'язані з ввезенням і вивезенням»; ст. IX «Позначки про походження»; ст. XI «Загальне скасування кількісних обмежень»; Угода про застосування ст. VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (оцінка митної вартості) і Угода про правила визначення країни походження товарів 1994 р.

Компетенція СОТ охоплює більше 95% всієї світової торгівлі, яку ведуть 150 держав з населенням, що перевищує 5 млрд чол.

Функцією СОТ є виконання Угоди про створення СОТ, а також багатосторонніх торгівельних угод, обов'язкових для членів СОТ. Отже, СОТ - це платформа для переговорів між її членами з питань багатосторонніх торговельних відносин, де переговори ведуться як з питань Угод, що становлять частину СОТ, так і з питань майбутніх угод.

До компетенції СОТ відносяться  питання митної політики, тобто питання митно-тарифної політики (визначення ставок митних зборів, їхнє регулювання).

Всесвітня митна організація виконує технічні функції у сфері міжнародного регулювання міжнародної торгівлі: регулює технічні аспекти міжнародної торгівлі, митні формальності і їх складові, митну оцінку товарів, класифікацію та кодування товарів, митні процедури, боротьбу з митними правопорушеннями.

Головний орган СОТ - Конференція на рівні міністрів країн-учасниць (Міністерська конференція) - збирається раз на два роки і за традицією носить назву міста, у якому скликається (Сінгапурська, Сіетлська та ін.). Конференція може здійснювати всі функції СОТ і приймати рішення. У перервах між конференціями діє Генеральна рада, що організує роботу СОТ у галузі вирішення спорів і проведення оглядів торговельної політики на базі відповідних звітів держав-членів СОТ і доповідей Секретаріату СОТ.

Структура СОТ відображає три основі пріоритети держав-членів у системі міжнародної торгівлі: 1) про торгівлю товарами (ГАТТ); 2) послугами (ГАТС) і 3) правами на інтелектуальну власність (ТРІПС). У своїй роботі Генеральна рада спирається на три інші Ради:

1) Рада з питань торгівлі товарами, яка спостерігає за виконанням і функціонуванням Генеральної угоди з торгівлі товарами (ГАТТ 1994 р.) і їй супутніх угод;

2) Рада з питань торгівлі послугами, яка спостерігає за виконанням і функціонуванням Генеральної угоди про торгівлю послугами (ГАТС);

3) Рада з питань ТРІПС, яка спостерігає за виконанням цієї угоди.

У структуру СОТ входять також комітети, які здійснюють оперативну роботу в рамках відповідних угод. Перебуваючи в підпорядкуванні Раді, вони проводять аналітичну роботу щодо заходів державного регулювання, зокрема, аналізують, наскільки ці заходи відповідають вимогам СОТ. Комітети проводять консультації з будь-яких питань, що стосуються дій міжнародних торгових угод. Як правило, у комітети входять представники всіх держав-членів СОТ. Збираються комітети у міру необхідності не рідше одного-двох разів на рік.

Важливу роль у структурі СОТ відіграє його адміністративний орган - Секретаріат. Секретаріат СОТ очолюється Генеральним директором.

Він здійснює підготовку проектів рішень, що приймаються органами СОТ, надає інформаційно-консультативні послуги. Це постійно діючий орган, очолюваний Генеральним директором і знаходиться у Женеві (Швейцарія).

До складу Генеральної ради входять: Орган вирішення спорів, що включає групу експертів для розгляду спорів і Апеляційний орган, а також Орган з проведення періодичних оглядів торговельної політики держав-членів СОТ. Обидва органи діють відповідно до досягнутих домовленостей.

СОТ спочатку створювалася як організація, діяльність якої спрямована на запобігання торгових воєн і інших міждержавних конфліктів в області міжнародної торгівлі.

У СОТ всі рішення приймаються членами організації, причому консенсусом. Ця традиція була закладена в ГАТТ ще в 1948 р.

Ухвалення усіх рішень консенсусом обумовлено тим, що в рамках СОТ розглядаються питання, які безпосередньо зачіпають права й інтереси держав-членів, так як вимагають внесення змін до їх національного законодавства. І було б абсолютно неприйнятно, якби у одних держав, нехай їх і більшість, були б у них усі підстави нав’язувати іншим ті чи інші напрями зовнішньоторговельної політики, рівень мит і заходи, які повинні бути ними прийняті в області внутрішнього регулювання.

СОТ створює загальні інституціональні рамки для здійснення торгових відносин між її членами в питаннях, які регулюються угодами та до пов’язаних з ними правовими документами, включеними в додатку до цієї Угоди.

СОТ реалізує принципи регулювання міжнародної торгівлі. Дія всіх міжнародних угод, укладених у рамках ГАТТ і входять у міжнародну торговельну систему СОТ, засновані на визнанні державами-учасниками чотирьох основних принципів регулювання міжнародної торгівлі:

1) захист внутрішнього ринку за допомогою митних тарифів;

2) зобов’язання держави-учасниці не підвищувати мита (зв’язування тарифів);

3) надання режиму найбільшого сприяння у торгівлі;

4) надання національного режиму.

Зазначені принципи в уточненій редакції сформульовані в ГАТТ 1994 р.:

1. Принцип захисту внутрішнього ринку за допомогою митних тарифів сформульований у ст. XI. та означає заборону застосовувати кількісні обмеження при регулюванні зовнішньої торгівлі, за винятком обмеженої кількості випадків. Так, країнам, що зазнають труднощі з платіжним балансом, дозволяється вводити кількісні обмеження, щоб вони зберегли свої фінансові позиції на світовому ринку (заходи митно-тарифного регулювання).

2. Принцип «не підвищувати мита» (зв’язування тарифів) означає проведення політики зниження митних тарифів. Він сформульований у Преамбулі і в ст. XXVIII bis. Знижені ставки тарифів повинні бути «пов’язані» з метою уникнення їх можливого подальшого підвищення. Переговори щодо приєднання до СОТ спрямовані на те, щоб зафіксувати певний рівень митних тарифів на окремі види товарів на момент вступу держави до СОТ. Знижені до моменту приєднання до СОТ тарифи заморожуються (зв’язуються), щоб уникнути подальшого підвищення і включаються у національний перелік тарифних поступок кожної держави. Ставки тарифів, прийняті країнами на переговорах, вносяться в так званий перелік поступок. Кожна держава, що бере участь у СОТ, має свій індивідуальний перелік поступок, який є невід’ємною частиною юридичної системи ГАТТ/СОТ. Звільнитися від тарифних обмежень і підвищити тарифи понад вказану в переліку поступок норму можливо тільки в результаті переговорів з відповідною державою і надання у якості компенсації державі, з яким поступка була узгоджена, тарифних поступок на інші товари.

Винятки з цього принципу передбачаються в угодах по сільськогосподарській продукції, текстилю, а також в п. 1 «b» ст. XXXVI ГАТТ 1994 р., що стосується застосування правила взаємності державами, які розвиваються.

3. Принцип найбільшого сприяння означає застосування тарифних та інших заходів регулювання імпортованих і товарів, що експортуються без дискримінації стосовно держав.

Це найбільш важливе положення ГАТТ/СОТ міститься  у ч. 1 ст. I ГАТТ 1994 р. Принцип найбільшого сприяння, або принцип недискримінації, покладений в основу ГАТТ, втілюється у нормах торгових договорів і угод про надання режиму найбільшого сприяння.

Вони не дозволяють встановлювати для однієї держави імпортні мита вище або нижче тих, які застосовуються до імпорту цих товарів з іншої держави. Надаючи режим найбільшого сприяння, держава відмовляється від дискримінаційного підходу при виборі торговельних партнерів.

Режим найбільшого сприяння - це умова, що передбачає надання договірними державами одна одній всіх прав, переваг і пільг щодо мит і зборів, методів їх стягнення і формальностей, якими користується або буде користуватися будь-яка третя держава. Це один з найважливіших принципів міжнародного економічного права і міжнародного митного права, оскільки останнє пов’язане з міжнародним економічним правом.

Виняток з принципу режиму найбільшого сприяння, сформульованого в ГАТТ, робиться для держав, що беруть участь у регіональних угодах. Ці держави не зобов'язані поширювати на всі держави нижчі тарифи або безмитну торгівлю, що діють між ними (ст. XXIV ГАТТ 1994 р.). Можна виділити два винятки з дії принципу найбільшого сприяння: 1) існування певних форм економічних інтеграцій, наприклад, таких як зона вільної торгівлі і митний союз, 2) дія загальної системи преференцій, при якій розвинені держави надають в односторонньому порядку державам, що розвиваються і найменш розвинутим державам митні преференції.

4. Принцип національного режиму зазначений у  ст. III ГАТТ 1994 р. Відповідно до нього імпортований товар, що перетнув після оплати митних зборів та інших зборів кордон, повинен мати не менше сприятливі умови на ринку, ніж подібні товари вітчизняного виробництва. У той час як режим найбільшого сприяння забороняє застосовувати дискримінаційні заходи до товарів, вироблених у різних державах, принцип національного режиму перешкоджає дискримінації у відношенні імпортованих товарів в порівнянні з їх аналогами, виробленими в самій державі, як щодо оподаткування їх внутрішніми податками, так і щодо застосування внутрішнього законодавства. Так, наприклад, Угода з інвестиційних заходів, пов’язаних з торгівлею, засновані на домовленості про застосування національного режиму до підприємств та організацій з іноземними інвестиціями.

Існують також і спеціальні заходи. Так, спеціальні захисні заходи є інструментом торгової політики, що дозволяє обмежувати імпорт будь-якого іноземного товару на митну територію держави для захисту національної галузі, що виробляє товар, що конкурує з імпортним товаром. Спеціальні захисні заходи є одним з небагатьох інструментів торговельної політики, які дозволяють захищати виробників та дозволені в рамках СОТ.

Спеціальні захисні заходи можуть бути введені тільки при дотриманні певних умов. Для держав-членів СОТ умови застосування спеціальних захисних заходів (safeguards) закріплені в ст. XIX ГАТТ і Угоді про застосування спеціальних захисних заходів.

Згідно зі статистикою СОТ в області застосування спеціальних захисних заходів пік ініціювання захисних розслідувань припав на 2000 і 2002 роки. При цьому необхідно відзначити, що практично лише кожне друге розслідування закінчувалося введенням заходів.

Розподіл за секторами розслідувань упродовж 1995-2006 років показує домінуюче становище розслідувань по продовольчих та сільськогосподарських товарах (34%), хімікатах, пластиках і гумі (23%), а також базових металах і виробах з них (14%).

Умови, необхідні для введення спеціальних захисних заходів, зводяться до наступного:

- спостерігається різке зростання імпорту;

- серйозне погіршення справ у національних підприємств, або інша серйозна шкода галузі національній економіці, має бути прямо пов’язана з різким зростанням імпорту іноземного товару, тобто між ними повинний бути прямий причинно-наслідковий зв'язок;

- встановлення цих фактів має бути здійснене в ході розслідування, проведеного державними органами, які повинні не тільки отримати і перевірити всю інформацію, що дозволяє говорити про наявність підстав для введення спеціальних захисних заходів, а й надати всім особам, які мають відношення до даного розслідування, можливість висловити свою думку і спростувати думку іншої сторони.

Спеціальні захисні заходи вводяться у вигляді кількісних обмежень (квот) або імпортних мит, які називають спеціальними митами і стягують понад зазвичай діючих імпортних мит. Розмір квоти або мита визначається з урахуванням того, що він повинен бути достатній для усунення негативного впливу зростаючого імпорту товару на національні підприємства.

Заходи запроваджуються лише на певний час, зазвичай на термін до чотирьох років, а в разі потреби їх дія може бути продовжена ще на чотири роки. Таким чином, термін дії спеціальних захисних заходів не може перевищувати восьми років.

Розслідування зазвичай проводиться за заявою галузі національної економіки уповноваженим державним органом, який приймає рішення про початок розслідування, здійснює необхідні дії щодо одержання інформації, приходить до висновків про наявність підстав для введення спеціального захисного заходу.                                                                                                    

Таким чином, міжнародне митне право у діяльності СОТ є важливим міжнародним правовим утворенням, норми якого стимулюють міжнародні торговельні відносини та захищають національних виробників, учасників міжнародного ринку у визначений нормами міжнародного митного права спосіб.

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Судова реформа в Україні: ціна незалежності donum auctoris Судова реформа в Україні: ціна незалежності
Звертатися до мемуарів, до спогадів учасників подій або ж тих, хто мав дотичність до певних подій, та переніс у нас...
Висновки Венеціанської комісії щодо судової реформи Феміда Висновки Венеціанської комісії щодо судової реформи
Венеціанська комісія опублікувала повний текст висновків щодо останнього етапу судової реформи, про це повідомляє Є...
Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони? Справа Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони?
Безпека передусім! Відомий і справедливий вислів. І тільки в наших силах зробити так, щоб наші рідні, і ми самі поч...
Лютий 2020
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
27 28 29 30 31 1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13
13.02.2020 12:00:00 - Lviv Legal Criminal Talks
14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 1
Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика