НовиниУкраїна

Найголовніше за тиждень: КСУ схвалив перейменування Дніпропетровщини, нотаріуси вимагають підвищення зарплати, нота Росії, договір про дружбу з РФ втратив чинність, конкурс на посаду судді ЄСПЛ

06.04.2019 / 09:00
714
+A
-a

 Найголовніше за тиждень: КСУ схвалив перейменування Дніпропетровщини, нотаріуси вимагають підвищення зарплати, нота Росії, договір про дружбу з РФ втратив чинність, конкурс на посаду судді ЄСПЛ

КСУ схвалив перейменування Дніпропетровської області

Конституційний Суд України надав висновок у справі за конституційним зверненням Верховної Ради України щодо конституційності законопроекту про перейменування Дніпропетровської області.

Законопроект № 9310-1 передбачає, що у частині другій статті 133 Конституції України слово «Дніпропетровська» заміняється словом «Січеславська».

Суд встановив, що зміна до частини другої статті 133 Конституції України стосується власної назви однієї з областей України як одиниці системи адміністративно-територіального устрою України, не передбачає скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина, не спрямована на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України, а отже, є такою, що відповідає вимогам частини першої статті 157 Конституції України.

Законопроект не передбачає скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина, не спрямований на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України, а отже, є таким, що відповідає вимогам частини першої статті 157 Конституції України.

Конституційний Суд України констатує, що на час надання ним цього висновку рішення про введення в Україні або в окремих її місцевостях воєнного або надзвичайного стану за процедурою, визначеною Конституцією України, не ухвалено, тому юридичних підстав, які б унеможливлювали внесення змін до Конституції України, немає.

«З огляду на викладене Конституційний Суд України вважає, що Законопроект відповідає вимогам частини другої статті 157 Конституції України», – йдеться у повідомленні.

За статтею 158 Конституції України законопроект про внесення змін до Конституції України, який Верховна Рада України розглядала, і закон не був прийнятий, може бути поданий до Верховної Ради України не раніше ніж через рік з дня прийняття рішення щодо цього законопроекту (частина перша). Верховна Рада України протягом строку своїх повноважень не може двічі змінювати одні й ті самі положення Конституції України (частина друга).

У Висновку зазначається, що Верховна Рада України протягом року Законопроект не розглядала та протягом строку своїх повноважень не змінювала положення частини другої статті 133 Конституції України.

Отже, Законопроект відповідає вимогам статті 158 Конституції України.

«З огляду на наведене Конституційний Суд України констатує, що Законопроект відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції України. Висновок Конституційного Суду України є обов’язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено», – вирішив КСУ.

Нотаріальна палата вимагає підвищити нотаріусам посадові оклади

Нотаріальна палата України просить Міністерство юстиції України ініціювати перед Кабінетом Міністрів України питання щодо підвищення посадових окладів державних нотаріусів.

Пропонується встановити підвищення у таких розмірах:

державний нотаріус – 3 розміри мінімальної заробітної плати;

заступник завідувача ДНК, державного нотаріального архіву – 3,2 розмірів мінімальної заробітної плати;

завідувач ДНК, державного нотаріального архіву – 3,5 розмірів мінімальної заробітної плати.

«На сьогодні посадові оклади державних нотаріусів залишаються дуже низькими у порівнянні з середнім рівнем заробітної плати по Україні, який складає 10 тис грн, йдеться у листі НПУ. Після певного збільшення у 2017 році місячний посадовий оклад державного нотаріуса складає 3 тис 200 грн, а завідувача ДНК 4 тис. грн», – йдеться у повідомленні.

Станом на 1 січня 2019 року в державних нотаріальних конторах та в державних нотаріальних архівах вакантними є 302 посади державних нотаріусів, а кількість працюючих державних нотаріусів складає 939 осіб.

«Однією з важливих передумов для подолання кадрового дефіциту в ДНК є збільшення розміру посадових окладів державних нотаріусів, адже це створить додаткові мотиваційні умови для роботи як для осіб, які вже мають свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, так і для осіб, які тільки планують складати кваліфікаційний іспит. Вирішення кадрового питання в ДНК буде сприяти доступності нотаріальних дій для населення, особливо для сільського, а також знизить соціальну напругу», – зазначає президент НПУ Володимир Марченко.

Нотаріальна палата України готова брати участь у розробці відповідних змін до нормативно-правових актів та аргументувати перед урядом необхідність підвищення посадових окладів державних нотаріусів.

Україна направила ноту Росії про порушення міжнародного гуманітарного права

Україна направила ноту Російській Федерації з вимогою передати українським компетентним органам 113 громадян України, які незаконно утримуються на території РФ та тимчасово окупованій території Україні - в Автономній Республіці Крим - в порушення норм міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини.

До Міністерства юстиції України надійшли звернення громадян України, засуджених вироками українських судів, які внаслідок окупації Автономної Республіки Крим та м. Севастополя приведені у відповідність із законодавством РФ так званими судовими органами, що діють на тимчасово окупованій території України, а також громадян України, засуджених незаконними окупаційними органами згідно з Кримінальним кодексом Російської Федерації.

Наразі ці громадяни відбувають покарання на території Автономної Республіки Крим або переведені на територію РФ.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована територія України (Автономна Республіка Крим) є невід’ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції і законів України.

Згідно з статтею 9 цього ж Закону будь-які органи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи утворені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення), виданий органом та/або посадовими особами, створеними, обраними або призначеними у порядку, не передбаченому законом, є недійсним і не створює правових наслідків.

Функціонування на тимчасово окупованій території України судів, що виносять рішення іменем Російської Федерації, а також здійснення ними правосуддя відповідно до російського процесуального і матеріального права не має правових наслідків за законодавством України, оскільки вони створені в порушення Конституції і законів України.

Зазначені громадяни України незаконно позбавлені волі та права відбувати покарання на території України за злочини, вчинені ними на території України, за які їх засуджено відповідно до законодавства РФ.

Згідно з частиною третьою статті 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» відповідальність за порушення визначених Конституцією і законами України прав і свобод людини і громадянина на тимчасово окупованій території покладається на Російську Федерацію як державу-окупанта відповідно до норм і принципів міжнародного права.

Отже, Україна вимагає від Російської Федерації негайного повернення своїх громадян, які незаконно утримуються в РФ та на окупованій території Автономної Республіки Крим у порушення норм і принципів міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини, і забезпечити їм можливість відбувати покарання, призначене українськими судами, на території України згідно з її законодавством, а також реалізувати своє право на розгляд справи встановленим законом України судом.

Договір про дружбу з Росією втратив чинність

1 квітня 2019 року втратив чинність Договір про дружбу, співпрацю і партнерство між Україною та Російською федерацією.

Зазначимо, 6 вересня 2018 року Рада національної безпеки і оборони України прийняла рішення підтримати пропозицію Міністерства закордонних справ України щодо припинення Україною дії Договору, а 17 вересня Президент України підписав відповідний Указ.

Нагадаємо, договір було підписано у Києві 31 травня 1997 Президентом України Леонідом Кучмою та Президентом Російської Федерації Борисом Єльциним.

Згідно з угодою обидві сторони гарантували громадянам іншої країни права і свободи на тих же підставах і в такому ж обсязі, який вона надає своїм громадянам, крім випадків, встановлених національним законодавством держав або їх міжнародними договорами.

«Кожна з країн захищає в установленому порядку права своїх громадян, які проживають на території іншої країни, відповідно до зобов'язань по документах Організації з безпеки і співробітництва в Європі та інших загальновизнаних принципів і норм міжнародного права, домовленостей в рамках СНД, учасниками яких вони є», – йшлося у документі.

Утворено комісію для обрання кандидатів на посаду судді ЄСПЛ від України

На офіційному веб-сайті Глави держави оприлюднено Указ Президента України від 4 квітня 2019 року №100/2019  «Про конкурс із добору кандидатів для обрання суддею Європейського суду з прав людини від України».

Документ передбачає утворення конкурсної комісії з добору кандидатів для обрання суддею Європейського суду з прав людини від України і затверджує персональний склад конкурсної комісії з добору кандидатів.

Склад комісії:

Довидас Віткаускас – керівник Проекту Європейського Союзу "Підтримка реформ з розвитку верховенства права в Україні (ПРАВО)" (за згодою)

Короткий Тимур Робертович — професор кафедри міжнародного права та міжнародних відносин Національного університету "Одеська юридична академія", кандидат юридичних наук (за згодою)

Кузнєцова Наталія Семенівна — академік-секретар відділення цивільно-правових наук Національної академії правових наук України, академік Національної академії правових наук України, доктор юридичних наук, професор (за згодою)

Микієвич Михайло Миколайович — завідувач кафедри європейського права Львівського національного університету імені Івана Франка, доктор юридичних наук, професор (за згодою)

Сироїд Тетяна Леонідівна — професор кафедри конституційного, муніципального і міжнародного права юридичного факультету Харківського національного університету імені В.Н.Каразіна, доктор юридичних наук (за згодою).         

               

               

           

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Чи потрібно стати на коліна: про цінність життя і право donum auctoris Чи потрібно стати на коліна: про цінність життя і право
Так співпало – трагічні події під Павлополем, загибель чотирьох українських захисників, які все, що бачили та відчу...
Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським Феміда Україна рекомендувала до обрання суддею Європейського суду з прав людини найдостойніших кандидатів: інтерв’ю з Михайлом Буроменським
26 липня завершила роботу Комісія для проведення конкурсу з добору кандидатів для обрання суддею Європейського суду...
Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони? Справа Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони?
Безпека передусім! Відомий і справедливий вислів. І тільки в наших силах зробити так, щоб наші рідні, і ми самі поч...
Вересень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
26 27 28 29 30 31 1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 1 2 3 4 5 6
ЗАХОДИ
20.09.2019 08:30:00 - VIII Податковий форум
Опитування
  • Як ви оцінюєте нове процесуальне законодавство?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика