НовиниУкраїна

Міжнародні експерти стурбовані законопроєктом про реформу правосуддя

12.09.2019 / 14:13
240
+A
-a

Міжнародні експерти стурбовані законопроєктом про реформу правосуддя

Представники проектів міжнародної правової допомоги та органів і установ системи правосуддя висловили стурбованість відсутністю відкритої правової дискусії щодо подальшої судової реформи. Про це йшлося під час п’ятого засідання Міжнародної консультативної ради при Вищій раді правосуддя 11 вересня 2019 року.

Міжнародна консультативна рада – постійно діючий колегіальний дорадчий орган, утворений при Вищій раді правосуддя відповідно до рішення ВРП 13 червня 2017 року для розвитку і підтримання міжнародних зв’язків між Вищою радою правосуддя, органами й установами системи правосуддя України та іноземних держав, а також міжнародними організаціями, зокрема, з метою впровадження Стратегії реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015–2020 роки, затвердженої Указом Президента України від 20 травня 2015 року, та виконання інших завдань судової реформи в Україні.

Учасники засідання обмінялися думками з приводу реалізації Стратегії та напрямів подальшого реформування системи правосуддя.

Керівник Проекту Європейського Союзу «Підтримка реформ у сфері юстиції в Україні» Довідас Віткаускас наголосив, що Проект проводить оцінку стану впровадження Стратегії та того, що не вдалося реалізувати чи що було реалізовано неякісно. Ця робота, за його словами, стане підґрунтям для нового документа.

Заступник керівника Програми USAID «Нове правосуддя» Наталія Петрова повідомила, що представники донорської спільноти висловили свою стурбованість з приводу низки положень законопроектів під час засідання Комітету з питань правової політики 10 вересня 2019 року.

«Громадські організації вказують, що судова реформа провалилася, – сказала Наталія Петрова, – проте дуже важливо визначитися з поняттям, що значить «судова реформа провалилася». Натомість треба проаналізувати, що вдалося, що ні, що недоопрацьовано, що треба виправити. Точкові зміни не дають картину, куди ми йдемо».

Експерт Проекту Європейського Союзу «Право-Justice», суддя Анна Адамська-Галлант (Польща) підтримала негативні експертні висновки, зокрема щодо передбаченого в законопроекті № 1008 зменшення кількості суддів Верховного Суду: «Це дуже небезпечний сигнал, бо це підтверджує думку, що суди завжди політизовані, адже кожна нова влада починає зі зміни судів. І всі донори представили спільну думку, що ми противники цього рішення».

На думку координатора сектору верховенства права і боротьби з корупцією Представництва Європейського Союзу в Україні Манфредаса Лімантаса, зменшення на 50 % складу Верховного Суду не вирішить проблем, що існують, а навпаки, може погіршити ситуацію. «Ми підтримуємо системний підхід до реформ. Потрібно розглядати питання підсудності Верховного Суду, запроваджувати процесуальні фільтри, організувати роботу суду тощо перед тим, як вживати такі радикальні заходи», – сказав він.

Манфредас Лімантас також критично висловився щодо передбаченого законопроектом застосування механізму люстрації, запропонованого механізму залучення міжнародних експертів, стислих часових меж для відбору експертів та недостатньо визначених умов їхньої роботи. Координатор сектору верховенства права і боротьби з корупцією наголосив, що Представництво Європейського Союзу в Україні й надалі надаватиме зауваження для вдосконалення законопроекту № 1008 до того, як Європейський Союз номінуватиме міжнародних експертів з боку організації.

«Зі свого боку, Європейський Союз та Проект Європейського Союзу «Право-Justice» не підтримують таких швидких рішень без обговорення та глибокого аналізу», – сказав Манфредас Лімантас під час дискусії, наголосивши, що про цю позицію повідомлено під час зустрічей і у Верховній Раді, і в Офісі Президента України.

Нагадаємо, що ВРП затвердила консультативний висновок стосовно проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» (реєстраційний № 1008 від 29 серпня 2019 року), внесеного на розгляд Верховної Ради України у порядку законодавчої ініціативи Президентом України, у якому висловила низку застережень до законопроекту.

Так, Вища рада правосуддя вважає недоречним застосування люстраційного механізму без належного обгрунтування, чому певна особа, яка не становить загрозу для демократії протягом тривалого часу, може раптово стати такою загрозою, що робить необхідним заборонити займати державні посади, без чого ця ситуація несе ризик виникнення сумнівів щодо фактичних цілей люстрації;

Виключення норми, змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ставить під сумнів гарантії незалежності судової гілки.

Погодження кількості суддів у судах належить до дискреційних повноважень Вищої ради правосуддя та не може бути внесено законом, оскільки вказане рішення Вища рада правосуддя приймає з урахуванням інформації про завантаженість, кількісний склад тощо.

Внесення змін до частини другої статті 21 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» призведе до суттєвої нерівності між розмірами винагороди членів Вищої ради правосуддя.

Створення Комісії з питань доброчесності та етики як колегіального органу, на думку Вищої ради правосуддя, призведе до порушення незалежності члена Вищої ради правосуддя та втручання в його діяльність.

Відсутність закріплених вимог до скарги  може призвести до правової невизначеності, а також значною мірою збільшити потік безпідставних скарг стосовно суддів, посилити фактори впливу на них при здійсненні правосуддя.

Член Вищої ради правосуддя у своїй діяльності є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання.

Відкрите голосування та обговорення питань на засіданнях Вищої ради правосуддя становитиме загрозу гарантії незалежності членів Вищої ради правосуддя.

Вилучення із закону закріплених вимог до скарги  може призвести до правової невизначеності, а також значною мірою збільшити потік безпідставних скарг стосовно суддів, посилити фактори  впливу на них при здійсненні правосуддя.

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Чи потрібно стати на коліна: про цінність життя і право donum auctoris Чи потрібно стати на коліна: про цінність життя і право
Так співпало – трагічні події під Павлополем, загибель чотирьох українських захисників, які все, що бачили та відчу...
Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським Феміда Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським
26 липня завершила роботу Комісія для проведення конкурсу з добору кандидатів для обрання суддею Європейського суду...
Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони? Справа Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони?
Безпека передусім! Відомий і справедливий вислів. І тільки в наших силах зробити так, щоб наші рідні, і ми самі поч...
Вересень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
26 27 28 29 30 31 1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 1 2 3 4 5 6
ЗАХОДИ
20.09.2019 08:30:00 - VIII Податковий форум
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика