Міжнародне правоМіжнародне публічне право

Роль міжнародних організацій у протидії кіберзлочинності

Роль міжнародних організацій у протидії кіберзлочинності

Статистичні показники злочинів, здійснюваних у кіберпросторі, які постійно зростають, демонструють недостатню ефективність механізмів протидії кіберзлочинності, оскільки транскордонний характер високотехнологічних злочинів унеможливлює ефективну боротьбу з ними в рамках лише національних правових систем. Саме тому, починаючи з кінця ХХ ст. держави розпочали процес кооперації в рамках різних міжнародних організацій для протидії загрозам, що несуть в собі новітні технології.

Центральне місце у цьому процесі займає Організація Об'єднаних Націй, а також її спеціалізовані установи. Особливі функції щодо боротьби з високотехнологічними злочинами покладені на Управління ООН з наркотиків та злочинності (United Nations Office on Drugsand Crime – UNODC), у рамках якого здійснюється Глобальна програма з кіберзлочинності (Global Program on Cybercrime – GPC), а також функціонує Міжурядова експертна група відкритого складу з кіберзлочинності (Open-ended Intergovernmental Expert Group on Cybercrime). UNODC сприяє довгостроковому і стійкому нарощуванню потенціалу в боротьбі з кіберзлочинністю шляхом підтримки національних структур і дій.

Іншим інституційним механізмом ООН є Комісія з попередження злочинності і кримінального правосуддя (Commission on Crime Prevention and Criminal Justice – CCPCJ), створена на основі Резолюції ЕКОСОР 1992/1. Комісія здійснює координуючі функції, а також готує проведення Конгресів ООН із попередження злочинності та кримінального правосуддя, проте спеціалізованих функцій у сфері боротьби з кіберзлочинністю не виконує.

Міжнародний союз електрозв’язку (International Telecommunication Union – ITU) як спеціалізована установа в системі Організації Об’єднаних Націй відіграє провідну роль у сфері стандартизації та розвитку електрозв’язку, а також у питаннях кібербезпеки. ІТU є провідною організацією Всесвітньої зустрічі на вищому рівні з питань інформаційного суспільства (World Summit on the Information Society – WSIS), яка проходила в два етапи: у Швейцарії (2003 р.) і в Тунісі (2005 р.). За наслідками цієї зустрічі на ITU було покладено керівництво Напрямом діяльності С5 щодо зміцнення довіри і безпеки у сфері використання ІКТ. В результаті, у 2007 р. було розпочато Глобальну програму кібербезпеки ITU (Global Cyber security Agenda – GCA). Зазначена програма заснована на п’яти «стовпах», що відображають компетенцію цієї організації у сфері протидії кіберзлочинності: юридичні заходи, технічні та процедурні заходи, організаційні структури, нарощування потенціалу та міжнародне співробітництво. Для підготовки плану щодо реалізації GCA було створено Групу експертів на високому рівні (High-Level Experts Group – HLEG), до якої увійшли фахівці різного географічного і предметного спрямування (спеціалісти з кібербезпеки, включаючи представників урядів держав-членів МСЕ, індустрії, регіональних та міжнародних організацій, дослідницьких та академічних установ) з метою якнайбільш повно забезпечити мультистейкходеризм.

У грудні 2008 р. ITU та Європейський Союз (European Union – EU) розпочали три проекти у країнах АКТ (Африки, Карибського і Тихоокеанського регіону), спрямовані на створення і гармонізацію політики та законодавства у сфері інформаційно-комунікаційних технологій шляхом проведення освітніх заходів (HIPCAR, HIPSSA та ICB4PA C). Окрім цього, під егідою ITU розробляються регіональні кібернетичні підрозділи ALERT (Applied Learning for Emergency Response Teams), що слугують центрами обміну інформацією та обговорення поточних питань кібербезпеки, а також забезпечують практичні заходи для національних груп з реагування на комп’ютерні інциденти (CIRT). У 2018 р. було проведено п’ять центрів: AMS (Аргентина, 04-08.06.2018 р.); СНД (Азербайджан, 03-07.09.2018 р.); AFR (Кот-д’Івуар, 01-05.10.2018 р.); EUR (Кіпр, 26-30.11.2018 р.); ARB (Кувейт, 21-25.10.2018 р.). Опосередковано міжнародна співпраця держав щодо протидії кіберзлочинності здійснюється в рамках інших спеціалізованих установ ООН, зокрема: ЮНЕСКО, ІКАО, ЮНІСЕФ, ВОІВ та ін. Так наприклад, ЮНЕСКО була розроблена концепція «Універсальності Інтернету», що відображає позицію організації в межах її мандату стосовно питань, пов’язаних з Інтернетом, на період до 2021 р.

Безпосередній і важливий внесок у налагодження міжнародної співпраці щодо боротьби з високотехнологічною злочинністю здійснює Міжнародна організація кримінальної поліції (International Criminal Police Organization – INTERPOL). Ця організація вживає різноманітних заходів для підтримки держав-учасниць у боротьбі з кіберзлочинністю. INTERPOL реалізує підтримку розслідувань, а також надає технічну допомогу, рекомендації щодо найкращих практик розслідувань та проводить тренування. В рамках INTERPOL функціонує Глобальна група експертів з кіберзлочинності, до складу якої входять фахівці різноманітних напрямів боротьби з високотехнологічною злочинністю. Відповідно до Глобального комплексу інновацій Інтерполу (Interpol Global Complex for Innovation – IGCI), організація здійснює координацію транснаціональних розслідувань та операції проти кіберзлочинності (наприклад, такі, як: Unmask (2012 p.), Strikeback (2014 p.), Aces (2015 р.), Simbabotnet (2015 p.), Singapore (2017 p.)). Центр КіберФ’южн (CyberFusionCentre – CFC) об’єднує фахівців правоохоронних органів та ІТ-галузі з метою забезпечення розвідувальної діяльності. Крім цього, в рамках INTERPOL функціонує лабораторія цифрової криміналістики та окремі робочі групи щодо видів кіберзлочинів.

Наступний сегмент у системі міжнародного співробітництва держав у протидії кібернетичним злочинам становлять регіональні організації. Провідну роль у ньому здійснює Рада Європи (Council of Europe – РЄ). Проблематика боротьби з високотехнологічною злочинністю є одним із напрямів діяльності РЄ починаючи з 1976 р. У 1995 р. Європейським комітетом з проблем злочинності (European Committee on Crime Problems – CDPC) було створено Комітет по боротьбі з кіберзлочинністю. А разом із ухваленням Конвенції Ради Європи про кіберзлочинність було утворено Комітет з Конвенції про кіберзлочинність (Cybercrime Convention Committee – T-CY). На виконання зазначеної угоди в рамках РЄ було створено декілька додаткових механізмів сприяння співробітництву, а також нарощуванню потенціалу. Зокрема, у квітні 2014 р. сформовано Офіс з програми кіберзлочинності (С-PROC), у 2013 р. розпочався спільний проект РЄ та ЄС Глобальні дії з кіберзлочинності (GLACY), .

У рамках Європейського Союзу у 2000 р. було прийнято всеохоплюючий «План дій Електронна Європа», а норми матеріального права ЄС гармонізовані за допомогою цілого ряду директив. Стратегія кібербезпеки Європейського Союзу, ухвалена в лютому 2013 р. з метою нарощування потужностей для попередження кіберзагроз, включаючи кіберзлочинність та кібертероризм. Боротьба з високотехнологічними злочинами є одним із основних пріоритетів у діяльності Європейського поліцейського управління (European Police Office – Europol). У 2013 р. Європолом був створений Європейський центр боротьби з кіберзлочинністю (European Cybercrime Centre – EC3) з метою посилення реакції правоохоронних органів на кіберзлочинність в ЄС і захист європейських громадян, бізнесу та урядів.

Щороку EC3 видає Оцінку загрози організованої злочинності в Інтернеті (Internet Organised Crime Threat Assessment – IOCTA), що визначає пріоритети діяльності Оперативного плану дій EMPACT у сфері кіберзлочину, який є основною темою цього року. EC3 також організовує діяльність Об'єднаної робочої групи з боротьби проти кіберзлочинності (Joint Cybercrime Action Task force – J-CAT). Її місія полягає в тому, щоб керувати інтегрованими, узгодженими діями проти основних загроз кіберзлочинності через транскордонні розслідування та операції з боку своїх партнерів.

Крім ЄС, подібні інституції у сфері боротьби з кіберзлочинністю були створені і в інших регіональних організаціях. Наприклад, у 1999 р. у рамках Організації американських держав (міністри юстиції та міністри або генеральні прокурори держав американського континенту – REMJA) було створено міжурядову групу експертів з кіберзлочинності, Секретаріат міжамериканського комітету з боротьби з кіберзлочинністю (СІСТЕ), Міжамериканську комісію електрозв’язку (СIТЕL), а також робочу групу з кіберзлочинності та Глобальну міжамериканську стратегію з кібербезпеки.

Таким чином, у результаті діяльності інституційного механізму міжнародної співробітництва держав у боротьбі з кіберзлочинністю здійснюються спільні заходи щодо протидії високотехнологічним злочинам, а також нарощування потужностей у визначеній сфері. Такі дії надають можливості адаптувати національні законодавства окремих держав до міжнародних, а також приєднатись до існуючих нормативних та інституційних механізмів. З іншого боку, основними напрямами нарощування потенціалу щодо протидії кіберзлочинності можуть бути: розроблення політики і стратегій у сфері кіберзлочинності; розроблення ефективного законодавства про боротьбу з кіберзлочинністю; створення спеціальних підрозділів протидії кіберзлочинності; навчання державних органів і персоналу з питань кіберзлочинності; сприяння співробітництву між державами і приватним сектором; розвиток міждержавного співробітництва.

Слід наголосити, що більшість функцій щодо міжнародного співробітництва у протидії кіберзлочинності дублюються у різних інституціях. Їхнє паралельне здійснення, на нашу думку, призводить до значної фрагментації і неоднорідності в відповідної сфери правового регулювання.

М. Ю. Яцишин, старший викладач кафедри міжнародного права і порівняльного правознавства Національного авіаційного університету

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Судова реформа в Україні: ціна незалежності donum auctoris Судова реформа в Україні: ціна незалежності
Звертатися до мемуарів, до спогадів учасників подій або ж тих, хто мав дотичність до певних подій, та переніс у нас...
Висновки Венеціанської комісії щодо судової реформи Феміда Висновки Венеціанської комісії щодо судової реформи
Венеціанська комісія опублікувала повний текст висновків щодо останнього етапу судової реформи, про це повідомляє Є...
Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони? Справа Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони?
Безпека передусім! Відомий і справедливий вислів. І тільки в наших силах зробити так, щоб наші рідні, і ми самі поч...
Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика