Григоров О.М. Міжнародно-правові засади регулювання відносин у сфері цивільної авіації: становлення та розвиток. Фенікс, 2020. – 440 с.

Анотація

У монографії досліджено основні етапи становлення та розвитку міжнародно-правового регулювання відносин у сфері цивільної авіації: від перших моделей правового регулювання повітряних польотів до сучасних міжнародно-правових стандартів міжнародних повітряних перевезень.

Проаналізовано особливості формування міжнародного інституційного механізму в галузі авіації, роль сучасних міжнародних авіаційних організацій у правовій регламентації діяльності авіаційного транспорту, правову еволюцію інституту відповідальності авіаперевізників та експлуатантів повітряних суден.

Для наукових і науково-педагогічних працівників, викладачів, докторантів, аспірантів, а також усіх, хто цікавиться питаннями міжнародного права.

Видавництво "Фенікс" (Одеса)

Веб-сайт: http://www.law-books.od.ua/

Тел. +38(048)795-91-60; +38(067)58-55-175

Е. mail: fenix-izd@ukr.net

У збірці викладено тези учасників науково-практичної конференції, проведеної 4 вересня 2018 р. у Національній академії державного управління при Президенті України на виконання Плану невідкладних заходів з протидії російської агресії з тимчасово окупованої території України в Криму, захисту інтересів держави, громадян України та українських юридичних осіб в Криму на 2018-2019 роки, затвердженого розпорядженням Постійного Представника Президента України в АРК № 17 від 20 червня 2018 р.

Адвокатське обє’днання «Баррістерс» пропонує юридичній спільноті інноваційний науково-практичний продукт: практику Верховного Суду (яка включає практику Великої Палати Верховного Суду, Касаційного адміністративного суду, Касаційного цивільного суду, Касаційного господарського суду, Касаційного кримінального суду), яка систематизована за статтями Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». 

Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами (Стамбульська конвенція). Довідник для членів парламенту.

До Ради Європи входять 47 держав-членів.З 1990-х років Рада Європи посилила свою діяльність з протидії всім видам насильства стосовно жінок. Ця робота досягла апогею в 2002 році з прийняттям Рекомендацій (2002)5 Комітету міністрів для держав-учасниць щодо захисту жінок від насильства. В 2005 році наприкінці 3-го саміту голів держав та урядів держав-членів Ради Європи прийнято План дій, що започаткував загальноєвропейську кампанію з протидії насильству щодо жінок та домашньому насильству.

Конвенція Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами та пояснювальна доповідь Стамбул (Туреччина) 11.V.2011.

У доповіді «Становище правозахисників та громадських активістів в Україні у 2019 році» проаналізовано міжнародні документи, національне законодавство та умови, в яких відбувається правозахисна та громадська діяльність окремих осіб і організацій на підконтрольній уряду території України впродовж 2019 року.

Авторський колектив розробляв навчально-методичні матеріали «Вивчаючи Міжнародне гуманітарне право в закладах освіти» усвідомлюючи важливість та необхідність практичного застосовування норм міжнародного гуманітарного права. Цей посібник не для підготовки юристів, чи формування бездоганних правових знань. Він – для створення певного підґрунтя та зацікавленості, мотивації почати вивчати його більш глибше та всеохоплююче. Адже попри суттєву гуманізацію другої половини двадцятого століття, війни та їх наслідки продовжують бути нерозривно пов’язані з історією людства. 

Порадник, розроблений для керівного складу медичних працівників, що працюють у психіатричних закладах України, та спрямований на надання рекомендацій щодо основних стандартів і підходів, застосування яких повинні прагнути працівники при забезпеченні догляду та лікування пацієнтів у стаціонарних закладах психічного здоров'я. 

Триває набір статей для публікації в квітневому номері (Том 7, вип.2) журналу "Evropský politický aprávní diskurz" ("Європейський політико-правовий дискурс") за 2020 рік.

У монографії аналізується практика Міжнародного Суду ООН з територіальних спорів, розглянута концепція судового прецеденту на різних історичних етапах розвитку права.