НовиниУкраїна

Найголовніше за тиждень: Антикорупційний суд запрацює у вересні, Указ про призначення суддів ВС, Міжнародний трибунал заслухав справу українських моряків, призначено голову Державної податкової служби, військовим у ООС збільшили винагороду

11.05.2019 / 09:00
647
+A
-a

Найголовніше за тиждень: Антикорупційний суд запрацює у вересні, Указ про призначення суддів ВС, Міжнародний трибунал заслухав справу українських моряків, призначено голову Державної податкової служби, військовим у ООС збільшили винагороду

Обрано керівництво Вищого антикорупційного суду

7 травня 2019 року зборами суддів Вищого антикорупційного суду обрано Голову новоствореного суду, нею стала Олена Танасевич. Її було обрано шляхом таємного голосування 23-ма голосами суддів.

Другого кандидата – суддю Ольгу Саландяк  підтримали 10 суддів. Голосування за Голову ВАКС проходило в декілька етапів. Голову суду обрали з третього разу.

Олена Танасевич – професійна суддя, Указом Президента України від 18 травня 2012 року вперше була призначена на посаду судді Печенізького районного суду Харківської області строком на п’ять років.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України рішенням від 6 березня 2019 року рекомендувала призначити Олену Танасевич на посаду судді Антикорупційного суду. Вища рада правосуддя 18 березня 2019 року внесла подання Президентові України про призначення Танасевич на посаду судді цього суду.

Заступником Голови ВАКС обрано Євгена Крука, а слідчими суддями – Андрія Біцюка, Володимира Воронькова, Віру Михайленко, Наталію Мовчан, Оксану Олійник і Ольгу Саландяк.

Окрім того, на зборах суддів Вищого антикорупційного суду також визначили дату початку роботи. ВАКС офіційно запрацює у четвер, 05 вересня 2019 року.

За цей час відремонтують виділені під Вищий антикорупційний суд приміщення. Наразі тимчасово суд розміщуватиметься у Печерському районному суді міста Києва на Хрещатику і на вулиці Гайцана. Зазначимо, згідно з законом слідчій та апеляційній палатам ВАКС заборонено працювати в одній будівлі.

Додамо, 28 листопада 2018 року Кабінет Міністрів України передав із сфери управління Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства приміщення для Вищого антикорупційного суду та Апеляційної палати ВАС. До сфери управління Державної судової адміністрації України передано будівлю Лабораторного корпусу № 1 по вул. Преображенській, 5/2 та будівлі Лабораторного корпусу № 1 та Адміністративно-лабораторного корпусу № 2 по вул. Максима Кривоноса, 2-а.

Нагадаємо, Президент України на вакантні 39 посад у суді призначив 38 суддів: 11 суддів Апеляційної палати та 27 суддів Вищого антикорупційного суду. Переглянути перелік суддів можна за цим посиланням.

Опубліковано Указ Президента про призначення суддів Верховного Суду

Президент України Петро Порошенко підписав Указ №195/2019 про призначення суддів Верховного Суду.

Президент призначив 75 суддів відповідно до частини п’ятої статті 126, частини першої статті 128 Конституції України та статей 80, 81 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

До Касаційного адміністративного суду призначено 25 суддів; Касаційного господарського суду – 15 суддів; Касаційного цивільного – 22 суддів і до Касаційного кримінального – 13 суддів.

Відповідно відтепер Верховний Суд працюватиме практично у повному складі – 193 з 200 суддів. Список призначених суддів можна завантажити за цим посиланням.

Нагадаємо, другий конкурс до ВС розпочався 2 серпня 2018 року.

До конкурсу було допущено 566 кандидатів. До фінального етапу потрапило 235 осіб, з них 46 кандидатів не підтвердили своєї здатності здійснювати правосуддя у Верховному суді.

7 березня ВККСУ рекомендувала Вищій Раді правосуддя призначити 78 переможців конкурсу. У результаті ВРП внесла подання Президентові України подання про призначення до ВС 75 претендентів.

Міжнародний трибунал заслухав справу полонених українських моряків

10 травня Міжнародний трибунал з морського права слухав позов України проти Росії за фактом незаконного захоплення трьох українських військових суден і їх екіпажів. Про це оголосив голова Трибуналу Пак Чжин Хьон, повідомив «Укрінформ».

Рішення у справі буде оголошено 25 травня.

Наприкінці засідання заступник Міністра закордонних справ України та Агент України Олена Зеркаль заявила вимогу України: вимагати від Російської Федерації негайно звільнити судна і повернути їх Україні; призупинити кримінальне провадження проти 24 затриманих українських військовослужбовців і утримуватися від порушення нового провадження щодо них; відпустити затриманих військовослужбовців і дозволити їм повернутися в Україну.

Окрім Зеркаль, на слуханнях у справі №26 виступили четверо адвокатів: Марні Чік, Джонатан Гімблет, Жан-Марк Тювенін та Альфред Соонс.

Росія від участі в слуханнях відмовилася.

Відповідно до позову України від 16 квітня, 25 листопада 2018 року «Російська Федерація взяла під контроль і затримала три українських військово-морських судна - «Бердянськ», «Нікополь» і «Яни Капу» – та 24 військовослужбовців; на час їхнього арешту українські судна перебували в Чорному морі, йшли до свого порту в Одесі.

У запиті про тимчасові заходи Україна стверджує про порушення Російською Федерацією «суверенного імунітету військових кораблів, допоміжних суден військово-морського флоту, їхніх пасажирів і членів екіпажу відповідно до статей 32, 58, 95 і 96 Конвенції та міжнародного звичаєвого права», - йдеться у повідомленні Трибуналу.

Повідомленням, направленим до Російської Федерації 1 квітня 2019 року, Україна передала спір до арбітражного розгляду, передбаченого у Додатку VII до Конвенції.

Відповідно до пункту 5 статті 290 Конвенції, до створення арбітражного суду будь-яка сторона в спорі може звернутися до Міжнародного трибуналу з морського права з проханням встановити тимчасові заходи для збереження відповідних прав сторін спору або для запобігання серйозної шкоди морському середовищу.

Трибунал може призначати тимчасові заходи, якщо він вважає, що арбітражний суд, який має бути створений, має юрисдикцію і що це вимагає терміновості ситуації.

Кабмін призначив голову Державної податкової служби

Кабінет Міністрів України призначив Сергія Верланова Головою Державної податкової служби як переможця конкурсу на посаду Голови ДПС.

Конкурс був оголошений 20 березня 2019 року Кабінетом Міністрів України в рамках реформи ДФС розпорядженням №163.

В.о. Голови ДФС Олександр Власов повідомив, що наступними кроками мають стати реєстрація ДПС як юридичної особи, переведення працівників ДФС до Державної податкової служби (не менше 30% штатної чисельності) та прийняття Кабінетом Міністрів України розпорядження про початок роботи нової структури.

«Ми очікуємо не лише процесу розділення, що було вимогою МВФ, а й продовження реформування. Це надзвичайно важкий, відповідальний процес, адже податковий блок забезпечую понад 49% всіх доходів держбюджету і 57% – зведеного. Водночас, це і надзвичайно цікавий процес. Ми знаходимося в постійному контакті з бізнесом і весь цей час прислухалися, консультувалися і, більше того, виконували вимогу бізнесу», – наголосив Олександр Власов.

Зазначимо, конкурс на посаду очільника ДПС проводила Комісія з питань вищого корпусу державної служби. Він складався з трьох етапів, був відкритим для громадськості, у процесі перевірки та оцінювання робіт брали участь українські та іноземні експерти.

23 квітня 2019 року, відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 27 Закону України «Про державну службу» за результатами загального рейтингу переможцем конкурсу Комісія визначила Сергія Верланова та рекомендувала його Уряду для призначення на посаду керівника ДПС.

Міністр оборони підписав наказ про збільшення винагород за участь в Операції об’єднаних Сил

Міністр оборони України Степан Полторак підписав наказ про збільшення (з 1 травня 2019 року) розмірів винагород за участь у Операції об’єднаних Сил на 5 тисяч гривень, військовослужбовцям, які перебувають на лінії бойового зіткнення та на 1 тисячу гривень – у інших районах проведення Операції об’єднаних Сил. Про це повідомила прес-служба Міноборони.

Таким чином, мінімальне грошове забезпечення військовослужбовця-контрактника, який залучений до участі в Операції об’єднаних Сил буде становити на першій лінії – 27 300 грн, в інших районах проведення операції – 16 800 грн, командира взводу – на першій лінії від 31 100 грн, в інших районах від 20 600 грн, командира батальйону від 35 500 грн, на першій лінії та від 25 000 грн, в інших районах.

Командир бригади, який виконує завдання на лінії бойового зіткнення, отримуватиме мінімальне грошове забезпечення у сумі 42 000 грн, а в інших районах проведення операції – 31 500 грн.

Зазначене підвищення відбувається в плановому порядку в межах виділених у 2019 році в Держбюджеті коштів на утримання Збройних Сил за напрямом видатків на виплату грошового забезпечення військовослужбовцям та не потребує додаткового виділення бюджетних коштів або перерозподілу з інших статей видатків.

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Судова реформа в Україні: ціна незалежності donum auctoris Судова реформа в Україні: ціна незалежності
Звертатися до мемуарів, до спогадів учасників подій або ж тих, хто мав дотичність до певних подій, та переніс у нас...
Висновки Венеціанської комісії щодо судової реформи Феміда Висновки Венеціанської комісії щодо судової реформи
Венеціанська комісія опублікувала повний текст висновків щодо останнього етапу судової реформи, про це повідомляє Є...
Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони? Справа Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони?
Безпека передусім! Відомий і справедливий вислів. І тільки в наших силах зробити так, щоб наші рідні, і ми самі поч...
Опитування
  • Чи підтримуєте Закон 1008 про нову судову реформу?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика