Судова правдаФеміда«Вважаю, що проблему корупції цей суд не вирішить, однак зробить вагомий внесок у боротьбу з топ-корупцією», – переможниця конкурсу до Вищого антикорупційного суду Оксана Олійник

«Вважаю, що проблему корупції цей суд не вирішить, однак зробить вагомий внесок у боротьбу з топ-корупцією», – переможниця конкурсу до Вищого антикорупційного суду Оксана Олійник

29.03.2019 / 13:30
5517
+A
-a

«Вважаю, що проблему корупції цей суд не вирішить, однак зробить вагомий внесок у боротьбу з топ-корупцією», – переможниця конкурсу до Вищого антикорупційного суду Оксана Олійник

Олійник Оксана Вікторівна, переможниця конкурсу на зайняття посади судді у Вищому антикорупційному суді, свою професійну кар'єру розпочала у 2003 році з посади юриста в одному з управлінь Пенсійного фонду України.

Пізніше пані Оксана працювала завідувачем юридичного сектору апарату Охтирської райдержадміністрації, після чого перейшла у приватний сектор, де у декількох компаніях займалась юридичними питаннями (у якості юрисконсульта та директора). В травні 2012 року пані Оксана прийняла присягу судді і протягом останніх семи років працювала у Охтирському міськрайонному суді Сумської області.

Оксана Вікторівна, розкажіть, що саме стало для Вас основною мотивацією подати документи на участь у Конкурсі до Вищого антикорупційного суду?

Насправді, рішення брати участь у конкурсі для мене було непростим. Я довго обмірковувала це питання, зважувала усі «за» і «проти». Хотілося долучитися до важливих процесів, які проходять у нашій державі, внести свій вклад у боротьбу з корупцією, адже чітко розумію, що корупція вбиває надію для України на процвітання. Також було бажання особисто розвиватись саме у напрямку розгляду справ, які підсудні Вищому антикорупційному суду.

З іншого боку, я розуміла, що кожна справа буде супроводжуватися суспільним резонансом, можливо, негативними коментарями чи посяганнями на суддівську незалежність.

Це, беззаперечно, високий рівень відповідальності. Проте з часом я вирішила, що впораюсь з цим, адже Вищий антикорупційний суд – це по суті суд першої інстанції, і всі ті явища, які будуть там відбуватися, звісно у меншій мірі, але були присутні і під час моєї роботи у міськрайонному суді.

На Вашу думку, який особистий життєвий та професійний досвід може стати Вам у нагоді під час роботи на новій посаді?

Я вважаю, що весь мій професійний досвід стане мені у нагоді під час роботи на новій посаді. Я пишаюся кожною своєю справою, адже жодного разу не підходила до розгляду справ легковажно, навіть до тих, які на перший погляд здавались найпростішими.

Пам'ятаю, як у 2012 році я розпочала роботу на посаді судді, і мені майже одразу за автоматичним розподілом надійшла справа за ч. 5 ст. 191 КК України, де було троє обвинувачених і 196 потерпілих (мешканців сіл трьох сусідніх областей). Усіх потерпілих я повинна була викликати і допитати. У той час у нашому суді на 11 суддів було лише два зали

судових засідань, тому з цим виникали певні труднощі. Це сприймалося тоді як справжнє випробування. А зараз, коли я маю вже сім років суддівського стажу, розумію, що це була далеко не найбільша проблема, яка мені зустрілася у роботі. Тому на майбутнє я готова до нових викликів та прагну розвиватися у заданому напрямку.

Згідно з інформацією у Вашому досьє, окрім суддівської роботи, тривалий час Ви працювали юрисконсультом та маєте свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю. Під час роботи адвокатом чи доводилось Вам стикатись із наданням правничої допомоги клієнтам у кримінальних провадженнях (зокрема, щодо корупційних злочинів)? Чи розглядали Ви такі справи в подальшому, як суддя?

Я маю досить нетривалий стаж адвокатської діяльності – усього 1,5 роки, і за цей час в мене не було справ щодо корупційних злочинів (були лише справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією).

Водночас під час роботи суддею мені довелося розглянути чотири справи щодо корупційних злочинів. Зокрема, за ч.2 ст.364-1, ч.3 ст.368-3, ч.2, ч.3 ст.191, ч.2 ст.364 КК України.

У трьох справах мною були винесені обвинувальні вироки, одна справа направлена на додаткове розслідування за КПК 1960 року. Розумію, що цього досвіду замало, однак вважаю, що внаслідок своїх особистих якостей я здатна ефективно працювати у Вищому антикорупційному суді та протистояти можливим посяганням на незалежність судді.

Які Ви маєте враження від процедури Конкурсу? З якими викликами Вам довелось зіткнутись, як кандидату, на різних етапах відбору?

Загалом я маю позитивні враження від процедури Конкурсу.

Найбільшим викликом для мене у процесі Конкурсу стали «закиди» громадських активістів щодо ймовірного приховування майна. Ще до того, як почала свою роботу Громадська рада міжнародних експертів, ГО «Фундація DEJURE» оприлюднила список 55 негідних суддів, кандидатів до Вищого антикорупційного суду, які, на думку цієї громадської організації, є недоброчесними.

Я також увійшла до цього списку. Після цього мені телефонували мої знайомі, родичі і питали, як так трапилося, чому я не змогла надати пояснення на усі спірні питання, чому мене внесли до цього списку. Але проблема була в тому, що до мене не звертались представники даної громадської організації, а про те, що в них є сумніви щодо моєї доброчесності, я дізналася вже з оприлюдненого на всю країну списку.

Взагалі я вважаю позитивним і важливим участь громадськості у формуванні суддівського корпусу, однак не такими методами. Вважаю, що зібрана громадськими активістами неперевірена інформація повинна була виключно доводитися до відома ГРМЕ і ВККС для врахування у роботі, а не використовуватися для знеславлення на усю країну частини кандидатів.

Я вдячна членам Громадської ради міжнародних експертів, які змогли детально розібратися з усіма джерелами походження мого майна та майна моїх родичів, і за результатами цього аналізу я не була винесена на спільне засідання ГРМЕ і ВККС України, що значить, що у членів ГРМЕ не виникло обґрунтованого сумніву щодо моєї доброчесності.

Як Ви оцінюєте роботу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі – ВККС) та Громадської ради міжнародних експертів (далі – ГРМЕ)?

Чи є якісь окремі аспекти їх діяльності, процедури Конкурсу загалом, які, на Ваше переконання, варто було б удосконалити? Якщо так, то яким чином?

Я вражена злагодженою роботою ГРМЕ та ВККС, які у надзвичайно короткі строки змогли провести значний обсяг роботи, забезпечили прозорість Конкурсу і належну організацію.

Складнощі були лише з виконанням практичного завдання, яке кандидати писали «від руки». В умовах браку відведеного часу і великого об'єму матеріалів кримінального провадження не було можливості написати спочатку чорновий варіант, перевірити його, внести зміни, доповнити тощо. Вважаю, що для більш об'єктивної оцінки робіт кандидатів варто на наступних конкурсах забезпечити виконання практичного завдання на комп'ютері.

Як Ви думаєте, що могло стати причиною того, що ГРМЕ «забракувала» таку значну кількість кандидатів?

Дійсно, за результатами роботи ГРМЕ 39 кандидатів припинили участь у конкурсі, у тому числі і ті, хто отримав високі оцінки за результатами іспиту.

Ці кандидати на спільних засіданнях ГРМЕ і ВККС не змогли підтвердити свою доброчесність. До деяких кандидатів були питання щодо законності джерел походження їхнього майна або майна родичів, відповідності рівня життя задекларованим доходам, на які вони не змогли надати адекватні відповіді; кілька кандидатів були відсіяні через невідповідність способу життя їх статусу. Причому на спільних засіданнях діяв принцип, що тягар доведення своєї доброчесності лежав на самих кандидатах.

Приміром, обґрунтований сумнів у доброчесності кандидата у членів КРМЕ викликав той факт, що кандидат придбав або продав нерухомість, автомобіль за ціною, значно нижчою від реальної ринкової вартості на момент такого придбання або продажу, у цьому вони припускали ухилення від сплати податків.

Напередодні прийняття Закону «Про Вищий антикорупційний суд» в суспільстві тривала дискусія щодо доцільності долучення до процедури конкурсу ГРМЕ а також запровадження механізму ветування рішень міжнародних експертів ВККС.

Якою є Ваша позиція з цього питання?

За результатами проведеного Конкурсу в мене склалося враження, що критерії оцінки кандидатів членами ГРМЕ були більш жорсткими, ніж ті критерії, які до цього використовувала ВККС України.

Так, наприклад, ГРМЕ відшукували і аналізували висловлювання кандидатів у соціальних мережах, фото, які виставляли останні. Запитання також були до кандидатів, які отримали стандартну довіреність від родичів або знайомих на розпорядження усім майном і які протягом строку дії цієї довіреності не задекларували право розпорядження чужим майном, причому у декларації вони повинні були зазначити усе майно довірителя, що не завжди є можливим та обґрунтованим. Також виникали питання, якщо кандидат користувався чужим майном, - про підстави такого користування, і кандидат повинен був доводити наявність тривалих дружніх зв'язків.

При цьому обґрунтованого сумніву у доброчесності кандидата було достатньо, щоб такий кандидат припинив участь у Конкурсі.

Подібного підходу я не спостерігала раніше у процедурах кваліфікаційного оцінювання діючих суддів.

Виходячи з цього, вважаю участь ГРМЕ у Конкурсі такою, що сприяла підвищенню довіри суспільства до процесу відбору суддів до Вищого антикорупційного суду.

Щодо питання ветування рішень міжнародних експертів з боку ВККС України, то у разі застосування такого механізму, на мою думку, участь міжнародних експертів втратила би свій сенс. Навпаки, право вето було надано членам ГРМЕ, які могли заблокувати сумнівного кандидата. А саме, після спільних засідань кандидат продовжував участь у Конкурсі, якщо про це приймалося рішення більшістю від спільного складу ВККС України та членів ГРМЕ, за умови, що за нього проголосували не менше половини членів ГРМЕ.

Таким чином, як показала практика, ГРМЕ у короткий строк успішно впоралася з поставленою задачею.

Як відомо, Закон «Про Вищий антикорупційний суд» містить достатньо широкий перелік обмежень щодо участі у конкурсі певних категорій осіб, в тому числі, це стосується працівників органів прокуратури. Чи є таке обмеження, на Вашу думку, дійсно обґрунтованим?

Певна логіка у цьому є, адже працівники органів прокуратури можуть виявляти обвинувальний ухил протягом деякого часу після звільнення та мати зв'язки, які можуть вплинути на їх незалежність як суддів. Хоча на практиці це може стосуватися не всіх. Однак, на мою думку, законодавець «підстрахувався», і прийняв такі обмеження.

В умовах нашої країни нерідко трапляються ситуації коли на суддів намагаються здійснювати тиск, зокрема, представники інших гілок влади. Чи стикались Ви або Ваші колеги із подібним на різних етапах Конкурсу?

Ні, в рамках Конкурсу не було ніякого тиску. Навпаки, колеги поздоровляли мене на кожному етапі Конкурсу і підтримували. Що стосується представників інших гілок влади, то у мене немає таких зв'язків, і я навіть собі не уявляю такого роду тиску.

В суспільстві є доволі поширеною думка, що після Революції Гідності в Україні так і не розпочалась реальна боротьба із корупцією. Так, було створено багато «антикорупційних органів», зокрема, НАБУ, САП, НАЗК, ДБР, однак попри це, істотних результатів в цьому напрямі все ще досягнуто не було. Відповідно до Індексу сприйняття корупції від Transparency International за 2014 рік, Україна мала 25 балів зі 100 та посідала 142 місце серед 175 можливих. В той час як аналогічному звіті за 2018 році наша країна піднялась лише на 120 місце із 32 балами. Через це багато людей цілком обґрунтовано вважають, що створення ще однієї «антикорупційної інституції» - Вищого антикорупційного суду навряд чи призведе до значного прогресу в цьому напрямі. Чи є це дійсно так або антикорупційний суд все ж таки стане тією «відправною точкою», з якої в Україні розпочнеться реальний прогрес у боротьбі із корупцією?

В Україні є багато здобутків у сфері боротьби з корупцією. Це і зобов'язання чиновників заповнювати електронні декларації, і система Prozorro для державних закупівель, і робота багатьох громадських організацій, які протидіють корупції, і прогресивні зміни у законодавстві, внесені відповідно до міжнародних зобов'язань України, і створення «антикорупційних органів». Вважаю також здобутком України створення Вищого антикорупційного суду.

Проте вважаю, що проблему корупції цей суд не вирішить, однак зробить вагомий внесок у боротьбу з топ-корупцією. Поясню свою позицію.

Робота Вищого антикорупційного суду спрямована на розгляд справ щодо корупційних та пов'язаних з ними злочинів, судового контролю за досудовим розслідуванням цих злочинів. Раніше таку категорію справ розглядали звичайні суди, і, як показала практика, внаслідок завантаженості судів виникали труднощі у забезпеченні швидкого і якісного розгляду справ такої категорії. У Вищого антикорупційного суду будуть для цього кращі можливості, більш фахова підготовка, додаткові гарантії незалежності суддів та механізми запобігання тиску.

Успішна робота Вищого антикорупційного суду певним чином буде сприяти боротьбі із корупцією.

Проте слід пам'ятати, що Вищий антикорупційний суд розглядає тільки ті справи, які надходять у його провадження від органів досудового розслідування. Тому я впевнена, що знизити рівень корупції можливо лише завдяки спільним зусиллям правоохоронних органів, органів державної влади, громадських організацій, журналістів.

Перш за все, повинна бути політична воля керівництва держави на справжнє викорінення корупції, щоб суд не перетворився на каральний орган для неугодних чиновників. Також потрібні організований соціальний контроль з боку громадянського суспільства, прозора діяльність органів влади і процесу прийняття рішень, усунення умов, що сприяють корупції.

А головне – має відбуватися поступова зміна свідомості українців, виховання нетолерантного відношення українців до корупції. І у цьому кожен повинен розпочати із себе.

На скільки для суддів є актуальною комунікація з громадськістю і ЗМІ? Чи готові Ви до публічності?

Для суддів дуже важливим є забезпечення ефективної комунікації з громадськістю і ЗМІ, оскільки від цього залежить рівень довіри до судової влади. Суду потрібно висвітлювати свою офіційну позицію стосовно судових рішень, а також щодо тих подій, які відбуваються у суді. Якщо суд цього не буде робити, за нього це зроблять інші, і далеко не завжди об'єктивно.

Що стосується мене особисто, то я готова до публічності, адже маю певний досвід судді-спікера.

Пані Оксано, підсумовуючи, якими є загалом Ваші очікування щодо майбутньої роботи нової інституції?

В цілому очікування позитивні. Розумію, що суспільство буде очікувати від Вищого антикорупційного суду показників, однак вважаю пріоритетним для себе забезпечення справедливого судового розгляду відповідно до міжнародних зобов'язань України, високої якості та розумних строків розгляду справ.

Зозуля Наталія, «Українське право»

Чи потрібно стати на коліна: про цінність життя і право donum auctoris Чи потрібно стати на коліна: про цінність життя і право
Так співпало – трагічні події під Павлополем, загибель чотирьох українських захисників, які все, що бачили та відчу...
Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським Феміда Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським
26 липня завершила роботу Комісія для проведення конкурсу з добору кандидатів для обрання суддею Європейського суду...
Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони? Справа Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони?
Безпека передусім! Відомий і справедливий вислів. І тільки в наших силах зробити так, щоб наші рідні, і ми самі поч...
Вересень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
26 27 28 29 30 31 1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 1 2 3 4 5 6
ЗАХОДИ
20.09.2019 08:30:00 - VIII Податковий форум
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика