Мінекономрозвитку підготувало зміни до постанови Кабінету Міністрів України №1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)".
Головна мета цих змін – скасувати обмеження щодо націнки виробника на «соціальні» продукти та суттєво зменшити перелік товарів, на які встановлюється гранична торговельна націнка. Такий крок дозволить значно знизити адміністративний тиск на бізнес, стимулювати конкуренцію і знизити корупційні ризики у сфері ціноутворення.
Як зазначають розробники відповідної ініціативи, адміністративне регулювання цін не виконує свої функції, а в деяких випадках навіть прискорює ріст цін. Згідно з дослідженнями ціни на більшу частину категорій харчових продуктів, на які введено державне цінове регулювання, ростуть швидше рівня цін в економіці в цілому, або рівня цін на харчові продукти в цілому. За деякими категоріями продуктів, а саме хліб, борошно та свинина, темпи зростання цін на 20% вище ніж в середньому на продукти харчування.
У Мінекономрозвитку вважають, що штучне заниження норми рентабельності виробництва та роздрібної торгівлі дестимулює інвестиції в створення, оновлення та розширення виробництва як для внутрішніх, так і для зовнішніх інвесторів; штучно переорієнтовує виробника та роздрібну торгівлю на ті продуктові групи, де відсутнє обмеження рентабельності та адміністративне навантаження; створює додаткове адміністративне навантаження передусім для малого та середнього бізнесу, що виробляє соціально-значущі продукти;додатково знижує конкурентоспроможність законослухняного бізнесу порівняно із нелегальним і корупційним;не виконує функції захисту ні вітчизняного товаровиробника, ні соціально незахищені верстви населення, тому що розповсюджується як на дорогі імпортні товари, так і на товари вітчизняного виробництва.
Наслідком цього є зменшення виробництва на ринку, що призводить до перевищення попиту над пропозицією та до тенденції зростання ціни.
Тому у Міністерстві пропонують скоротити обсяг адміністративно регульованих цін на продтовари змістивши акцент такого регулювання з виробництва на сферу оптової і роздрібної торгівлі цими товарами, який здійснюватиметься шляхом встановлення обл(міськ)держадміністраціями граничного рівня торговельних та постачальницько-збутових надбавок.
Оптимізований перелік включатиме 11 позицій продтоварів (зараз 16), які користуються попитом у населення з низьким рівнем доходів, з яких виключаються продтовари "преміум сегменту", вироблені за покращеною технологією, розфасовані із застосуванням пакувальних матеріалів покращеної якості (тара скляна, керамічна тощо).
Зокрема, до нового переліку продуктів, на які здійснюється держрегулювання цін, пропонується віднести борошно пшеничне вищого сорту; хліб вагою більш як 500 грамів з борошна пшеничного вищого, першого і другого сорту та їх суміші, борошна житнього та суміші борошна пшеничного та житнього простої рецептури (борошно, дріжджі, сіль, вода) без додавання цукру, жиру, інших наповнювачів; хліб і хлібобулочні вироби для діабетиків; крупи гречані, вівсяні, пшоняні; цукор білий кристалічний; свинину (крім безкісткового м’яса); м’ясо курей (крім філе); молоко коров’яче питне пастеризоване із вмістом жиру до 3% (фасоване у плівку); сир кисломолочний із вмістом жиру до 10% (фасований у пергаментну упаковку); олію соняшникову рафіновану (фасовану у пляшках із поліетилентерефталату); яйця курячі столові першої та другої категорії; дитяче харчування не вище 15% без урахування витрат з їх транспортування у міжміському сполученні.
У Мінекономрозвитку вважають, що реалізація таких змін сприятиме усуненню надмірного регулювання господарської діяльності і регуляторних перешкод для ведення бізнесу, підвищенню інвестиційної привабливості України і не спричинить різкого здорожчання вищезазначених соціально значущих продуктів.
Зауважимо, що наразі проект проходить громадське обговорення.