Міжнародне правоМіжнародне публічне право

Наказ Міжнародного трибуналу з морського права у спорі між Україною та Росією

Наказ Міжнародного трибуналу з морського права у спорі між Україною та Росією

У контексті наказу Міжнародного трибуналу з морського права важливим є питання дій Російської Федерації. Згідно наказу, ухваленого 19 голосами проти 1, Росія повинна: (і) негайно звільнити українські військові судна «Бердянськ», «Нікополь» та «Яні Капу», та передати їх назад Україні; (іі) звільнити 24 затриманих українських військовослужбовців та дозволити їм повернутися до України. Крім того, Трибунал зобов’язав обидві сторони утриматися від здійснення будь-яких дій, які можуть загострити або розширити спір, переданий на розгляд до Арбітражу згідно з Додатком VIIдо Конвенції ООН 1982 р. з морського права, а також протягом місяця (не пізніше 25 червня 2019 року) надати попередній звіт про застосовані Трибуналом тимчасові заходи.

Хоча конкретні терміни для виконання стороною чи сторонами тимчасових заходів як таків наказах Трибуналу не встановлюються, Трибунал може встановити такий термін для надання сторонами звіту про виконання тимчасових заходів. Так, в даній справі його наказ про те, що сторониповинні надати попередній звіт про виконання зазначених ним тимчасових заходів щонайпізніше 25 червня 2019 року свідчить про те, що від Росії очікується виконання таких заходів щонайпізніше до 25 червня 2019 року, коли вона повинна буде надати до Трибуналу зазначений попередній звіт.

Необхідно зазначити, що Україна звернулася до Трибуналу у квітні, тобто через понад чотири місяці від подій у Керченській протоці, проте це не ускладнило справу щодо прийняття тимчасових заходів.Оскількив провадженні за статтею 290(5) Конвенції 1982 р. мова йде не про «матеріальну» терміновість ситуації (тобто, чи наявні взагалі обставини, які виправдовують застосування тимчасових заходів як таких), а про «процесуальну» терміновість. Іншими словами, чи є терміновість в приписанні Трибуналом тимчасових заходів до того, як буде створений Арбітраж, який зможе вже і сам застосовувати тимчасові заходи, відповідно до статті 290(1) Конвенції 1982 р. У даній справі Трибунал зазначив, що дії, вчинені Російською Федерацією, можуть непоправно нашкодити правам, стверджуваним Україною щодо імунітету своїх військових суден та їхніх військовослужбовців, якщо Арбітраж згідно з Додатком VII вирішить, що такі права належать Україні. Трибунал також зазначив, що з огляду на обставини справи ризик непоправного порушення стверджуваних прав є реальним та таким, що триває. Крім того, тривале утримання під вартою українських військовослужбовціввикликало гуманітарні занепокоєння. У зв’язку із серйозністю зазначених обставин Трибунал дійшов висновку, що існував реальний та неминучий ризик непоправної шкоди правам України до створення та здійснення функцій Арбітражем згідно з Додатком VII. Відтак, на думку Трибуналу, терміновість ситуації вимагала застосування тимчасових заходів за статтею 290(5) Конвенції. Таким чином, питання загальних обставин дляприписання тимчасових заходів (зокрема, те що Україна звернулася через 4 місяці від подій у Керченській протоці) не оцінювалося. Разом з тим, можна припустити, що якби Україна звернулася до Трибуналу з клопотанням за статтею 290(5) раніше, то він би відповідно раніше застосував тимчасові заходи в цій справі.

Практично всі аргументи, які були викладені Україною в меморандумі, судді Трибуналу взяли до уваги. Єдине, чого не застосував Трибунал, - це один із тимчасових заходів, які просила Україна: зобов’язати Росію призупинити кримінальне провадження щодо 24 українських військовослужбовців та утриматися від порушення нових проваджень.

Необхідно зазначити, що створення самого Арбітражу, до складу якого входитимуть 5 арбітрів, займе кілька місяців. Україна ініціювала арбітражне провадження згідно із Додатком VIIдо Конвенції 31 березня 2019 року, і в своєму позові вона також мала зазначити обраного нею арбітра. За Конвенцією 1982 р. у Росії є 1 місяць від цієї дати для того, щоб призначити свого арбітра. Якщо вона арбітра не призначить, Україна зможе протягом 2 тижнів попросити Голову Міжнародного трибуналу з морського права зробити це. Інші три члени Арбітражу обираються сторонами за домовленістю. Якщо протягом 60 днів від подання Україною позову сторони не домовляться про призначення одного чи більше з цих трьох арбітрів, то за клопотанням однієї із сторін, яке подається протягом 2 тижнів від закінчення зазначеного 60-денного строку, такі призначення може бути зроблене Головою Міжнародного трибуналу з морського права. Лише тоді створений Арбітраж зможе розпочати розгляд справи.

Окремим питанням є розгляд справи по суті Арбітражним трибуналом. Якщо дивитися на інші справи, які розглядав Арбітраж, створений згідно з Додатком VII, то строки розгляду ним справ від моменту порушення провадження однієї із сторін до винесення Арбітражем рішення були, наприклад, такі: 2 роки у справі «Барбадос проти Тринідаду і Тобаго» (морська делімітація) та 3 роки у справах«Гайана проти Суринаму»(морська делімітація) та «Філіппіни проти Китаю» (щодо історичних прав та статусу деяких морських утворень в Південно-Китайському морі). Справа «АрктикСанрайз» (Нідерланди проти Росії), в якій Міжнародний трибунал з морського права теж застосовував тимчасові заходи за статтею 290(5) Конвенції, тривала в Арбітражі з 2013 по 2017 рік, включно зі стадією присудження компенсації. Також в Арбітражі наразі триває розгляд справ, розпочатих в 2013 та 2014 роках. Таким чином, як свідчить практика, провадження в Арбітражі може тривати від 2 років і більше.

При цьому юридичний статус українських моряків-військовослужбовців залежатиме від того, чи виконає Росія сьогоднішній наказ Міжнародного трибуналу з морського права та, відповідно, чи звільнить їх.

 

Ігор Караман – магістр міжнародного морського права (Інститут міжнародного морського права ІМО, Мальта), доктор права (Афінський національний університет, Греція), автор монографії з вирішення міжнародних морських спорів  (США, 2012), арбітр Морської арбітражної комісії про ТПП України.

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Чи потрібно стати на коліна: про цінність життя і право donum auctoris Чи потрібно стати на коліна: про цінність життя і право
Так співпало – трагічні події під Павлополем, загибель чотирьох українських захисників, які все, що бачили та відчу...
Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським Феміда Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським
26 липня завершила роботу Комісія для проведення конкурсу з добору кандидатів для обрання суддею Європейського суду...
Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони? Справа Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони?
Безпека передусім! Відомий і справедливий вислів. І тільки в наших силах зробити так, щоб наші рідні, і ми самі поч...
Вересень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
26 27 28 29 30 31 1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 1 2 3 4 5 6
ЗАХОДИ
20.09.2019 08:30:00 - VIII Податковий форум
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика