НовиниУкраїна

Найголовніше за тиждень: бюджет-2020 схвалено за основу, початок скасування земельного мораторію і створення Боргового агентства, висновок КСУ про народні законопроєкти, нові фільтри для касаційного оскарження справ

16.11.2019 / 09:00
328
+A
-a

Найголовніше за тиждень: бюджет-2020 схвалено за основу, початок скасування земельного мораторію і створення Боргового агентства, висновок КСУ про народні законопроєкти, нові фільтри для касаційного оскарження справ

Верховна Рада схвалила у цілому держбюджет-2020

14 листопада Верховна Рада схвалила у проєкт Закону «Про Державний бюджет України на 2020 рік» в другому читанні та в цілому.

Доходи держбюджету на 2020 рік передбачено у сумі 1 093,7 млрд грн, у тому числі доходи загального фонду – 974,7 млрд грн та доходи спеціального фонду – 119,0 млрд гривень.

Видатки держбюджету на 2020 рік  передбачено у сумі 1 180,1 млрд грн, у тому числі видатки загального фонду – 1 052,2 млрд грн та видатки спеціального фонду – 127,9 млрд гривень.

Законом встановлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня 2020 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2189 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення:

дітей віком до 6 років: з 1 січня 2020 року – 1779 гривень,

з 1 липня – 1859 гривень, з 1 грудня – 1921 гривня;

дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2020 року – 2218 гривень,

з 1 липня – 2318 гривень, з 1 грудня – 2395 гривень;

працездатних осіб: з 1 січня 2020 року – 2102 гривні, з 1 липня – 2197 гривень, з 1 грудня – 2270 гривень;

осіб, які втратили працездатність (мінімальна пенсія): з 1 січня 2020 року – 1638 гривень, з 1 липня – 1712 гривень, з 1 грудня – 1769 гривень.

Мінімальна зарплата з 1 січня 2020 року зросте до 4723 гривень на місяць.

В Держбюджеті визначено такі пріоритети: оборона та безпека, соціальний захист, охорона здоров’я, освіта, розвиток інфраструктури.

Законопроєкт про скасування мораторію на продаж землі схвалено за основу

13 листопада 2019 року Верховна Рада прийняла за основу проєкт Закону № 2178-10 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення».

Проектом Закону з 1 жовтня 2020 року скасовується заборона на відчуження земель сільськогосподарського призначення усіх форм власності.

Визначається хто, які можє набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення: громадяни України, територіальні громади, держава, юридичні особи України та іноземні громадяни і особи без громадянства у разі набуття в порядку спадкування та обов’язком відчужити ділянку протягом року.

До 1 січня 2024 року не допускається набуття юридичними особами, бенефіціарним власником (контролером) яких є іноземці, особи без громадянства, юридичні особи, створені за законодавством іншим, ніж законодавство України, іноземні держави, права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення. Вказані вимоги не розповсюджуються на випадки набуття у власність земельних ділянок їх орендарями, які є сільськогосподарськими товаровиробниками, якщо з часу державної реєстрації юридичної особи - набувача права власності пройшло не менше 3 років, а також на випадки набуття у власність зазначеними особами земельних ділянок.

Встановлюється мінімальна стартова ціна продажу земельних ділянок державної та комунальної власності на земельних торгах на рівні не нижче нормативної грошової оцінки.

Встановлюється обмеження на сукупну площу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, яка може перебувати у власності громадянина та юридичної особи, та пов’язаних з нею осіб.

Обмеження не допускають набуття у власність більше 35% сільськогосподарських земель об'єднаної громади, 15% сільськогосподарських земель області та 0,5% сільськогосподарських земель України.

Забезпечується переважне право орендаря на купівлю земельної ділянки.

Забезпечується право громадян на викуп земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства, які їм належать на праві постійного користування та праві довічного успадкованого володіння. Можливо викупити із розстрочкою платежу до 5 років за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці таких земельних ділянок;

Законопроєктом пропонується доповнити Закон України «Про санкції» новим видом санкцій «заборона на набуття у власність земельних ділянок». Такі санкції вводяться рішенням Президента України за поданням Ради національної безпеки та оборони України та затверджуються постановою Верховної Ради України. Під санкції можуть підпадати іноземні держави, невизначене коло осіб певної діяльності (секторальні санкції) та окремі юридичні і фізичні особи.

Нагадаємо, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 травня 2018 року встановив, що абсолютна заборона на продаж чи купівлю сільськогосподарських земель в Україні є порушенням прав людини. 

В Україні створять Боргове агентство

14 листопада 2019 року Верховна Рада в другому читанні та в цілому схвалила проєкт закону «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (реєстраційний №2144), яким в тому числі передбачається створення Боргового агентства України.

Наразі повноваження з формування та реалізації управління державним боргом та гарантованим державою боргом повністю відносяться до компетенції Міністерства фінансів, яке виконує свої функції в рамках діючого законодавства та затвердженої Урядом Стратегії управління державним боргом. «Така модель є дієвою, проте її ефективність стримується необхідністю тривалого погодження управлінських рішень, від оперативності прийняття яких залежить ефективна реалізація боргової політики.

Перехід до нового для України формату управління державним боргом дозволить досягти відразу трьох цілей. По-перше, працюючи як окремий центральний орган виконавчої влади, Боргове агентство не буде залежати від політичних чинників, що важливо для підвищення довіри інвесторів та прогнозованості процесів управління державним боргом в довгостроковій перспективі», – пояснили у Міністерстві фінансів.

По-друге, інституційна спроможність, якою буде наділено Боргове агентство, дасть змогу більш комплексно та ефективно застосовувати інструменти по управлінню державним боргом. Завдяки цьому, потреби Уряду в фінансових ресурсах будуть забезпечуватись на найбільш вигідніших для країни умовах та з урахуванням довгострокових ризиків.

По-третє, Боргове агентство зможе використовувати вдосконалені механізми управління ліквідністю застосовуючи найсучасніші ринкові інструменти. Це в свою чергу, дозволить уникнути криз ліквідності та платоспроможності на початку бюджетних періодів, забезпечивши ефективне використання тимчасово вільних коштів з формуванням додаткових доходів бюджету.

З прийняттям закону в цілому, Міністерство фінансів в рамках здійснення управління державним боргом, буде визначати лише стратегічні цілі для Боргового агентства через розробку та затвердження відповідної стратегії.

Аналогічна модель управління державним боргом десятиліттями успішно функціонує в таких розвинених країнах Європейського союзу як, Австрія, Бельгія, Нідерланди, Німеччина, Швеція та інших.

КСУ має застереження до законопроєкту про законодавчу ініціативу народу

Конституційний Суд України надав висновок у справі за конституційним зверненням Верховної Ради України щодо відповідності законопроєкту № 1015 «Про внесення змін до статті 93 Конституції України (щодо законодавчої ініціативи народу)» вимогам статей 157 і 158 Конституції України.

У законопроєкті запропоновано внести зміни до статті 93 Конституції України, виклавши її в такій редакції:

«Стаття 93. Право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить народу, Президентові України, Кабінету Міністрів України, народним депутатам України та реалізується ними у випадках і порядку, визначених Конституцією України і законами України.

Законопроекти, визначені Президентом України як невідкладні, розглядаються Верховною Радою України позачергово.

Закон приймається відповідно до вимог законодавчої процедури, визначеної Конституцією України та законами України».

КСУ констатував, що законопроект відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції України.

Водночас КСУ як застереження констатує, що запропоноване законопроєктом положення «право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України належить народу» потребує конкретизації виходячи з того, що у Конституції України поняття «народ» застосовано у значенні «Український народ – громадяни України всіх національностей».

Так, відповідно до частини другої статті 5 Конституції України народ є носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні, тому його не може бути визначено суб’єктом законодавчої ініціативи без встановлення в Конституції України відповідної кількості громадян України, які мають право голосу.

У КСУ наголошують, що положення, за якими право законодавчої ініціативи реалізують суб’єкти такого права «у випадках і порядку, визначених Конституцією України і законами України», мають упроваджуватися лише таким чином, щоб ухвалені на їх реалізацію закони відповідали приписам Конституції України та не закріплювали положень, які б встановлювали обмеження права законодавчої ініціативи будь-кого із суб’єктів цього права, визначених Конституцією України.

Суд зазначає, що Верховна Рада України є органом державної влади, який здійснює свої повноваження на засадах представництва народними депутатами України інтересів Українського народу. Народні депутати України є повноважними представниками Українського народу у Верховній Раді України, відповідальними перед ним і покликаними виражати та захищати його інтереси.

Тому звуження (обмеження) законом України реалізації права законодавчої ініціативи народними депутатами може призвести до обмеження їх прав щодо вільного волевиявлення та безперешкодного здійснення своїх повноважень в інтересах усіх громадян України і, як наслідок, – до обмеження прав і свобод людини і громадянина.

Запропоноване законопроєктом положення, за яким «закон приймається відповідно до вимог законодавчої процедури, визначеної Конституцією України та законами України» не може змінювати встановлені Конституцією України процесуальні вимоги розгляду, ухвалення або набрання чинності нормативними актами (конституційну процедуру розгляду законопроектів).

Нагадаємо, висновок Конституційного Суду України є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.

Оприлюднено текст законопроєкту президента про фільтри для касаційного оскарження

25 жовтня 2019 року президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради проєкт Закону № 2314 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо удосконалення перегляду судових рішень в апеляційному та касаційному порядку».

Автори проєкту зазначають, що передбачена процесуальним законом процедура допуску до касаційного оскарження судових рішень не сприяє виконанню Верховним Судом свого основного завдання – забезпечення сталості та єдності судової практики, а відтак, і дотриманню принципу правової визначеності як одного з елементів принципу верховенства права.

«У зв’язку з цим вважаємо за доцільне запровадити систему допуску та фільтрів для касаційного оскарження, передбачивши, що таке оскарження може мати місце у виключних випадках, коли потребує вирішення саме питання застосування норми матеріального та/або процесуального права, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду», – йдеться у пояснювальній записці.

Так, проєктом Закону визначено підстави для касаційного оскарження рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтує необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених для обов'язкового скасування судового рішення;

5) у разі ухвалення органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, рішення про застосування дисциплінарного стягнення до суддів, які входили до складу колегії суддів апеляційної інстанції, яка переглядала справу, судове рішення у якій оскаржується, за дисциплінарний проступок, вчинений у зв'язку із розглядом такої справи.

«Загальновідомою є ситуація зловживання учасниками справи правом на відвід шляхом подачі відводу в день або переддень судового засідання з метою недопущення його розгляду іншим суддею та скасування призначеного судового засідання.

З метою недопущення можливості зловживання учасниками справи своїми процесуальними правами доцільно передбачити спрощений розгляд заяви про відвід судді, яка подана напередодні судового засідання, – тим же суддею, що здійснює розгляд справи (без зупинення провадження у справі і без передачі справи іншому складу суду для розгляду відповідної заяви). Правомірність відхилення такого відводу може бути переглянуто судом апеляційної та/або касаційної інстанції», – додають автори.

Для захисту права на правову визначеність запроваджується правило, що у випадку закриття провадження судом апеляційної чи касаційної інстанції у зв'язку із непідсудністю спору, такий суд направляє справу до суду першої інстанції правильної юрисдикції. Вказане нівелює можливість пропуску особою строку позовної давності через помилкове визначення судом юрисдикції такого спору чи через зміну судової практики щодо юрисдикції розгляду справ.

Крім того, законопроєктом усувається конкуренція норм у частині визначення виключної територіальної підсудності справи, настання наслідків подання заяви про видачу судового наказу з порушенням територіальної підсудності, а також усуваються прогалини в процесуальному законі щодо права на оскарження ухвали про відмову в перегляді судового рішення за нововиявленими обставинами, хоча на практиці такі ухвали оскаржуються в апеляційному та касаційному порядку.

Законопроєкт також запроваджує обов’язковість долучення до заяви, скарги та клопотання, що подаються на стадії виконання судового рішення, доказів їх надіслання (надання) іншим учасникам справи.

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Судова реформа в Україні: ціна незалежності donum auctoris Судова реформа в Україні: ціна незалежності
Звертатися до мемуарів, до спогадів учасників подій або ж тих, хто мав дотичність до певних подій, та переніс у нас...
Висновки Венеціанської комісії щодо судової реформи Феміда Висновки Венеціанської комісії щодо судової реформи
Венеціанська комісія опублікувала повний текст висновків щодо останнього етапу судової реформи, про це повідомляє Є...
Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони? Справа Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони?
Безпека передусім! Відомий і справедливий вислів. І тільки в наших силах зробити так, щоб наші рідні, і ми самі поч...
Опитування
  • Чи підтримуєте Закон 1008 про нову судову реформу?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика