НовиниУкраїна

Найголовніше за тиждень: кваліфоцінювання до місцевих судів та ІP-суду, штрафи за використання символіки поліцейських, порядок конкурс для адвокатів системи БПД, винагорода для приватних виконавців, законопроект про стягнення судового збору з відповідача

03.11.2018 / 09:00
1287
+A
-a

Найголовніше за тиждень: кваліфоцінювання до місцевих судів та ІP-суду, штрафи за використання символіки поліцейських, порядок конкурс для адвокатів системи БПД, винагорода для приватних виконавців, законопроект про стягнення судового збору з відповідача

Кваліфікаційний іспит до місцевих судів та IP-суду

З 29 по 31 жовтня 2018 року відбулися кваліфікаційні іспити у межах процедури добору кандидатів на посаду судді місцевого суду. До іспитів було допущено 876 кандидатів.

Іспит складався із анонімного письмового тестування на знання, результати якого перевіряє комп’ютер, а також практичного завдання з написання проекту судового рішення. Майбутні судді складали його згідно з обраною спеціалізацією: місцеві загальні суди, місцеві адміністративні суди, місцеві господарські суди, а за бажанням – декількох спеціалізацій.

Також наразі 373 кандидати із числа осіб, які не мають стажу роботи на посаді помічника судді щонайменше три роки, продовжують проходити спеціальну підготовку у Національній школі суддів України.

Окрім того, Вищою кваліфікаційною комісією суддів України затверджено рейтингові результати іспиту під час кваліфікаційного оцінювання в межах конкурсу на зайняття 21 вакантної посади судді Вищого суду з питань інтелектуальної власності.

Загалом до конкурсу було допущено 210 кандидатів. Прийшли складати іспит – 148, а успішно справились з іспитом та допущені до співбесід 63 кандидати.

Додамо, 16 жовтня 2018 року стартував прийом документів кандидатів на зайняття 9 вакантних посад суддів Апеляційної палати Вищого суду з питань інтелектуальної власності, що триватиме до 16 листопада.

Діє Закон про штрафи за незаконне використання символіки Нацполіції

2 листопада 2018 року набув чинності Закон України № 2584-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо використання найменування та ознак належності до Національної поліції України».

Згідно з Законом, ознаками належності до поліції є символіка поліції, однострій поліцейських, спеціальні звання, відомчі відзнаки, спеціальний жетон та службове посвідчення поліцейського.

Використання найменування поліції або похідних від нього, у тому числі викладених іноземною мовою, ознак належності до поліції здійснюється виключно поліцією, а в інших випадках – за рішенням керівника поліції.

Через півроку після набуття чинності цього закону, в травні 2019 року, почнуть діяти штрафи за незаконне використання символіки Нацполіції.

Законом доповнено Кодекс України про адміністративні правопорушення статтею  184-3 «Незаконне використання найменування та ознак належності до Національної поліції України».  Якою визначено що, незаконне використання фізичною особою ознак належності до Національної поліції України або незаконне використання фізичною особою на транспортному засобі найменування Національної поліції України чи похідних від нього, у тому числі викладених іноземною мовою, тягнуть за собою накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Незаконне використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними особами, фізичними особами – підприємцями, а також громадськими об’єднаннями ознак належності, найменування Національної поліції України або похідних від нього, у тому числі викладених іноземною мовою, на одязі, транспортних засобах, будівлях, бланках документів, у найменуванні  тягне за собою накладення штрафу на фізичних осіб – підприємців, посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об’єднань від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за незаконне використання символіки Нацполіції тягнуть за собою накладення штрафу на фізичних осіб від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на фізичних осіб - підприємців, посадових осіб - від чотирьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Внесено зміни до порядку відбору адвокатів безоплатної правової допомоги

Уряд удосконалив процедуру проведення конкурсу з відбору адвокатів, які залучаються для надання безоплатної вторинної правової допомоги. Це передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2018 року № 898.

Зокрема з порядку виключені норми щодо обов’язкового посвідчення адвокатом копій документів, що подаються для проходження конкурсу.

Передбачено, що персональний склад конкурсної комісії затверджується відповідним головним територіальним управлінням юстиції в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі за поданням директора відповідного регіонального центру або особи, яка виконує його обов’язки.

Окрім того, вилучено норму про те, що під час проведення конкурсу можуть бути присутні спостерігачі, зокрема від іноземних держав та міжнародних організацій.

Змінами передбачено, що до конкурсу допускаються лише адвокати, відомості про яких внесені до Єдиного реєстру адвокатів України. Перевіряє внесення даних Координаційний центр з надання БПД. Якщо вони відповідають вимогами, адвоката не пізніше трьох робочих днів з дня надходження копій документів запрошують для проходження дистанційного курсу. Йому на електронну пошту надсилають повідомлення з посиланням на адресу веб-сторінки такого курсу, логін і пароль, дату і час відкриття доступу до проходження курсу.

У разі невідповідності копій документів вимогам чи відсутності відомостей про адвоката в ЄРАУ, Координаційний центр протягом 3 днів повідомляє про це адвоката.

При цьому адвокат може повторно пройти процедуру реєстрації для участі в конкурсі – до закінчення відповідного терміну.

Варто зазначити, раніше Національна асоціація адвокатів України висловила занепокоєння ігноруванням використання ЄРАУ. НААУ звернулася до Ради суддів та Ради прокурорів щодо необхідності застосування Реєстру, особливо в кримінальних провадженнях.

Кабмін уточнив порядок виплат винагород державним і приватним виконавцям

Уряд вніс зміни до Порядку виплати винагород державним виконавцям та їх розмірів і розміру основної винагороди приватного виконавця. Це передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2018 року № 909.

Постанова передбачає, що державним виконавцям у разі виконання виконавчого документа майнового характеру виплачується 2% стягнутої суми або вартості майна боржника, а 0,5% – керівнику органу державної виконавчої служби та його заступникам, яким безпосередньо підпорядкований державний виконавець. При цьому аліменти мають не виплачуватися понад 12 місяців.

В аналогічному випадку приватному виконавцю нараховують основну винагороду в розмірі 10% суми боргу у порядку, встановленому Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Якщо приватний виконавець забезпечив виконання виконавчого документа немайнового характеру, за яким боржником є фізична особа, то він одержує основну винагороду в розмірі 4 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а якщо боржником є юридична особа, – в розмірі 8 розмірів прожиткового мінімуму.

Зазначений Порядок приведено у відповідність до Закону України № 2475-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання».

Уряд зареєстрував законопроект про стягнення судового збору з відповідача

Кабінет Міністрів України вніс до Верховної Ради проект Закону України «Про внесення змін до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України».

Законопроект вносить зміни до частин другої та третьої статті 139 Кодексу, що передбачають повернення позивачу судового збору (або його пропорційної частини) у випадку задоволення судом позову чи його частини незалежно від статусу позивача (орган владних повноважень, суб’єкт господарювання, фізична особа тощо).

Так, пропонується, що при задоволенні позову суб’єкта владних повноважень з відповідача стягуються судові витрати суб’єкта владних повноважень «на сплату судового збору, а також пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз».

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

При цьому проект Закону не поширюється на осіб, що мають пільги щодо сплати судового збору згідно зі статтею 5 Закону України «Про судовий збір».

Автори законопроекту зазначають, що відповідно до змін до Закону України «Про судовий збір», що набули чинності з 01 вересня 2015 року, відмінено пільги щодо сплати судового збору суб’єктами владних повноважень, у тому числі й у разі звернення державних органів до суду про захист прав та інтересів інших осіб.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставку судового збору, який сплачує суб’єкт владних повноважень за подання до адміністративного суду позовних заяв немайнового характеру, встановлено в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 1 січня 2018 року становить 1762 гривні.

Протягом 2015 - 2017 років зросла кількість звернень ДСНС до адміністративних судів унаслідок виявлення порушень під час перевірок бізнесу.

За поточної редакції статті 139 Кодексу суб’єкт господарювання (юридична особа), який не забезпечив виконання вимог законодавства з питань пожежної безпеки, чим створив загрозу життю та здоров’ю людей, у разі застосування до нього судом заходів реагування звільняється від обов’язку сплати здійснених ДСНС судових витрат, у зв’язку із чим втрачається елемент стимулювання до дотримання законодавства в подальшому.

«Ураховуючи вищезазначене, прийняття проекту Закону надасть можливість зменшити навантаження на Державний бюджет України та посилити відповідальність суб’єктів господарювання», – зазначають автори документу.

Водночас варто нагадати, що розробники законопроекту не звернулися до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини з метою аналізу щодо можливого погіршення прав і свобод громадян України внаслідок його прийняття.

Уповноважений вважає, що запровадження нового порядку розподілу судових витрат не відповідає завданню адміністративного судочинства щодо захисту фізичних осіб від свавілля органів державної влади та порушує його принципи.

КОМЕНТАРІ  0 + Додати коментар
Судова реформа в Україні: ціна незалежності donum auctoris Судова реформа в Україні: ціна незалежності
Звертатися до мемуарів, до спогадів учасників подій або ж тих, хто мав дотичність до певних подій, та переніс у нас...
Висновки Венеціанської комісії щодо судової реформи Феміда Висновки Венеціанської комісії щодо судової реформи
Венеціанська комісія опублікувала повний текст висновків щодо останнього етапу судової реформи, про це повідомляє Є...
Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони? Справа Захист від непроханих гостей: чи існує межа необхідної оборони?
Безпека передусім! Відомий і справедливий вислів. І тільки в наших силах зробити так, щоб наші рідні, і ми самі поч...
Січень 2020
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
30 31 1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31 1 2
ЗАХОДИ
29.01.2020 17:00:00 - Аліментний договір
Опитування
  • Чи підтримуєте Закон 1008 про нову судову реформу?

Використання будь-яких матеріалів, розміщених на порталі "Українське право", дозволяється за умови посилання на ukrainеpravo.com. При копіюванні матеріалів порталу "Українське право" для інтернет-видань обов'язковим є пряме та відкрите для пошукових систем гіперпосилання в першому абзаці на цитовану статтю або новину.
Яндекс.Метрика