Правова практикаСудова практика

При вирішенні питання про відшкодування упущеної вигоди суд повинен сам перевірити обґрунтованість вимог, а не покладатися на експертизу

21.05.2019 / 14:54
1645
+A
-a

При вирішенні питання про відшкодування упущеної вигоди суд повинен сам перевірити обґрунтованість вимог, а не покладатися на експертизу

Позивач просила відшкодувати матеріальну шкоду внаслідок прийняття Виконавчим комітетом міської ради протиправних рішень про вилучення з її законного володіння належного позивачці майна - рекламних конструкцій типу «конвексборд» в кількості 102. До суми збитків, окрім вартості майна, позивач включила упущену вигоду, витрати на транспортування та монтаж рекламних конструкцій до місця їх первинної установки.

Суди першої та апеляційної інстанцій позов задовольнили та стягнули з виконавчого комітету майже 3 млн гривень збитків.

Касаційний господарський суд визнав висновки судів передчасними, скасував судові рішення та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Суд касаційної інстанції нагадав, що при встановленні такого елементу складу цивільного правопорушення як збитки (шкода), дослідженню підлягає їх склад та розмір.

У відповідності до частини другої статті 22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

За клопотанням позивача у справі було призначено проведення комплексної судової експертизи, якою був встановлений розмір матеріальної шкоди.

ВС зауважив, що суди попередніх інстанцій не встановили та не перевірили з яких саме втрат/доходів складається заявлена позивачем до стягнення сума збитків, а відповідно в якому розмірі, станом на яку дату та за який період вона розрахована.

Крім того, на вирішення експерту було поставлено зокрема питання: який розмір втраченої вигоди (неотриманих доходів) Фізичної особи-підприємця внаслідок демонтажу належних їй рекламних конструкцій.

В той час, як неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Касаційний господарський суд зауважив що пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані.

Позивач повинен довести також, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 18.05.2016 у справі № 6-237цс16, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 750/8676/15-ц (провадження № 14-79цс18).

Оскільки упущена вигода, яка входить до складу збитків, що є предметом у даній справі, є неотриманим доходом на підставі договорів про надання рекламних послуг з використанням демонтованих «конвексбордів», ВС зазначив, що судам попередніх інстанцій належало самостійно встановити чи доведено позивачкою те, що вона могла і повинна була отримати відповідні доходи у визначеному нею розмірі, за визначений нею період (постанова від 07.05.2019 у справі № 904/8832/17).

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Чи потрібно стати на коліна: про цінність життя і право donum auctoris Чи потрібно стати на коліна: про цінність життя і право
Так співпало – трагічні події під Павлополем, загибель чотирьох українських захисників, які все, що бачили та відчу...
Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським Феміда Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським
26 липня завершила роботу Комісія для проведення конкурсу з добору кандидатів для обрання суддею Європейського суду...
Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони? Справа Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони?
Безпека передусім! Відомий і справедливий вислів. І тільки в наших силах зробити так, щоб наші рідні, і ми самі поч...
Вересень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
26 27 28 29 30 31 1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 1 2 3 4 5 6
ЗАХОДИ
20.09.2019 08:30:00 - VIII Податковий форум
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика