НовиниУкраїна

Найголовніше за тиждень: конкурси до ВС і Антикорупційного суду, Президент схвалив зміни до Закону про судоустрій, ЄСПЛ консультуватиме ВС, кваліфікаційне оцінювання суддів, діє Закон про реєстр зниклих безвісти осіб, штат апеляційних судів

04.08.2018 / 09:00
1659
+A
-a

Найголовніше за тиждень: конкурси до ВС і Антикорупційного суду, Президент схвалив зміни до Закону про судоустрій, ЄСПЛ консультуватиме ВС, кваліфікаційне оцінювання суддів, діє Закон про реєстр зниклих безвісти осіб, штат апеляційних судів

Розпочалися конкурси до Верховного суду і Вищого антикорупційного суду

2 серпня Вища кваліфікаційна комісія суддів України оголосила новий конкурс до Верховного Суду і конкурс у Вищий антикорупційний суд.

До Верховного Суду конкурс оголошено на 78 посад: на 26 посад до Касаційного адміністративного суду, 16 – до Касаційного господарського суду, 13 – до Касаційного кримінального суду і 23 – до Касаційного цивільного суду. Таким чином загальний штат ВС тепер складає 196 суддів.

До Вищого антикорупційного суду оголошено конкурс на 27 посад судді ВАС, і  на 12 посад судді Апеляційної палати суду.

На посади суддів Верховного суду можуть претендувати професійні судді, науковці, адвокати, правники з суміжним стажем щонайменше 10 років. Стаж кар’єрних суддів для роботи у ВАС повинен становити 5 і більше років, а решти кандидатів – 7 років.

Зазначимо, під час реєстрації намірів участі у конкурсах, до конкурсу у ВС зголосилося 1014 осіб, а до конкурсу в Антикорупційний суд – 610 осіб.

«Конкурсні процедури до судів будуть схожі із етапами першого конкурсу до Верховного Суду. Кандидати пройдуть процедуру допуску, спеціальну перевірку, складуть тестування та практичне завдання, а також психологічні тести, співбесіди з психологами та членами ВККСУ і представниками українських громадських або міжнародних організацій», – зазначив Голова ВККСУ Сергій Козьяков.

ВККСУ у конкурсі на заміщення посад у ВАС буде допомагати Громадська рада міжнародних експертів. Громадська рада доброчесності матиме право приймати участь у процедурі конкурсу на заміщення вакантних посад у Касаційних судах Верховного суду.

Якщо не буде серйозних перешкод, то конкурси планують завершити протягом 6-7 місяців, зазначають у Комісії.

Процедура призначення суддів є такою: ВККСУ приймає рішення і надає рекомендації про призначення, які потім надсилає у Вищу раду правосуддя. ВРП розглядає всіх кандидатів і вносить подання Президентові України.

Документи на конкурс можна подавати з 8 серпня до 14 вересня 2018 року.

Для участі у конкурсі кандидат подає до Комісії:

1) письмову заяву про участь у конкурсі та про проведення кваліфікаційного оцінювання (далі – заява) згідно з додатком 1 до Умов;

2) копію паспорта громадянина України;

3) анкету кандидата на посаду судді, що містить інформацію про нього згідно з додатком 4 до Положення;

4) мотиваційний лист, у якому викладаються мотиви бути суддею;

5) декларацію родинних зв’язків кандидата на посаду судді;

6) декларацію доброчесності судді;

7) копію диплома про вищу юридичну освіту (з додатками), здобуту в Україні, копії документів про вищу юридичну освіту, здобуту за кордоном, разом із копіями документів, що підтверджують їх визнання в Україні, а також копії документів про науковий ступінь, вчене звання (за наявності);

8) копію трудової книжки, послужного списку (за наявності) відповідно до пункту 14 Умов;

9) довідку медичної установи про стан здоров’я кандидата з висновком щодо його придатності до роботи на посаді, пов’язаній із виконанням функцій держави відповідно до пункту 15 Умов;

10) письмову згоду на збирання, зберігання, обробку та використання інформації про кандидата з метою оцінки його готовності до роботи на посаді судді згідно з додатком 5 до Положення;

11) згоду на проведення щодо нього спеціальної перевірки відповідно до закону згідно з додатком 6 до Положення;

12) декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у порядку, встановленому законодавством про запобігання корупції;

13) копію військового квитка (для військовослужбовців або військовозобов’язаних);

14) заяву про проведення перевірки, визначеної Законом України «Про очищення влади»;

15) документи, які підтверджують дотримання однієї з вимог, передбачених частиною першою статті 38 Закону;

16) довідку про відсутність судимості;

17) компакт-диск зі сканованими копіями документів, визначених Умовами, та інформацією про кандидата.

Президент схвалив зміни до законодавства у зв’язку з прийняттям Закону про ВАС

Президент України Петро Порошенко підписав Закон «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд».

Зміни, що вносяться до Закону «Про судоустрій і статус суддів» та Закону «Про Вищий антикорупційний суд», дозволяють забезпечити ефективне започаткування роботи та подальше функціонування Вищого антикорупційного суду, в тому числі його апеляційної палати, що стане суттєвим кроком у питанні протидії корупції в Україні.

Законом вирішуються деякі питання організації діяльності Вищого антикорупційного суду та гарантій діяльності його суддів, зокрема передбачено деталізацію діяльності палат вищих спеціалізованих судів та закріплення певної інституційної, організаційної, кадрової та фінансової автономії апеляційної палати вищого спеціалізованого суду.

Водночас законом передбачено, що апеляційний розгляд справ щодо топ-корупціонерів буде здійснюватися виключно апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду.

Президент України Петро Порошенко зазначив, що з прийняттям цього Закону повністю відкритий шлях для створення та функціонування Вищого антикорупційного суду.

Верховний Суд може звертатися до ЄСПЛ для консультацій

1 серпня 2018 року вступив у дію Протокол № 16 до Європейської конвенції з прав людини, що дозволяє національним судам отримувати у ЄСПЛ консультації у справах про захист прав людини. Про це повідомила прес-служба ЄСПЛ.

В Україні найвищим судом, який зможе звертатися до ЄСПЛ, є Верховний Суд. Зазначимо, Протокол № 16 Україна ратифікувала у жовтні 2017 році. Було визначено, що з 1 серпня документ набирає сили у відношенні всіх сторін, що підписали і ратифікували його. Окрім України, це Албанія, Вірменія, Естонія, Фінляндія, Франція, Грузія, Литва, Сан Марино та Словенія.

Документ дозволяє національним судам та трибуналам цих країн звертатися до ЄСПЛ з клопотаннями про надання їм консультативних висновків щодо тлумачення та застосування прав і свобод, встановлених Євроконвенцією та її протоколами. Варто додати, що суди можуть просити про надання консультації лише у справах, які перебувають у їхньому провадженні.

При цьому звернення національних судів повинні містити відповідну правову та фактологічну інформацію щодо справи, яка розглядається.

Варто зауважити, що ЄСПЛ на свій розсуд визначатиме – надавати консультацію чи ні. Рішення суду будуть обґрунтованими і не матимуть обов’язкової сили.

Додамо, Протокол № 16 підписали, але не ратифікували ще: Андорра, Боснія і Герцеговина, Греція, Італія, Молдова, Нідерланди, Норвегія, Румунія, Словаччина і Туреччина.

Кваліфоцінювання завершено стосовно 1385 суддів

Кваліфікаційне оцінювання завершено стосовно 1385 суддів місцевих та апеляційних суддів.

З них 1147 суддів (83%) успішно пройшли цю процедуру і визнані такими, що відповідають займаній посаді.

Інші 238 (17%) суддів підлягають звільненню або вже звільнені, зокрема: 127 суддів (9%) не підтвердили відповідності займаній посаді – 83 судді не склали іспиту та 44 судді не пройшли співбесіди з членами Комісії; 111 суддів (8%) звільнено, з-поміж іншого, за власним бажанням або їх повноваження під час оцінювання було припинено.

Суддів, стосовно яких розпочато оцінювання, але немає остаточних результатів з причин оголошення перерви або зупинення кваліфікаційного оцінювання, – 292.

«Із числа суддів, що за його результатами підлягають звільненню, наразі половина не склала оцінювання, а половина йде у відставку сама – таким чином, судова влада проходить процедуру очищення та самоочищення. Ми розуміємо, що у судах через це наявний кадровий голод, тому якомога швидко проводимо рекомендації на призначення та переведення суддів. Наразі 252 судді - «п’ятирічки» вже отримали рекомендації на призначення. Переведення цього тижня до 40 апеляційних судів чекають судді апеляційних інстанцій, які успішно пройшли оцінювання», – повідомив член Комісії Михайло Макарчук.

Зазначимо, для першої тисячі суддів оцінювання оголошено 20 жовтня 2017 року і триває вже 9 місяців. Із числа суддів, які пройшли оцінювання, 252 суддів-«п’ятирічок», в яких закінчились повноваження, вже рекомендовані Вищій раді правосуддя для призначення на посади. Це дозволить відновити або розвантажити роботу судів. Наразі судді з першої групи перебувають на останньому етапі кваліфікаційного оцінювання – співбесіди та аналізу досьє.

Друга група суддів склала іспити та на сьогодні проходить тестування морально-психологічних якостей. Третя група, рішення стосовно якої ухвалено 7 червня 2018 року, – це 2188 суддів, вже  розпочали складати іспити.

Нагадаємо, Вища кваліфікаційна комісія суддів України призначила кваліфікаційне оцінювання загалом для 5157 суддів. Суддів оцінюють за критеріями компетентності, професійної етики та доброчесності.

Набув чинності Закон про реєстр зниклих безвісти осіб

2 серпня 2018 року набрав чинності Закон України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти». Закон визначає правовий статус осіб, зниклих безвісти, та забезпечує правове регулювання відносин, пов’язаних обліком, розшуком і соціальним захистом таких осіб та їхніх родичів.

Закон доповнює Кримінальний кодекс України статтею 146-1 «Насильницьке зникнення». Стаття передбачає, що арешт, затримання, викрадення або позбавлення волі людини в будь-якій іншій формі з подальшою відмовою визнати факт злодіяння або приховуванням даних про долю такої людини чи місце перебування – караються позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років. Видання наказу про вчинення таких дій або невжиття заходів для їх припинення та неповідомлення компетентних органів про злочин – караються позбавленням волі на строк від п’яти до семи років.

Окрім того, Кодекс України про адміністративні правопорушення доповнюється статтею 188-51. Статтею передбачено, що за невиконання законних вимог Комісії з питань осіб, зниклих безвісти і перешкоджання здійсненню ними своїх повноважень, надання неправдивої або неповної інформації або ненадання інформації у строк, встановлений законом, – посадовці караються штрафом від 100 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Повторне протягом року вчинення порушення тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від 250 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з Законом, особа набуває статусу такої, що зникла безвісти, з моменту подання заявником заяви про факт зникнення особи безвісти та її розшук або за рішенням суду.

Члени сім’ї особи, зниклої безвісти, мають право на призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника.

З моменту внесення даних про особу, зниклу безвісти, до Єдиного реєстру досудових розслідувань над майном такої особи може бути встановлено опіку в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України. У разі якщо обидва з батьків дитини є особами, зниклими безвісти, над такою дитиною встановлюється опіка/піклування у порядку, передбаченому Цивільним кодексом України.

Якщо на утриманні особи, зниклої безвісти, були повнолітні особи, які за станом здоров’я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов’язки, над такими особами встановлюється опіка.

Набуття правового статусу особи, зниклої безвісти, не змінює її сімейного стану до моменту розірвання шлюбу за заявою другого з подружжя внаслідок визнання особи безвісно відсутньою або до моменту оголошення такої особи померлої.

Особам, які зникли безвісти під час проходження військової служби внаслідок збройного конфлікту та/або воєнних дій, надаються гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей».

Закон передбачає створення Комісії з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Комісія буде постійним діючим консультативно-дорадчим органом Кабінету Міністрів України.

Комісія координуватиме діяльність державних органів, уповноважених на облік та/або розшук осіб, зниклих безвісти, у тому числі у районі проведення антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей; осіб, зниклих безвісти у зв’язку із збройним конфліктом, воєнними діями, заворушеннями всередині держави або у зв’язку з надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру або іншими подіями, що можуть спричинити масову загибель людей.

До складу Комісії включаються, зокрема, представники, Національної поліції України; Служби безпеки України; Генеральної прокуратури України і Міністерства оборони України.

Комісія є держателем Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин. Реєстр створюється для збирання, накопичення та централізації відомостей про таких осіб, а також обліку інформації, необхідної для їх ефективного розшуку.

У Реєстрі містяться відомості про:

розшук осіб, зниклих безвісти за особливих обставин;

інформація, що дає змогу ідентифікувати особу, зниклу безвісти за особливих обставин, до якої належать ім’я особи, місце та дата її народження, сімейний стан, місце її проживання, територія, на якій відбулося зникнення, обставини та час зникнення, прикмети особи, яка зникла безвісти за особливих обставин;

наявність або відсутність судового рішення про визнання розшукуваних осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, безвісно відсутніми або оголошення їх померлими у порядку, передбаченому Цивільним процесуальному кодексі України,

інформацію про невпізнані останки осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, та пов’язані з ними речі;

іншу інформацію, що може сприяти розшуку особи, зниклої безвісти за особливих обставин.

У разі наявності достовірної інформації про те, що особа, яка зникла безвісти за особливих обставин, померла, Комісія надає висновок про наявність обставин, що свідчать про смерть цієї особи, та направляє його її родичам.

Достовірною інформацією про смерть особи є результати аналізу і зіставлення інформації про вилучення людських останків, наданої пошуковими групами, посмертної інформації про такі останки, наданої бюро судово-медичної експертизи, інформації про профілі ДНК та результати зіставлення ДНК, надані ДНК-лабораторіями, з інформацією, що відома про особу, зниклу безвісти, у тому числі зниклу безвісти за особливих обставин. Ця інформація міститься у комплексному звіті про ідентифікацію.

У разі неможливості ідентифікації людських останків інформація, що може сприяти її здійсненню, зокрема дата та місце знайдення людських останків, дані повного посмертного вивчення, у тому числі особливі прикмети, вік, статура тощо, одяг і особисті речі, зразки та профілі ДНК, отримані в ДНК-лабораторіях, фіксується у межах компетенції, визначеної законодавством, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, та відповідними підрозділами Міністерства внутрішніх справ України і вноситься до Реєстру.

Поховання невпізнаних останків здійснюється після фіксації інформації, що може сприяти здійсненню ідентифікації людських останків.

Вища рада правосуддя погодила штат апеляційних судів на 2018 рік

Вища рада правосуддя погодила на 2018 рік штат суддів в апеляційних судах, утворених в апеляційних округах у кількості 1439 посад. Це передбачено актом ВРП «Про погодження кількості суддів в апеляційних судах, утворених в апеляційних округах».

Кількість суддів в апеляційних загальних судах становитиме 964, кількість суддів в апеляційних господарських судах – 218 і кількість суддів в апеляційних адміністративних судах – 257.

Зазначимо, відповідно до частини шостої статті 19 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кількість суддів у суді визначає Державна судова адміністрація України за погодженням із Вищою радою правосуддя з урахуванням судового навантаження та в межах видатків, визначених у Державному бюджеті України на утримання судів та оплату праці суддів.

23 липня 2018 року до Вищої ради правосуддя надійшло звернення Голови Державної судової адміністрації України від 20 липня 2018 року № 8-13464/18 із пропозицією погодити на 2018 рік кількість суддів в апеляційних судах, утворених в апеляційних округах. У зверненні, зокрема, зазначено, що при розрахунках було враховано фактичну чисельність суддів у діючих апеляційних судах.

Нагадаємо, Указами Президента України від 29 грудня 2017 року №№ 452/2017, 454/2017 та 455/2017 ліквідовано апеляційні суди та утворено апеляційні суди в апеляційних округах.

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Прискорення у праві: нові виклики donum auctoris Прискорення у праві: нові виклики
Одна з невиліковних сучасних хвороб в українському праві – ігнорування процедури. Але… Історія, від якої є бажання ...
Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським Феміда Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським
26 липня завершила роботу Комісія для проведення конкурсу з добору кандидатів для обрання суддею Європейського суду...
Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони? Справа Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони?
Безпека передусім! Відомий і справедливий вислів. І тільки в наших силах зробити так, щоб наші рідні, і ми самі поч...
Листопад 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
28 29 30 31 1
01.11.2019 10:00:00 - IP UKRAINE NOW
2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 1
ЗАХОДИ
01.11.2019 10:00:00 - IP UKRAINE NOW
Опитування
  • Чи підтримуєте Закон 1008 про нову судову реформу?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика