НовиниУкраїна

Найголовніше за тиждень: набули чинності Закони про підсудність Антикорупційного суду, реформу прокуратури, імпічмент і декриміналізацію фіктивного підприємництва,обрано нового голову Вищої ради правосуддя, кадрові зміни у керівництві Нацполіції

28.09.2019 / 09:00
677
+A
-a

Найголовніше  за тиждень: набули чинності Закони про підсудність Антикорупційного суду, реформу прокуратури, імпічмент і декриміналізацію фіктивного підприємництва,обрано нового голову Вищої ради правосуддя, кадрові зміни у керівництві Нацполіції

Набув чинності Закон про підсудність антикорупційного суду

22 вересня 2019 року набув чинності закон України «Про внесення зміни до Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» (щодо початку роботи суду)».

Відтепер до підсудності Вищого антикорупційного суду віднесено ті кримінальні провадження щодо корупційних злочинів, відомості за якими внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, починаючи з 5 вересня 2019 року. Також юрисдикція ВАКС поширюється на кримінальні провадження, за якими досудове розслідування здійснювалось Національним антикорупційним бюро та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури незалежно від дати внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Решта критеріїв для визначення підсудності Вищого антикорупційного суду залишилась без змін. Зокрема, до компетенції суду віднесено 22 склади злочинів, передбачених статтями 191, 2062, 209, 210, 211, 262, 308, 312, 313, 320, 354, 357, 364, 3641, 3652, 3661, 368-3692 Кримінального кодексу України, за обов’язкової наявності хоча б однієї з таких умови:

- вчинення цих злочинів спеціальним суб’єктом (народний депутат України, Прем’єр-міністр України, член Кабінету Міністрів України, Голова Фонду державного майна України або його заступники, Голова Національного банку України або його заступники, державний службовець категорії «А», депутат обласної ради, суддя, прокурор, керівник суб’єкта великого підприємництва, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків, тощо);

- розмір предмета злочину або завданої ним шкоди в п’ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення злочину (наприклад, станом на 1 січня 2019 року це 960 500 гривень);

- злочин, передбачений статтею 369, частиною першої статті 3692 Кримінального кодексу України, а саме надання неправомірної вигоди або зловживання впливом, вчинено щодо перелічених вище службових осіб.

Варто зазначити, що закон про ВАС був схвалений 10 вересня 2019 року.

Нагадаємо, Антикорсуд розпочав роботу 5 вересня 2019 року. Створення суду було однією з головних вимог Міжнародного валютного фонду. Участь у відборі суддів брала Громадська рада міжнародних експертів, яку очолив британець сер Ентоні Хупер.

Набули чинності зміни до законів, які визначають роботу прокуратури

25 вересня 2019 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», які передбачають реформу органів прокуратури.

Згідно з Законом, всі прокурори та слідчі органів прокуратури, які бажають працювати за новими правилами, повинні будуть пройти атестацію.

Заплановано, що першими атестацію пройдуть прокурори Генеральної прокуратури України, друга та третя черга атестації буде стосуватись прокурорів регіональних та місцевих прокуратур. Процес атестації має бути завершено до 1 вересня 2020 року.

Атестація чинних прокурорів відбудеться на підставі «Положення про проходження прокурорами атестації», «Положення про кадрові комісії Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур», які будуть оприлюднені на веб-сайті Генеральної прокуратури України.

На основі вказаних наказів з 27 вересня до 10 жовтня цього року працівники Генеральної прокуратури України подаватимуть заяви про переведення до нових органів прокуратури та про намір пройти атестацію.

Передбачається, що атестація буде складатися з трьох етапів і до кожного наступного етапу кадрові комісії будуть допускати тих прокурорів, які успішно пройшли попередній етап.

Перший етап – це іспит у формі анонімного тестування з використанням комп’ютерної техніки з метою виявлення знань та вмінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора.

Другий етап буде спрямований на оцінку загальних здібностей та навичок на основі анонімного комп’ютерного тестування.

На третьому етапі прокурори пройдуть співбесіду з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними вміннями та навичками прокурори також виконають письмове практичне завдання.

Унаслідок реформи, максимальна кількість працівників органів прокуратури має зменшитися на третину: з 15 тис. осіб до 10 тис. осіб.

Закон про імпічмент президента набув чинності

25 вересня 2019 року набув чинності Закон України «Про особливу процедуру усунення Президента України з поста (імпічмент)».

Згідно з законом, процедуру імпічменту може ініціювати більшість народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради, тобто щонайменше – 226 нардепів. Для цього вноситься відповідна постанова, яку депутати мають підтримати такою ж кількістю голосів.

Для розслідування утворюватиметься спеціальна тимчасова слідча комісія, до складу якої входитимуть народні депутати України (пропорційно від депутатських фракцій та груп), спеціальний прокурор і спеціальні слідчі. Комісія готуватиме висновки і пропозиції за дослідженими обставинами щодо вчинення Президентом України державної зради або іншого злочину.

Пленарне засідання Верховної Ради України, на якому розглядатимуться вказані висновки і пропозиції, буде відкритим.

На ньому Верховна Рада має прийняти рішення про звинувачення Президента України (потрібна підтримка не менш як двох третин народних депутатів). Якщо парламент схвалить його, то Верховна Рада України приймає рішення звернутися до Конституційного Суду України (для отримання висновку щодо додержання конституційної процедури) та Верховного Суду (для одержання висновку про те, що діяння, в яких звинувачується Президент України, містять ознаки державної зради або іншого злочину). За рішення має проголосувати більшість народних депутатів від конституційного складу ВР.

Рішення про імпічмент прийматиметься лише у разі, якщо висновки Конституційного Суду України та Верховного Суду засвідчать дотримання вимог Конституції та законів України. Відповідне рішення вважатиметься прийнятим, якщо за нього проголосує не менш як три чверті народних депутатів (338 депутатів) від конституційного складу ВРУ.

У разі «провалу» процедури імпічменту, головуючий від імені парламенту вибачиться перед Президентом України.

В Україні декриміналізували фіктивне підприємництво

25 вересня 2019 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо зменшення тиску на бізнес», схвалений Верховною Радою 18 вересня.

Закон виключає статтю 205 КК України, за якою визнається кримінально караним створення або придбання суб’єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

Раніше фіктивне підприємництво каралося штрафом від 30 тисяч до 60 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто від 510 тис. грн до 1 млн 20 тис. грн, або арештом до півроку чи обмеженням волі до двох років. За повторне порушення штраф міг зрости до 1,7 млн грн.

Збільшуються штрафи за умисне ухилення від сплати податків: з 1-2 тис. до 3-5 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Автори закону зазначають, що закон позитивно вплине на бізнес-клімат у країні, адже кримінальні провадження використовують зазвичай як засіб тиску на бізнес, зокрема у контексті проведення податкових перевірок.

Обрано нового голову Вищої ради правосуддя

24 вересня 2019 року Вища рада правосуддя припинила повноваження Голови Вищої ради правосуддя Володимира Говорухи на підставі його заяви.

Говоруха перебував на посаді голови ВРП з 16 квітня до 24 вересня 2019 року.

Того ж дня було обрано нового голову Вищої ради правосуддя – Овсієнка Андрія Анатолійовича.

Варто зазначити, що Овсієнко став членом Вищої ради правосуддя 15 березня 2017 року. Суддю апеляційного суду Волинської області на цю посаду обравпозачерговий з’їзд суддів України.

Овсієнка включили до складу Третьої Дисциплінарної палати ВРП, з а 14 травня 2019 року він став секретарем дисциплінарної палати.

Додамо, відповідно до статті 22 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Голова Вищої ради правосуддя обирається з членів Вищої ради правосуддя строком на два роки. Голова Вищої ради правосуддя обирається на засіданні Вищої ради правосуддя таємним голосуванням через подання бюлетенів із будь-якою кількістю кандидатур, запропонованих членами Вищої ради правосуддя.

Рішення про обрання Голови Вищої ради правосуддя вважається ухваленим, якщо за нього проголосувало більше половини від конституційного складу Вищої ради правосуддя.

Уряд змінив керівництво Національної поліції

25 вересня Кабінет Міністрів України прийняв відставку голови Національної поліції Сергія Князєва, який очолював відомство з 8 лютого 2017 року.

Водночас уряд призначив на цю посаду генерала поліції третього рангу Ігор Клименко, колишнього заступника голови Нацполіції.

Клименко зазначив, що продовжуватиме ті реформи, які реалізують з моменту створення НПУ. У той же час зверне увагу на вирішення проблем, які найбільше турбують громадян України.

«Завдання номер один – покращення стану реагування на повідомлення про вчинення злочинів та правопорушень. Наступний напрям роботи – профілактика злочинності, у першу чергу її вуличним проявам, а також покращення ефективності у забезпеченні безпеки дорожнього руху», – повідомив голова Нацполіції.

Клименко зауважив, що активно продовжуватиме роботу у напрямку протидії насильству у сім’ї, протидії незаконному обігу наркотичних речовин. Окремим питаннями буде налагодження співпраці поліції з територіальними громадами, а також розвиток та використання IT компонентів у побудові відомства.

Додамо, новопризначений керівник української поліції в органах внутрішніх справ служить з 1998 року.

Клименко пройшов кар’єрний шлях від психолога Центру практичної психології Управління МВС у Харківській області до начальника Департаменту і заступника голови Національної поліції України. Учасник миротворчої операції на території колишньої Союзної республіки Югославія у Косово.

У 2014 році брав безпосередню участь в Антитерористичній операції на Донбасі. Координатор процесу реформування правоохоронного відомства у тісній співпраці з іноземними партнерами. Нагороджений відомчими відзнаками МВС України та медаллю «Захиснику Вітчизни».

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Прокуратура України: камо грядеши? donum auctoris Прокуратура України: камо грядеши?
Історія прокуратури України віддзеркалює історію держави. Від перших паростків незалежності до конституційного офор...
Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським Феміда Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським
26 липня завершила роботу Комісія для проведення конкурсу з добору кандидатів для обрання суддею Європейського суду...
Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони? Справа Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони?
Безпека передусім! Відомий і справедливий вислів. І тільки в наших силах зробити так, щоб наші рідні, і ми самі поч...
Опитування
  • Чи підтримуєте Закон 1008 про нову судову реформу?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика