НовиниКомпаній

Форум Lviv Legal Criminal Talks: підсумки обговорення

03.03.2020 / 09:19
325
+A
-a

Форум Lviv Legal Criminal Talks: підсумки обговорення

У Львові пройшов форум присвячений проблемним питанням кримінального права та процесу   Lviv Legal Criminal Talks, який став знаковим заходом АПУ.

Із вітальним словом звернувся Голова Відділення АПУ у Львівській області, директор школи права УКУ, адвокат Іван Городиський, який відзначив, що це перший масштабний захід Львівського відділення АПУ присвячений саме питанням кримінального права. «Це – та сфера, яка завжди булла, є і буде актуальною та водночас є однією з найскладніших. Це – достатньо   ювелірна практика і ті питання, які ми будемо сьогодні обговорювати присвячені дуже тонким особливостям кримінального права та процесу. Наші доповідачі є справжніми метрами від юриспруденції у цій сфері», - підсумував Іван Городиський.

Довидас Віткаускас, керівник Проекту ЄС «Право-Justice», відзначив, що обрана для обговорення тема антикорупції дуже важлива. Також зауважив, що за останні 5 років акцент в політичному підході до антикорупції змістився до сфери кримінального правосуддя. На його думку - це звичайно правильно, але необхідно шукати також інші механізми протидії зазначеній проблемі.

«Ми повинні дати антикорупційним інституціям більше різних інструментів, пов’язаних з цивільним, адміністративним та податковим правом. Моє головне посилання - не чекати , що тільки кримінальне правосуддя дасть відповідь на проблему, а старатися шукати більш креативні шляхи на прикладі кращих європейських та міжнародних практик», - зауважив Довідуас.

Президент АПУ, партнер VB Partners, Денис Бугай, розпочинаючи першу сесію «Антикорупційна реформа: погляд у майбутнє», наголосив, що ключова роль в успіху реформи звичайно належить ВАКС, який є тим механізмом, який повинен сприяти збалансованому застосуванню антикорупційного законодавства. Це означає, що потрібно присікати не тільки корупцію, а інколи і занадто активні дії правоохоронних органів. Та висловив надію, що ця дискусія посприяє відшуканню такого балансу.

Спікерами першої сесії : “Антикорупційна реформа: погляд у майбутнє” виступили:

Віра Михайленко, суддя Вищого антикорупційного суду, Микола Глотов, суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, Тарас Лопушанський, директор Львівського територіального управління НАБУ, Анна Адамська-Галлант, міжнародна головна експертка з питань судової реформи Проєкту ЄС «Право-Justice», Хелена Люндґрен, радниця з питань прокуратури Консультативної місії ЄС в Україні, Володимир Рудниченко, партнер АО «Юскутум», адвокат

Умовно сесія була поділена на 2 блоки

1)             функціонування антикорупційної інфраструктури та ВАКС ;

2)             обговорення з європейськими експертами проблемних питань антикорупційної політики в Україні;

Розпочинаючи сесію суддя-спікер антикорупційного суду Віра Михайленко розділила виклад актуальних питань на декілька частин.

Про навантаження та статистику

Що стосується навантаження на суддів ВАКС, як зауважила суддя - ніхто не скаржиться. Хоча з 01.01.2020 до слідчих суддів надійшло 1500 клопотань. Звичайно, що зважаючи на таке навантаження доводиться виходити за межі строків. Звісно, у цьому є проблема, хоча й об’єктивна. Але всі судді розуміють ту важливу місію, яка покладена на ВАКС та працюють в дуже активному режимі, щоб цю ситуацію врегулювати.

Щодо умов роботи суддів

Як підтвердила суддя-пікер - все влаштовує. Усе необхідне для роботи суду є. Тут велика заслуга керівника апарату Богдана Крикливенка.

Як приклад, вирішення проблеми щодо залів судових засідань. У приміщенні на Хрещатику є 8 слідчих суддів, а залів було 6, з яких один був зарезервований для нарадчої кімнати щодо справ, пов’язаних з державною таємницею. Це призводило до формування графіків і слідчий суддя не міг розглядати справи весь день. Така ситуація якраз суттєво впливала на дотримання строків. Але протягом тижня проблема була вирішена і на цей час уже обладнаний ще один зал. Тому це б мало вплинути і на покращення ситуації із строками.

Щодо концепції написання рішень

Пані Віра зазначила, що загальної єдиної концепції щодо форми написання рішень немає. Але звернула увагу, що для суддів ВАКС проводились з цього приводу відповідні тренінги. Судді ВАКС єдині у тому , що усі найбільш цінні аргументи, які надані сторонами мають бути оцінені та прописані, наприклад, в ухвалі. І тому, коли читаєш ухвалу, то розумієш чому було прийняте саме таке рішення.

Щодо публічної політики ВАКСу

Ідея була така, що суспільство та професійні учасники мають розуміти як працює ця інституція. Тому що до сих пір спостерігається досить високий елемент недовіри з усіх сторін. По-перше суспільство не бачить гучних вироків, як обіцяли певні особи. Тут виникає питання чи потрібно швидко і показово, чи так як записано в законі та відповідно до основних стандартів верховенства права.

Разом з тим, коли така відкритість може завдати шкоди третім особам, то приймається рішення про заборону трансляції.

У продовження обговорення Микола Глотов розповів про особливості розгляду справ в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду.

Як наголосив пан Микола, найважчим в їх роботі є зібрати колегію для розгляду справ. Оскільки тематика цієї панелі має на меті поглянути в майбутнє, то суддя зазначив, що в контексті того повинні бути в першу чергу в найближчі два роки прийняті зміни щодо збільшення кількості суддів АП ВАКС. Для ефективнішої роботи.

Також розповів, що на сьогоднішній день АП ВАКС розглядає в основному скарги та подання/клопотання щодо підсудності. А такі справи розглядають колегіями у складі 5 осіб. Що доволі не просто.

Тут проблема в тому, що багато хто вважає, що у КПК діє принцип офіційного з’ясування обставин справи як і в адміністративному судочинстві. Такого нема. В кримінальному процесуальному кодексі є два важливих принципи – диспозитивність та змагальність. Тому при зверненні з таким клопотанням, потрібно пам’ятати, що матеріали відсутні, тобто обвинувальний акт знаходиться в першій інстанції. Ці дві інстанції територіально знаходятьс в різних місцях.

На думку Миколи Глотова, у судді-доповідача не має повноважень витребовувати якісь документи за своєю ініціативою.

Також пан Микола звернув увагу, що з цього приводу є й інша позиція та практика. Тобто, призначаючи дату засідання деякі судді листом витребовують з суду першої інстанції засвідчену копію обвинувального акту щоб прийняти більш об’єктивне рішення.

Микола Глотов наголосив, що не притримується такої позиції, оскільки на його думку існує принцип змагальності. Тому особа, подаючи клопотання має довести його обґрунтованість з посиланням у тому числі на обвинувальний акт та на його зміст.

Ця проблема пов’язана також з іншою. Зокрема, окремі адвокати та прокурори чомусь переконані, що суддя з власної ініціативи може зайти в реєстр НАЗК, де має подивитись декларацію підозрюваного при обрані запобіжного заходу. Проте це не передбачено процесуальним законодавством. В межах в принципу змагальності кожен повинен подати на обгрунтування своєї позиції докази.

Суддя - це арбітр, який повинен оцінити ті докази, що йому нададуть.

Також на думку доповідача є потреба внести в КПК зміни, зокрема передбачити можливість судді апеляційної інстанції самостійно витребовувати із суду першої інстанції анкетні дані та контакти учасників провадження –для можливості повідомлення про засідання учасників. Зараз це робиться в межах принципу змагальності

Необхідно також передбачити, що якщо на стадії розгляду з’ясувалось про те, що ухвала не підлягає оскарженню, то справу потрібно закрити. Зараз судді послуговуються практикою ВС з цього питання.

І ще одна проблемна ситуація, яка потребує регулювання - це питання зловживань процесуальними правами. Як зауважив Микола Глотов, лише у його колегію потрапляло 5 аналогічних скарг, які не завжди стосувалися підсудності ВАКС.

Як варіант можна повернути в КПК норму про окрему ухвалу, з допомогою якої реагувати на подібні процесуальні зловживання (подання з періодичністю в кілька днів аналогічних скарг слідчим суддям по тим самим фактам), або більш правильно наділити суддю - доповідача правом перевірити чи не є це зловживанням, тобто чи не було аналогічних справ по тих фактах і чи нема по них остаточного рішення. І якщо так виявиться, то суддя повинен мати можливість одноособово повертати такі скарги заявникам (за прикладом як для ЄСПЛ відповідно до ст.35 Конвенції є підп.”b” п.2 ).

Загалом суспільству нав’язаний стереотип, що ВАКС є частиною інфраструктури і у нього обвинувальний ухил. Захисники у переважній більшості вважають, що виправдувальних вироків у цьому суді бути не може. Це хибне уявлення.

Наступним доповідачем, який продовжив тематику дискусії виступив Тарас Лопушанський та проаналізував в контексті тематики панелі особливості роботи НАБУ.

Як зазначив Тарас Васильович, основним трендом в Європі в контексті боротьби з корупцією є превенція. Саме тому на цей час можемо спостерігати, що НАБУ достатньо уваги приділяє публічній комунікації щодо шкоди та наслідків корупції для суспільства. Однак щоб говорити про антикорупційне майбутнє України необхідно пригадати попередні роки антикорупційної реформи. Зокрема, як зауважив очільник Львівського теруправління НАБУ, у 2019 році сталося чимало змін і навіть певних антикорупційних перемог:

-                 Найбільш позитивним етапом в антикорупційній реформі слід вважати запуск ВАКС;

-                 НАБУ отримали ряд додаткових інструментів, які посилять боротьбу з корупцією. Нарешті отримали запізнілий, але важливий інструмент-право на зняття інформації з телекомунікаційних мереж;

-                 часткове скасування правок Лозового;

-                 знову запроваджено кримінальну відповідальність за незаконне збагачення та введено новий інститут цивільної конфіскації. І це вплине на роботу ВАКС, адже крім кримінального права тепер суддям потрібно буде застосовувати і норми цивільного права та процесу;

-                 покращено в нормативному плані інститут викривачів;

-                 скасовано недоторканість народних депутатів. Але тут є певний момент –впроваджено норму, щодо реєстрації кримінальних проваджень щодо них. Така реєстрація можлива тільки Генеральним прокурором;

-                 усе це дало свої позитивні результати. Так у 2 півріччі 2019 розпочато 674 кримінальні провадження, скеровано до суду 37 справ, було викрито та повідомлено про підозру 84 особам, а це більше ніж за весь 2018 рік в цілому. На кінець 2019 року було 438 осіб, які набули статусу обвинувачених та близько 10,18 млрд. грн.. – встанолено збитків, у провадженнях, що скеровані до суду.

На жаль є непоодинокі випадки, коли сторона захисту не зовсім добросовісно використовує свої процесуальні права. Часом таке зловживання правами призводить до істотного затягування строку розгляду справи. Причина в тому числі – звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із спливом строків давності. Питання дискусійне, але можливо вартує доповнити як одну із підстав для зупинення перебігу давності моментом направлення обвинувального акту до суду.

Якщо говорити про успішне майбутнє антикорупційної реформи то воно залежатиме, як від злагодженої роботи правоохоронних та судових органів так і від того, яка буде правова база в країні, а також наскільки системно ми будемо працювати в контексті превенції.

Також зауважив, що для оптимізації роботи антикорупційних органів дуже важливим є запровадження e-Case Management System.

У продовження сесії перейшли до обговорення з європейськими експертами проблемних питань антикорупційної політики в Україні

Анна Адамська-Галлант поділилась своїм досвідом та міркуваннями щодо цієї проблематики

Щодо процесуальних зловживань у судових процесах.

Найбільш поширеним на думку пані Анни є затягування та переказування в деталях змісту клопотання. Роль адвоката – підкреслити найбільш ключові питання на яких би він хотів звернути увагу судді. Також з досвіду роботи на Балканах, зауважила доповідач, що там адвокати мають традицію говорити дуже багато. Тому намагалася направити в їх в русло виступу по суті. Оскільки, це в першу чергу питання поваги до інших учасників процесу.

Антикорупційна політика

Боротьба з корупцією - це великий виклик для України та з іншого боку високі очікування від ВАКСУ. Але треба пам’ятати, що необхідно щоб вся судова система України загалом була ефективною з незалежними та доброчесними суддями. Кожен суддя повинен бути готовий розглядати справи про корупційні правопорушення.

Хелена Люндґрен продовжила захід зазначивши, що Консультативна місія ЄС в Україні підтримувала та буде продовжувати підтримувати реформи в Україні. І це відбувається на декількох рівнях на структурному законодавчому а також, що стосується кадрових рішень.

Як зазначила пані Хелена для ефективної боротьба проти корупції є важливим розуміння процесів , що відбуваються та як це розвивається. Тому такі зустрічі як сьогодні є дуже важливими.

Одним із цікавих аспектів який був піднятий до обговорення - це принцип змагальності. Зрозуміло, що змагальність так само як і демократія не є абсолютною. Тому є правильно встановлювати обмеження, що стосуються сторін в суді, але також потрібно надавати суддям право контролювати процес для забезпечення справедливого доступу до суду і підтримки принципу верховенства права.

Модератор 2 сесії Ірина Павленко, членкиня Ради Відділення АПУ у Львівській області, представила не менш актуальну тематику до обговорення “Кримінальний процес: реалії 2020 року”:

Учасникам цієї сесії стали:

Віктор Мороз, керуючий партнер Law firm Suprema Lex; Віра Левко, суддя Дніпровського районного суду м. Києва; Володимир Васильчук, старший детектив - керівник Четвертого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ; Володимир Марусяк, керуючий партнер «Марусяк і Партнери» виступив доповідачем по актуальній тематиці розмежування шахрайства від інших корупційних злочинів

Як зазначив Володимир Марусяк у свої доповіді важливе значення має кваліфікація на час розгляду заяви або повідомлення. Внесення відомостей у реєстр слідчим – це завжди певний процес. Дуже важливо щоб він добре продумував, яку кваліфікацію прописувати, а прокурор перевіряв її правильність. В подальшому доповідач виділив, на його думку, найбільш точні правила кваліфікації, які є достатньо корисними на власній практиці:

Правило №1

Якщо конкретне посягання одночасно передбачене статтею (частиною, пунктом статті), яка охоплює його в цілому, а також нормою статті (частиною, пунктом статті) КК, яка передбачає відповідальність за складові такого посягання (спосіб вчинення діяння, використання знарядь і засобів, заподіяння наслідків тощо), то скоєне кваліфікується лише за статтею (частиною, пунктом статті), яка охоплює посягання в цілому

Правило № 2

Якщо конкретне посягання передбачене і загальною, і спеціальною нормами, то застосовується тільки стаття (частина, пункт статті) КК, що передбачає спеціальну (або найбільш спеціальну) норму. Стаття (частина, пункт статті), яка передбачає загальну норму, застосовується лише тоді, коли вчинене не передбачено жодною зі спеціальних норм.

Правило № 3

Якщо скоєне охоплюється кількома статтями (частинами, пунктами статей) КК, що містять спеціальні норми з обтяжуючими ознаками, то перевага у застосуванні надається статті (частині, пункту статті), що передбачає найбільш сувору відповідальність.

Правило № 4

Якщо стаття (частина, пункт статті) КК містить спеціальну норму про кримінальне правопорушення з пом’якшуючими ознаками, то вона має перевагу у застосуванні перед статтею (частиною, пунктом статті), що містить спеціальну норму про кримінальне правопорушення з обтяжуючими (кваліфікуючими) ознаками

Правило № 5

Якщо скоєне охоплюється кількома статтями (частинами, пунктами статей), що містять спеціальні норми з пом’якшуючими ознаками, то перевага у застосуванні надається статті (частині, пункту статті), що передбачає найменш сувору відповідальність. Після аналізу теоретичного підгрунтя кваліфікації Володимир Марусяк перейшов безпосередньо до аналізу розмежування шахрайства з іншими корупційними злочинами.

       Віра Левко розповіла про змагальність при обранні запобіжних заходів, а саме як діяти ефективно, а не лише ефектно.

       Під час доповіді, зокрема наголосила, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов’язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Про практичну сторону розслідувань говорив старший детектив НАБУ Володимир Васильчук. Він, зокрема, звернув увагу на аспекти проведення негласних слідчих дій.

Зокрема зауважив, що завдяки належному отриманню доказів під час негласних слідчих дій, детективи НАБУ успішно скерували до суду 245 проваджень.

В продовження дискусії у цій панелі форуму учасники мали можливість почути ще цікавий аналіз про проблематику статусу потерпілого, презентований Віктором Морозом, керуючим партнером Law firm Suprema Lex, а Ігор Воронов, адвокат Sayenko Kharenko, розповів про процесуальні проблеми оскарження «не оскаржуваних» ухвал.

На завершення заходу під час третьої сесії було проведено інтерактивну гру: Слідчий vs Адвокат - службові ігри за ст. 368 КК України

Особливістю цього заходу стала участь практикуючих сторін, що було справді відображенням реального процесу Після отримання фабули, кожна із сторін висловила свою позицію по справі з відповідними аргументами.

Треба заначити, що форум   Lviv Legal Criminal Talks виправдав очікування не лише проблематикою питань, що розглядалися, але й орієнтуванням на вирішення їх у такій складній на сьогодні юридичній сфері нашого життя.

 Зеновія Суховерська спеціально для «Українського права»

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Право на довіру donum auctoris Право на довіру
Висловлення недовіри Генеральному прокурору парламентом, як інститут відповідальності, свідчить про залежність очіл...
Висновки Венеціанської комісії щодо судової реформи Феміда Висновки Венеціанської комісії щодо судової реформи
Венеціанська комісія опублікувала повний текст висновків щодо останнього етапу судової реформи, про це повідомляє Є...
Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони? Справа Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони?
Безпека передусім! Відомий і справедливий вислів. І тільки в наших силах зробити так, щоб наші рідні, і ми самі поч...
Березень 2020
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
24 25 26 27 28 29 1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13
13.03.2020 08:00:00 - ІІІ Судовий форум
14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31 1 2 3 4 5
ЗАХОДИ
13.03.2020 08:00:00 - ІІІ Судовий форум
Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика