ПРАВО В ОСОБАХ
Бокаріус Микола Сергійович 14.02.2018

Бокаріус Микола Сергійович

Бокаріус Микола Сергійович (1869 - 1931) - видатний вчений, судовий медик і криміналіст, доктор медичних наук, засновник Кабінету науково-судової експертизи в Харкові (пізніше - Харківський науково-дослідний ін-т судових експертиз), завідувач кафедри судової медицини Харківського медичного інституту (1910 - 1931).

Народився в Одесі в родині викладача та виховательки гімназії. У 1890 року закінчив гімназію та вступив на медичний факультет Харківського університету, який закінчив з відзнакою в 1895. Професійну діяльність починав з посади лікаря-ординатора факультетської хірургічної клініки. У 1897 перейшов на посаду помічника проректора кафедри судової медицини, в 1901 - стає проректором кафедри, а з 1910 і до кінця свого життя (1931) - завідувач і професор кафедри судової медицини Харківського університету.

З 1905 року починає працювати на юридичному факультеті Харківського університету, з 1906 по 1909 рік викладав курс судової хімії на фармацевтичних курсах медичного факультету. У 1913 році організував в складі ун-ту Інститут судової медицини з будівництвом для нього спеціального будинку. У 1920 в Харкові (столиці УРСР) у складі Народного комісаріату охорони здоров'я УРСР було створено судово-медичний відділ, керівництво яким було доручено Миколі Бокаріусу, що і стало початком організації в Україні судово-медичної експертизи на державному рівні.

У 1923 він створює Головну судово-медичну інспектуру при організаційному відділі Народного комісаріату охорони здоров'я. З 1923 - головний державний судово-медичний експерт УРСР. У цьому ж році він разом зі слідчим з особливо важливих справ Нарком’юсту С. С. Савченко підготував мотивовану доповідну записку про необхідність створення в Харкові Кабінету науково-судової експертизи. 10 липня 1923 року Раднарком УРСР ухвалив постанову про створення в Харкові Кабінету науково-судової експертизи. Бокаріус був призначений завідувачем кабінету, а з перетворенням його в НДІ судових експертиз (1925) - директором цієї установи. Виключно великою була безпосередня експертна практика М. С. Бокаріуса (здійснив розтин більше 3 тис. трупів і провів експертне дослідження 5 тис. речових доказів). Після смерті Бокаріуса його ім'я присвоєно НДІ судових експертиз (нині - Науково-дослідний ін-т судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса). У 1925 році був організатором проведення 1-го Українського з'їзду судових медиків. З 1925 - одночасно завідував науково-технічним відділом Харківського карного розшуку, виконував обов'язки Головного консультанта міліції і розшуку Наркомату внутрішніх справ УРСР. З 1921 року і до кінця свого життя викладав судову медицину і криміналістику міліцейським співробітникам і юристам УРСР, працюючи професором судової медицини на правовому факультеті Інституту народного господарства (нині - Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого»).

Є фундатором криміналістичного напряму у вітчизняній судовій медицині, має близько 50 наукових праць відповідної спрямованості. Його наукові праці свого часу були перекладені на кілька іноземних мов і надруковані в Європі й Америці. З 1926 у Харкові з ініціативи та під редакцією М. С. Бокаріуса почали видавати журнали «Архів кримінології та судової медицини» і «Питання криміналістики та науково-судової експертизи» (українською мовою).

У 1925 році у зв'язку із 30-річчям лікарської та науково-педагогічної діяльності Бокаріусу першому серед професорів України урядом УРСР було присвоєно почесне звання «Заслужений професор УРСР». У 1923 році він брав участь у підготовці Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів УРСР, в 1924 - у підготовці «Правил про виконання судово-медичного дослідження трупів», розробив «Правила про класифікацію тілесних ушкоджень». У 1930 році став директором Всеукраїнського заочного медичного ін-ту Наркомату охорони здоров'я УРСР, завідувачем кафедри судової медицини Харківського інституту вдосконалення лікарів, а також обирається науковим консультантом 3-ї школи адміністративно-міліцейських співробітників НКВС Російської Федерації в Новочеркаську. У 2005 році ім'ям М. С. Бокаріуса названо кафедру судової медицини та основ права Харківського національного медичного університету, відкритий Музей історії кафедри судової медицини і Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи, в якому центральне місце зайняла експозиція, присвячена М. С. Бокаріуса, відтворено обстановку робочого кабінету професора, а головним експонатом музею є його воскова скульптура. З 2006 в Україні стали традиційними науково-практичні конференції «Бокаріусовські читання».


Судова реформа в Україні: ціна незалежності donum auctoris Судова реформа в Україні: ціна незалежності
Звертатися до мемуарів, до спогадів учасників подій або ж тих, хто мав дотичність до певних подій, та переніс у нас...
Висновки Венеціанської комісії щодо судової реформи Феміда Висновки Венеціанської комісії щодо судової реформи
Венеціанська комісія опублікувала повний текст висновків щодо останнього етапу судової реформи, про це повідомляє Є...
Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони? Справа Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони?
Безпека передусім! Відомий і справедливий вислів. І тільки в наших силах зробити так, щоб наші рідні, і ми самі поч...
Лютий 2020
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
27 28 29 30 31 1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13
13.02.2020 12:00:00 - Lviv Legal Criminal Talks
14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 1
Опитування
  • Чи підтримуєте Закон 1008 про нову судову реформу?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика