Міжнародне правоМіжнародне публічне право

Загальна декларація прав людини: основа міжнародних стандартів у галузі прав людини

Загальна декларація прав людини: основа міжнародних стандартів у галузі прав людини

Загальновизнано, що Загальна декларація прав людини є основою міжнародних стандартів у галузі прав людини. Прийнята майже 60 років тому Декларація стала тим фундаментом, на якому ґрунтуються значне число міжнародних договорів з прав людини, які мають обов'язкову юридичну силу, та розвиток норм в області прав людини в усьому світі. Вона продовжує служити опорою всім нам: і коли ми боремося з несправедливістю, і коли вирують конфлікти, і коли люди піддаються репресіям, і коли ми робимо зусилля з метою домогтися дотримання прав людини всіх людей.

У ній закріплено загальне визнання того, що основні права і основоположні свободи внутрішньо властиві всім людям, є невід'ємними для кожної людини і в рівній мірі застосовні до кожного і що кожна людина народжується вільною і рівною у своїй гідності та правах. 10 грудня 1948 року міжнародне співтовариство взяло на себе зобов'язання забезпечувати повагу до гідності кожної людини і справедливості по відношенню до всіх нас.

Основа нашого спільного майбутнього

З роками це зобов'язання знайшло своє закріплення в праві - як у договорах і нормах звичаєвого міжнародного права, так і в загальних принципах, регіональних угодах та національному законодавстві в яких викладені і гарантуються права людини. Дійсно, положення Загальної декларації прав людини лягли в основу понад 80 міжнародних договорів і декларацій з прав людини, величезного числа регіональних конвенцій з прав людини, національних законів про права людини і конституцій держав, і в своїй сукупності вони складають всеосяжну систему норм, що мають обов'язкову юридичну силу і покликаних забезпечити заохочення і захист прав людини.

Успішне здійснення Загальної декларації прав людини привело до вступу в силу в 1976 році Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права. В обох пактах знайшли свій подальший розвиток більшість з прав, вже закріплених у Загальній декларації прав людини, в результаті чого вони, по суті, стали мати обов'язкову юридичну силу для держав, які їх ратифікували. У них закріплені такі «повсякденні» права, право на життя, право на рівність перед законом, право на вільне вираження думок, право на працю, право на соціальне забезпечення і право на освіту. У сукупності з Загальною декларацією прав людини ці пакти складають Міжнародний білль про права людини.

Згодом міжнародні договори з прав людини стали більш цілеспрямованими і спеціалізованими з точки зору як порушених у них проблем, так і тих соціальних груп, які потребують захисту на основі їх положень. Число міжнародних документів з прав людини продовжує зростати, вони продовжують удосконалюватися, і в них знаходять свій подальший розвиток основоположні права і свободи, закріплені в Міжнародному біллі про права людини, і торкаються такі аспекти, як расова дискримінація, тортури і насильницькі зникнення, а також права осіб з інвалідністю, жінок, дітей, мігрантів, меншин і корінних народів.

Універсальні цінності

Основні принципи прав людини, вперше викладені у Загальній декларації прав людини, такі, як універсальність, взаємозалежність і неподільність, рівність і недискримінація, а також принцип, згідно з яким права людини одночасно тягнуть за собою як права, так і обов'язки відповідальних суб'єктів і правовласників, були відображені в численних міжнародних конвенціях, деклараціях і резолюціях з прав людини. На сьогоднішній день всіма державами-членами Організації Об'єднаних Націй був ратифікований, принаймні, один з дев'яти основних міжнародних договорів з прав людини, а 80 відсотків з них ратифікували чотири або більше, що є конкретним проявом універсальності Загальної декларації прав людини і закріплених у ній прав.

Яким чином міжнародне право забезпечує захист прав людини?

У міжнародних стандартах у галузі прав людини закріплені зобов'язання, які держави зобов'язані дотримуватися. Стаючи учасником міжнародних договорів, держави беруть на себе зобов'язання і обов'язки за міжнародним правом поважати права людини, захищати їх і забезпечувати їх дотримання. Зобов'язання поважати права людини передбачає, що держави повинні утримуватися від посягань на них або від спроб обмежувати права людини. Зобов'язання захищати права людини накладає на держави відповідальність за захист окремих осіб і груп людей від посягань на їх права людини. Зобов'язання забезпечувати дотримання прав людини означає, що держави зобов'язані вживати відповідних заходів з метою сприяти дотриманню основних прав людини.

Яким чином міжнародне право забезпечує захист прав людини?

У міжнародних стандартах у галузі прав людини закріплені зобов'язання, які держави зобов'язані дотримуватися. Стаючи учасником міжнародних договорів, держави беруть на себе зобов'язання і обов'язки за міжнародним правом поважати права людини, захищати їх і забезпечувати їх дотримання. Зобов'язання поважати права людини передбачає, що держави повинні утримуватися від посягань на них або від спроб обмежувати права людини. Зобов'язання захищати права людини накладає на держави відповідальність за захист окремих осіб і груп людей від посягань на їх права людини. Зобов'язання забезпечувати дотримання прав людини означає, що держави зобов'язані вживати відповідних заходів з метою сприяти дотриманню основних прав людини.

Ратифікуючи міжнародні договори з прав людини, уряди зобов'язуються здійснювати заходи та приймати законодавства на національному рівні, які узгоджуються з їх договірними зобов'язаннями і обов'язками. Тому в національній правовій системі передбачені основні механізми захисту прав людини, гарантованих міжнародним правом. У тих випадках, коли національні правові механізми не забезпечують захист від порушень прав людини, для розгляду скарг окремих осіб і груп людей використовуються механізми і процедури на регіональному та міжнародному рівнях, які допомагають забезпечити, щоб міжнародні стандарти в галузі прав людини дійсно поважалися, дотримувалися і застосовувалися на практиці.


КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Судова реформа в Україні: ціна незалежності donum auctoris Судова реформа в Україні: ціна незалежності
Звертатися до мемуарів, до спогадів учасників подій або ж тих, хто мав дотичність до певних подій, та переніс у нас...
Висновки Венеціанської комісії щодо судової реформи Феміда Висновки Венеціанської комісії щодо судової реформи
Венеціанська комісія опублікувала повний текст висновків щодо останнього етапу судової реформи, про це повідомляє Є...
Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони? Справа Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони?
Безпека передусім! Відомий і справедливий вислів. І тільки в наших силах зробити так, щоб наші рідні, і ми самі поч...
Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика