Міжнародне правоМіжнародне публічне право

Рафаель Лемкін переконав світ визнати геноцид злочином

Рафаель Лемкін переконав світ визнати геноцид злочином

9 грудня людство відзначало чергову річницю з дня прийняття Конвенції ООН про попередження злочину геноциду і покарання за нього. З цією датою пов'язаний Міжнародний день пам'яті жертв злочину геноциду, вшанування їхньої людської гідності і попередження цього злочину. Появою на світ терміну «геноцид» людство зобов'язане Рафаелю Лемкіну, автору проекту Конвенції ООН про попередження злочину геноциду і покарання за нього.

Боротьба за прийняття цього документа стала справою його життя. Вперше Лемкін представив свій проект у 1933 році, ООН схвалила відповідну Конвенцію лише в 1948-му. За цей час у Голокості загинули 49 родичів Лемкіна, включаючи його батьків. Сам він дивом уникнув їх долі.

В архіві ООН збереглася радіопередача 1958 року, присвячена життю і діяльності Рафаеля Лемкіна. Його роль виконує актор, проте звуки історичного засідання Генасамблеї - документальні.

«Генеральна Асамблея схвалила Конвенцію про попередження злочину геноциду і покарання за нього і пропонує цей документ державам-членам для підпису, ратифікації та приєднання відповідно до 11-ї статті документа».

Це запис засідання Генеральної Асамблеї, яке проходило в 1948 році. Прийнята тоді Конвенція встановила міжнародний правовий статус поняття «геноцид» як найтяжчого злочину проти людяності. Автор документа - Рафаель Лемкін, польсько-американський юрист єврейського походження, для якого це стало головним проектом його життя.

Лемкін народився в єврейській родині на території Російської імперії. Його батько був фермером, а мати захоплювалася філософією і мовами. До 19 років Лемкін чітко вирішив, що хоче стати юристом, щоб боротися з конкретним явищем - масовим вбивством. Це злочин тоді ще не мав юридичного визначення. Ось роздуми Лемкіна у віці 19 років:

«Як так вийшло, що на протязі тисячоліть масове вбивство ніколи не вважалося злочином? Цілі народи навмисно винищувалися, навмисно і в масовому порядку, а закону, за яким можна було б судити за такі дії - не було і немає. І як світ бореться з цими жахливими злочинами? Де, я питаю, совість людства? Де совість?».

Рафаель Лемкін закінчив Львівський університет і влаштувався на роботу в варшавську прокуратуру. Він працює клерком в державній установі, проте ні на хвилину не забуває про головну мету. У 1933 році він їде на міжнародну конференцію з уніфікації міжнародного права в Мадриді, де вперше пропонує розробити міжнародну конвенцію проти геноциду. І знову Лемкін, але вже подорослішав і з юридичною освітою:

«Чи відомо Вам, що за часів Чингіз-хана монголи вбили більше десяти мільйонів чоловік? Люди були настільки налякані, що, коли Чингіз-хан наказав чоловікам, жінкам і дітям лягти на землю, вони лежали, не рухаючись, тижнями. Чи відомо вам, що в царській Росії за часів погромів козаки розпорювали євреям животи і набивали туди пух з перин і подушок, які єврейські дівчата отримували в придане, виходячи заміж?»

Пропозицію Лемкіна відхилили, а сам він втратив роботу. Над Європою вже почали згущуватися хмари фашизму. Лемкіну сорок років:

«Я втік від нацистів ... Вони не дуже мене любили, м'яко кажучи. Тепер я живу в Америці, я радник з міжнародних питань у військовому відомстві США. Мої батьки були вбиті в концтаборі Освенцім. Вони були винищені. Тепер у мене є назва для подібних злочинів. Чи не здається вам дивним, що здійснюючи масові вбивства протягом десятків тисяч років, людство не придумало назви своїм діям? Я придумав - це «геноцид». «Генос» означає грецькою «народ», «раса», «плем'я». «Геноцидом» я назвав винищення людей».

У США Лемкін викладав кримінальне право в університеті ... і продовжував боротьбу, тепер уже в Організації Об'єднаних Націй. Його ідея відповідала ідеалам ООН. Конвенція офіційно вступила в силу в 1951 році, після того, як її ратифікували 20 держав. Чи задоволений Лемкін? Ось його відповідь:

«Я хочу, щоб ми не відпочивали на лаврах нашого успіху. Я хочу, щоб всі держави ратифікували Конвенцію, і вона стала б законом для всього світу. А ще я хочу, щоб закладені в ній принципи людяності знаходили б відгук у серці кожного жителя нашої планети; щоб в майбутньому ми ніколи не відмовляли в допомозі гнаним, навіть якщо злочин проти них відбувається далеко за межами нашої держави».

За даними на травень 2019 р. 151 держава ратифікувала Конвенцію ООН про попередження злочину геноциду і покарання за нього. До речі, США - держава, яка надала Рафаелю Лемкіну захист від нацизму, приєдналася до Конвенції лише в 1988 році.


КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Судова реформа в Україні: ціна незалежності donum auctoris Судова реформа в Україні: ціна незалежності
Звертатися до мемуарів, до спогадів учасників подій або ж тих, хто мав дотичність до певних подій, та переніс у нас...
Висновки Венеціанської комісії щодо судової реформи Феміда Висновки Венеціанської комісії щодо судової реформи
Венеціанська комісія опублікувала повний текст висновків щодо останнього етапу судової реформи, про це повідомляє Є...
Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони? Справа Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони?
Безпека передусім! Відомий і справедливий вислів. І тільки в наших силах зробити так, щоб наші рідні, і ми самі поч...
Опитування
  • Чи підтримуєте Закон 1008 про нову судову реформу?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика