Судова правдаФеміда«Щоб взяти на себе відповідальність судити суддю в дисциплінарному провадженні, треба мати в собі ті високі моральні принципи, яких вимагаєш від іншого судді», – Марія Процик, суддя у відставці

«Щоб взяти на себе відповідальність судити суддю в дисциплінарному провадженні, треба мати в собі ті високі моральні принципи, яких вимагаєш від іншого судді», – Марія Процик, суддя у відставці

11.12.2018 / 09:00
2642
+A
-a

«Щоб взяти на себе відповідальність судити суддю в дисциплінарному провадженні, треба мати в собі ті високі моральні принципи, яких вимагаєш від іншого судді», – Марія Процик, суддя у відставці

Інформаційне агентство «Українське право» спільно з Асоціацією розвитку суддівського самоврядування України проводить інтерв’ю з кандидатами у члени Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

З вересня 1974 року по червень 1977 року Марія Василівна навчалась на денному відділенні Ужгородсього технікуму радянської торгівлі, після чого протягом двох років працювала на посадах бухгалтера, інспектора з кадрів.

Пізніше, бажаючи зміни свою сферу діяльності, майбутня суддя вступила до Одеського державного університету ім. І. Мечникова. Протягом 1984-1993 років майбутня суддя служила в органах внутрішніх справ на посаді слідчого, після чого змінила роботу на посаду судді (спочатку в Центральному районному суді міста Одеси, з 2003 року – в Приморському районному суді міста Одеси, з 2006 року – в Апеляційному суді Одеської області).

У грудні 2016 року суддя вийшла у відставку. Починаючи з 1999 року, суддя займається викладацькою та науковою діяльністю.

Пані Маріє, що Вас спонукало подати документи на конкурс до ВРП? 

Після відставки з посади судді, займаючись представництвом осіб у судах різних юрисдикцій, я зрозуміла, що не все до кінця усвідомлювала. І судова реформа може бути вдалою лише, якщо буде незалежний суд, в якому працюватимуть високопрофесійні і доброчесні судді. Немає у мене відчуття, що в судовій системі я зробила все, що могла.

Який Ваш особистий життєвий досвід може допомогти Вам у роботі у ВРП? Окрім суддівської діяльності, які ще є напрями Вашої роботи? 

Окрім суддівського досвіду (в усіх галузях права), я маю досвід викладацький, трохи науковий (маю публікації в галузі цивільного права і процесу, складала презентації). 

Окрім цього, я проводила тренінги в регіональному відділенні Національної школи суддів України. Також була суддею на ІV Всеукраїнському турнірі з цивільного права і процесу. Маю диплом за кращу доповідь на Міжнародній науково-практичній конференції «Восьмі юридичні диспути з актуальних проблем приватного права», присвяченій памяті Є.В. Васьковського.

Які недоліки в роботі ВРП, на Вашу думку, не дають змоги даному органу працювати найбільш ефективно? Чи змінилась ситуація за останні півроку? 

Насправді, досить важко ззовні про це говорити: мабуть потрібно всередині попрацювати, щоб зрозуміти, де є всі ці недоліки. 

Суттєвих покращень особисто я не бачу. 

Водночас, вбачаю проблеми з невмотивованістю прийнятих рішень, із закритістю роботи ВРП в частині прийняття резонансних рішень. Також я вважаю, що недостатня ефективність роботи ВРП пов’язана, в тому числі з недосконалістю Закону «Про вищу раду правосуддя». 

На мій суб’єктивний погляд, ВРП належало б виявляти більше ініціативи задля удосконалення закону. ВРП не повинна бути лише каральним органом, навіть більше захисним, особливо, коли мова йде про втручання в діяльність суддів та про виплату їм належної винагороди за дуже тяжку працю.

У яких основних напрямках Ви плануєте працювати у складі ВРП? 

Особисто мені хотілося б попрацювати над ствердженням незалежності суддів, над усуненням втручання в їх діяльність та над удосконаленням законодавчої бази функціонування судів, Вищої ради правосуддя та статусу суддів.

Останнім часом багато дискусій в суддівській спільноті викликає ситуація із станом безпеки в судах, неповагою до суддів з боку громадян тощо. Як, на Вашу думку, можна реформувати дану сферу? 

На мою думку, перш за все, повинен виконуватись і удосконалюватись чинний закон. 

Безпека в судах має забезпечуватись добре організованою службою судової охорони, яка повинна мати необхідні навички роботи саме в судах. Відтак, слушною є пропозиція Ради суддів України щодо необхідності встановлення в залах судових засідань тривожних кнопок. 

Неповага до суддів з боку громадян має усуватися, на моє переконання, виховними заходами, роз'яснювальною роботою, роботою зі ЗМІ, а, у випадках визначених законом, шляхом притягнення певних осіб до відповідальності за неповагу до суду. 

Минув майже рік початку роботи нового Верховного суду та вступу в силу нових редакцій процесуальних кодексів? Який ефект від цих нововведень відчули Ви? На Вашу думку, зазначені моменти можна назвати досягненнями судової реформи чи вони потребують додаткового доопрацювання? 

У цілому ефект однозначно позитивний, і це, мабуть, найкраще в судовій реформі. Строки розгляду справ та строки виготовлення повних рішень більш розумні. Більше письмового навантаження на адвокатів, ретельніша підготовка до розгляду справи по суті. Уніфікація процесуальних кодексів також була на часі. 

Наразі мене турбує ступінь доступу до правосуддя малозабезпечених осіб, враховуючи розмір судового збору та необхідність скористатися правовою допомогою адвоката, особливо, починаючи з 01 січня 2019 року. 

Також доопрацьовувати дещо потрібно, наприклад, на мій погляд, в частині розділу збирання та забезпечення доказів.

Наприклда, ось пропозиція із однієї з моїх публікації: 

«За клопотанням заявника суд може забезпечити докази без повідомлення інших осіб, які можуть отримати статус учасників справи. Це можливо:

1) у невідкладних випадках;

2) якщо неможливо встановити того, хто стане учасником справи;

3) у разі, якщо повідомлення іншої сторони може унеможливити або істотно ускладнити отримання відповідних доказів.

Проте необхідність в забезпеченні доказів без повідомлення іншої сторони може виникнути і у справах, де особи уже отримали статус учасника справи (а не лише можуть його отримати). Зокрема, в ситуації невідкладності або у разі, якщо повідомлення іншої сторони може унеможливити або істотно ускладнити отримання доказів (електронний доказ). А тому зміст ч. 4 ст. 118 ЦПК задля вирівнювання прав усіх заявників потребує відповідного законодавчого уточнення.»

Яке Ваше ставлення до реорганізації органів судової влади (так званого «укрупнення судів») та проведення кваліфікаційного оцінювання суддів? 

Реорганізація (ліквідація), на мій погляд, ускладнить роботу суддів, а особливо ускладнить доступ людини до правосуддя, а тому я сприймаю дане нововведення абсолютно негативно. 

В свою чергу, кваліфікаційне оцінювання можна було б застосовувати до суддів, які явно виявили свою некомпетентність або зловживання судовою владою. Хоча, з іншої сторони, воно певним чином може стимулювати суддів до самовдосконалення, якщо правильно організоване, з належною методикою оцінювання, з добре регламентованим правом оскарження результатів, з усуненням суб'єктивізму тощо. 

Мені важко сприймати низькі оцінки високопрофесійних і доброчесних суддів, яких я особисто знаю, і навпаки не сприймаю високі оцінки тих, про яких я іншої думки.

Уточнюю, що мої думки не визначаються особистою симпатією, а грунтуються на кількості і причинах скасування судових рішень. Очевидно, що система оцінювання наразі недосконала і потребує доопрацювання.

Ще однією нарізною проблемою судової влади є дефіцит кадрів. Низка судів припиняють діяльність у зв'язку із звільненням суддів за власним бажанням, закінченням у них повноважень тощо. Яка Ваша позиція щодо даної проблеми? Чи можливо її виправити найближчим часом і яка роль в цьому ВРП? 

Виправляти ситуацію з дефіцитом кадрів потрібно негайно. Це питання доступу людини до правосуддя, це питання здоров'я суддів, які працюють з потрійним навантаженням, і це питання корупційного ризику. 

Завжди знайдуться прохачі вирішення своєї справи позачергово за відповідний стимул. 

В минулому був досвід залучення суддів у відставці до відправлення правосуддя. Як на мене, ВРП має ініціювати відповідні зміни до закону задля реалізації такої можливості, принаймні, допоки не буде усунуто дефіциту кадрів. 

Пані Маріє, що б Ви хотіли б сказати делегатам З'їзду, як голосуватимуть за майбутніх членів ВРП? Чому повинні обрати Вас?

У мене є знання і великий досвід правознавця (32  роки)  та судді (майже 24 роки).  

Є велике бажання фундаментально виправити ситуацію з незалежністю суддів, і це найкраще, що я можу зробити для свого сина, рідних і друзів.  

Я незламна, якщо пригадати не зовсім справедливий щодо мене конкурс до Верховного Суду, в якому спочатку займала верхні місця. Я завжди йду до кінця. На мене немає чим тиснути, бо мої статки надто скромні, щоб мені можна було чимось дорікнути. 

Щоб взяти на себе відповідальність судити суддю в дисциплінарному провадженні, треба мати в собі ті високі моральні принципи, яких вимагаєш від іншого судді. Мені здається, що вони в мене є. Про це пропоную поцікавитись у суддів Одеської області (загальної юрисдикції).

Зозуля Наталія , «Українське право»


Прокуратура України: камо грядеши? donum auctoris Прокуратура України: камо грядеши?
Історія прокуратури України віддзеркалює історію держави. Від перших паростків незалежності до конституційного офор...
Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським Феміда Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським
26 липня завершила роботу Комісія для проведення конкурсу з добору кандидатів для обрання суддею Європейського суду...
Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони? Справа Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони?
Безпека передусім! Відомий і справедливий вислів. І тільки в наших силах зробити так, щоб наші рідні, і ми самі поч...
Опитування
  • Чи підтримуєте Закон 1008 про нову судову реформу?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика