НовиниКомпаній

На що слід звертати увагу в питанні зустрічного забезпечення

23.09.2019 / 17:36
1154
+A
-a

На що слід звертати увагу в питанні зустрічного забезпечення

Інститут зустрічного забезпечення є відносно новим в процесуальному законодавстві, який з’явився у редакції Цивільного процесуального кодексу України та Господарського процесуального кодексу України після 15.12.2017.

Метою зустрічного забезпечення є забезпечення позивачем відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. Отже зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.
Порядок застосування та скасування зустрічного забезпечення визначено у статтях 154, 155 ЦПК України та статтях 141, 142 ГПК України.

Норми частини п’ятої статті 154 ЦПК України та частини третьої статті 141 ГПК України визначають вимоги до зустрічного забезпечення. Так, заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв’язку із забезпеченням позову. Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи.

Слід звернути увагу на те, що з урахуванням формулювання норми частини першої статті 154 ЦПК України та частини першої статті 141 ГПК України за загальним правилом вимога до відповідача щодо зустрічного забезпечення є правом, а не обов’язком суду.

Таку позицію неодноразово висловлювали Касаційний господарський суд ВС та Касаційний цивільний суд ВС у своїх постановах.

Оскільки у статтях 139 ГПК України, 151 ЦПК України у вимогах до форми і змісту заяви про забезпечення позову значиться і про пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення, а статті 140 ГПК України та 153 ЦПК України передбачають, що в ухвалі про забезпечення позову суд вирішує питання зустрічного забезпечення, оскаржуючи ухвали про забезпечення позову, відповідачі, як на порушення норм процесуального права, вказують на розгляд судами заяв про забезпечення позову, які не містили пропозицій щодо зустрічного забезпечення та на відсутність в ухвалах судів вирішення питання зустрічного забезпечення.

Розглядаючи такі касаційні скарги КГС дійшов наступних висновків:

1) комплексний аналіз процесуальних норм свідчить, що вирішення питання про необхідність застосування зустрічного забезпечення саме за ініціативою суду є виключно правом суду, і лише подача відповідного клопотання зацікавленим учасником справи створює вже обов'язок суду вирішити позитивно чи негативно дане питання. За відсутності відповідного клопотання про вжиття судом заходів щодо зустрічного забезпечення місцевий суд міг і не розглядати питання вжиття зустрічних заходів забезпечення позову (постанова від 31.07.2019 у справі № 904/4900/18).

2) Частиною 1 статті 141 ГПК України передбачено право суду, а не обов'язок вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), а тому розгляд судом заяви про забезпечення позову без вирішення питання зустрічного позову не є порушенням наведених вимог законодавства та не свідчить про незаконність оскаржуваної ухвали місцевого суду, а відповідно і постанови апеляційного суду про залишення її без змін. Крім цього, виходячи з приписів частини 4 статті 141 ГПК України, ухвалення рішення про забезпечення позову без одночасного вирішення судом питання про зустрічне забезпечення не позбавляє заявника звернутись із клопотанням про зустрічне забезпечення, що може бути подане після застосування судом заходів забезпечення позову (постанова від 15.01.2019 у справі № 915/870/18).

3) Самі по собі такі процесуальні недоліки оформлення заяви про забезпечення позову як відсутність пропозицій заявника щодо зустрічного забезпечення не є достатньою підставою для скасування правильної по суті і законної ухвали з одних лише формальних міркувань, оскільки відповідач не позбавлений права звернутися до суду із заявою про зустрічне забезпечення. Само по собі незазначення в оскаржуваній ухвалі про вирішення питання зустрічного забезпечення не можна вважати допущеним судом першої інстанції істотним процесуальним порушенням, достатнім для скасування ухвали про забезпечення позову. (постанова від 26.11.2018 у справі № 904/2925/18).

4) Наявність у заяві про забезпечення позову прохання позивача «не застосовувати зустрічне забезпечення, оскільки відсутні підстави для його застосування» свідчить про відповідність заяви вимогам статті 139 ГПК України (постанова від 14.08.2019 у справі № 910/3802/19).

Важливим є те, що ЦПК України встановлює обов’язкові випадки застосування зустрічного забезпечення.

Відповідно до частини третьої статті 154 ЦПК України суд зобов’язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо:
1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або
2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Тому Касаційний цивільний суд ВС, зазначає, що реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов`язком, за виключенням випадків, передбачених частиною третьою статті 154 ЦПК України (постанова від 30.05.2019 у справі № 456/2438/17).

З приводу застосування пункту 1 частини третьої статті 154 ЦПК України КЦС ВС звертав увагу на те, що суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення за наявності одночасно таких підстав: 1) якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України; 2) якщо позивач не має майна, що знаходиться на території України (постанова від 24.04.2019 у справі № 369/13647/17).

Наявність таких обставин стала підставою для скасування постанови апеляційного суду про накладення арешту на майно відповідача, оскільки суд апеляційної інстанції не застосував зустрічне забезпечення, чим допустив порушення вимог процесуального закону. Так, позивач не мав ні зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) на території України, ні наявного на території України майна у розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, на що не звернув увагу суд апеляційної інстанції (постанова КЦС ВС від 17.04.2019 у справі № 308/3824/16-ц).

Відповідно до частини четвертої статті 154 ЦПК, частини другої статті 141 ГПК України зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом:
1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів;
2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов’язаних із забезпеченням позову.

У справі № 785/1018/18 КЦС ВС дійшов висновку про обґрунтованість застосування апеляційним судом зустрічного забезпечення шляхом поруки на підставі укладеного компанією договору про надання поручительських послуг. Компанія з поважних причин не мала можливості внести відповідну суму грошових коштів на депозитний рахунок суду, оскільки грошові кошти мали б вноситись на валютний рахунок, який відсутній в апеляційному суді.

Згідно з положеннями частини восьмої статті 141 ГПК України, частини десятої статті 154 ЦПК України наслідком невиконання особою, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, вимог суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк є скасування ухвали про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.

Посилання на судові рішення:
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/83378755
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/79397780
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/78364840
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/83669402
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/82188167
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/81437604
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/81425563
http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/76812069 

адвокат Богуцька Людмила Павлівна

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Прискорення у праві: нові виклики donum auctoris Прискорення у праві: нові виклики
Одна з невиліковних сучасних хвороб в українському праві – ігнорування процедури. Але… Історія, від якої є бажання ...
Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським Феміда Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським
26 липня завершила роботу Комісія для проведення конкурсу з добору кандидатів для обрання суддею Європейського суду...
Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони? Справа Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони?
Безпека передусім! Відомий і справедливий вислів. І тільки в наших силах зробити так, щоб наші рідні, і ми самі поч...
Жовтень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
30 1 2 3 4 5
05.10.2019 10:00:00 - Compliance law forum
6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31 1 2 3
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика