Набрав чинності Закон України «Про ратифікацію Паризької угоди»

13 серпня набрав чинності Закон України  від 14 липня 2016 року № 1469-VIII «Про ратифікацію Паризької угоди».

Паризька угода була вчинена 12 грудня 2015 року на 21 Конференції Сторін Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату та підписана від імені України 22 квітня 2016 року у м. Нью-Йорку. Як зазначено у пояснювальній записці, Україна ратифікувала Рамкову конвенцію ООН про зміну клімату у 1997 році, таким чином визнавши, що зміна клімату Землі та її несприятливі наслідки є предметом спільного занепокоєння людства, а отже, всі країни повинні зробити свій внесок, враховуючи спільну, але диференційовану відповідальність, для зменшення викидів парникових газів, які, в свою чергу, викликають глобальне потепління.

Конвенція є рамковим документом, який містить в основному загальні принципи та наміри, тоді як конкретні дії щодо скорочення викидів парникових газів нею не передбачені. Саме тому був підписаний Кіотський протокол, який закріпив кількісні зобов’язання щодо скорочення викидів парникових газів, однак, лише для невеликої кількості сторін Конвенції. Угода ж прийде на зміну Кіотському протоколу та передбачатиме, що кожна сторона Конвенції буде робити певні кроки щодо боротьби зі зміною клімату відповідно до своїх можливостей.

Угода набере чинності, коли не менше 55 сторін Конвенції, на частку яких, за оцінками, припадає в сукупності щонайменше 55 % загальних глобальних викидів парникових газів, здадуть на зберігання свої ратифікаційні грамоти, інструменти про прийняття, затвердження або приєднання. Наразі Угоду ратифікували 19 сторін Конвенції, на частку яких припадає в сукупності 0,18 % загальних глобальних викидів парникових газів. Відомо, що процедуру ратифікації Угоди пройшли Франція та Угорщина.

Угода спрямована на зміцнення глобального реагування на загрозу зміни клімату через:

1)стримання зростання глобальної середньої температури значно нижче 2°С понад до індустріальні рівні та докладання зусиль з метою обмеження зростання температури до 1,5°С понад доіндустріальні рівні, визнаючи, що це суттєво знизить ризики та наслідки зміни клімату;

2)підвищення здатності адаптуватись до несприятливих наслідків зміни клімату, а також сприяння опірності до зміни клімату та низьковуглецевому розвитку таким чином, щоб не ставити під загрозу виробництво продовольства;

3)забезпечення узгодженості фінансових потоків із напрямком   низьковуглецевого та опірного до зміни клімату розвитку.

Головним аргументом для ратифікації такої Угоди є той факт, що питання скорочення викидів парникових газів для України стоїть в одній площині зі зменшенням частки використання викопного палива, забезпечення енергонезалежності країни, диференціації постачання енергоресурсів та сталого розвитку країни в цілому. Україна сама визначатиме для себе зобов’язання щодо рівня викидів парникових газів з урахуванням її соціально-економічного розвитку та фінансових можливостей.

Положення пунктів 1-2 статті 9 Угоди визначають, що у її рамках Україна не матиме фінансових зобов'язань. За аналогією з Кіотським протоколом залучення фінансової допомоги, імовірно, буде здійснюватися через добровільну співпрацю задля підвищення амбітності дій щодо запобігання зміні клімату та адаптації до неї. Також ця стаття передбачає сприяння скороченню викидів парникових газів і підтримки сталого розвитку.

«Ратифікація Угоди продемонструє закордонним інвесторам необхідність підтримати низьковуглецевий шлях розвитку країни, а також надасть можливість залучити чималі кошти у проекти зі зміни клімату, що охоплюють різні сектори економіки – від енергетичного до аграрного», – зазначено у документі.