Міжнародне правоМіжнародне публічне право

Позиція РФ у Міжнародному Суді ООН за позовом України потребує спростування

Позиція РФ у  Міжнародному Суді ООН за позовом України потребує спростування

3 червня в Міжнародному Суді ООН у Гаазі почалися слухання у справі України проти Російської Федерації. Україна звинувачує РФ у порушенні зобов'язань за Міжнародною конвенцією про фінансування тероризму та Міжнародної конвенції про ліквідацію расової дискримінації. РФ вважає, що український позов носить «штучний характер» і що Суд не має юрисдикцію у цій справі.

Під час слухань з 3 по 7 червня сторони представлять аргументи, що стосуються повноважень Суду для розгляду позовної заяви України. 3 червня, в ході першого раунду свої аргументи представила делегація РФ. 4 червня з цього питання висловиться Україна. Потім обидві сторони 6-7 червня виступлять з контраргументами.

Представниками Російської Федерації на слуханнях призначені посол з особливих доручень Міністерства Росії Дмитро Лобач і уповноважений МЗС РФ з прав людини, демократії та верховенства права, заступник директора Департаменту з гуманітарного співробітництва та прав людини Григорій Лукьянцев.

Наполягаючи на тому, що ця справа не підпадає під юрисдикцію Міжнародного Суду ООН, представники російської делегації заявили, що предмет спору між двома державами за згаданими конвенцій відсутня, а Україна, за їхніми словами, «намагається задіяти механізми Суду для досягнення політичних цілей».

«Провадження у справі Україна проти РФ має бути припинено через відсутність юрисдикції у Суду», - заявив Дмитро Лобач.

Григорій Лукьянцев і Дмитро Лобач стверджують, що звинувачення України на адресу РФ і протиріччя, яківиникли на їх ґрунті між двома державами не мають відношення ні до Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму 1999 року, ні до Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації 1965 року.

Дмитро Лобач сказав, що «штучний характер» судового розгляду за позовом України підтверджується тим фактом, що він пов'язане з двома абсолютно різними ситуаціями і різними конвенціями. Він звинуватив Київ у тому, що той намагається довести «причетність Росії до внутрішньоукраїнського конфлікту», а звинувачення в расовій дискримінації в Криму, за словами Лобача, пов'язані зі спробою Києва оскаржити возз'єднання півострова з Росією.

Російські представники наголосили, що, на їхню думку,  Суд не може розглядати цю справу тому, що Україна в повній мірі не виконала обов'язкові процесуальні умови, які, згідно зі згаданими конвенцій, повинні бути дотримані до звернення в Міжнародний суд ООН. За їх словами, Київ не намагався вирішити виниклі з Росією розбіжності шляхом переговорів або арбітражу» і проігнорував необхідність попереднього звернення у спеціальні Комітети ООН.

«Україна не виконала процедурні умови для звернення до Суду. Її спроби обійти ці попередні умови не тільки не відповідають Конвенції, але також згубні для режиму Конвенції і для захисту закріплених у ній прав», - заявив Григорій Лукьянцев. За його словами, заяви України про те, що РФ здійснює дискримінацію кримських татар, нічим не обґрунтовані. Григорій Лукьянцев сказав, що Україна, яка звинувачує Москву в порушенні Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, сама «займається дискримінацією російськомовного населення».

 «Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расизму - це один з наріжних каменів сучасного міжнародного правового режиму. Росія приділяє велику увагу її виконанню. Ваше рішення буде мати особливе значення для цілісності конвенції, для гармонійного використання її механізмів моніторингу, і, безумовно, для підтримки її цілей», - заявив Григорій Лукьянцев, виступаючи в суді.

16 січня 2017 року Україна ініціювала провадження справи проти Росії у зв'язку з передбачуваними порушеннями Конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму від 9 грудня 1999 року і Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації від 21 грудня 1965 року. Україна попросила Суд прийняти тимчасові заходи для запобігання «незворотних порушень» прав людини в ході розгляду цієї справи Судом. Слухання по тимчасовим заходам проходили в березні 2017 року. У квітні 2017 році Суд прийшов до висновку, що є всі підстави для застосування тимчасових заходів у рамках Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації. Разом з тим Суд відмовив Києву в проханні встановити тимчасові заходи по Конвенції про фінансування тероризму. Тоді в 2017 році судді заявили, що рішення про тимчасові заходи жодним чином не вирішує питання про юрисдикцію Суду для розгляду справи по суті.

Тимчасові заходи є свого роду тимчасовою судовою забороною. Їх мета полягає в заморожуванні розвитку ситуації до тих пір, поки Суд не винесе остаточного рішення у спорі.

Міжнародний Суд є одним з шести головних органів ООН. Це - єдиний міжнародний судовий орган універсального характеру, що вирішує спори між державами. Він складається з 15 суддів, які обираються Генеральною Асамблеєю і Радою Безпеки на дев'ятирічний строк. Учасниками Статуту Суду є 192 держави. Близько 70 з них визнали юрисдикцію цього органу обов'язковою, але ряд з них супроводили визнання цілим рядом застережень. Крім того, приблизно в 300 двосторонніх або багатосторонніх договорах передбачається, що Суд має юрисдикцію щодо вирішення спорів, пов'язаних з їх застосуванням або тлумаченням. Такі положення є в двох конвенціях, на які в своїй заяві посилається Україна.


КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Прискорення у праві: нові виклики donum auctoris Прискорення у праві: нові виклики
Одна з невиліковних сучасних хвороб в українському праві – ігнорування процедури. Але… Історія, від якої є бажання ...
Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським Феміда Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським
26 липня завершила роботу Комісія для проведення конкурсу з добору кандидатів для обрання суддею Європейського суду...
Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони? Справа Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони?
Безпека передусім! Відомий і справедливий вислів. І тільки в наших силах зробити так, щоб наші рідні, і ми самі поч...
Жовтень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
30 1 2 3 4 5
05.10.2019 10:00:00 - Compliance law forum
6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31 1 2 3
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика