Правова практикаСудова практика

КГС ВС вказав на відмінності деліктних зобов`язань від кондиційних

26.03.2020 / 18:28
461
+A
-a

КГС  ВС вказав на відмінності деліктних зобов`язань від  кондиційних

Товариство звернулося до господарського суду з позовом про стягнення збитків (упущеної вигоди). Позивач зазначав, що в результаті неправомірного володіння та користування відповідачами нежилими приміщеннями позивачу були завдані збитки. Позивач посилався у позові на статі 391 та 1214 Цивільного кодексу України. Згодом позивач подав заяву про зміну підстав позову, у якій позивач посилався на норми статей 22, 400, 1166 Цивільного кодексу України та зазначав, що відповідачі неправомірними діями почали завдавати шкоди у вигляді збитків, зокрема у вигляді неотримання доходів, які б товариство могло отримати за звичайних обставин. Завдання шкоди полягало в незаконному утриманні нерухомого майна у вигляді нежитлових приміщень та перешкоджанні позивачу в реєстрації прав, володінні, користуванні та розпорядженні.

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Суди виходили з того, що позивачем за первісним позовом не доведено суду належними  доказами розміру збитків (упущеної вигоди), а також не доведено, що за звичайних обставин позивач за первісним позовом мав реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу від використання ним спірних нежитлових приміщень, які належали йому на праві власності у спірний період.

Суди здійснювали розгляд справи з урахуванням заяви позивача про зміну підстав позову, в якій позивач за первісним позовом, посилався на норми статей 22, 400, 1166 Цивільного кодексу України.

Так, суди дійшли висновку, що у них відсутні правові підстави застосовувати до спірних правовідносин норми статті 1214 Цивільного кодексу України, так як це змінює матеріально-правові підстави позову. До предмета доказування на підставі норм статті 1214 Цивільного кодексу України входять обставини одержання або можливості одержання доходу саме особою, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави (тобто, відповідачами у даній справі), тоді як до предмета доказування на підставі норм статті 22 Цивільного кодексу України входять обставини можливості реального одержання доходів саме особи, право якої порушене (тобто, позивачем).

КГС ВС не погодився з рішеннями судів та вирішив справу направити на новий розгляд.

Суд касаційної інстанції роз’яснив, що за змістом статті 22 Цивільного кодексу України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну.

Частина перша статті 1166 Цивільного кодексу України встановлює, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина друга статті 1166 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Частиною 1 статті 1214 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

ВС зазначив, що кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

А суть кондикційного зобов`язання виражається в тому, що набувач безпідставно збагатився за рахунок потерпілого, а тому зобов`язаний не лише повернути йому майно в натурі чи відшкодувати його вартість (статті 1213 Цивільного кодексу України), а й у повному обсязі компенсувати потерпілому негативні наслідки від неможливості йому користуватися майном за призначенням шляхом відшкодування всіх доходів, які набувач одержав або міг одержати від цього майна з часу, коли він дізнався або міг дізнатися про володіння майном без достатньої правової підстави (стаття 1214 Цивільного кодексу України).

КГС ВС роз’яснив, що за змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

ВС зауважив, що суди попередніх інстанцій при розгляді даної справи встановили, що відповідачі неправомірно користувалися нежитловими приміщеннями та власником яких у спірний період був позивач. Разом з тим господарські суди дійшли висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог з тих матеріально-правових підстав, які визначені позивачем у заяві про зміну підстав позову.

Суд касаційної інстанції визнав необґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості, оскільки спірні правовідносини кваліфіковані помилково - як такі, що виникли із завданням збитків.

ВС зауважив, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17.

КГС зазначив, що суд згідно з принципом jura novit curia ("суд знає закони") під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо правової кваліфікації спірних правовідносин (постанова від 05.03.2020 у справі № 910/9665/17).

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Право на довіру donum auctoris Право на довіру
Висловлення недовіри Генеральному прокурору парламентом, як інститут відповідальності, свідчить про залежність очіл...
Висновки Венеціанської комісії щодо судової реформи Феміда Висновки Венеціанської комісії щодо судової реформи
Венеціанська комісія опублікувала повний текст висновків щодо останнього етапу судової реформи, про це повідомляє Є...
Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони? Справа Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони?
Безпека передусім! Відомий і справедливий вислів. І тільки в наших силах зробити так, щоб наші рідні, і ми самі поч...
Квітень 2020
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
30 31 1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 1 2 3
ЗАХОДИ
Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика