Судова правдаФеміда«Необхідно підвищити статус судді, який повинен стати одним з найбільш почесних», – прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури міста Києва Валентин Брянцев

«Необхідно підвищити статус судді, який повинен стати одним з найбільш почесних», – прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури міста Києва Валентин Брянцев

14.12.2018 / 14:15
2354
+A
-a

«Необхідно підвищити статус судді, який повинен стати одним з найбільш почесних», – прокурор відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури міста Києва Валентин Брянцев

Інформаційне агентство «Українське право» спільно з Асоціацією розвитку суддівського самоврядування України продовжує проведення інтерв’ю з кандидатами у члени Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Народився Валентин Леонідович Брянцев 16 жовтня 1976 року у м. Каневі Черкаської області. Одразу після закінчення у 1998 році юридичного факультету Київського університету ім. Т. Шевченка розпочав роботу в органах прокуратури, де працював на різних посадах у прокуратурах всіх рівнів, має класний чин старшого радника юстиції.

У 2016 році обраний Головою Ради прокурорів України.

Указом Президента України від 30 листопада 2016 року нагороджений державною нагородою – медаллю «За працю і звитягу».

Що стало для Вас тією причиною, що підштовхнула подати документи на конкурс?

З сумом спостерігаючи за окремими тенденціями та подіями у правовій системі України, які інакше як знущанням над нею не назвати, я не хочу і не можу залишитись осторонь і не скористатись унікальним шансом власними руками забезпечити незалежність судової влади, захист суддів і прокурорів від свавілля та формування доброчесного і професійного корпусу суддів.

Неабияк вплинули на прийняття мною рішення висунути свою кандидатуру відсутність у Вищий раді правосуддя фахових представників прокурорської спільноти і наявність підстав вважати, що існуюче становище істотно не зміниться.

Не слід забувати, що до компетенції Вищої ради правосуддя відносяться й питання, які напряму стосуються прокурорів, це розгляд скарг на рішення про притягнення прокурорів до дисциплінарної відповідальності та прийняття рішення стосовно порушення прокурором вимог щодо несумісності.

За час Вашої професійної кар’єри чи могли би Ви назвати інші напрями Вашої діяльності, окрім основної?

З 1998 року, одразу після закінчення юридичного факультету Київського університету ім. Т. Шевченка, вже більше двадцяти років працюю в органах прокуратури різних ланок, на різних посадах та напрямках, основними з яких залишаються підтримання обвинувачення в судах та процесуальне керівництво у кримінальних провадженнях.

Також у 2010 році також закінчив Інститут підготовки професійних суддів Одеської національної юридичної академії, здобувши кваліфікацію магістра права.

Тут слід зазначити, що у студентські роки в мене був, як тоді здавалось, ідеальний життєвий план: після закінчення університету пропрацювати в прокуратурі 10-15 років, після чого приблизно стільки же – суддею, а після виходу у відставку зайнятись адвокатською діяльністю.

Мої сподівання не справдились, оскільки у нашій державі, нажаль, умови та гарантії праці не є сталими величинами, ніби для когось це гра, в якій постійно змінюються правила, і у тому ж 2010 році стаж роботи прокурором перестав зараховуватись у стаж роботи на посаді судді.

На Вашу думку, чи вдалими є перші результати судової реформи – новий Верховний суд та процесуальні кодекси? Який ефект від цих нововведень відчули Ви? На Вашу думку, зазначені моменти можна назвати досягненнями судової реформи чи вони потребують додаткового доопрацювання?

Результати судової реформи ми вже спостерігаємо. На моє переконання до перших вдалих з них можна віднести підвищення базових посадових окладів суддів, відмова від практики призначення суддів вперше – «суддів-п’ятирічок», які в цей період могли бути залежними від різних органів влади, а також підвищення як вікового, так і професійного цензу для призначення на посаду судді.

Працюючи переважно з Кримінальним та Кримінальним процесуальним кодексами України, можу сказати, що далеко не всі зміни у ці кодекси, внесені у 2016-2018 роках є слушними та необхідними.

Створенням нового Верховного суду, про результати діяльності якого говорити зарано, та прийняттям нових кодексів реформа не може обмежитись. На порядку денного : забезпечення ефективності здійснення правосуддя, права на справедливий суд, рівного доступу до правосуддя, рівності перед законом.

Яке Ваше особисте ставлення до створення Антикорупційного суду в Україні?

Позитивно ставлюсь до створення Вищого антикорупційного суду. Сподіваюсь, що сам по собі процес створення такого суду та набору суддів не замінить собою мету – прийняття судом справедливих і законних рішень, подолання корупції в державі.

І ще одне застереження, Вищий антикорупційний суд має бути наповнений правильним кадровим потенціалом, оскільки саме судді цього суду опиняться у вкрай незаздрісному становищі – у разі, якщо сторона обвинувачення не надасть суду достатніх доказів винуватості конкретних осіб у вчиненні корупційного злочину, судді зобов’язані виносити виправдувальні вироки і мають розуміти, що у такому разі опиняться на вістрі критики від громадян, не обізнаних із конкретними обставинами провадження та стануть такими собі «цапами-відбувайлами», винними у провалі антикорупційних реформ.

Тому не можна вважати створення Вищого антикорупційного суду панацеєю від всіх корупційних «хвороб». Лише комплексними зусиллями слідчих, детективів, прокурорів, суддів та суспільства можна досягти успіхів у подоланні корупції.

Чи могли би Ви назвати три основні цілі, які Ви для себе ставите як для можливого майбутнього члена ВРП?

По-перше: створити такі умови роботи суддів, за яких кожен громадянин відчував би себе захищеним в нашій державі, на практиці пересвідчившись, що права людини покладають зобов’язання на державу так само, як і норми діючого права.

По-друге:підвищити статус судді, який повинен стати одним з найбільш почесних, що залучить до конкурсу на зайняття посади судді найкращих фахівців, особливо молодих.

По-третє :підвищити відповідальність самого судді за наслідки прийняття ним незаконних рішень.

Яким чином, на Вашу думку, можна повернути довіру суспільства до суддів? Яку роль в цьому може відігравати ВРП?

Запорукою довіри до суду є стовідсоткова впевненість громадян, в тому, що судом буде здійснено правосуддя у повній відповідності до чинного законодавства України, в незалежності від того, сподобається стороні процесу чи суспільству в цілому рішення суду чи ні.

Що ми бачимо сьогодні. Рішення суду публічно коментують та критикують всі, хто цього захоче, крім тих, хто дійсно обізнаний з матеріалами справи – вони, у переважній більшості, обирають процесуальний спосіб висловлення незгоди із судовим рішенням.

Не заходячи далеко, погляньте, що відбувається навколо рішення суду про поновлення на посаді Голови Державної фіскальної служби України. Свою незгоду з цим рішенням та обурення висловили всі, хто міг, навіть діячі культури та посольства іноземних держав, що змусило суддів фактично виправдовуватись і публічно наводити мотиви прийнятого рішення.

Така ситуація є неприйнятною, у окремого громадянина чи суспільства в цілому повинна бути впевненість, що в суді не буде маніпуляції та всі прийняті рішення суду, як найважливіший акт правосуддя, забезпечать захист прав і свобод людини.

Фактично, саме завдяки суду особа повинна відчувати себе захищеною від свавілля державних органів та посадовців.

Як повернути довіру суспільства до суду? В цьому немає нічого складного, окрім старанної праці по створенню таких умов для роботи суддів, при яких буде бездоганно виконуватись принцип «Закон один для всіх», у тому числі і по відношенню до судді, який здійснює правосуддя.

Роль Вищої ради правосуддя у поверненні довіри суспільства до судів полягає у правильному кадровому наповненні судів, захисту суддів, які наважились прийняти законне та справедливе рішення, яке з тих чи інших причин не влаштовує владу або суспільство, а також у застосуванні невідворотного покарання для тих суддів, які прийняли явно незаконне рішення, в якому «біле назвали чорним».

Останнім часом багато дискусій в суддівській спільноті викликає ситуація зі станом безпеки в судах, неповагою до суддів з боку громадян тощо. Як, на Вашу думку, можна реформувати дану сферу?

Повага до суду і судді та поведінка сторін у судовому засіданні має тісний зв’язок між законністю прийнятих рішень та відповідальністю самого судді за прийняття рішення.

Що необхідно зробити? Створити чіткий алгоритм дій судді у нестандартній ситуації, таких як порушення закону, виказування неповаги, небезпеці життю та здоров’ю під час проведення судового засідання та забезпечити нормальну діяльність служби судової охорони та належне виконання її працівниками своїх обов’язків.

Яке Ваше ставлення до реорганізації органів судової влади (укрупнення судів) та проведення кваліфікаційного оцінювання суддів?

Я вважаю, що проведення кваліфікаційного оцінювання суддів слід розглядати як одну із стадій оновлення суду, при цьому неприпустимим є встановлення менших мінімальних балів для успішного проходження кваліфікаційного оцінювання суддями вищих інстанцій. Саме ж оцінювання має бути лише інструментом визначення здатності судді здійснювати правосуддя, а не засобом незаконного впливу на суддів чи усунення незговірливих суддів від здійснення правосуддя.

Щодо укрупнення судів, то вважаю це помилковим рішенням, оскільки ми ускладнюємо доступ до правосуддя громадянам та ускладнюємо роботу самим суддям. Наприклад, в одному з районних центрів Київської області я підтримую публічне обвинувачення за обвинуваченням трьох осіб у вчиненні особливо тяжкого злочину. Судовий розгляд цього провадження здійснює колегія суддів районного суду і досить непросто зібрати всіх учасників на кожне судове засідання. А тепер уявіть, що колегію суддів буде утворено із суддів, робочі місця яких віддалені один від одного на десятки кілометрів.

Чому повинні вибрати саме Вас?

Пропрацювавши в органах прокуратури більше 20 років, успішно пройшовши у 2015 році обов’язкове тестування, взявши участь у судовому розгляді більше 5000 кримінальних та адміністративних справ і проваджень у різних інстанціях, навчений професійно працювати у напруженому темпі, ефективно вирішуючи одночасно декілька завдань у жорстких часових межах та вміло організовуючи процес їх виконання, я впевнений, що здатний гідно виконувати обов’язки члена Вищої ради правосуддя, працювати на забезпечення незалежності судової влади, тим самим працюючи на користь та в інтересах кожного мешканця України, а також гідно представляти прокурорську спільноту у цьому конституційному органі.

Прискорення у праві: нові виклики donum auctoris Прискорення у праві: нові виклики
Одна з невиліковних сучасних хвороб в українському праві – ігнорування процедури. Але… Історія, від якої є бажання ...
Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським Феміда Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським
26 липня завершила роботу Комісія для проведення конкурсу з добору кандидатів для обрання суддею Європейського суду...
Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони? Справа Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони?
Безпека передусім! Відомий і справедливий вислів. І тільки в наших силах зробити так, щоб наші рідні, і ми самі поч...
Жовтень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
30 1 2 3 4 5
05.10.2019 10:00:00 - Compliance law forum
6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31 1 2 3
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика